Суд: Підволочиський районний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне хуліганство
Дата: 22 червня 2026 р.
Справа: №604/687/26
Суддя: Сіянко В. М.
Справа № 604/687/26
Провадження № 3/604/223/26
ПОСТАНОВА
іменем України
23 червня 2026 року селище Підволочиськ
Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сіянко В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, місце проживання : АДРЕСА_1 , студентка, ДНЗ «Підволочиського професійного ліцею».
за ст.173 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В:
До Підволочиського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №735858 від 15 червня 2026 року, згідно якого 15 квітня 2026 року близько 20:00 годині в громадському місці ОСОБА_1 біля гуртожитку №1 сел. Підволочиськ, вул. Д.Галицького 104, висловлювалась нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим своїми діями порушила громадський порядок і спокій громадян, вчинивши адміністративне правопорушення передбачена ст. 173 КУпАП.
Розглянувши поданий адміністративний матеріал та додані до нього документи, суд приходить до висновку про необхідність повернення його для належного оформлення, виходячи з наступного.
Статтею 7 КУпАП визначено, що кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Так, згідно з вимогами ч.1 ст.256 КУПАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), прізвища, адреси потерпілих, якщо вони є, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
У відповідності до положень п. 15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 06.11.2015 № 1376 (далі Інструкція від 06.11.2015 № 1376), до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.
Згідно положень ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Диспозиція ст.173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
З об`єктивної сторони, хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку, а з суб`єктивної сторони - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.
Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ст.1723 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері.
Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце. Громадським місцем визначається - вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.
З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Верховний Суд в своїй постанові від 03.07.2019 р. у справі № 288/1158/16-к роз`яснив, що обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства від інших незаконних дій проти особи. При цьому, хуліганські дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства.
За результатами розгляду справи суд виносить постанову, зміст якої має містити, зокрема опис обставин, установлених під час розгляду справи (частина друга статті 283 КУпАП).
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №735858 від 15.06.2026 року, вбачається, що 15 квітня 2026 року близько 20:00 годині в громадському місці ОСОБА_1 біля гуртожитку АДРЕСА_2 , висловлювалась нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим своїми діями порушила громадський порядок і спокій громадян. При цьому в протоколі в графі «потерпілий» вказано - « ОСОБА_2 , 1967р.н. та ОСОБА_3 1996 н.р.», поряд з цим, у протоколі про адміністративне правопорушення не розкрита повністю об`єктивна сторона даного адміністративного правопорушення, тобто не конкретизовано суть адміністративного правопорушення, не відображено які саме дії вчинене особою, що притягується до відповідальності відносно ОСОБА_3 .
Окремо, суд звертає увагу, що рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 24 листопада 2025 року у справі № 604/824/25 задоволено позовну заяву Органу піки та піклування Скалатської міської ради в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 та малолітніх дітей:, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , третя сторона: Служба у справах дітей Скалатської міської ради, про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав. Зазначеним рішенням суду відібрано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З наданого адміністративного матеріалу встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є вихователями ДНЗ «Підволочиського професійного ліцею», де навчається та проживає ОСОБА_1 .
Частина перша статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
При цьому відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя.
Таким чином 15 квітня 2026 року близько20:00 мала місце сварка між ОСОБА_1 та її вихователями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
З вищевикладеного вбачається, що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення домашнього насильства.
Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення. Тому без усунення зазначених недоліків розгляд справи є неможливим.
Неналежне виконання вимог законодавства стосовно порядку оформлення протоколу про адміністративне правопорушення позбавляє суд можливості повно і всебічно дослідити усі обставини вказаної справи, тому суд вважає, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП слід повернути до ВП №1(смт. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області для належного оформлення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.276,278 КУпАП, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 КУпАП повернути до ВП №1 (смт. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області - для належного оформлення.
Постанова суду оскарженню не підлягає.
Суддя: В.М. Сіянко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua