Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №465/4256/26 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/4256/26

Провадження 2-а/465/149/26

РІШЕННЯ

Іменем України

22.06.2026 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Чорного І.Я.,

з участю секретаря судового засідання Блистіва Ю.І.,

без участі сторін та фіксації процесу технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє через свого представника – адвоката Яцишина Андрія Володимировича до Управління патрульної поліції у Львівській області, Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

позивач через свого представника звернулась в суд із позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7063107, винесену 21.04.2026 інспектором УПП у Львівській області щодо ОСОБА_1 , за ч.1 ст.121-3 КУпАП., окрім цього просить стягнути витрати на правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно оскаржуваної постанови встановлено, що 21.04.2026 о 13:39, на дорога АД Київ-Чоп 611 км, водій керував т/з без переднього номерного знаку (замість номерного знаку наклейка), чим порушив п. 2.9.в ПДР - керування водієм Т3 без номерного знака. Вказує, що позивачці абсолютно невідомі мотиви та підстави складення оскаржуваної постанови, оскільки на транспортному засобі, яким керувала остання наявний як передній, так і задній номерні знаки. Висновки працівника поліції, яким виносив оскаржувану постанову не обґрунтовані та не підтверджені жодними доказами. Усе наведене в сукупності, характеризує оскаржувану постанову, як незаконну та вказує на обґрунтованість позовних вимог.

Вважає, оскаржувану постанова такою, що винесена з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права, особу фактично притягнуто до адміністративної відповідальності без наявності ознак адміністративного правопорушення.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 11.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від представника відповідача 04.06.2026, через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначила, з оскаржуваної потанови встановлено, 21.04.2026 о 13:39, у на автодорозі Київ-Чоп, 611 км. позивач керувала транспортним засобом Alfa Romeo Gulia без переднього номерного знаку (замість номерного знаку - наклейка), чим порушила п.2.9. В Правил дорожнього руху. Вказує, що Поліцейський чітко спостерігав факт допущення Позивачем порушення вимог ПДР, а тому, як посадова особа єдиного контролюючого органу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язаний був відреагувати на факт вчинення правопорушення, що і було зроблено шляхом зупинення транспортного засобу та винесення постанови. Зазначає, з відеозапису, долученого до відзиву, номерний знак на транспортному засобі, яким керувала ОСОБА_1 був відсутній, (наклейка на транспортному засобі не є номерним знаком встановленого зразка, що відповідає вимогам стандартів) що не заперечує і сама позивач при зупинці транспортного засобу. На відеозаписі (сір-1) зафіксовано, що на запитання інспектора щодо наявності переднього номерного знаку позивач відповіла: «Там просто немає де кріпити», чим фактично підтвердив відсутність належного переднього номерного знаку на транспортному засобі. Таким чином, поведінка та пояснення позивача свідчать про її обізнаність щодо фактичних обставин правопорушення, а саме відсутності встановленого у передбаченому законодавством порядку переднього номерного знаку, що не відповідає вимогам чинних стандартів. Відтак твердження про невизнання позивачем своєї вини є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. Крім того, доводи щодо ненадання позивачу показів вчинення правопорушення також є необґрунтованими. Об`єктивні ознаки правопорушення були очевидними та доступними для безпосереднього сприйняття самим позивачем, оскільки він мав можливість: пересвідчитись у відсутності належного номерного знаку, вийшовши з транспортного засобу та оглянувши його. Наголошу, що з вказаного відеозапису встановлено те, що номерний знак транспортного засобу, яким керувала позивач, відсутній (наклейка не є аналогом номерного знаку, факт наявності саме наклейки чітко зафіксовано на clip-1, 13:38:45). Отже, оскільки, встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач керувала транспортним засобом без номерного знаку, тому вважає правомірним та обґрунтованим притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Вирішуючи пред`явлені позовні вимоги судом враховується наступне.

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Також, ч. 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюється єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що і інші учасники виконують ці Правила.

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху.

Судом встановлено, що постановою серії ЕНА №7063107 від 210.4.2026 позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Згідно постанови, 21.04.2026 о 13:39, на дорога АД Київ-Чоп 611 км, водій керував т/з без переднього номерного знаку (замість номерного знаку наклейка), чим порушив п. 2.9 В ПДР - керування водієм ТЗ без номерного знака.

Частиною 1 статті 121-3 КУпАП встановлена від відповідальність за, керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Відповідно до п. 2.9 В ПДР, водієві забороняється в) керувати транспортним засобом, не зареєстрованим у Державтоінспекції, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: - не належить цьому засобу; - не відповідає вимогам стандартів; - закріплений не в установленому для цього місці - закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; - неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про дорожній рух», якими передбачене підстави для заборони експлуатації транспортних засобів. Зокрема, забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає встановленим вимогам, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Також, згідно з п. 9 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи: застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.74 КАС України).

Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, іншими доказами, перелік яких не вичерпний.

Разом з цим, від представника відповідача на адресу Франківського районного суду м. Львова, за допомогою системи «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву з долученими відео з нагрудних камер працівника поліції, з участю водія ОСОБА_1 , (clip-0, clip-1).

У позовній заяві позивачка вказує що постанова ЕНА №7063107 від 21.04.2026, якою її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121-3 КУпАП, складена з абсолютно невідомих їй мотивів та підстави, зазначила що на транспортному засобі, яким керувала остання наявний як передній, так і задній номерні знаки.

Однак вказане твердження не заслуговує на увагу суду, оскільки після зупинки автомобіля Alfa Romeo Gulia, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , працівниками поліції невідкладно пояснено причину зупинки останній, з наголошенням на видимі порушення. (clip-01, реєстратор 471169, 21.04.2026).

Окрім того, позивач в позові зазначила що номерні знаки на авто присутні, долучила чорно білу фотографію з авто, як доказ в сторону свого виправдання, проте жодного аргументу в сторону спростування того що це наклейка чи ні, в позові не навела.

З відео встановлено, на оголошення інспектором поліції причини зупинки, а саме те, що на авто замість номерного знаку є лише його наклейка, позивачка вказала що «Немає куди кріпити», чим не заперечила відсутність такого.

Доводи позивача щодо ненадання працівниками поліції на його вимогу доказів вчинення правопорушення спростовуються дослідженими судом відеоматеріалами та іншими доказами, що розцінюються судом, як спроба уникнути адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

Позивачем не надано суду жодного доказу та не викладено обставин, які підтверджували б неправомірність дій відповідача та відсутність в діях позивача порушення Правил дорожнього руху.

Інші доводи, що вказані в позові, суд не приймає до уваги, оскільки вони не спростовують порушення позивачкою ПДР України, що вказані в оскаржуваній постанові серії ЕНА №7063107 від 21.04.2026.

Постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства; доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду цієї справи надано не було і судом таких обставин не встановлено; факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, підтверджується належними доказами у справі в їх сукупності та не спростовані позивачем.

Отже, суд дійшов висновку, що стягнення відповідачем застосовано без порушень, в межах санкції ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, а тому, у задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України, не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 9, 122, 222, 251, 252, 258 КУпАП, ст.ст.2, 5, 9, 73-76, 77, 241, 242, 243-247, 250, 255, 295, 297 КАС України,-

в и р і ш и в :

у позові ОСОБА_1 , яка діє через свого представника – адвоката Яцишина Андрія Володимировича до Управління патрульної поліції у Львівській області, Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

- позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, адреса: 79053, м. Львів, вул. Перфецького 19.

Суддя І.Я. Чорний