Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №482/2275/25 — Новоодеський районний суд Миколаївської області

23.06.2026

Справа № 482/2275/25

Номер провадження 2/482/557/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

23 червня 2026 року місто Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Кічули В.М., за участю секретаря судового засідання Алєксєєнко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нова Одеса в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Новоодеський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Новоодеський відділ державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Орган опіки та піклування Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, про оспорювання батьківства, виключення запису про особу як батька з актових записів про народження дітей, припинення стягнення аліментів та звільнення від заборгованості по аліментам, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Новоодеський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Новоодеський відділ державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просив:

- виключити відомості про ОСОБА_1 , як батька дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису про народження за №16, складеного 31 липня 2008 року Новопетрівською сільською радою Новоодеського району Миколаївської області;

- виключити відомості про ОСОБА_1 , як батька дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актового запису про народження за № 08, складеного 26 березня 2010 року Новопетрівською сільською радою Новоодеського району Миколаївської області;

- припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , на утримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , стягнутих на підставі судового наказу Новоодеського районного суду Миколаївської області від 28.11.2017 року по справі № 482/1966/17;

- звільнити ОСОБА_1 , від сплати заборгованості по аліментам на утримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які стягуються на підставі судового наказу Новоодеського районного суду Миколаївської області від 28 11.2017 року по справі № 482/1966/17, яка виникла за період з 16.11.2017 року по день набрання законної сили рішення суду про оспорювання батьківства.

Свою позовну заяву обґрунтовував тим, що з 2007 по 2011 роки позивач та ОСОБА_6 спільно проживали без реєстрації шлюбу, та в період їх спільного проживання народилися діти - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками яких в свідоцтвах про народження дітей зазначено позивача та ОСОБА_7 .

Судовим наказом Новоодеського районного суду Миколаївської області від 28.11.2017 року по справі № 482/1966/17, було стягнуто з позивача на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .

Стягнення аліментів відбувається через Новоодеський відділ державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

ІНФОРМАЦІЯ_3 мати дітей ОСОБА_6 померла.

Заочним рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 09.12.2024 року по справі №482/428/24, позивача ОСОБА_1 було позбавлено батьківських прав відносно неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .

Виконавчим комітетом Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області було встановлено опіку над неповнолітніми сестрами та призначено опікуном старшу сестру неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - відповідача по справі ОСОБА_2 (рішення №26 та №27 від 23.01.2025 року).

Ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 27.08.2025 року по справі № 482/1966/17, змінено стягувана - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у справі № 482/1966/17 щодо стягнення аліментів на дітей.

Відповідно до довідки-розрахунку Новоодеського ВДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Одеса)), заборгованість позивача по аліментам у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_4 станом на 10.10.2025 року складала 441 939,24 грн.

Стверджує, що ще за життя, матір дітей - ОСОБА_6 , під час чергових сварок, неодноразово зазначала, що діти - ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , не є його дітьми, і відповідно їхнім батьком є інший чоловік.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив, через призначення молекулярно-генетичної експертизи, встановити дійсні обставини справи та задоволити його позовні вимоги.

Ухвалою суду від 29.05.2026 року до участі у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору залучено ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та Орган опіки та піклування Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

Позивач у судове засідання не з`явився, але від його представника - адвоката Цуканової О.Г. до суду надійшла заява про підтримання позову та про розгляд справи за відсутності сторони позивача.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явилася про причини неявки не повідомляла.

Треті особи та їх представники, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явилися про причини неявки не повідомили. Представник органу опіки та піклування Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області подала заяву про розгляд справи без їх участі, при вирішенні справи, поклалася на думку суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

В період з 2007 по 2011 роки позивач ОСОБА_1 спільно проживав без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 .

У період їх спільного проживання народилися діти: ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_7 народилася ОСОБА_3 . Батьками дітей відповідно до свідоцтв про їх народження та актових записів про народження дітей, зазначено позивача та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судовим наказом Новоодеського районного суду Миколаївської області від 28.11.2017 року по справі № 482/1966/17, було стягнуто з позивача на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .

Стягнення аліментів здійснюється Новоодеським відділом державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - виконавче провадження ВП НОМЕР_4.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 10.01.2004 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис про смерть №19).

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 09.12.2024 року у справі №482/428/24 задоволено позов ОСОБА_2 та позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .

Виконавчим комітетом Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області було встановлено опіку над неповнолітніми сестрами та призначено опікуном старшу сестру неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - відповідача по справі ОСОБА_2 (рішення №26 та №27 від 23.01.2025 року).

Ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 27.08.2025 року по справі № 482/1966/17 щодо стягнення аліментів на дітей, змінено стягувача - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до довідки-розрахунку Новоодеського ВДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Одеса)), заборгованість позивача по аліментам у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_4 станом на 10.10.2025 року складала 441 939,24 грн., та станом на 21.05.2026 року її розмір становить 417 639,70 грн.

Згідно ухвали Новоодеського районного суду Миколаївської області від 17.02.2026 року призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Відповідно до висновку експерта від 30.03.2026 року № СЕ-19/115-26/2902-БД, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , перебуває у прямій біологічній спорідненості з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ймовірність походження їх ДНК профілів від батька та дитини становить не менше ніж 99.9999999%; пряма біологічна спорідненість ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - виключається.

Щодо оспорювання батьківства та виключення запису про особу позивача, як батька, з актових записів про народження дітей.

Статтею 136 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство має право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, яка записана батьком, і дитиною. У разі доведення цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти російської федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України, при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що предметом доказування у справах про оспорювання батьківства відповідно до ст. 136 СК України є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведення цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акту цивільного стану.

Відповідно до п. 20 п. 1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства ,зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року за № 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, про виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, беручи до уваги, що надання у даній категорії справи доказів про те, що позивач не є батьком дитини, є обов`язкове проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, та саме експертний висновок є належним доказом по справі і підставою для виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині виключення відомостей про ОСОБА_1 , як про батька дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису про народження.

Щодо вимоги про виключення відомостей про ОСОБА_1 , як про батька дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , то така вимога до задоволення не підлягає, оскільки за результатами висновку експерта від 30.03.2026 року № СЕ-19/115-26/2902-БД, ОСОБА_1 перебуває у прямій біологічній спорідненості з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ймовірність походження їх ДНК профілів від батька та дитини становить не менше ніж 99.9999999%.

Щодо припинення стягнення аліментів.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

У ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року зазначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно приписів ч. ч. 1, 2, 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Аналіз частини другої статті 181 СК України свідчить про те, що право на отримання аліментів на дитину має той з батьків, з ким проживає дитина, або її опікун, у випадку встановлення опіки, а відповідний обов`язок сплачувати аліменти на дитину - той з батьків, хто проживає окремо від неї.

Таке тлумачення цієї норми міститься також в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено судом вище, за результатами висновку експерта від 30.03.2026 року № СЕ-19/115-26/2902-БД, пряма біологічна спорідненість ОСОБА_1 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - виключається, що є підставою для виключення з актового запису про народження відомостей про позивача. Також підтверджено пряму біологічну спорідненість позивача з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

З урахуванням предмета даного спору, в частині припинення стягнення аліментів на утримання дітей, та зважаючи на те, що позивач не є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до задоволення підлягають позовні вимоги в частині припинення стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо звільнення від сплати заборгованості по аліментам.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

21.07.2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши справу № 477/1165/20, визначив, що виключення запису про батьківство позивача є обставиною, що має істотне значення у розумінні частини другої статті 197 СК України, і відповідно, є підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилась за період, коли позивач був записаний батьком дітей.

Зокрема, факт походження дитини від певної особи є підставою для виникнення у цієї особи обов`язків щодо дитини, визначених розділом ІІІ Сімейного кодексу України, у тому числі обов`язків щодо утримання дитини.

За загальним змістом цих норм обов`язок утримання дитини батьком дитини виникає з підстав походження дитини саме від цього батька або на підставі акту про визнання особи батьком.

Такого обов`язку в особи, яка не визнана батьком дитини, не виникає.

За змістом статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Згідно з частиною другою статті 197 СК України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення (наприклад, у зв`язку із перебуванням платника аліментів у лавах Збройних Сил України, тяжким матеріальним становищем тощо).

Дана норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами.

Лише за наявності обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

В даній справі позивач посилався як на обставину, яка має істотне значення для звільнення його від сплати аліментів та сплати заборгованості за аліментами, на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_9 не є його дітьми, однак згідно з експертним висновком, підтверджено, що ОСОБА_1 не є біологічним батьком лише ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим виключаються відомості з актового запису про народження,як про батька, лише щодо неї.

Аліментний обов`язок позивача щодо утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_12 був заснований на факті батьківства, а виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , у зв`язку з тим, що позивач не є її біологічним батьком, підтверджує факт відсутності батьківства щодо неї з моменту її народження.

Наслідком ухвалення судом рішення про виключення з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 відомостей про позивача як її батька, є, зокрема, відсутність у позивача від самого початку існування спірних правовідносин обов`язку її утримання, адже за змістом положень статті 180 СК України обов`язок утримання дитини несуть лише її батьки. Зазначене не стосується ОСОБА_8 , біологічним батьком якої є позивач.

Отже, виключення запису про батьківство позивача щодо ОСОБА_4 , є обставиною, яка має істотне значення у розумінні частини другої статті 197 СК України, і відповідно, є підставою для звільнення його від сплати як аліментів, так і заборгованості за аліментами, яка утворилась за період, коли він був записаний батьком дитини ОСОБА_4 . Тобто, позивача слід звільнити від сплати аліментів на неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються згідно наказу Новоодеського районного суду Миколаївської області від 28.11.2017 року по справі № 482/1966/17, з 16.11.2017 року по день набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

Підстав для звільнення позивача від сплати як і аліментів, так і заборгованості за аліментами щодо дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком якої є позивач, судом не встановлено.

Разом з цим, із наданих позивачем розрахунків, проведених Новоодеським ВДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Одеса), заборгованість позивача по аліментам у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_4 станом на 10.10.2025 року складала 441 939,24 грн. та станом на 21.05.2026 року її розмір становив 417 639,70 грн., однак у даних розрахунках не розмежовано в якій сумі на кожну дитину нараховувалися аліменти, тобто такі нараховані на двох дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_13 , а згідно вимог закону позивач звільняється від сплати аліментів лише щодо однієї дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і саме в цій частині вимог позов підлягає задоволенню, а відповідний розрахунок повинна провести державна виконавча служба на виконанні у якої перебуває виконавчий документ.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення щодо однієї дитини, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню половина суми сплаченого судового збору у розмірі 605,60 грн. (із суми 1 211,20 грн.) та половина суми сплаченої згідно рахунку № 2026-64 від 19.03.2026 року вартості за молекулярно-генетичну експертизу у розмірі 9 062,40 грн. (із суми 18 124,81 грн.).

На підставі викладеного та керуючись ст. 136, 180, 181, 197 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Новоодеський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Новоодеський відділ державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Орган опіки та піклування Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, про оспорювання батьківства, виключення запису про особу як батька з актових записів про народження дітей, припинення стягнення аліментів та звільнення від заборгованості по аліментам - задовольнити частково.

Виключити відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_2 ,як батька дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , з актового запису про народження за №16, складеного 31 липня 2008 року Новопетрівською сільською радою Новоодеського району Миколаївської області.

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_2 ,на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , які стягуються на підставі судового наказу Новоодеського районного суду Миколаївської області від 28.11.2017 року по справі № 482/1966/17.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_2 ,від сплати заборгованості по аліментам на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , які стягуються на підставі судового наказу Новоодеського районного суду Миколаївської області від 28.11.2017 року по справі № 482/1966/17, яка виникла за період з 16.11.2017 року по день набрання законної сили рішенням суду про оспорювання батьківства у даній справі №482/2275/25.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 605,60 (шістсот п`ять гривень 60 копійок) грн. судового збору та 9 062,40 (дев`ять тисяч шістдесят дві гривні 40 копійок) грн. вартості молекулярно-генетичної експертизи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано

Суддя В.М. Кічула