Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №461/2392/26 — Галицький районний суд м. Львова

Суд: Галицький районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця

Дата: 21 червня 2026 р.

Справа: №461/2392/26

Суддя: Мисько Х. М.

Справа №461/2392/26

Провадження №3/461/1105/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року м. Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Мисько Х.М., за участю представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Мацух Ю.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ст.185 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

Згідно із протколом про адміністративне правопорушення серії ВАД 319585, 26.03.2026 року о 15 год.50 хв. на вул. Коперника, 52 , у м. Львові, ОСОБА_1 вчинив не виконав неодноразове законне розпорядження про припинення правопорушення, а саме пройти у найближчий ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у рохшуку за ст. 210 КУпАП та ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Своїми діями ОСОБА_2 , на думку поліцейського УПП у Львівській області, вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Мацух Ю.І. факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП заперечила.

Зазначила, що в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 не виконав законні вимоги працівників поліції проїхати до ТЦК, однак матеріали справи не містять доказів його перебування у розшуку. Крім того, вказує, що з відповіді на адвокатський запит ДПП УПП у Львівській області №206аз/41/12/02-2026 від 29.04.2026 року станом на 29.04.2026 року, згідно з інформаційно — комунікаційною системою «Інформаційний портал Національної поліції України», працівниками УПП у Львівській області, адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 , за ст. 210 та ст.210-1 КУпАП не складалися. Крім того, інформація про здійснення адміністративного затримання ОСОБА_1 та складання відповідних протоколів — відсутня. Також стверджує, що у протоколі не зазначено, які законні вимоги працівників поліції Нешпіром А.В. не були виконані. За таких обставин, просить провадження у справі закрити, за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП

Заслухавши думку представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 – адвоката Мацух Ю.І., перевіривши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_4 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.185 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення, окрім іншого, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, тобто при розгляді справи суд повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються наявними у справі доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до ст. 252 КУпАП.

Згідно із ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

У відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 279 КУпАП, ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Суд зазначає, що відповідно до статей 23, 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські діють виключно в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Положеннями ст. 185 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Із врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення обов`язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Разом з тим, в даному випадку факт злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків зафіксований лише у протоколі про адміністративне правопорушення, та не підтверджений належними та допустимими доказами, оскільки сам факт складання протоколу про адміністративне правопорушення не є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за відсутності інших, необхідних для підтвердження зазначеного факту, належних та допустимих доказів.

Як на доказ вини ОСОБА_1 щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП працівник поліції надав протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №319585 від 26.03.2026 року, рапорт інспектора взводу №2 роти №4 баталйону №1 УПП у Львівській області ДПП Кіт В. від 26.03.2026 року, та відеозапис подій, долучений до матеріалів справи.

Щодо протоколу про адміністративне правопорушення, то суд вважає, що протокол не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Щодо наявного рапорту, який знаходиться в матеріалах справи, то суд приходить до висновку, що такий рапорт не слід брати до уваги, оскільки рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, так як у розумінні ст. 251КУпАП зазначений рапорт не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Крім того, згідно з інформаційно — комунікаційною системою «Інформаційний портал Національної поліції України», працівниками УПП у Львівській області, адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 , за ст. 210 та ст.210-1 КУпАП не складалися.

Беручи до уваги досліджені судом докази, суд не вбачає в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, оскільки будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 , 26.03.2026 року о 15 год.50 хв. на вул. Коперника, 52, у м. Львові, ОСОБА_1 вчинив не виконав неодноразове законне розпорядження про припинення правопорушення, а саме пройти у найближчий ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у рохшуку за ст. 210 КУпАП та ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як це зазначено у протоколі серії ВАД №134645 про адміністративне правопорушення матеріали справи не містять.

В свою чергу протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладенні в ньому повинні бути перевіренні за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.

Будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, зокрема пояснення свідків, які б з достатністю вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, у справі відсутні.

Крім того, судом досліджено відеозапис з місця події, з якого не встановлено факту злісної непокори ОСОБА_1 неодноразовій законній вимозі поліцейського при виконанні службових обов`язків по охороні громадського порядку, зокрема активного фізичного опору; агресивної поведінки; перешкоджання виконанню службових обов`язків; неодноразового демонстративного невиконання законних вимог.

Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачяться на її користь.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КпАП України.

У відповідності до ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 7, 9, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП України закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя /підпис/ Х.М. Мисько

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Постанова не оскаржувалась та набрала законної сили ______________ року.

Суддя Х.М. Мисько

Помічник судді К.М. Чорненька, 22.06.2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua