Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №596/888/25 — Гусятинський районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2026 р. Справа № 596/888/25

Провадження № 2/596/52/2026 Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Митражик Е.М.

при секретарі судового засідання Кузик М.Я., Стасюк О.Д.

представника позивача адвоката Вереса М.Я.

представника відповідача адвоката Барана В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Верес Михайло Ярославович до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування майнової (матеріальної) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Верес М.Я., який діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 43 600 гривень матеріальної шкоди та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Посилається на те, що 26.12.2023 року близько 07 год. 15 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT», р.н. НОМЕР_1 та рухаючись автодорогою М-19 Доманове-Ковель - Чернівці - Тереблече» на її ділянці в частині НОМЕР_2 , що неподалік в м.Копичинці Чортківського району, допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_3 , внаслідок ДТП останній загинув на місці події. За фактом зазначеної дорожньо-транспортної пригоди 06.01.2021 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160230000009 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. 31 липня 2024 року кримінальне провадження №12023210000000722 від 26.12.2023 року на підставі п.2. ч.1 ст.284 КК України-закрито, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 284 КК України. Згідно перевірки чинності полісу внутрішнього страхування транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN PASSAT», р.н. НОМЕР_3 застрахований в страховій компанії Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» Поліс № 213582239 діючий станом на 26.12.2023 року. Позивач звернулася до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» із заявою про виплату їй, як дружині загиблого ОСОБА_3 , страхового відшкодування моральної та матеріальної шкоди. Загальна сума матеріальної шкоди становить 43 600,00 грн. (з яких 6 600,00 грн. витрати на поховання та 37 000, 00 грн. витрат понесених на виготовлення та встановлення пам`ятника).

Станом на 20.05.2025 року відповідач виплатив страхове відшкодування в частині моральної шкоди в сумі 33 400, 00 грн., а щодо інших виплат прийняло необгрунтоване рішення про зупинення врегулювання страхового випадку. Страхова компанія неодноразово відмовляла їй у виплаті, аргументуючи свої відмови різними причинами, не беручи до уваги те, що ОСОБА_1 подала всі документи, які в неї збереглися, в тому числі і фото вже встановленого пам`ятника покійному чоловіку ОСОБА_3 . Незважаючи на те, що квитанції на встановлення пам`ятника не збереглися, ОСОБА_1 просить страхове відшкодування тільки на ту суму, яку витратила, тобто 43 600 грн., а не так, як максимально передбачено Законом України від 01 липня 2004 року №1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон №1961-IV) в розмірі 80 400 грн. З відкритих джерел зроблено витяг з цінами на пам`ятник де їх середня ціна з відповідними характеристиками становить від 40 000 до 60 000 тисяч гривень. Між сторонами виник спір щодо відшкодування шкоди, завданої загибеллю в ДТП чоловіка позивача ОСОБА_3 , який був велосипедистом, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу. Оскільки встановлено, що шкода, пов`язана зі смертю потерпілого ОСОБА_3 , була заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, власник якого застрахував свою цивільно-правову відповідальність в ПАТ «HACK «ОРАНТА», і відповідачем не доведено тих обставин, що потерпілий ОСОБА_3 , який помер внаслідок ДТП, передбачав, бажав чи свідомо допускав настання ДТП зі смертельним наслідком, не звільняє ПАТ «HACK «ОРАНТА» від обов`язку відшкодувати моральну та матеріальну шкоду.

Від представника відповідача ПАТ «HACK «ОРАНТА» адвоката Баран В.В., надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обгрунтування заперечень останній посилається на те, що 28.11.2024 року ОСОБА_1 було подано до ПАТ HACK «ОРАНТА» заяву про страхове відшкодування, виплата якого пов`язана із смертю ОСОБА_3 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 25.12.2023 року. Також ОСОБА_1 до HACK «ОРАНТА» було подано заяву, в якій зазначено про те, що нею витрачено на поховання чоловіка ОСОБА_3 43 600 грн. з яких: 6600,00 грн. - витрати на поховання; 37 000,00 грн. - витрати на виготовлення та встановлення пам`ятника. На підтвердження понесених витрат було надано фото пам`ятника, копію квитанції на 6600,00 грн. (у квитанції зазначено про придбання труни саркофаг- 6100,00 грн. та покривала - 500,00 грн.) та документи на підтвердження родинних відносин, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 та інші.

У відповідності до пункту 27.4 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі за текстом Закон №1961-IV, тут і надалі в редакції яка діяла на час укладення полісу №213582239 від 03.03.2023р.) визначено, що страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Згідно п.п. «Д» п. 35.2. ст. 35 Закону №1961-IV, особа яка подає заяву про виплату страхового відшкодування додає до заяви документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого. Незважаючи на те, що ПАТ HACK «ОРАНТА» листом за №09-02-22/4544 від 15.04.2025 року нагадувало про необхідність подання відповідних документів, позивачкою документи, які підтверджують витрати на спорудження пам`ятника до ПАТ HACK «ОРАНТА» так і не було надано, також вказані документи не долучені до позову.

На день настання страхового випадку розмір мінімальної заробітної плати становив 6700,00 грн. Згідно пункту 27.4 статті 27 Закону №1961-IV встановлено, що страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і «r» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. З урахуванням викладеного, загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю ОСОБА_3 , становить 80 400,00 грн, виплачується рівними частинами, що становить по 26 800,00 грн., та розподіляється між особами, які мають право на отримання страхового відшкодування у зв`язку із його смертю - ОСОБА_1 - дружина потерпілого ; ОСОБА_4 - син потерпілого; ОСОБА_5 - донька потерпілого. ОСОБА_1 отримала страхове відшкодування в розмірі 33 400 грн., а ОСОБА_4 отримав страхове відшкодування в розмірі 26 800,00 грн. Посилання представника позивача в позовній заяві на те, що нею отримано страхове відшкодування, як відшкодування моральної шкоди, в сумі 33 400,00 грн. не відповідає дійсності, оскільки позивачці виплачено страхове відшкодування в сумі 33 400,00грн. яке складається із: 26 800,00грн. - моральна шкода; 6600,00грн. - витрати на поховання , які підтверджені квитанцією (придбання труни та покривала). Розмір відшкодування страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю ОСОБА_3 , становить 80 400,00 грн. та був розподілений рівними частинами, що становить по 26 800,00 грн. між трьома особами, які мають право на отримання страхового відшкодування у зв`язку із його смертю-дружиною ОСОБА_1 та дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Доказів понесення позивачкою витрат на спорудження пам`ятника в розмірі 37 000,00 грн., до позову не долучено. Натомість, з інформації із сайту «Граніт Сервіс» про ціни на пам`ятники станом на 20.05.2025 року в «Граніт Сервіс» слідує, що ординарні комбіновані пам`ятники можна придбати за ціною від 28 980 грн. в Києві та Україні. Вважає, що ця інформація не підтверджує витрати позивачки, за її словами в сумі 37000,00 грн., на спорудження пам`ятника ОСОБА_1 на якому також зазначено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із обмосткою на два пам`ятники. Таким чином ПАТ HACK «ОРАНТА» вважає, що наданими до позовної заяви доказами не доведено витрати позивачки на спорудження пам`ятника в сумі 37 000,00 грн. тому в задоволенні позову слід відмовити. Щодо стягнення з відповідача судових витрат пов`язаних з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги, то розмір 10 000, 00 грн. витрат явно завищеним та є таким, що не відповідає складності і обсягу матеріалів у справі, тому вважає, що розмір витрат на професійну правову допомогу не співмірний із складністю справи та підлягає зменшенню.

Ухвалою судді Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21.07.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження із викликом сторін.

Ухвалою суду Гусятинського районного суду Тернопільської області від 10.09.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася.

Представник позивача адвокат Верес М.Я. в судовому засіданні просить стягнути з відповідача в користь позивача 37 000,00 грн. витрат понесених на спорудження пам`ятника та 10 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Представник відповідача адвокат Баран В.В., в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовної заяви з наведених у відзиві підстав.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав. Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права. Згідно постанови старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління ГУНП в Тернопільській області майора поліції Кохан М.В. про закриття кримінального провадження від 31 липня 2024 року, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023210000000722 від 26.12.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України закрито, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Встановлено, що «26.12.2023 о 07 год. 28 хв. на лінію «102» надійшло повідомлення про ДТП з потерпілими на автодорозі М-19 поблизу м. Копичинці, яке зареєстровано у інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області за № 6778. Розглядом вказаного повідомлення встановлено, що 26.12.2023 близько 07 год. 15 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «VOLKSWAGPN Passat», р.н. НОМЕР_3 та рухаючись автодорогою М-19 Доманове - Ковель - Чернівці Тереблече» на її ділянці в частині НОМЕР_4 , що неподалік м. Копичинці Чортківського району, допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_3 . Унаслідок ДТП велосипедист ОСОБА_3 загинув на місці події. 26.12.2023, відомості про дану ДТП слідчим управлінням ГУНП в Тернопільській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023210000000722 із правовою кваліфікацією - ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого» (а.с.13). ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 27 грудня 2023 року Копичинецькою міською радою (а.с.14). Позивач ОСОБА_1 являється дружиною ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що слідує з свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_6 , виданого 20.01.1979 року (а.с.20). Транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN PASSAT», НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2 застрахований в страховій компанії Публічне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ОРАНТА" відповідно до Полісу № 213582239, який був діючим станом на 26.12.2023 року (а.с.15-16). 28.11.2024 року ОСОБА_1 подала заяви до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про страхове відшкодування за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виплата якого пов`язана із смертю ОСОБА_3 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.21) та про виплату їй як дружині загиблого ОСОБА_3 страхового відшкодування моральної та матеріальної шкоди в розмірі 43 600 грн. З яких: 6600,00 грн. - витрати на поховання; 37 000,00 грн. - виготовлення та встановлення пам`ятника(а.с.49). Як слідує із матеріалів справи, а саме, страхового акту №ОЦВЗ-24-19-23902/2 від 15.04.2025 (а.с.47); розрахунку страхового відшкодування(а.с.48); роздруківки про зарахування безготівкових коштів страх.відшкодування за дог.№ 213582239 від 04.03.2023 без ПДВ в розмірі 33 400,00 грн.(а.с.26) та не заперечується представником позивача в судовому засіданні, відповідачем сплачено позивачеві страхове відшкодування за договором № 213582239 в сумі 33 400,00 грн., з яких 26 800,00 грн. - моральна шкода; 6600,00 грн. - витрати на поховання(придбання труни саркофаг та покривала). Згідно відповідді ПАТ «НАСК «ОРАНТА» №09-02-22/696 від 17.01.2025 року на заяву ОСОБА_1 від 28.11.2024 року(а.с.22-23) слідує що, серед іншого, повідомлено про те, що з метою належного розгляду питання щодо відшкодування шкоди, завданої смертю ОСОБА_3 , позивачу необхідно додатково надати на розгляд страховика оригінали або належним чином посвідчені копії документів та зазначено їх перелік, в тому числі, банківську квитанцію про переказ коштів / фіскальний касовий чек (РРО) про сплату за виготовлення надгробного пам`ятника потерпілій особі на суму 37 000,00 гривень (про що вказано в заяві на виплату відшкодування); рахунок/накладну, деталізовані за видами робіт та матеріалів, з виготовлення надгробного пам`ятника потерпілій особі; установчі реєстраційні документи ФОП/підприємства, що здійснило спорудження надгробного пам`ятника; інші документи, передбачені Законом, надані на підтвердження вимог заявника. Як видно із відповіді ПАТ «НАСК «ОРАНТА» № 09-02-22/4544 від 15.04.2025 року(а.с.24-25) у відповідь на заяву ОСОБА_1 про виплату відшкодування, а також додатково отримані 14.02.2025 року на запит Страховика додаткові документи за полісом 213582239 по справі за наслідками ДТП від 26.12.2023 року за участю автомобіля ФОЛЬКСВАГЕН НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого ОСОБА_3 були завдані тілесні ушкодження, від яких він загинув, ПАТ HACK «ОРАНТА» було прийнято рішення про сплату на користь позивача страхового відшкодування в розмірі 33 400,00 гривень, з розрахунку 1/3 належної частки відшкодування моральної шкоди, завданої смерть потерпілої особи та документально підтверджених витрат на поховання потерпілої особи, у відповідності до вимог п. 27.3 та п. 27.4 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Також повідомлено про необхідність додатково надати на розгляд страховика оригінали або належним чином посвідчені копії документів, а саме: банківську квитанцію про переказ коштів/фіскальний касовий чек (РРО) про сплату за виготовлення надгробного пам`ятника потерпілій особі на суму 37 000.00 гривень (про шо вказано в заяві на виплату відшкодування); рахунок/накладну, деталізовані та видами роботі та матеріалів, з виготовлення надгробного пам`ятника потерпілій особі; установчі реєстраційні документи ФОП і підприємства, що здійснило спорудження надгробного пам`ятника; інші документи, передбачені Законом, надані на підтвердження вимог заявника (а.с.24-25). За положеннями статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Відповідно до статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди. Статтею 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено порядок відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого. Зокрема, у пункті 27.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. У пункті 27.4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Відповідно до ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується. Намогильні споруди - це пам`ятні споруди, що встановлюються на могилах та увічнюють пам`ять про померлих (абзац шостий статті 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу»). У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 607/3451/16-ц (провадження № 61-24229сво18) зазначено: «У цивільному законодавстві містяться правила відшкодування витрат на спорудження надгробного пам`ятника. За загальним правилом, у разі понесення таких витрат на спорудження надгробного пам`ятника, боржником у зобов`язанні щодо їх відшкодування є особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, а кредитором - особа, яка здійснила такі витрати. При цьому, у статті 1201 ЦК України не встановлено межі по відшкодуванню витрат на спорудження. У випадку, якщо було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, то у разі понесення таких витрат на спорудження надгробного пам`ятника, боржником у зобов`язанні щодо їх відшкодування є страховик (МТСБУ). При цьому, законодавцем у пункті 27.4 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено межу щодо розміру відшкодування, і загальний розмір якого стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. До регулювання цивільно-правових відносин щодо визначення витрат на спорудження надгробного пам`ятника не застосовуються положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Таким чином, в даному випадку умовою відшкодування витрат на спорудження надгробного пам`ятника є понесення стороною таких витрат та їх належне підтвердження. В силу вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини 2 статті 77 ЦПК України). Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частини 1 статті 76 ЦПК України). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 2 статті 76 ЦПК України). Докази у цивільному процесі мають бути належними та допустимими. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частини 1 статті 77 ЦПК України). Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Із наданих стороною позивача акту обстеження від 27.05.2025 року №60, складеного комунальним підприємством «Благоустрій» Копичинецької міської ради(а.с.31) та фотографій із зображенням на кладовищі пам`ятника (а.с.29-30) слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , похований на кладовищі міста Копичинці, що знаходиться на території Копичинецької територіальної громади, а кладовище знаходиться на балансі комунального підприємства «Благоустрій» Копичинецької міської ради. На місті захоронення встановлено надгробний пам`ятник ОСОБА_3 . Даний пам`ятник має наступні характеристики: розмір- одинарний; тип- комбінований, з граніту чорного і сірого кольору, без хреста. На підтвердження понесених витрат на виготовлення та спорудження пам`ятника позивачкою надано скріншоти з сайту «Граніт Сервіс» із каталогом одинарних пам`ятників із зазначенням їх вартості станом на 20.05.2025 року (а.с.32-36). Як зазначає представник позивача ОСОБА_1 адвокат Верес М.Я. в позовній заяві та підтверджував в судовому засіданні, письмових чеків/квитанцій, що підтверджують понесення витрат позивача на спорудження пам`ятника не збереглися та відсутні. В даному випадку, аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що надані стороною позивача вищевказані докази не підтверджують обставини що витрати на встановлення надгробного пам`ятника становлять 37 000, 00 грн. та такі витрати понесені позивачкою ОСОБА_7 . Інших доказів, які б підтверджували понесення позивачкою вищевказаних витрат( чеки/накладні/квитанції,тощо)суду не надано, і матеріали справи таких не містять. З огляду на вищевикладене, обставина, на яку посилається сторона позивача як на підставу позовних вимог, не знайшла свого підтвердження в ході розгляду судом справи, а тому суд вважає позовні вимоги недоведеними, в зв`язку з чим в його задоволенні слід відмовити. Відповідно до приписів ст.141 ЦПК України, у разі відмови в позові, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покласти на позивача. Керуючись ст.ст.2,4,5, 7,10, 12,13,76-78, 81,89,258, 263,265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительки АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_8 ), в інтересах якої діє адвокат Верес Михайло Ярославович (на підставі ордера на надання правничої допомоги серії ВО №1108835 від 26.06.2025 року) до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вулиця Здолбунівська, 7Д, код ЄДРПОУ 00034186) про відшкодування майнової (матеріальної) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області Елла МИТРАЖИК