Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №445/3362/25 — Золочівський районний суд Львівської області

Суд: Золочівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 21 червня 2026 р.

Справа: №445/3362/25

Суддя: Кіпчарський О. М.

Справа № 445/3362/25

провадження № 3/445/59/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2026року суддя Золочівського районного суду Львівської області Кіпчарський О. М. ,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и в :

16.12.2025 року до Золочівського районного суду Львівської області із Золочівського РВП ГУНП у Львівській області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за фактом можливого вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Із наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №538376 від 12.12.2025 року, вбачається, що такий складено за фактом, що ОСОБА_1 12.12.2025 року о 06 год. 18 хв., в м. Золочеві, по вул. Львівській, 50, керував автомобілем марки «Субару Аутбек», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України", затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 – адвокат Туровський В.В. вину свого довірителя у інкримінованому діянні заперечив, вказує, що ОСОБА_1 дійсно зупинили працівники поліції, що зафіксовано відповідним відеозаписом. Останній пред`явив своє посвідчення водія, на питання працівників поліції чи вживав він попередньо алкогольні напої, ОСОБА_1 вказав, що ні. Працівник поліції йому повідомив, що газоаналізатор «Драгер» навіть покаже залишки алкоголю, якщо такий вживався раніше. Після чого працівник поліції відніс свою нагрудну бодікамеру до службового автомобіля, поза камерою поліцейський пояснив ОСОБА_1 , що якщо він вживав алкоголь раніше, в такому випадку йому краще взагалі відмовитись від проходження огляду. Надалі, працівник поліції повернувся із бодікамерою, запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, від якого останній дійсно відмовився. Вказує, що працівник поліції фактично увів ОСОБА_1 в оману та спровокував його на відмову від проходження огляду. Оскільки дії поліцейський мали відверто провокативний характер, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Звертає увагу, що ОСОБА_1 від керування транспортним засобом фактично не відсторонювався, посвідчення водія у нього не вилучалось.

Заслухавши доводи представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зважаючи на таке.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суддя звертає увагу, що момент зупинки та процес спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції зафіксовано на нагрудну бодікамеру працівника поліції, хоча і дійсно не безперервно, оскільки в один момент працівник поліції поставив камеру на капот службового автомобіля, припаркованого позаду автомобіля ОСОБА_1 , а також на камеру мобільного телефону чи автомобільного реєстратора, в моменту виявлення патрульним екіпажем автомобіля марки «Субару Аутбек», д.н.з. НОМЕР_1 , та його подальшу зупинку.

На представлених відеозаписах чітко зафіксовано рух автомобіля марки «Субару Аутбек», д.н.з. НОМЕР_1 , в темну пору доби без належної підсвітки заднього номерного знаку автомобіля, в зв`язку з чим патрульний екіпаж наздоганяє вказаний автомобіля та зупиняє його.

Автомобілем марки «Субару Аутбек», д.н.з. НОМЕР_1 , керував ОСОБА_1 , що зафіксовано відповідними відеозаписами, даний факт представником ОСОБА_1 в судовому засіданні не оспорювався.

Із відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівник поліції спочатку спілкується із ОСОБА_1 , пропонує йому пройти огляд на стан сп`яніння, згодом відходить до службового автомобіля, ставить бодікамеру на капот службового автомобіля, знову підходить до ОСОБА_1 , спілкується, повертається за бодікамерою, яка увімкнена безперервно, знову підходить до ОСОБА_1 , пропонує йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, від якого ОСОБА_1 відмовляється, як на місці зупинки, так і в медичному закладі.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.

За вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння від 12.12.2025 року, де вказано, що водій відмовився від проходження огляду, направленням на огляд водія до закладу охорони здоров`я з метою виявлення стану сп`яніння, наявними в матеріалах справи відеозаписами, якими зафіксовано чітку відмову водія від проходження огляду на стан сп`яніння, а тому останнього слід притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Сумнівів у достовірності, належності та допустимості вказаних доказів у судді не виникає, таких цілком достатньо для висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи представника ОСОБА_1 – адвоката Туровського В.В. щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на провокацію працівника поліції, суддя відхиляє, зважаючи на таке.

Представник вказує, що ОСОБА_1 підтвердив працівнику поліції факт вживання алкоголю попереднього дня в незначній кількості, однак не знав чи тест покаже позитивний результат.

ОСОБА_1 маючи відповідне посвідчення водія, зобов`язаний знати правила дорожнього руху, а також бути обізнаним із відповідальністю, яка передбачена за порушення цих правил.

Виявивши у водія ознаки алкогольного сп`яніння, а також отримавши фактично від останнього підтвердження, що він вживав алкоголь напередодні, працівник поліції мав усі достатні підстави запропонувати водію пройти огляд на стан сп`яніння.

ОСОБА_1 зобов`язаний знати наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та відповідальність, яка передбачена Законом за таку відмову, відтак суддя не вбачає провокації в діях працівника поліції.

Відеозаписом зафіксовано чітку відмову водія від проходження огляду на стан сп`яніння, як на місці зупинки так і в медичному закладі.

Будь-яких порушень Закону чи прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності в ході розгляду не встановлено, відтак на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. 2, 7, 9, 23, 130, 221,284, КУпАП, суддя –

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

У випадку несплати штрафу у 15-ти денний термін, відповідно до вимог ст.307,308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 ЗУ "Про судовий збір" стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Золочівський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.06.2026 року.

Суддя О.М. Кіпчарський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua