Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №216/1800/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1544/26 Справа № 216/1800/26 Суддя у 1-й інстанції - КУЗНЕЦОВ Р. О. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Круть О.П., подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; стягнуто судовий збір 665,60 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :

Постановою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 квітня 2026 року встановлено, що 06.03.2026 р., о 01 год. 38 хв., у м. Кривому Розі по вул. 129-ї Бригади територіальної оборони, буд. 45, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi A4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного приладу – газоаналізатора «Drаger». Результат позитивний та становить 1,42‰. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив п.п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України. За даним фактом уповноваженою посадовою особою полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області складено протокол серії ЕПР1 №607384, за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги:

В апеляційній скарзі адвокат Круть О.П. просить скасувати постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.04.2026 року по справі №216/1800/26 (провадження 3/216/732/26). Закрити провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначила, що оскаржена постанова судді є незаконною і необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення, як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП), у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП. При цьому, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Зауважує, що ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав, пояснив, що того вечора, а саме 06.03.2026 року, повертався по справах. Ознак алкогольного сп`яніння він не мав. Огляд, як водія транспортного засобу, для встановлення ознак сп`яніння, працівниками патрульної поліції не проводився. Вважає, що адміністративний протокол складений відносно нього є незаконним та просить справу відносно нього закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Наголошує, що доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного). Вважає, що матеріали справи не доведено таких обставин.

Зазначає, що із доданого працівниками патрульної поліції до матеріалів справи відео, не вбачається зафіксований факт того, що саме ОСОБА_1 проходив медичний огляд за допомогою газоаналізатора Драгер ARND0035.

Звертає увагу, що з наданих відео вбачається, що працівники патрульної поліції представляють тільки результат газоаналізатора Драгер.

Окремо зазначає, що з долучених відеозаписах вбачається, що ОСОБА_1 веде себе тверезо та адекватно. Зіниці очей реагують на світло, тремтіння пальців рук не вбачається. Наполягає, що на відео відсутні будь-які докази, які б у свою чергу підтверджували наявність у ОСОБА_1 симптомів алкогольного сп`яніння.

Зазначає, що працівники поліції повинні були попередити ОСОБА_1 про те, що перед проведенням медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер, категорично не рекомендується палити цигарки, оскільки це може вплинути на результати тесту. Тютюновий дим, а особливо ароматичні домішки в електронних цигарках, можуть містити речовини, які чутливий прилад (алкотестер) помилково розпізнає як алкогольні пари. Це може призвести до хибно позитивного результату. З наданих відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 постійно палив цигарки.

Звертає увагу, що працівником поліції не взято до уваги, що є певні обмеження при експлуатації такого приладу. Так, відповідно до п. 3.5 Посібника по експлуатації спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 7510» під час аналізу проба не повинна містити частинок, в тому числі, тютюнового диму в порожнині рота. Перед проведенням тесту повинно пройти мінімум 2 хвилини після куріння.

Зазначає, що працівниками патрульної поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 його права щодо оскарження результатів Драгера, а саме того, що у разі не згоди з результатами газоаналізатора Драгер, він має право пройти медичний огляд на стан сп`яніння у медичному закладі КП ”КБЛПД ДОР”.

Окремо звертає увагу, що працівниками патрульної поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 його права відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, що у свою чергу свідчить порушення процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Позиції сторін в суді :

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Круть О.В., повідомлені про день, час та місце розгляду апеляційної скарги захисника, в судове засідання не з`явилися. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, як і повідомлення про причини поважності їх неявки в судове засідання.

Ураховуючи положення ст. 268 КУпАП, якою не передбачено обов`язкову участь особи щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, а також строк, протягом якого особу може бути притягнуто до відповідальності в разі доведення її вини, та з огляду на те, що апелянтом не надано на розгляд суду будь-яких нових доказів, вважаю за можливе здійснити розгляд даної справи за відсутності належним чином повідомлених ОСОБА_1 та його захисника адвоката Круть О.В.

Висновки суду:

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскарженою постановою встановлено, що 06.03.2026 р., о 01 год. 38 хв., у м. Кривому Розі по вул. 129-ї Бригади територіальної оборони, буд. 45, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi A4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного приладу – газоаналізатора «Drаger». Результат позитивний та становить 1,42‰. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив п.п. 2.9 а) Правил дорожнього руху.

Відповідальність за порушення пункту 2.9 а ПДР передбачена статтею 130 КУпАП.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобомособ і, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерствавнутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Положеннями п. 6 розділу І Інструкції встановлено, що огляд на стан сп`яніння, зокрема, проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби).

Згідно зі п. 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Пунктом 10 розділу ІІ Інструкції встановлено, що результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд 1-ї інстанції при її розгляді належним чином врахував зазначені вимоги закону та обґрунтовано прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Хоча ОСОБА_1 в апеляційній скарзі винним себе не визнав, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказами, дослідженими як судом першої інстанції, так і апеляційним судом, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення, який складений правомочною посадовою особою, у встановленому законом порядку;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 на місці зупинки т/з був проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідає обстановці, за допомогою приладу газоаналізатора «Drager Alcotest 7510», за результатами огляду встановлено, що вміст алкоголю у видихуваному повітрі складає 1,42‰ та роздруківкою показів приладу газоаналізатора «Drager Alcotest 7510» №530 від 06.03.2026 р., відповідно до якої результат тесту становить 1,42‰. При цьому у даному акті зазначено, що ОСОБА_1 з результатами огляду згоден, про що свідчить його підпис;

- відеозаписом, який долучений до матеріалів справи, на якому зафіксовано як 06.03.2026 р., о 01 год. 38 хв., у м. Кривому Розі по вул. 129-ї Бригади територіальної оборони, буд. 45, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi A4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції, на вимогу працівників поліції пройшов медичний огляд для визначення стану сп`яніння на місці зупинки т/з, результат огляду позитивний та складає 1,42‰.

Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють один одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вирішуючи питання допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, що фіксували обставини 06.03.2026 року за участю ОСОБА_1 , здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.

В обґрунтування оскарженої постанови, суддя 1-ї інстанції в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку.

Апеляційний суд вважає, що наданий працівниками поліції відеозапис, який міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, отриманий із автоматичної відеотехніки, з метою фіксування правопорушення, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», може слугувати доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП.

Відеозаписи відповідають вимогам п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 р. №1026.

Той факт, що наявні в матеріалах справи відеозаписи є роздільними, а відеофіксація не здійснювалася безперервно, не свідчить про наявність підстав піддавати сумніву зміст даних відеозаписів та вважати такі докази недопустимими. Доказами відповідно до приписів ст. 251 КУпАП є, в тому числі, і показання технічних приладів чи технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо.

Тож, доводи апелянта щодо визнання відеозапису недопустимим через його неповноту та небезперервність, ні є слушними, оскільки закон вимагає відеофіксації обставин проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння або відмови від проходження такого огляду, а не фіксування факту керування особою транспортним засобом, причини зупинки, оформлення адміністративного матеріалу, що може бути встановлено за допомогою інших доказів.

Вважаю безпідставними доводи апелянта про те, що відеозапис є неналежним доказом, оскільки, наявні у справі відеозаписи є повними і послідовними, на яких зафіксовані усі ті істотні обставини, які мають значення для правильного вирішення цієї справи. Долучений до матеріалів справи відеозапис не містить даних, які б свідчили про те, що відеозапис у розумінні ст. 251 КУпАП є неналежним доказом у справі. Не встановлено під час апеляційного розгляду, що наявний в матеріалах справи відеозапис є відкоригованим, на чому наполягав апелянт.

Навпроти, на відеозаписі зафіксована подія за участю ОСОБА_1 у хронологічній послідовності. Наданий відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Крім того, апелянтом на час апеляційного розгляду не було надано будь-яких доказів оскарження дій працівників поліції з цього питання.

Так, з відеозапису встановлено, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi A4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення. Причиною зупинки стала перевірка документів під час дії військового стану, що водієм ОСОБА_1 не заперечувалось (Clip-0, починаючи з 0:00:01).

Доводи апелянта, що працівниками поліції було порушено порядок проходження огляду водія на встановлення стану сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 не було роз`яснено порядок проведення огляду на встановлення стану сп`яніння, спростовуються дослідженим відеозаписом. З дослідженого відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 не заперечував результат встановлений за наслідками огляду на місці зупинки транспортного засобу, тому працівниками поліції не було запропоновано водію пройти такий огляд в медичній установі охорони здоров`я. Крім того, як вбачається з акта огляду, роздруківки з чеку-Драгера, у відповідній їх графі ОСОБА_1 власноруч проставив свій підпис. В протоколі про адміністративне правопорушення, що був складений стосовно нього, будь-яких заперечень не виклав. Такі заперечення не долучались водієм до складених стосовно нього матеріалів.

Звертаю увагу на те, що згідно п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

В силу приписів п. 2.4 ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у п. 2.1 ПДР.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проте, вважаючи дії працівника поліції неправомірними, апелянтом на час апеляційного розгляду не було надано будь-яких доказів оскарження дій працівників поліції з цього питання.

Тож, матеріалами справи підтверджено, що працівниками поліції з дотриманням вищезазначених вимог Інструкцій проведений огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 7510» за добровільною згодою ОСОБА_1 із застосуванням засобів відеофіксації, за результатами проведення якого зафіксований показник 1,42% проміле, про що складений акт огляду на стан алкогольного сп`яніння. Проти такого результату ОСОБА_1 не заперечував, про що поставив свій підпис в роздруківці чеку з технічного засобу, Акті огляду. Крім того, з відеозапису не було встановлено, що ОСОБА_1 будь-яким чином заперечував результат огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу. Такі заперечення відсутні і в матеріалах цієї справи.

Не підтверджуються дослідженим відеозаписом і доводи сторони захисту, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його права, оскільки зворотне, а саме роз`яснення працівником поліції прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП було зафіксовано на відеореєстратор (Clip-6, починаючи з 0:02:30).

Враховуючи вищенаведені докази у їх сукупності, судом встановлено, що дослідженні під час судового розгляду докази повністю підтверджують ті обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному стосовно нього уповноваженою на те особою, і є безсумнівними доказами порушення ним п. 2.9 а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційний суд вважає недоведеними доводи апелянта про те, що суддею першої інстанції було допущено спрощений підхід при розгляді справи, оскільки оскаржена постанова судді першої інстанції містить аналіз всіх наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана повна та належна оцінка в оскарженій постанові.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

Отже, місцевим судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним вчиненому і відповідає особі правопорушника.

З урахуванням вищенаведеного, постанова судді 1-ї інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог захисника та скасування постанови судді 1-ї інстанції немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Круть О.П., подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 квітня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.А. Гришин