Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 08 червня 2026 р.
Справа: №209/263/24
Суддя: Красвітна Т. П.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/1273/26 Справа № 209/263/24 Головуючий у першій інстанції: Гречана В. Г. Суддя-доповідач: Никифоряк Л. П.
ОКРЕМА ДУМКА
09 червня 2026 року м. Дніпро
судді Дніпровського апеляційного суду Красвітної Т.П. щодо постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 червня2026 року у справі №209/263/24 (провадження №22-ц/803/1273/26)
по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 22 липня 2025року.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2026 року задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 22 липня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” заборгованості за кредитним договором № 00-6342540 від 26 грудня 2022року - змінити, зменшивши загальну суму заборгованості за кредитним договором до стягнення з 8182,02грн до 4620,00грн.
Рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 22 липня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” заборгованості за Договором позики №72144371 від 02 січня 2023року та судових витрат по сплаті судового збору - скасовано. У задоволенні позовних вимог ТОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за договором позики №72144371 від 02 січня 2023року - відмовлено. Стягнуто з ТОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3816,14грн.
Не погоджуюсь з висновками Дніпровського апеляційного суду в частині відмови у стягненні в повному обсязі заборгованості за договором позики №72144371 від 02 січня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 , тому, відповідно до частини третьої статті 35 Цивільного процесуального кодексу України, висловлюю окрему думку.
Встановлено, зокрема, що 02 січня 2023 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №72144371. Узгоджена сума позики становить 10000,00 грн на строк 30 днів, процентна ставка 2,5% в день. Договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором O47YdBruYu.
14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21.
Згідно абзацу 2 п. 1.1. договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.
Відповідно до абзацу 1 п. 1.2 договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного Реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.
26 липня 2023 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Додаткову угоду №9 до Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021року та відповідно до витягу з реєстру боржників №8 до Договору факторингу №14/06/21 від 26.07.2023 року вбачається, що до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надійшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №72144371, де загальна сума заборгованості складає 40000,00грн, що також підтверджується копією платіжної інструкції від 28.07.2023 (а.с. 14, 139-142, 147).
За договором позики №72144371 заборгованість становить 40000,00 грн, з яких: 10000,00грн основна сума боргу; 30000,00грн борг за відсотками.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (частина друга статті 1078 ЦК України).
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2025 року в справі № 183/4256/21 (провадження № 61-15813сво23)).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Майбутня вимога – це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (частина перша статті 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з`явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу. Майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення. Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення.
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 07 січня 2026 року у справі №727/2790/25.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Надані ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»вищезазначені докази, у їх сукупності, підтверджують факт переходу права грошової вимоги за договором позики №72144371 від 02.01.2023 від первісного кредитора ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (позивача).
Сам по собі факт укладення договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року до укладення кредитного договору між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 не свідчить про відсутність переходу права вимоги, оскільки відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути як наявна, так і майбутня вимога. При цьому майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Отже, право вимоги за договором позики №72144371 від 02.01.2023 перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» після виникнення відповідного зобов`язання та його індивідуалізації у Реєстрі боржників №8 від 26.07.2023 року до договору факторингу №14/06/21.
Матеріали справи не містять доказів нікчемності, визнання недійсними, оспорення договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року.
Крім того, у даній цивільній справі, відповідно до матеріалів справи, відповідач не наводить заперечень щодо непогодження ним з фактом переходу права вимоги за договором позики №72144371 від 02.01.2023 до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», вказуючи лише про ненадання позивачем належної копії Реєстру боржників №8 від 26.07.2023 року.
За викладених обставин, враховуючи наявність у матеріалах справи належних і достатніх доказів на підтвердження факту переходу права вимоги за договором позики №72144371 від 02.01.2023 до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»;приймаючи до уваги, що завданням цивільного судочинства є ефективний захист порушених прав, - вважаю, що відсутні підстави для відмови у повному обсязі в задоволенні позову до ОСОБА_2 в частині стягнення заборгованості за договором позики №72144371 від 02 січня 2023 року.
З урахуванням наведеного вище, вважаю, що у Дніпровського апеляційного суду були наявні підстави для залишення рішення місцевого суду без змін в частині вирішення позовних вимог про стягнення доведеної та обґрунтованої суми заборгованості за договором позики №72144371 від 02 січня 2023 року.
Суддя Т.П. Красвітна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua