Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №335/3748/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/3748/26 2/335/2470/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А. В., за участю секретаря судового засідання Філатової О. О., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

08.04.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , шлюб між якими було розірвано 18.02.2010. Після розірвання шлюбу позивачка проживає разом із матір`ю. ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачці виповнилося 18 років, у зв`язку з чим виплата аліментів на її утримання, які відповідач сплачував раніше у розмірі 2000 грн, припинилася.

На даний час позивачка продовжує навчання у Запорізькому авіаційному фаховому коледжі ім. О. Г. Івченка на денній формі за бюджетною основою (група ГМ-22-1), де термін навчання закінчується 30.06.2026 року. У зв`язку з навчанням на денній формі позивачка не має можливості повноцінно працювати та самостійно себе забезпечувати, не має власного заробітку та перебуває на повному утриманні матері. Окрім того, позивачка має статус внутрішньо переміщеної особи, що додатково ускладнює її матеріальне становище.

Позивачка зазначає, що потребує фінансової допомоги для придбання навчальних матеріалів, харчування, одягу та проживання. Водночас відповідач добровільно матеріальної допомоги на її утримання не надає, хоча є працездатною особою. За твердженням позивачки, відповідач на даний час офіційно не працює та має нерегулярний, мінливий дохід.

Посилаючись на статтю 199 Сімейного кодексу України, позивачка просить стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн щомісячно. Період стягнення позивачка просить визначити з 01.10.2025 року (дати припинення попередніх виплат) до закінчення навчання або до досягнення нею 23-річного віку, залежно від того, яка з цих обставин настане першою.

Ухвалою судді від 14.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи на 09 год 00 хв 14.05.2026, який було відкладено на 09 год 00 хв 27.05.2026 у зв`язку з першою неявкою в судове засідання відповідача.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судових засідань шляхом направлення судових повісток на адресу його зареєстрованого місця проживання, у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши надані позивачкою докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Статтею 199 СК України передбачено, що у разі, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно з положеннями ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Як роз`яснено у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком позивачки ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04.06.2013 (а.с. 8).

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 21.07.2022 № 2304-5001904482 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).

На даний час позивач ОСОБА_1 навчається у Запорізькому авіаційному фаховому коледжі ім. О. Г. Івченка, є студенткою 4 курсу, групи ГМ-22-1 денного відділення, за бюджетною формою навчання, що підтверджується довідкою № 132 від 03.04.2026, виданою вказаним навчальним закладом (а.с. 10).

Зі змісту позову вбачається, що позивач ОСОБА_1 проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні, продовжує навчатися, потребує матеріальної допомоги на придбання продуктів харчування, одягу та навчальної літератури, при цьому відповідач будь-якої матеріальної допомоги не надає.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач доводів позивачки не спростував, доказів відсутності в нього можливості надавати позивачці матеріальну допомогу в розмірі, який остання просить стягнути з нього, суду не надав.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. За положеннями ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню, суд виходить з того, що позивачем доведено належними та допустимими доказами той факт, що у зв`язку з її навчанням вона потребує матеріальної допомоги від відповідача; судом не встановлено об`єктивних даних, які б свідчили про те, що відповідач є непрацездатним і не має можливості матеріально утримувати свою доньку, яка продовжує навчання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача аліментів у розмірі, який просила позивачка – 4000,00 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Щодо вимоги позивачки про стягнення з відповідача аліментів за минулий час (з 01.10.2025)суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу – з дня подання такої заяви. При цьому аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач надасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Отже, відповідно до чинного законодавства суд може присудити аліменти за минулий час (не більш як за десять років) виключно за умови, що: позивач вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача; відповідач ухилявся від сплати аліментів.

Проте позивачкою доказів існування вищезазначених обставин суду не надано.

З огляду на викладене, аліменти стягуються судом від дня пред`явлення позову.

Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за заявленими позовними вимогами, судовий збір у відповідності до приписів до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. 11–13, 81, 89, 141, 258–259, 263–265, 268, 280, 430 ЦПК України, суд —

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, — задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на її утримання в розмірі 4000,00 грн. щомісячно, починаючи з 08.04.2026 року та до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у сумі 1331,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя протягом 30 днів з дня ухвалення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи..

Повне рішення складено 19 червня 2026 року.

Суддя А. В. Стеценко