Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №487/4503/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4503/26

Провадження № 3/487/829/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2026 суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Лагода А.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Головного управління ДПС у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації – АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянин України, директор ТОВ «Гарант ЛТД», про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №336 від 02.06.2026, ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «Гарант ЛТД», вчинив правопорушення при веденні податкового обліку з порушенням встановленого порядку, а саме: занижено ПДВ за березень 2026 на суму 5200915грн. (внаслідок заниження суми податкових зобов`язань декларацій з ПДВ за перевіряє мий період за рахунок зниження бази оподаткування по операціям з постачання т/з на адресу контрагентів – покупців нижче балансової вартості (митної вартості); не включенням до складу податкових зобов`язань з ПДВ податкових декларацій з ПДВ операцій з реалізації транспортних засобів, які встановлена аналізом ЄДР ТЗ та внаслідок заниження суми податкових зобов`язань з ПДВ за березень 2026 в результаті встановленої відсутності т/з, що рахувалися на балансі та, які не були виявлені під час інвентаризації та використання яких, в господарській діяльності не встановлено); завищено суму від`ємного значення з ПДВ за березень 2026, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 66521686грн. (внаслідок заниження суми податкових зобов`язань декларацій з ПДВ за перевіряємий період за рахунок зниження бази оподаткування по операціям з постачання т/з на адресу контрагентів – покупців нижче балансової вартості (митної вартості); не включенням до складу податкових зобов`язань з ПДВ податкових декларацій з ПДВ операцій з реалізації транспортних засобів, які встановлена аналізом ЄДР ТЗ та внаслідок заниження суми податкових зобов`язань з ПДВ за березень 2026 в результаті встановленої відсутності т/з, що рахувалися на балансі та, які не були виявлені під час інвентаризації та використання яких, в господарській діяльності не встановлено); не складено та не зареєстровано 29 податкових накладних в ЄРПН за період жовтень – грудень 2023, лютий – грудень 2024, січень – грудень 2025, січень – березень 2026 на загальний обсяг постачання (без ПДВ) 252786593,85грн., крім того ПДВ 50557318,77грн. (не складено та не зареєстровано в ЄДРПН 29 податкових накладних у зв`язку із заниженням бази оподаткування при реалізації на адресу контрагентів-покупців т/з, що ввезені на митну територію України); не складено та не зареєстровано за березень 2026 податкову накладну на обсяг постачання (без ПДВ) 84273980,61грн., крім того ПДВ 16854796,12грн. (не складено та не зареєстровано в ЄДРПН за березень 2026 податкову накладну в результаті встановленої відсутності т/з, що рахувалися на балансі та, які не були виявлені під час інвентаризації та використання яких, в господарській діяльності не встановлено); не складено та не зареєстровано 67 податкових накладних в ЄРПН за період жовтень – грудень 2023, березень – жовтень, грудень 2024, лютий – грудень 2025, лютий, березень 2026 на загальний обсяг постачання (без ПДВ) 28706858,55грн. в т.ч. на обсяг постачання 21552430,55грн., крім того ПДВ зі ставкою 20% - 4310486,11грн. на обсяг постачання (без ПДВ) 7154428грн. крім того ПДВ зі ставкою 0% - 0грн. (не складено та не зареєстровано в ЄДРПН 67 податкових накладних на реалізовані т/з, які встановлені аналізом ЄДР ТЗ). Вказані порушення відображено в акті перевірки від 15.05.2026 №7611/14-29-07-03/44869883, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно належним чином про час та місце розгляду справ. Крім того, на офіційному сайті Заводського районного суду м. Миколаєва (https://zv.mk.court.gov.ua/sud1412/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду було зазначено дату, час та місце розгляду справи. При цьому він клопотання про відкладення судових засідань не подав, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КупАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до вимог КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Диспозиція ч. 1 ст.163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Об`єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.

Суб`єктом даного правопорушення є керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій.

Як слідує з акту перевірки від 15.05.2026 №7611/14-29-07-03/44869883 в охопленому перевіркою звітному періоді відповідальною за фінансово-господарську діяльність платника податків є з 07.04.2023 по 01.07.2025 директор ТОВ «Гарант ЛТД» ОСОБА_2 , (згідно наказів) та з 02.07.2025 по дату реєстрації акта директор ТОВ «Гарант ЛТД» ОСОБА_1 , (згідно наказу).

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме даними протоколу про адміністративне правопорушення №336 від 02.06.2026, даними акту перевірки від 15.05.2026 №7611/14-29-07-03/44869883.

Відповідно до ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.

Суд зауважує, що у п. 86.7. ст. 86 ПК України, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до п.п. 86.7.1. п. 86.1 ст. 86 ПК України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За результатами перевірки у випадках, встановлених п. 58.1. ст. 58 ПК України, контролюючий орган виносить податкові повідомлення-рішення, які згідно з п. 56.1 ст.56 Податкового кодексу України можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Адміністративне оскарження передбачає подання платником податків скарги до контролюючого органу вищого рівня, який може скасувати податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства, що передбачено п. 55.1. ст. 55 Податкового кодексу України.

При цьому, згідно з п. 56.15 ст. 56 ПК України протягом розгляду контролюючим органом вищого рівня скарги платника податків на рішення контролюючого органу сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. А днем узгодження грошового зобов`язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження (другий п.п. 56.17.5 ст. 56 Податкового кодексу України).

Отже, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників контролюючого органу з виконання податкового контролю та їх результатів, але самі по собі такі висновки не породжують правових наслідків для платника податків.

Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень. Проте, оцінка акта перевірки, в тому числі викладених у ньому висновків перевірки, надається у разі оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, контролюючим органом вищого рівня (у разі оскарження в адміністративному порядку) або судом.

Порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, засвідчене податковим органом внаслідок податкової перевірки, може утворювати закінчений склад винного і караного правопорушення лише за умови та з моменту наявності узгоджених податкових повідомлень-рішень, що підтверджуватимуть наведені факти.

Таким чином, до закінчення процедури оскарження податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі акта перевірки, результати перевірки не можуть бути підставою для висновків щодо наявності в діях відповідальних осіб порушень вимог податкового законодавства.

Разом з тим, до суду не надано доказів направлення на адресу податкового органу заперечення на акт перевірки, доказів адміністративного або судового оскарження.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, доведеною повністю, спростовуючи належні докази в матеріалах справи відсутні.

При накладенні адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Суддя з урахуванням викладеного, при визначенні виду адміністративного стягнення, що підлягає накладенню на правопорушника, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ч.1 ст.163-1, суддя

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 визнати винним та притягнути до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 (п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85 (вісімдесят п`ять) грн. 00 коп. (Отримувач Миколаїв.ГУК/Заводськ.р-н/21081100, ЄДРПОУ 37992030, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA698999980313030106000014480 код класифікації доходів бюджету 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. Реквізити рахунків для сплати судового збору в Заводському районному суді м.Миколаєва: номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 22030106), найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050), "00" Без деталізації за відомчою ознакою).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Строк пред`явлення до виконання три місяці з дня винесення постанови.

Суддя А.А. Лагода