Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №607/26760/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/26760/25Головуючий у 1-й інстанції Герчаківська О.Я.

Провадження № 22-ц/817/624/26 Доповідач - Хома М.В.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої - Хома М.В.

суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,

секретар - Гичко К.С.

з участю представника ОСОБА_1 - адвоката Грицак А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 9 березня 2026 року, ухвалене суддею Герчаківською О.Я. у цивільній справі №607/26760/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме, що свідоцтво про смерть ОСОБА_2 належить ОСОБА_3 .

17 лютого 2026 року ОСОБА_1 було подано заяву про уточнення предмета заяви, в якій останній просив встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_1 є чоловіком ОСОБА_2 .

Заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 після смерті своєї дружини ОСОБА_2 звернувся до Головного управління ПФУ в Тернопільській області для переходу із пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, однак йому було відмовлено у зв`язку із розбіжностями у написанні імені його дружини « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 » у свідоцтві про шлюб та свідоцтві про смерть. Вважає, що дані розбіжності є технічною помилкою.

Такі розбіжності в документах щодо написання імені не є спором про право та усуваються при розгляді справи в порядку окремого провадження, у зв`язку із чим ОСОБА_1 звернувся до суду із цією заявою.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 9 березня 2026 року заяву задоволено.

Встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була дружиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Тернопільській області просить рішення суду першої інстанції скасувати. Вказує, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки суд не врахував особливостей розгляду справ в порядку окремого провадження так як встановлення юридичного факту допускається лише за відсутності спору про право та за умови доведення заявником неможливості одержання або відновлення відповідних документів. Заявником не доведено, що ОСОБА_2 була дружиною ОСОБА_1 , а встановлення такого факту фактично пов`язане з реалізацією права на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, що свідчить про наявність спору, який не підлягає вирішенню в порядку окремого провадження.

У відзиві представник ОСОБА_1 - адвокат Грицак А.М. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду — без змін. Вказує, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, у зв`язку з відмовою органу Пенсійного фонду в перерахунку пенсії через неподання документів, які підтверджують родинні стосунки з померлою годувальницею. Метою встановлення факту родинних відносин є перехід заявника з пенсії за віком на пенсію у зв`язку із втратою годувальника.

Також зазначає, що у документах, які належали померлій дружині заявника, її ім`я зазначено як « ОСОБА_4 », тоді як у свідоцтві про смерть — « ОСОБА_5 », що створило перешкоду для реалізації ОСОБА_1 права на пенсійне забезпечення.

Заперечує наявність спору про право, оскільки у справі не вирішувалося питання про призначення чи відмову у призначенні пенсії, а встановлювався лише факт родинних відносин через розбіжність у написанні імені дружини в документах.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Грицак А.М., яка проти задоволення апеляційної скарги заперечила, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Обставини справи.

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 5 серпня 1965 року, ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у с.Озеряни Борщівського району Тернопільської області.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрували шлюб, про що складено актовий запис №15. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим повторно 14 травня 2015 року.

29 червня 1977 року ОСОБА_3 отримала диплом серії НОМЕР_3 про закінчення Львівського поліграфічного технікуму за спеціальністю бухгалтерський облік.

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 17 квітня 1978 року, вбачається, що ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 у сім`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 2 жовтня 2025 року Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з довідкою ПП «Благоустрій» №266 від 2 жовтня 2025 року ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 11 лютого 1988 року, а 28 вересня 2025 року знята з реєстрації у зв`язку зі смертю.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення №961170808085 від 24 жовтня 2025 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до Закону №1058. Підставою відмови зазначено неподання документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

Згідно із ст. 293 ЦПК України судом можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно зі ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема родинних відносин між фізичними особами.

У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Факти, що мають юридичне значення, встановлюються в судовому порядку, коли ці факти безпосередньо породжують юридичні наслідки для заявника: право на спадщину; право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

З пункту 7 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року вбачається, що відповідно до п.1 ст.273 (1502-06) ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

При зверненні з заявою до суду першої інстанції ОСОБА_1 вказував, що встановлення факту необхідне йому для реалізації права на отримання пенсійного забезпечення.

Отже, сама по собі обставина, що встановлення факту родинних відносин необхідне заявнику для подальшого звернення до органу Пенсійного фонду України, не свідчить про наявність спору про право та не виключає можливості розгляду заяви в порядку окремого провадження.

При цьому, колегія суддів враховує, що у цій справі суд першої інстанції не вирішував питання про наявність чи відсутність у ОСОБА_1 права на призначення або перерахунок пенсії, не перевіряв умов призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника та не підміняв собою компетентний орган Пенсійного фонду України. Предметом судового розгляду було виключно встановлення юридичного факту родинних відносин між ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_2 , необхідного для усунення перешкоди, зумовленої розбіжністю у написанні імені померлої в документах.

Матеріалами справи підтверджено, що в свідоцтві про народження, свідоцтві про шлюб, дипломі та свідоцтві про народження дитини ім`я дружини заявника зазначено як « ОСОБА_4 », тоді як у свідоцтві про смерть — « ОСОБА_5 ». Водночас інші ідентифікуючі дані особи, зокрема дата народження, місце народження, прізвище після реєстрації шлюбу, сімейний зв`язок із заявником та відомості про спільне проживання, узгоджуються між собою та дають підстави для висновку, що йдеться про одну й ту саму особу — дружину заявника ОСОБА_2 .

Доводи апеляційної скарги про те, що заявником не доведено, що ОСОБА_2 була дружиною ОСОБА_1 , спростовуються наявними у справі доказами, зокрема свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим повторно 14 травня 2015 року, зі змісту якого вбачається, що 26 червня 1976 року ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , після реєстрації шлюбу — ОСОБА_7 , зареєстрували шлюб, про що складено актовий запис №15.

Посилання у апеляційній скарзі на те, що встановлення цього факту пов`язане з реалізацією права на пенсію, не свідчить про наявність публічно-правового спору, який виключає розгляд справи в порядку цивільного судочинства. У цій справі ОСОБА_1 не оскаржує рішення органу Пенсійного фонду України, не просить суд призначити чи перерахувати пенсію, а лише просить встановити юридичний факт родинних відносин, від якого залежить можливість подальшого звернення до компетентного органу з належними документами.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що розбіжність у написанні імені дружини заявника в документах є перешкодою для реалізації його прав, а встановлення факту родинних відносин має для ОСОБА_1 юридичне значення та підлягає розгляду в порядку окремого провадження.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була дружиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 375, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області — залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 9 березня 2026 року — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 23 червня 2026 року.

Головуюча Хома М.В.

Судді Гірський Б.О.

Храпак Н.М.