Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №203/6742/25 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа №203/6742/25

Провадження №2/0203/429/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Гапоновій К.В.,

з участю:

-представника позивачки Кобеляцького Д.М.;

-представниці відповідача Маніної М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського ліцея №144 імені Леві Іцхака Шнеєрсона Дніпровської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі,

у с т а н о в и в:

1. 19 вересня 2025 року позивачка через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до Дніпровського ліцея №144 імені Леві Іцхака Шнеєрсона Дніпровської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі. Заявлені позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що від вересня 2010 року працювала у відповідача вчителем початкових класів. 07.03.2022 позивачка у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України виїхала за кордон (Австрія, м. Відень), звідки деякий час працювала дистанційно. 08.09.2025 відповідачем було видано наказ №196-к/тр, яким у зв`язку з прогулом без поважних причин її було звільнено. Позивачка вважає зазначений наказ незаконним, оскільки він, зокрема, порушує приписи Закону України від 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон №2136-ІХ). Протиправність звільнення працівника за прогул в умовах воєнного стану також встановлена практикою Верховного Суду (справа №367/569/23). Викладені обставини стали причиною звернення позивачки до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі (а.с.а.с. 1 – 7).

2. 10 грудня 2025 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження, призначення справи до судового розгляду по суті (а.с. 82).

3. Представник позивачки в судовому засіданні підтримав заявлений позов, пояснивши, що позивачка від 01.09.2010 працювала у відповідача вчителем початкових класів. 07.03.2022 позивачка у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України виїхала за кордон (Австрія, м. Відень), звідки деякий час працювала дистанційно. 08.09.2025 відповідачем було видано наказ №196-к/тр, яким у зв`язку з прогулом без поважних причин її було звільнено. Позивачка вважає зазначений наказ незаконним, оскільки він, зокрема, порушує приписи Закону України від 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон №2136-ІХ). Протиправність звільнення працівника за прогул в умовах воєнного стану також встановлена практикою Верховного Суду (справа №367/569/23).

4. Представниця відповідача у суді заперечувала проти позову, зазначивши, що тривалий час для позивачки діяли умови, за яких вона могла працювати дистанційно. Віднедавна у закладі було запроваджено змішану форму навчання, за якою усі вчителі мають виконувати освітні функції безпосередньо у класах. Позивачку неодноразово було повідомлено про необхідність з`явитися до закладу і стати до роботи, проте такі повідомлення були нею проігноровані.

5. Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

6. Судом було встановлено, що позивачка від 01.09.2010 працювала у відповідача вчителем початкових класів.

7. 7 березня 2022 року позивачка у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України виїхала за кордон (Австрія, м. Відень), звідки деякий час працювала дистанційно.

8. Дотепер позивачка в Україну не повернулася.

9. 19 липня 2023 року Дніпровською міською радою було ухвалене рішення №65/39 «Про організацію освітнього процесу в закладах освіти, підпорядкованих департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради», згідно з яким з 01.09.2023 у всіх закладах загальної середньої, спеціалізованої мистецької освіти, підпорядкованих департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, було запроваджено освітній процес за змішаною (очною та дистанційною) формою навчання (а.с.а.с. 58 – 61).

10. 18 серпня 2023 року відповідачем був виданий наказ №69-О «Про організацію освітнього процесу в КЗО «НВК №144» ДМР», згідно з яким з 01.09.2023 у навчальному закладі було запроваджено освітній процес за змішаною формою навчання, яка полягає у:

- проведенні навчання педагогічними працівниками у приміщеннях разом з учнями;

- здійсненні освітнього процесу у початковій школі в очній формі, ураховуючи необхідність соціалізації дітей.

11. 8 вересня 2023 року комісією з розгляду порушення трудової дисципліни відповідача було ухвалене рішення (протокол №3) про рекомендацію керівнику навчального закладу застосувати до позивачки дисциплінарне стягнення (догана), а також призупинити з нею дію трудового договору.

12. 12 вересня 2023 року відповідачем був виданий наказ №107-О «Про призупинення дії трудового договору (зі змінами до наказу №105-О від 11.09.2023)», згідно з яким на підставі статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», керуючись Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», вимогами щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579, листа Міністерства освіти і науки України «Про організацію 2023/2024 навчального року в закладах середньої загальної освіти», на підставі рішення Дніпровської міської ради від 19.07.2023 №65/39 «Про організацію освітнього процесу в закладах освіти, підпорядкованих департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради», з метою створення рівних умов доступу до освіти, збереження життя та здоров`я учасників освітнього процесу під час правового режиму воєнного стану в Україні та у зв`язку із здійсненням освітнього процесу в КЗО «НВК №144» ДМР з 01.09.2023 за змішаною формою навчання та перебуванням педагогічних працівників разом із здобувачами освіти в приміщенні закладу, на підставі рішення комісії з розгляду порушення трудової дисципліни (протокол від 08.09.2023 №3 додається), внаслідок відсутності на момент початку навчального року викладача початкової школи ОСОБА_1 на робочому місці, неможливістю виконувати нею своїх посадових обов`язків в режимі присутності в закладі освіти (в очній формі) та у зв`язку з відсутністю окремої дистанційної форми навчання здобувачів освіти початкової школи, дію трудового договору з позивачкою було призупинено з 01.09.2023 до 30.12.2023, але не більше ніж на час дії воєнного стану в Україні.

13. 2 січня 2024 року відповідачем був виданий наказ №4-О «Про призупинення дії трудового договору», згідно з яким на підставі статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», керуючись Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», вимогами щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579, листа Міністерства освіти і науки України «Про організацію 2023/2024 навчального року в закладах середньої загальної освіти», на підставі рішення Дніпровської міської ради від 19.07.2023 №65/39 «Про організацію освітнього процесу в закладах освіти, підпорядкованих департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради», з метою створення рівних умов доступу до освіти, збереження життя та здоров`я учасників освітнього процесу під час правового режиму воєнного стану в Україні та у зв`язку із здійсненням освітнього процесу в КЗО «НВК №144» ДМР з 01.09.2023 за змішаною формою навчання та перебуванням педагогічних працівників разом із здобувачами освіти в приміщенні закладу, на підставі рішення комісії з розгляду порушення трудової дисципліни (протокол від 08.09.2023 №3 додається), внаслідок відсутності на момент початку навчального року викладача початкової школи ОСОБА_1 на робочому місці, неможливістю виконувати нею своїх посадових обов`язків в режимі присутності в закладі освіти (в очній формі) та у зв`язку з відсутністю окремої дистанційної форми навчання здобувачів освіти початкової школи, дію трудового договору з позивачкою було призупинено з 01.01.2024 до 30.06.2024, але не більше ніж на час дії воєнного стану в Україні.

14. Зазначені факти підтверджуються рішеннями Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.01.2024 (цивільна справа №203/3290/23), від 19.04.2024 (цивільна справа №203/5918/23) та від 01.11.2024 (цивільна справа №203/3093/24), що набрали законної сили.

15. 16 червня 2025 року відповідачем був виданий наказ №87-О «Про продовження терміну дії призупинення трудового договору», згідно з яким на підставі статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», керуючись Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», вимогами щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579, листа Міністерства освіти і науки України «Про організацію 2023/2024 навчального року в закладах середньої загальної освіти», на підставі рішення Дніпровської міської ради від 19.07.2023 №65/39 «Про організацію освітнього процесу в закладах освіти, підпорядкованих департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради», з метою створення рівних умов доступу до освіти, збереження життя та здоров`я учасників освітнього процесу під час правового режиму воєнного стану в Україні та у зв`язку із здійсненням освітнього процесу в КЗО «НВК №144» ДМР з 01.09.2023 за змішаною формою навчання та перебуванням педагогічних працівників разом із здобувачами освіти в приміщенні закладу, внаслідок відсутності на момент початку навчального року викладача початкової школи ОСОБА_1 на робочому місці, неможливістю виконувати нею своїх посадових обов`язків в режимі присутності в закладі освіти (в очній формі) та у зв`язку з відсутністю окремої дистанційної форми навчання здобувачів освіти початкової школи, тимчасово продовжено термін призупинення дії трудового договору з позивачкою з 30.06.2025 до оголошення завершення дії воєнного стану в Україні (а.с.а.с. 29, 30).

15. 14 серпня 2025 року відповідач звернувся до позивачки з повідомленням №28/303, у якому, керуючись наказом від 04.08.2025 №95-О, запропонував приступити до виконання роботи в м. Дніпрі з 29.08.2029 (а.с. 77).

16. 26 серпня 2025 року відповідач звернувся до позивачки з повідомленням №28/319, у якому нагадав останній її обов`язок приступити до виконання роботи в м. Дніпрі з 29.08.2029 (а.с. 13).

17. 29 серпня 2025 року створеною відповідачем комісією було складено акт №1, яким було встановлено відсутність позивачки на роботі 29.08.2025 (а.с. 20).

18. Того ж дня відповідач звернувся до позивачки з повідомленням №28/327, у якому запропонував їй надати пояснення з приводу відсутності на роботі 29.08.2025 (а.с. 14).

19. 1 вересня 2025 року створеною відповідачем комісією було складено акт №2, яким було встановлено відсутність позивачки на роботі 01.09.2025 (а.с. 21).

20. 2 вересня 2025 року створеною відповідачем комісією було складено акт №2, яким було встановлено відсутність позивачки на роботі 02.09.2025 (а.с. 22).

21. 4 вересня 2025 року створеною відповідачем комісією було складено акт №4, яким було встановлено відсутність позивачки на роботі 04.09.2025 (а.с. 23).

22. 5 вересня 2025 року створеною відповідачем комісією було складено акт №5, яким було встановлено відсутність позивачки на роботі 05.09.2025 (а.с. 24).

23. Того ж дня засіданням комісії з нагляду за дотриманням трудової дисципліни відповідача було складено протокол №3, згідно з яким керівникові навчального закладу було рекомендовано застосувати до позивачки дисциплінарне стягнення, передбачене пунктом 4 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) (а.с. 19).

24. 9 вересня 2025 року відповідачем було видано наказ №196-к/тр про звільнення позивачки за пунктом 4 статті 40 КЗпП у зв`язку з прогулом без поважних причин (а.с. 18-звор.).

25. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КЗпП підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

26. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку прогулу (у тому числі, відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

27. За правилами, встановленими статтею 139 КЗпП працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

28. За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення (частина перша статті 147 КЗпП).

29. Статтями 147 – 149 КЗпП визначено, що роботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення за винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків.

30. За приписами частин першої, другої статті 148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

31. Відповідно до статті 149 КЗпП до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

32. Верховний Суд у постановах від 04.09.2024 у справі №206/3355/19, від 28.02.2024 у справі №758/5941/21, від 10.01.2024 у справі №522/142/20, від 25.01.2023 у справі №734/2607/20 виснував, що прогул, під яким розуміється відсутність на робочому місці без поважних причин більше трьох годин протягом робочого дня, за своєю правовою природою є порушенням трудової дисципліни (дисциплінарним проступком), під яким варто розуміти невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

33. У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, у чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 частини першої статті 40, пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 1471, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

34. При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП, суди повинні керуватися тим, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

35. Отже, визначальними факторами для вирішення питання про законність звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності.

36. Законодавством не визначено перелік обставин, за наявності яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності працівника на роботі, звільненого за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП, суд повинен враховувати конкретні обставини і будь-які докази з числа передбачених ЦПК України.

37. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають його вину.

38. Для встановлення допущення працівником прогулу необхідним є належне фіксування самого факту відсутності працівника на роботі та з`ясування поважності причини такої відсутності.

39. Такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 20.06.2024 у справі №643/1959/22, від 20.12.2023 у справі №757/45015/20-ц.

40. У трудових правовідносинах як працівник, так і роботодавець мають діяти добросовісно, не допускаючи дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

41. Принцип добросовісності у трудовому праві характеризується прагненням суб`єктів належним чином, сумлінно здійснювати трудові права й виконувати обов`язки, передбачені трудовим законодавством та трудовим договором.

42. Реалізуючи права і виконуючи обов`язки, суб`єкти трудових правовідносин зобов`язані утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди працівнику, роботодавцю, довкіллю або державі.

43. Відповідно до частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

44. Згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

45. За правилами, встановленими частиною 1 статті 76 ЦПК, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

46. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК).

47. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК).

48. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК).

49. Частиною 1 статті 89 ЦПК визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

50. Повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши всі доводи і заперечення сторін, надані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд доходить висновку про те, що відповідач належно провів звільнення позивачки, яка без достатніх та поважних причин була відсутня на робочому місці з 29.08.2025 до 05.09.2025, а тому обґрунтовано звільнена на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП.

51. Доводи позовної заяви зводяться до того, що відсутність позивачки на робочому місці була цілком правомірною, оскільки вона мала право на дистанційне виконання трудових обов`язків у силу Закону №2136-ІХ.

52. Між тим, такі доводи є безпідставними з огляду на таке.

53. Так, зазначений довід, серед іншого, побудований позивачкою на приписах частини 3 статті 5 Закону №2136-ІХ, за приписами якої у період дії воєнного стану працівник, робоче місце якого розташоване на територіях активних бойових дій, який відсутній на роботі, не підлягає звільненню на підставі пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.

55. Цей довід, на думку суду, є безпідставним, оскільки м. Дніпро, у якому розташоване робоче місце позивачки, жодним нормативно-правовим актом не віднесено до територій, де тривають активні бойові дії.

56. Суд також звертає увагу позивачки на недотримання нею загальних засад, передбачених Законом України від 05.09.2017 №2145-VIII «Про освіту» (далі – Закон №2145-VIII).

57. Так, відповідно до частини 4 статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

58. Згідно з частиною 1 статті 53 Закону №2145-VIII здобувачі освіти мають право на індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, закладів освіти і запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання, а також якісні освітні послуги.

59. За правилами, встановленими частиною 2 статті 54 Закону №2145-VIII, педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов`язані дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності, дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства.

60. Аналіз встановлених судом фактів та обставин свідчить про те, що позивачка, відмовившись брати участь в освітньому процесі у режимі змішаної форми навчання, а згодом, відмовившись від безпосередньої явки до навчального закладу, діяла всупереч приписам частини 2 статті 54 Закону №2145-VIII та з порушенням прав здобувачів освіти.

61. Такий висновок суду насамперед побудовано на тому, що позивачка як педагогічний працівник в силу частини 2 статті 54 Закону №2145-VIII була зобов`язана особистим прикладом виховувати у своїх учнів (які є дітьми молодшого віку) повагу до таких суспільних цінностей як справедливість та патріотизм. Безсумнівно, фізична присутність позивачки у приміщенні школи, її безпосередній контакт з учнями були б прикладом і справедливості, і патріотизму – символом того, що у скрутних для країни умовах війни дитина не залишається наодинці.

62. Відсутність поряд з дітьми, які незважаючи на воєнний стан відвідують навчальний заклад, вчителя, що дистанційно, перебуваючи у безпечних умовах, викладає їм учбовий матеріал, напевно спотворює для них уявлення про такі суспільні цінності як справедливість та патріотизм, а також порушує їхнє право на вільний вибір форми освіти і якісні освітні послуги.

63. При цьому суд також бере до уваги те, що переважна більшість закладів освіти міста (а відповідно і вчителів) в умовах воєнного стану працює у приміщеннях закладів освіти, усвідомлюючи всю повноту відповідальності за надання дітям якісної освіти і забезпечення освітнього процесу у безперервному режимі, адже сумлінність у виконанні трудових обов`язків педагога диктується самим його статусом і рівнем відповідальності за результати його роботи.

64. З такими висновками погодився і Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 30.07.2025, ухваленій у цивільній справі №203/5918/23.

65. З огляду на викладене суд вважає за необхідне заявлений у справі позов залишити без задоволення.

66. У порядку статті 141 ЦПК судові витрати у справі необхідно віднести на рахунок держави.

67. Керуючись статтями 5, 7, 10 – 13, 19, 23, 76 – 81, 89, 209 – 211, 213, 228, 229, 258, 259, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) у позові до Дніпровського ліцея №144 імені Леві Іцхака Шнеєрсона Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код – 23067811; 49101, Україна, місто Дніпро, вулиця Менахем-Мендл Шнеєрсона, 1) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складене 22 червня 2026 року.

Суддя М.О. Католікян