Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №199/11927/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1458/26 Справа № 199/11927/25 Головуючий у першій інстанції: Руденко В.В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра у складі судді Руденко В.В. від 15 вересня 2025 року по справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 15 вересня 2025 року позовну заяву приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - повернуто позивачу на підставі п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України. Повертаючи позовну заяву місцевий суд вказав, що ордер серії АІ №1981415 не містить відомостей на підтвердження повноважень адвоката Каплі А.С. на представництво інтересів ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» у Амур-Нижньодніпровському районному суді міста Дніпра, що не відповідає вимогам п. 12.4 Положення №41, в ордері зазначено «Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська», якого не існує.

В апеляційній скарзі ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Відзив на апеляційну скаргу подано не було.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Встановлено, що 29 серпня 2025 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра надійшла позовна заява представника позивача ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» - адвоката Каплі А.С. до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

На підтвердження представництва адвокатом надано копію ордеру на надання правничої допомоги серії АІ №1981415 від 25.08.2025 року, відповідно до якого адвокат Капля А.С. надає правничу допомогу ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на підставі договору про надання правничої допомоги №108-2021 від 06.11.2021 у «Амур-Нижньодніпровському районному суді м.Дніпропетровська».

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно із ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Вимоги до оформлення ордерів викладено в Положенні про ордер на надання правничої (правової) допомоги у редакції, затвердженому рішенням Ради адвокатів України №41 від 12 квітня 2019 року (із змінами та доповненнями).

Згідно із пунктом 12.4 цього Положення ордер має містити реквізити про назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу, так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).

Вимоги щодо належного оформлення позовної заяви викладені в статтях 175-177 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Частина 7 ст. 177 ЦПК України, передбачає, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

За приписами частини першої статті 185 ЦПК України, у разі, якщо до позовної заяви, підписаної представником позивача, не додано документ, що підтверджує повноваження представника позивача, суддя залишає позовну заяву без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Колегія зазначає, що згідно ЗУ “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо зміни найменування місцевих загальних судів” №4273-ХІ, який набрав чинності 25.04.2025, змінено найменування суду першої інстанції з Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська на Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпра.

Разом з тим, суд першої інстанції не виконав вимог частини 1 статті 185 ЦПК України та безпідставно не залишив позовну заяву без руху для усунення недоліку шляхом надання адвокатом Каплею А.С. належним чином оформленого ордеру на надання нею правничої допомоги ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» із зазначенням правильної назви суду, у якому надається правнича допомога, оскільки зазначена розбіжність має технічний характер.

Отже, повернення позовної заяви в даному випадку суперечить завданню цивільного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя.

ЄСПЛ зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року в справі Шишков проти Росії).

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року в справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали; оскаржувана ухвала є передчасною, місцевим судом безпідставно, враховуючи наведені вище обставини, не було надано позивачу можливості усунути виявлений в ордері недолік.

З урахуванням вищевикладеного та положень статті 379 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 7, 367, 369, 374, 379 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» – задовольнити.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 15 вересня 2025 року – скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складений 22 червня 2026 року.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді В.С. Городнича

М.Ю. Петешенкова