Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №443/716/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Суд: Жидачівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за заповітом

Дата: 22 червня 2026 р.

Справа: №443/716/26

Суддя: РАВЛІНКО Р. Г.

Справа №443/716/26

Провадження №2/443/706/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

23 червня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Равлінка Р.Г.,

секретар судового засідання Рибакова І.І.,

провів у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Жидачеві розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: територіальна громада села Юшківці в особі Ходорівської міської ради Львівської області про визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,-

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Яременко І.О., звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: територіальна громада села Юшківці в особі Ходорівської міської ради Львівської області в якій просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дев`ятниківської сільської ради, загальною площею 1,4677 га, згідно Державного акту на право приватної власностів на землю серії ЛВ №025062 від 29.10.2000.

Обґрунтування позовних вимог

В обґрунтування позовної заяви представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Яременко І.О., покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_3 .. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина до складу якої, окрім іншого, увійшли земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дев`ятниківської сільської ради, загальною площею 1,4677 га, належні померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ЛВ №025062 від 29.10.2000. Також у склад спадщини входило право на земельну частку (пай) на території Дев`ятниківської сільської ради, площею 2,14 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №067651 від 10.12.1995, що він фактично успадкував після смерті своєї дружини ОСОБА_4 , але юридично не оформив своїх спадкових прав. Згідно довідки Ходорівської міської ради №31 від 12.04.2024, ОСОБА_3 постійно проживав та був зареєстрований один в с. Юшківці Жидачівського району Львівської області до дня своєї смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 . У виконкомі сільської ради посвідчено заповіт ОСОБА_3 від 28.05.1997 за №6 в користь сина ОСОБА_1 та онука ОСОБА_2 .. ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3 , вступивши в управління та володіння спадковим майном у піврічний термін після його смерті. Окрім позивача, іншим спадкоємцем за заповітом був ОСОБА_2 , однак він спадщину не прийняв у жоден із передбачених законом способів, а тому його спадкова частка перейшла до позивача. Дружина покійного ОСОБА_4 померла швидше. Позивач не заявляв про відмову від спадщини, вступив в управління та володіння спадковим майном, а тому на підставі ст.549 ЦК УРСР 1963 року, вважається таким, що її прийняв, проте юридично не оформив своїх спадкових прав. Даний факт підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру, де відсутня інформація про заведені спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . 16.10.2024 рішенням Жидачівського районного суду за позивачем визнано в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , право на земельну частку (пай) на території Дев`ятниківської сільської ради, площею 2,14 умовних кадастрових гектара, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ № 067651 від 10.12.1995. Згодом позивач вирішив юридично оформити спадкові права після смерті свого батька на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дев`ятниківської сільської ради, площею 1,4677 га, згідно Державного акту, але оскільки правовстановлюючий документ на спадкове майно втрачено, то доказом того, що ОСОБА_3 отримав право власності на земельні ділянки згідно Державного акту, є довідка від 13.03.2026 надана Відділом №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про те, що у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю на території Дев`ятниківської сільської ради Жидачівського району Львівської області, на підставі рішення ХI сесії III-го дем. скликання Жидачівської районної ради від 16.06.2000 №193, на ОСОБА_3 зареєстрований Державний акт на право приватної власності на землю серії I-ЛВ 025062 від 29.10.2000. Реєстраційний номер 62, площа земельної ділянки - 1,4677 га. 27.03.2026 позивач звернувся до приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак нотаріус відмовив йому, у зв`язку із відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на земельні ділянки, що належали спадкодавцю ОСОБА_3 і є спадковим майном. В даному випадку право позивача на спадкове майно не визнається, оскільки він не може пред`явити нотаріусу правовстановлюючі документи на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Процесуальні рішення, постановлені по справі

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 07.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та справу призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження на 24.04.2026 /а.с.31-32/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 24.04.2026 підготовче провадження у справі закрито. Справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 22.05.2026 /а.с.45-46/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 22.05.2026 у зв`язку з першою неявкою відповідача справу розглядом відкладено на 19.06.2026 /а.с.65/.

Розгляд справи по суті відбувся 19.06.2026 за відсутності сторін.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, його представник адвокат Яременко І.О. подав заяву про розгляд справи без їхньої участі. Позовні вимоги підтримують з підстав наведених у позові.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру місце реєстрації ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 . Судом скеровувався виклик у підготовче та судові засідання на зазначену адресу, однак конверти повернулися до суду із відміткою засобу зв`язку «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним врученням виклику у судове засідання.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутності не подав, правом на подання відзиву не скористався.

Представник третьої особи, територіальна громада села Юшківці в особі Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області подав візив на позовну заяву, згідно якого просить розглядати справу без його участі та винести рішення за наявними в ній матеріалами.

Відтак, суд вважає, що наявні умови для проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі даних та доказів, що відповідає вимогам частини 4 статті 223 та статті 280 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на вимоги частини 2 статті 247 ЦПК України суд доходить висновку про можливість проведення заочного розгляду справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 19.06.2026, є дата складення повного тексту судового рішення - 23.06.2026.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін і позов слід задовольнити, ухваливши заочне рішення.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 27.11.1952, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , а його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 /а.с.8/.

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 10.01.1997, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 73 роки, про що було зароблено відповідний запис №2 /а.с.9/.

Згідно з свідоцтвом про смерть серії - НОМЕР_3 від 13.08.2003, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 85 років, про що було зароблено відповідний запис №12 /а.с.10/.

Відповідно до довідки №31 від 12.04.2024, виданої виконавчим комітетом Ходорівської міської ради, ОСОБА_3 дійсно постійно проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_2 до дня смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 . По даних виконкому Ходорівської міської ради, у виконкомі Дев`ятниківської сільської ради зареєстровано заповіт від ОСОБА_3 за № 6 від 28.05.1997 в користь сина ОСОБА_1 та онука ОСОБА_2 .. На день смерті проживав один. ОСОБА_1 , прийняв спадщину після смерті батька, ОСОБА_3 , вступивши в управління спадковим майном у піврічний термін після його смерті /а.с.11/.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 22.01.2024 №75518153, за параметрами запиту ОСОБА_3 інформація відсутня /а.с.12/.

Згідно з заповітом від 28.05.1997, зареєстрований в реєстрі за №6, ОСОБА_3 все своє майно заповів сину ОСОБА_1 та внукові ОСОБА_2 в рівних долях /а.с.13-14/.

Згідно з рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 16.10.2024 у справі №443/721/24, яке набрало законної сили 18.11.2024, встановлено факт належності ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 , Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ЛВ № 067651 від 10.12.1995, виданого Жидачівською районною державною адміністрацією на ім`я " ОСОБА_4 ". Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , право на земельну частку (пай) на території Дев`ятниківської сільської ради, площею 2,14 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №067651 від 10.12.1995 /а.с.15-23, 24/.

Згідно з довідкою відділу №5 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 13.03.2026 №558/15-26, повідомлено, що згідно Книги записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю на території Дев`ятниківської сільської ради Жидачівського району Львівської області, на підставі рішення XI сесії III-го дем. скликання Жидачівської районної Ради від 16.06.2000 № 193, на ОСОБА_3 зареєстрований Державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЛВ 025062 від 29.10.2000. Реєстраційний номер 62. Площа земельної ділянки 1,4677 га. Інші правовстановлюючі документи, які б посвідчували право власності або право користування вищезазначеною земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Жидачівського району за ОСОБА_3 у відділі не зареєстровані /а.с.25/.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 27.03.2026 №17/02-31, відповідно до якої відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно у зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, яке він має намір успадкувати /а.с.27/.

При вирішенні позовних вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила ЦК України (1963 року), у тому числі щодо прийняття спадщини, спадкоємців за заповітом і за законом.

Стаття 524 ЦК УРСР встановлено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Відповідно до ст.525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Згідно із ст.526 ЦК УРСР, місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме - місцезнаходження майна або його основної частини.

Статтею 527 ЦК УРСР визначено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Стаття 529 ЦК УРСР 1963 визначає, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Згідно ст.549 ЦК УРСР 1963, діями, що свідчать про прийняття спадщини є: фактичний вступ в управління чи володіння спадковим майном або подача спадкоємцем заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 є особою, в чию користь ОСОБА_3 складено заповіт, відтак позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 ..

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.82 ЦПК України).

Згідно з рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 16.10.2024 у справі №443/721/24, яке набрало законної сили 18.11.2024, ОСОБА_2 , спадщину за заповітом після смерті свого дідуся - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у жоден із передбачених законом способів не прийняв, що підтверджується також поданою ним письмовою заявою.

Натомість син покійного - ОСОБА_1 , спадщину за заповітом після смерті свого батька - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично прийняв, оскільки вступив в управління і володіння спадковим майном (ст.549 ЦК УРСР 1963 року), однак юридично своїх спадкових прав не оформив, що підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №75518153 від 22.01.2024 року, де відсутня інформація про зареєстровані спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відтак ОСОБА_1 успадкував спірну земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дев`ятниківської сільської ради, загальною площею 1.4677 га, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ № 025062 від 29.10.2000, після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки вступив в управління та володіння спадковим майном, а отже вважається таким, що прийняв спадщину, відповідно до ст.549 ЦК УРСР 1963.

Враховуючи те, що обставин, які б вказували, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя набув або володів спірним майном неправомірно, в суді не встановлено; позивач оформити право на спадкове майно не має можливості, оскільки відсутні правовстановлюючі документи, а тому, враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає позовну заяву обґрунтованою, підставною і такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 4,5,12,13,81,206, 259,263-265,268, 315ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: територіальна громада села Юшківці в особі Ходорівської міської ради Львівської області про визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дев`ятниківської сільської ради, загальною площею 1.4677 га, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ № 025062 від 29.10.2000.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Р.Г. Равлінко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua