Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №461/4264/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4264/26

Провадження №3/461/1684/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року м. Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Мисько Х.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1

за ч.2 ст.51, ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

02.06.2026 року о 14 год. 22 хв., перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Лепкого, 4, перебуваючи у магазині «Shambala, таємно викрав товари на суму 1820,00 гривень, без ПДВ.

Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ч.2 ст.51 КУпАП.

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на розгляд справи не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Скерував на адресу суду заяву, в якій вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 51 КУПАП визнав повністю.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, вважаю можливим проводити розгляд справи у відсутності особи, що притягається до відповідальності.

Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, заслухавши особу, суд приходить до такого висновків.

Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 51 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 статті 51КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 2 статті 51 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п`яти до десяти діб.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень передбачених ч.2 ст. 51 КУпАП України стверджується зібраними по справі доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА№214882 від 02.06.2026 року;

- заявою ФОП ОСОБА_2 від 02.06.2026 року;

- чеком №596 про вартість товару від 02.06.2026 року;

- відеозаписами події, долученими до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №214882 від 02.06.2026 року

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, з урахуванням характеру вчиненого порушення, особи правопорушника, ступеня його вини, майнового стану, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, які в процесі розгляду справи судом не встановлені, суддя вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею ч.2 ст. 51 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції інкримінованої статті.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.

Згідно із пунктом 5 частини 2статті 4 Закону України «Про судовий збір`у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладене таке стягнення сплачується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 40-1, 51, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.51 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850, 00 грн. в дохід держави.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.

У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя Мисько Х.М.