Суд: Шевченківський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 21 червня 2026 р.
Справа: №466/3845/26
Суддя: Ковальчук О. І.
Справа № 466/3845/26
Провадження № 3/466/1495/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2026 року м.Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Ковальчук О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого ФОП, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення
в с т а н о в и в:
28.04.2026 року близько 20:30год. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою проживання: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно цивільної дружини ОСОБА_2 , а саме: словесно ображав, погрожував, викручував руки, чіпляв за шию, без нанесення тілесних ушкоджень, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, 28.04.2026 року близько 20:30год. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою проживання: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно цивільної дружини ОСОБА_2 та свідком даної події стала малолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинивши відносно неї психологічне домашнє насильство, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
При розгляді матеріалів справи в суді ОСОБА_1 та його адвокат Фединишин В.Я. вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, ч.2 ст. 173-2 КУпАП заперечили, підтримавши письмові заяви, долучені до матеріалів справи. ОСОБА_1 пояснив, що мав місце сімейний конфлікт, перепалка і потерпіла хотіла подзвонити до його батьків, а він вирвав телефон, тому що не хотів турбувати батьків, оскільки батько онко хворий. Враховуючи наведене, просили закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_2 просила притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки до неї ОСОБА_1 застосовував ще й фізичну силу.
З`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1, ч.2 ст.173-2 КУпАП з наступних підстав.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Положеннями ч.1, ч. 2 ст. 173-2 цього Кодексу передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого; діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Факт вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, ч.2 ст. 173-2 КУпАП стверджується протоколами про адміністративне правопорушення серія ВАД №990303 від 28.04.2026 року, серія ВАД №990836 від 28.04.2026 року, заявами про вчинення правопорушення, поясненнями, формою оцінки ризиків, терміновими забороненими приписами стосовно кривдника відд 28.04.2026 та іншими матеріалами адміністративної справи.
З огляду на це, оцінюючи докази, які долучені до протоколів про адміністративне правопорушення і які не викликають обґрунтованого сумніву в їх достовірності, приходжу до висновку про їх допустимість і відповідно, про наявність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не приймаються до уваги, оскільки дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи вони не спростовуються, а оцінюються як такі, що здійснюються з метою уникнення адміністративної відповідальності.
В зв`язку з тим, що в діях гр. ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, враховуючи особу правопорушника та матеріали адміністративної справи, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
У відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір»
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити адміністративне стягнення:
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП – у вигляді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 340 (триста сорок гривень) в доход держави;
за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП – у вигляді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 510 (п`ятсот десять гривень) в доход держави.
Згідно ст. 36 КУпАП – призначити остаточне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 510 (п`ятсот десять гривень) в доход держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 665,60грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).
На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова.
Суддя О. І. Ковальчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua