Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №635/11072/25 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/11072/25

Провадження № 2/635/2130/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.

секретар судового засідання Загайко Г.Я.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»,

представник позивача - Усенко Михайло Ігорович,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - Максимов Микола Ігорович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до відповідача ОСОБА_1 , яким просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором № 6780879 від 14 травня 2023 року у розмірі 59250,00 гривні, витрати на професійну правову допомогу та витрати по сплаті судового збору.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 14 травня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений договір про споживчий кредит № 6780879, згідно з умовами якого відповідач отримав 15000,00 гривень, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

Відповідно до графіку сплати кредитних коштів відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором. Кредитодавець умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит в сумі визначеній кредитним договором, що підтверджується платіжним дорученням.

Пунктом 7.1. кредитного договору № 6780879 від 14 травня 2023 року визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідач для отримання кредиту зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця через заповнення відповідної реєстраційної форми на веб-сайті. На підставі реєстраційних даних інформаційно-комунікаційна система кредитодавця здійснила реєстрацію відповідача, створила обліковий запис та особистий кабінет. Відповідач в особистому кабінеті вказав банківську карту, на яку будуть зараховані кошти при позитивному рішенні по заявці на кредит. Перед перерахуванням коштів кредитодавець здійснив верифікацію доданої відповідачем банківської карти. Електронна ідентифікація відповідача здійснилась при вході в особистий кабінет, шляхом перевірки кредитодавцем правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефону або електрону пошту відповідача, які були вказані при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

Для отримання кредитних коштів відповідач здійснив заповнення заяви на отримання кредиту на веб-сайті кредитодавця. Після прийняття рішення надати кредит Відповідачу, товариство надіслало в особистий кабінет відповідача проект кредитного договору (оферта). Відповідач ознайомившись з умовами кредитування визначеними в проекті договору підтвердив його підписання (акцепт).

Для підписання договору інформаційно-комунікаційна система надіслала відповідачу одноразовий ідентифікатор із кодом для підписання договору, отриманий код відповідач використав для підписання відповіді про прийняття пропозиції кредитодавця щодо укладення договору про споживчий кредит. Електронна форма індивідуальної частини укладеного кредитного договору розміщена в його особистому кабінеті. Тобто, укладаючи кредитний договір відповідач та кредитодавець уклали договір у вигляді електронного документа у відповідності до статті 11 та статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та статей 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Мілоан» та відповідачем не був би укладений.

Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов пункту 2.1. кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти зареєстрованої відповідачем в особистому кабінеті та визначеної в кредитному договорі, що підтверджується платіжним дорученням на користь відповідача від кредитодавця.

Згідно з пунктом 3.2.6. кредитного договору, кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.

Отже, відповідно до умов кредитного договору 28 серпня 2023 року між первісним кредитором та ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений договір відступлення прав вимоги 103-МЛ.

Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги, та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за кредитним договором № 6780879 від 14 травня 2023 року, що укладений між кредитодавцем та відповідачем.

Сума заборгованості відповідача становить 59250,00 гривень, відповідно до виписки з особового рахунка, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 15000,00 гривень; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 42750,00 гривень; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить - 1500,00 гривень.

Аргументи учасників справи

26 березня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Максимов М.І. надав до суду відзив на позовну заяву, яким просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що на підтвердження перерахування позивачу кредитних коштів ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» додано до позову платіжне доручення № 100463578. Платіжне доручення № 100463578, надане позивачем як доказ перерахування кредитних коштів, саме по собі не є належним та достатнім доказом фактичного отримання грошових коштів відповідачем. Зазначений документ лише свідчить про намір або ініціювання переказу коштів з боку платника, однак не підтверджує завершення платіжної операції та зарахування коштів на рахунок відповідача. Зокрема, платіжне доручення не підтверджує: фактичне зарахування грошових коштів на банківський рахунок (картку) відповідача; належність зазначеного рахунку саме відповідачу; можливість доступу відповідача до таких коштів та їх використання. Отже, надане платіжне доручення не доводить належним чином факту отримання відповідачем кредитних коштів, а тому не може вважатися достатнім доказом виконання кредитодавцем своїх зобов`язань за кредитним договором.

Виписка з особового рахунку, надана позивачем, є внутрішнім обліковим документом кредитора та відображає виключно дані бухгалтерського обліку самого позивача або попереднього кредитора. Такий документ формується в односторонньому порядку та не є первинним банківським документом, що підтверджує реальний рух грошових коштів. Вказана виписка не містить підтвердження фактичного зарахування грошових коштів на рахунок відповідача, не підтверджує отримання відповідачем кредитних коштів, а також не може вважатися належним доказом існування та розміру заборгованості, оскільки не підтверджена жодними незалежними документами банківської установи.

Крім того, представник відповідача зазначив, що в додатках до позовної заяви позивачем надано копії актів приймання передачі прав вимоги, а також повідомлення про відступлення права вимоги, які є незаповненими, не містять істотних умов та не дозволяють ідентифікувати спірне зобов`язання. Зокрема, зазначені документи не містять жодних відомостей про кредитний договір № 6780879 від 14 травня 2023 року, даних про відповідача як боржника, розміру заборгованості, дати та підстав переходу права вимоги, підписів сторін щодо передачі саме спірної вимоги.

Надані позивачем акти є фактично порожніми бланками, які не містять жодної індивідуалізації спірного зобов`язання, а отже не можуть вважатися належними та допустимими доказами у розумінні процесуального законодавства. Крім того, додане до позову повідомлення про відступлення права вимоги також є незаповненим та не містить жодних відомостей про відповідача, номер кредитного договору або інші ідентифікуючі ознаки зобов`язання.

Додатково позивачем надано копію акту приймання-передачі документів кредитної справи та гарантійний лист щодо передачі документів, які також є незаповненими та не містять жодних відомостей, що дозволяють ідентифікувати відповідача або відповідний кредитний договір. Фактично ці документи є формальними бланками без змістовного наповнення та не підтверджують передачу документів саме щодо відповідача. Тому представник відповідача стверджує, що позивач не довів факту переходу до нього права вимоги, факту набуття статусу належного кредитора, факту отримання документів кредитної справи відповідача.

Крім того, представник відповідача наголошує на тому, що нараховані проценти підлягають перерахунку відповідно до вимог Закону України «Про споживче кредитування», а вимоги про їх стягнення у заявленому розмірі є безпідставними. Так, згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості проценти за користування кредитом нараховувалися із застосуванням денної процентної ставки у розмірі 1 % та 3 % від суми кредиту. При цьому за кредитом у розмірі 15000 грн нарахування 150 грн на день відповідає ставці 1 %, а нарахування 450 грн на день - ставці 3 % від суми кредиту.

Після набрання чинності Законом України № 3498-ІХ від 22 листопада 2023 року щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг кредитодавці були зобов`язані здійснювати нарахування процентів із дотриманням встановлених законом граничних розмірів денної процентної ставки. Так, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», починаючи з 24 грудня 2023 року максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 2,5 % на день протягом перших 120 днів, 1,5 % на день протягом наступних 120 днів та 1 % на день починаючи з 21 серпня 2024 року. Водночас позивач продовжував здійснювати нарахування процентів у розмірі 450 грн на день, що відповідає 3 % від суми кредиту та перевищує встановлені законом обмеження на кожному із зазначених етапів.

28 травня 2026 року представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - адвокат Усенко М.І. надав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив таке.

При укладенні договору позичальник підтвердив, що інформація щодо порядку видачі, суми кредиту, комісії, річної процентної ставки, строку кредиту, правила надання фінансових послуг йому надані з дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

ТОВ «Мілоан» надіслало відповідачеві одноразовий ідентифікатор із кодом для підписання договору у вигляді смс на номер телефону відповідача, який той використав для підписання відповіді про прийняття пропозиції товариства щодо укладення кредитного договору № 6780879 від 14 травня 2023 року, що зафіксовано в ІТС товариства. Кредитний договір № 6780879 від 14 травня 2025 року є укладеним в електронній формі та відповідає вимогам законодавства.

Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості враховує щоденні нарахування та погашення за кредитним договором, є належним та допустимим доказом у розумінні статей 76-78 ЦПК України. Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, тому наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний. Отже усі умови кредитування, процентні ставки, сума кредиту та розміри платежів були обумовлені та погоджені сторонами, тому розрахунки заборгованості є правильними та підлягають до стягненню.

Норми кредитного договору відповідають вимогами ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЗУ «Про споживче кредитування» та не встановлюють непропорційно великої суми компенсації. Відповідач, укладаючи кредитний договір з ТОВ «Мілоан», погодився із запропонованою відсотковою ставкою та порядком нарахування відсотків, тобто вважав умови кредитного договору прийнятними для себе, враховуючи наявну пропозицію на ринку кредитування.

Шодо відступлення права вимоги представник позивача у додаткових поясненнях зазначає таке.

Згідно з п. 3.2.6. кредитного договору № 6780879 від 14 травня 2023 року - позикодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника. Тому, 28 серпня 2023 року між ТзОВ «Мілоан» та позивачем, відповідно до чинного законодавства України, було укладено Договір відступлення прав вимоги № 103-МЛ від 28 серпня 2023 року.

Згідно п. 3.1 (d) договору відступлення права вимоги вся інформація, яка міститься у реєстрі боржників (додаток №1 до договору відступлення права вимоги) добросовісно передана кредитором новому кредиторові та є повною достовірною, правдивою і співпадає з відомостями, які містяться у документації і у договорі та його додатках. З витягу із реєстру боржників до договору відступлення прав вимог № 103-МЛ від 28 серпня 2023 року вбачається, що ТзОВ «Мілоан» передало, а ТзОВ ФК «Кредит Капітал» прийняло право вимоги за кредитним договором № 6780879.

Витяг з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги № 103-МЛ від 28 серпня 2023 року, тому він виготовлений представником позивача, оскільки в Реєстрі боржників до договору про відступлення прав вимоги № 103-МЛ від 28 серпня 2023 року містяться персональні дані інших осіб.

28 серпня 2023 року ТзОВ ФК «Кредит-Капітал» було надіслано повідомлення-вимогу за кредитним договором № 6780879 з відміткою вручити особисто щодо відступлення права вимоги за договором відповідача у зв`язку з невиконанням ним зобов`язань. В документі було визначено нові реквізити, а також суму заборгованості, яка становить 59 250,00 грн. Крім того, 01 вересня 2023 року від ТзОВ ФК «Кредит-Капітал» була направлена Претензія № 16841, де зазначена інформація про укладення договору про відступлення вимоги за кредитним договором 6780879 від 14 травня 2023 року з проханням негайно погасити заборгованість за кредитним договором.

Щодо розрахунку суми заборгованості представник позивача в додаткових поясненнях зазначає таке.

Розрахунок заборгованості здійснено відповідно до умов кредитного договору № 6780879 від 14 травня 2023 року та документів, отриманих позивачем від первісного кредитора ТОВ «Мілоан» на підставі договору відступлення права вимоги № 103-МЛ від 28 серпня 2023 року. При цьому розмір заборгованості відповідача станом на дату звернення до суду становить 59 250 грн, з яких: 15 000 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 42 750 грн - заборгованість за нарахованими процентами та 1 500 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.

Умовами кредитного договору сторони погодили суму кредиту в розмірі 15 000 грн, строк кредитування 105 днів, а також порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами. Зокрема, договором було передбачено пільговий період тривалістю 15 днів - з 14 травня 2023 року по 29 травня 2023 року включно, протягом якого проценти нараховувалися за зниженою ставкою 1 % на день від суми кредиту. За вказаний період сума нарахованих процентів склала 2 250 грн (150 грн ? 15 днів).

Крім того, договором було визначено поточний період тривалістю 90 днів - з 30 травня 2023 року по 27 серпня 2023 року включно, протягом якого проценти нараховувалися за стандартною ставкою 3 % на день від суми кредиту. Відтак сума процентів за користування кредитом за цей період становила 40 500 грн (450 грн ? 90 днів). Також відповідно до умов договору позичальнику було нараховано комісію за надання кредиту в розмірі 10 % від суми кредиту, що становить 1 500 грн.

Умовами кредитного договору було прямо передбачено, що позичальник не зобов`язаний сплачувати будь-які платежі, не визначені договором, а розмір процентів, комісій та інших платежів не може бути збільшений кредитодавцем без згоди позичальника. Таким чином, усі складові заборгованості були заздалегідь визначені сторонами та погоджені відповідачем під час укладення договору.

Наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості виконаний первісним кредитором та враховує щоденні нарахування і погашення за кредитним договором, а тому є належним та допустимим доказом у розумінні статей 76-78 ЦПК України. При цьому відповідачем не надано жодних належних доказів, які б спростовували визначений позивачем розмір заборгованості або підтверджували неправильність здійснених розрахунків.

Норми кредитного договору відповідають вимогам Законів України «Про захист прав споживачів» та «Про споживче кредитування», не містять несправедливих умов та не передбачають непропорційно великої відповідальності позичальника.

Рух справи

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 26 грудня 2025 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 26 лютого 2026 року задоволено клопотання представника позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - адвоката Усенка М.І. про витребування доказів та витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію про надходження на рахунок банківської картки НОМЕР_1 коштів у розмірі 15000,00 гривень в період з 14 травня 2023 року по 19 травня 2023 року.

19 березня 2026 року на виконання ухвали Харківського районного суду Харківської області від 26 лютого 2026 року до суду надійшла витребувана інформація від АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні повідомив суду про зміну правової позиції, викладеної у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що під час підготовки відзиву відповідач помилково ототожнив спірний кредитний договір з іншими кредитними зобов`язаннями, оскільки протягом певного часу укладав значну кількість кредитних договорів. У зв`язку з цим представник відповідача зазначив, що відповідач не заперечує факту укладення кредитного договору № 6780879 від 14 травня 2023 року з ТОВ «Мілоан», а також факту отримання кредитних коштів у розмірі 15000,00 гривень, а тому визнає позовні вимоги частково в частині стягнення заборгованості за сумою кредиту за кредитним договором у розмірі 15 000 гривень. В іншій частині позовних вимог представник відповідача просив відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов.

Крім того, представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 гривень. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що вказана сума є неспівмірною зі складністю даної справи та обсягом фактично наданих правничих послуг. Вказував, що справа не є складною, має типовий характер, представник позивача участі у судових засіданнях не брав. З огляду на викладене представник відповідача вважав обґрунтованим та співмірним розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі не більше 4 000,00 гривень та просив суд врахувати зазначені обставини під час вирішення питання про розподіл судових витрат та зменшити у разі задоволення позовних вимог суму витрат на професійну правничу допомогу.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

14 травня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений договір про споживчий кредит № 6780879, згідно з умовами якого відповідач отримав 15000,00 гривень, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

Відповідно до пункту 1.1. договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений пунктом 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у пункті 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений пунктом 1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Пунктами 1.2.,1.3. договору передбачено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 15000,00 гривень. Кредит надається строком на 105 днів з 14 травня 2023 року.

Пунктом 1.3.1. договору встановлено, що пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 29 травня 2023 року

Відповідно до пункту 1.3.2. договору поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 27 серпня 2023 року (дата остаточного погашення заборгованості).

Згідно з пунктом 1.5.1. договору комісія за надання кредиту: 1500,00 гривень, яка нараховується за ставкою 10,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Відповідно до пункту 1.5.2. договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 2250,00 гривень, які нараховуються за ставкою 1,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.

Відповідно до пункту 1.5.3. договору проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 40500,00 гривень, які нараховуються за ставкою 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду.

З довідки про ідентифікацію слідує, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 6780879 від 14 травня 2023 року, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником здійснено підписанням аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора w59001 надісланого позичальнику 14 травня 2023 року о 17 годині 04 хвилин на номер телефону НОМЕР_2 .

ТОВ «Мілоан» повністю виконало свої зобов`язання за договором про споживчий кредит № 6780879 від 14 травня 2023 року та надало відповідачу кредит на умовах та розмірі, передбачених цим договором, відповідач кредит отримав, про що свідчать дані платіжного доручення 100463578 від 14 травня 2023 року про перерахування кредитних коштів в розмірі 15000,00 гривень ОСОБА_1 на кредитний рахунок № НОМЕР_1 , який був вказаний відповідачем в кредитному договорі.

Крім того, факт перерахування 14 травня 2023 року кредитних коштів у розмірі 15000,00 гривень на рахунок відповідача № НОМЕР_1 підтверджується повідомленням АТ КБ «ПРИВАТБАНК», згідно якого банк підтверджує, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 14 травня 2023 року були перераховані кошти в сумі 15000,00 гривень.

Згідно з наданою позивачем випискою з особового рахунка за кредитним договором № 6780879 від 14 травня 2023 року, заборгованість відповідача перед ТОВ «Кредит-Капітал» за кредитним договором № 6780879 від 14 травня 2023 року складає 59250,00 гривень, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 15000,00 гривень; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 42750,00 гривень; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить - 1500,00 гривень.

Відповідно до пункту 3.2.6 кредитного договору кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати у заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.

28 серпня 2023 року між первісним кредитором та ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги 103-МЛ.

Відповідно до п. 1.1 Договору відступлення прав вимоги № 103-МЛ від 28 серпня 2023 року, на умовах, встановлених цим договором, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).

Згідно з п. 1.2 Договору, внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказаних у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Відповідно до п. 6.1 Договору, у відповідності до умов цього договору кредитор передає (відступає) новому кредиторові права вимоги до боржників, які виникли у кредитора внаслідок укладення з боржниками кредитних договорів та надання кредитором боржникам кредитних коштів, та які входять до портфеля заборгованості. Загальний розмір портфеля заборгованості боржників, права вимоги до яких відступаються, складає 53 551 180,12 грн станом на дату підписання сторонами цього договору.

Пунктом 6.2.3 Договору передбачено, що права вимоги переходять до нового кредитора у день здійснення фінансування (оплати) на користь кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній у п. 7.1 цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення права вимоги здійснюється шляхом підписання акта приймання-передачі реєстру боржників (додаток № 2) відповідно до п. 8.3.2 договору.

Згідно з п. 6.3 Договору, відступлення права вимоги за цим договором здійснюється без згоди боржників.

Відповідно до п. 13.1 Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2026 року, але у будь-якому випадку до повного виконання відповідних зобов`язань сторонами.

Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором № 6780879 від 14 травня 2023 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог 103-МЛ від 28 серпня 2023 року.

Крім того, судом встановлено, що 21 січня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» була укладена Додаткова угода № 1 до Договору відступлення прав вимоги № 103-МЛ від 28 серпня 2023 року, якою сторони внесли зміни та доповнення до умов зазначеного договору. Додаткова угода підписана уповноваженими представниками сторін та є невід`ємною частиною Договору відступлення прав вимоги № 103-МЛ від 28 серпня 2023 року.

Факт переходу права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» також підтверджується Актом приймання-передачі Реєстру боржників від 28 серпня 2023 року до Договору відступлення прав вимоги № 103-МЛ від 28 серпня 2023 року. Відповідно до зазначеного Акта, складеного на виконання п. 8.3 Договору відступлення прав вимоги № 103-МЛ від 28 серпня 2023 року, кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кредитора від 28 серпня 2023 року, складений за формою згідно з додатком № 1 до договору. в акті зазначено, що кількість боржників становить 3020 осіб, а загальна сума заборгованості (кредитного портфелю) складає 53 551 180,12 гривень.

Зазначений Акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств, що підтверджує передачу новому кредитору прав вимоги за договорами, включеними до переданого реєстру боржників.

Крім того, на підтвердження виконання умов Договору відступлення прав вимоги № 103-МЛ від 28 серпня 2023 року позивачем надано копію платіжної інструкції № 72463 від 28 серпня 2023 року. Зі змісту зазначеної платіжної інструкції слідує, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» здійснило перерахування на користь ТОВ «Мілоан» грошових коштів у розмірі 1 460 002,00 гривень. У графі «Призначення платежу» зазначено: «Плата за відступлення права вимоги зг. дог. № 103-МЛ від 28 серпня 2023 Без ПДВ». Вказана платіжна інструкція містить відмітку АТ «Райффайзен Банк» про виконання платежу 28 серпня 2023 року, що підтверджує здійснення новим кредитором оплати за відступлення права вимоги відповідно до умов Договору відступлення прав вимоги № 103-МЛ від 28 серпня 2023 року.

Також матеріали справи містять витяг з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 103-МЛ від 28 серпня 2023 року в редакції додаткової угоди № 1 від 21 січня 2025 року. Із зазначеного Витягу слідує, що до переліку прав вимоги, відступлених ТОВ «Мілоан» на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», включено право вимоги за кредитним договором № 6780879, укладеним з ОСОБА_2 . У витягу зазначено дані боржника, номер кредитного договору, суму виданого кредиту, залишок за тілом кредиту, залишок за відсотками, залишок за комісією та загальну суму заборгованості.

Зокрема, відповідно до витягу з реєстру боржників, сума виданого кредиту становить 15000 гривень, залишок по тілу кредиту - 15000 гривень, залишок по відсотках - 42750 гривень, залишок по комісії - 1500 гривень, а загальна сума заборгованості становить 59250 гривень.

Наведений Витяг засвідчений ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та підтверджує включення заборгованості відповідача до портфеля заборгованості, права вимоги за яким були передані позивачу на підставі Договору відступлення прав вимоги № 103-МЛ від 28 серпня 2023 року.

Так, до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшли усі права первісного кредитора за кредитним договором № 6780879 від 14 травня 2023 року, укладеним із відповідачем, у тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу права вимоги.

04 грудня 2025 року ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» надіслало відповідачу письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 22964875/983.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

В силу положень статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (пароля).

Відповідно до пункту 7.1. договору про споживчий кредит № 6780879 цей договір (з додатками № 1, № 2, № 3 та правилами), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно правил та відповідно до способу надання кредиту.

Відповідно до пункту 2.1. договору № 6780879 від 14 травня 2023 року, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Факт переказу кредитних коштів від ТОВ «Мілоан» на обумовлений кредитним договором картковий рахунок відповідача у розмірі 15000,00 гривень підтверджується платіжним дорученням 100463578 від 14 травня 2023 року, за якою ТОВ «Мілоан» на кредитний рахунок № НОМЕР_1 , отримувач: ОСОБА_1 , перераховано кошти у сумі 15000,00 гривень, призначення платежу: «кошти згідно договору 6780879».

Крім того, факт перерахування 14 травня 2023 року коштів у розмірі 15000,00 гривень на рахунок відповідача № НОМЕР_1 підтверджується повідомленням АТ КБ «ПРИВАТБАНК», згідно якого банк підтверджує, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 14 травня 2023 року були перераховані кошти в сумі 15000,00 гривень.

Відповідач жодним чином не спростував факт укладення кредитного договору № 6780879 від 14 травня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , а також надходження коштів на банківський кредитний рахунок №516874ХXХХХХ5101. Крім того, у судовому засіданні представник відповідача зазначив, що відповідач визнає факт укладення вказаного кредитного договору та отримання кредитних коштів за ним.

Отже, ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов`язання за електронним кредитним договором від 14 травня 2023 року та надало відповідачу грошові кошти в сумі 15000,00 гривень, однак відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за договором, що не спростовано відповідачем, у зв`язку з чим, остання має заборгованість за кредитним договором за основною сумою боргу - 15000,00 гривень та заборгованість за комісією за видачу кредиту у розмірі 1500,00 гривень.

Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 1500,00 гривень, а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства. Сплата комісії передбачена умовами кредитного договору, підстав для відмови у її стягненні суд не вбачає.

Щодо стягнення суми заборгованості за відсотками

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до пункту 1.5.2. договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 2250,00 гривень, які нараховуються за ставкою 1,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.

Відповідно до пункту 1.5.3. договору проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 40500,00 гривень, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Зазначені умови договору в частині нарахування процентів за користування кредитними коштами, їх розмір та порядок нарахування погоджені та підписані відповідачем при підписанні договору про споживчий кредит, що не спростовано відповідачем під час судового розгляду.

Матеріали справи свідчать про те, що у термін, обумовлений пунктом 1.3. кредитного договору, відповідач кредит не повернув, відсотки за його користування не погасив.

Заперечуючи проти позовних вимог в частині стягнення заборгованості за процентів, відповідач зазначив, що не погоджується із розміром нарахованих процентів за користування кредитом, оскільки такий розмір не відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування», а тому вимоги позивача про їх стягнення у заявленому розмірі є безпідставними.

Надаючи оцінку зазначеним доводам, суд виходить із того, що відповідно до наданої позивачем виписки щоденних нарахувань та погашень проценти за користування кредитними коштами нараховувалися за період з 15 травня 2023 року по 27 серпня 2023 року.

Тоді як 22 листопада 2023 року було прийнято Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким було внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» цього закону, він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

У частині 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на момент укладення договору) зазначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

У пункті 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:

- протягом перших 120 днів - 2,5 %;

- протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

У листі Національного банку України від 19 лютого 2024 року №14-0004/12097 «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування» надано роз`яснення щодо виконання окремих вимог Закону №3498-ІХ.

Так, у пункті 2 вказаного листа зазначено, що протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто до 20 серпня 2024 року включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати:

- протягом перших 120 днів - 2,5 %, тобто до 22 квітня 2024 року включно;

- протягом наступних 120 днів - 1,5 %, з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року включно.

З 21 серпня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону «Про споживче кредитування», не може перевищувати 1%.

На момент виникнення спірних правовідносин та нарахування зазначених процентів обмеження щодо максимального розміру процентів, встановлені Законом України «Про споживче кредитування» в редакції Закону України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, ще не діяли, оскільки закон набрав чинності лише 24 грудня 2023 року.

Крім того, відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Отже, положення Закону України № 3498-ІХ від 22 листопада 2023 року не можуть застосовуватися до правовідносин, які виникли та були реалізовані до набрання ним чинності. Оскільки проценти за користування кредитом були нараховані у період з 15 травня 2023 року по 27 серпня 2023 року, тобто до введення в дію відповідних законодавчих обмежень, підстав для застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про споживче кредитування» в редакції Закону № 3498-ІХ та здійснення перерахунку нарахованих процентів суд не вбачає.

Тому, доводи відповідача щодо необхідності перерахунку процентів із застосуванням обмежень, встановлених Законом України № 3498-ІХ, є помилковими, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права та не спростовують правильності наданого позивачем розрахунку заборгованості. Відтак суд висновує про відсутність правових підстав для зменшення розміру нарахованих процентів або відмови у їх стягненні.

Враховуючи, що відповідач підтвердив факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, однак взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у встановлений договором строк кредитні кошти не повернув та проценти за користування кредитом не сплатив, а також не надав належних та допустимих доказів, які б спростовували правильність здійсненого позивачем розрахунку заборгованості, суд висновує про відсутність підстав для перерахунку нарахованих процентів чи звільнення відповідача від обов`язку з повернення заборгованості.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо доводів представника відповідача про недоведеність позивачем факту переходу права вимоги за кредитним договором суд зазначає таке.

28 серпня 2023 року між первісним кредитором та ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги 103-МЛ.

21 січня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» була укладена Додаткова угода № 1 до Договору відступлення прав вимоги № 103-МЛ від 28 серпня 2023 року, якою сторони внесли зміни та доповнення до умов зазначеного договору. Додаткова угода підписана уповноваженими представниками сторін та є невід`ємною частиною Договору відступлення прав вимоги № 103-МЛ від 28 серпня 2023 року.

На підтвердження позовних вимог та переходу до нього права вимоги до ОСОБА_1 ТОВ «ФК «Кредит-Капітл» також було надано до суду копії договору відступлення прав вимоги № 103-МЛ від 28 серпня 2023 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітл» та копію додаткової угоди №1 до Договору відступлення прав вимоги № 103-МЛ від 28 серпня 2023, укладеної між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Серед додатків до договору про відступлення права вимоги містяться форми реєстру прав вимоги та акту приймання-передачі, які є типовими незаповненими бланками. Проте позивачем надано не лише зазначені форми документів, а й належні докази переходу права вимоги, а саме:

- акт приймання-передачі Реєстру боржників від 28 серпня 2023 року до Договору відступлення прав вимоги № 103-МЛ від 28 серпня 2023 року, відповідно якого, кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кредитора від 28 серпня 2023 року, складений за формою згідно з додатком № 1 до договору. в акті зазначено, що кількість боржників становить 3020 осіб, а загальна сума заборгованості (кредитного портфелю) складає 53 551 180,12 гривень;

- витяг з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 103-МЛ від 28 серпня 2023 року в редакції додаткової угоди № 1 від 21 січня 2025 року, з якого слідує, що до переліку прав вимоги, відступлених ТОВ «Мілоан» на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», включено право вимоги за кредитним договором № 6780879, укладеним з ОСОБА_2 . У витягу зазначено дані боржника, номер кредитного договору, суму виданого кредиту, залишок за тілом кредиту, залишок за відсотками, залишок за комісією та загальну суму заборгованості.

Вказані документи підтверджують включення заборгованості відповідача до переліку прав вимоги, які були відступлені за договором про відступлення права вимог, та є належними і допустимими доказами переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача.

У постанові Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 зроблено висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року в справі № 2221/2373/12.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Суду не надано доказів на спростовування презумпції правомірності договору про відступлення права вимоги № 103-МЛ від 28 серпня 2023 року в редакції додаткової угоди № 1 від 21 січня 2025 року.

Отже, факт переходу права вимоги належним чином підтверджений матеріалами справи, а доводи представника відповідача в цій частині є безпідставними та спростовуються наявними доказами.

Щодо витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги

Представник позивач надав до суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката, керуючого партнера Усенка М.І., акт № Д/11273 наданих послуг правничої допомоги від 11 грудня 2025 року, відповідно до якого вартість наданих послуг складає фіксовану суму 8000,00 гривень. Відповідно до детального опису наданих послуг до акту № Д/15549 за договором про надання правничої допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року адвокатом були надані такі послуги: усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором; ознайомлення з матеріалами кредитної справи; погодження правової позиції клієнта у справі; складання позовної заяви з урахування правової позиції клієнта; подання заяви до суду від імені клієнта.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 гривень. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що вказана сума є неспівмірною зі складністю даної справи та обсягом фактично наданих правничих послуг. Вказував, що справа не є складною, має типовий характер, представник позивача участі у судових засіданнях не брав. З огляду на викладене представник відповідача вважав обґрунтованим та співмірним розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі не більше 4 000,00 гривень та просив суд врахувати зазначені обставини під час вирішення питання про розподіл судових витрат та зменшити у разі задоволення позовних вимог суму витрат на професійну правничу допомогу.

За результатами оцінки доказів щодо компенсації витрат на правничу допомогу, думку відповідача, суд висновує таке.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Частинами 1 та 2 статті 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини 1 статті 133 ЦПК України).

У частині 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У частині 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частинах 4-6 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У частині 3 статті 12 та частині 1 статті 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини 3 статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Як зазначено у додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2024 року у справі № 357/7395/20, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат слід враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною 4 статті 137 ЦПК України.

Крім того, згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що 01 липня 2025 року між адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката, керуючого партнера Усенка М.І. та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладений договір про надання правничої допомоги № 0107.

До суду надано акт № Д/11273 наданих послуг правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, в якому зазначено фіксовану суму послуг з надання правничої допомоги. Загальна вартість наданих послуг за вказаним актом складає 8000,00 гривень.

Згідно з детальним описом наданих послуг до акту № Д/11273 за договором про надання правничої допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року були надані такі юридичні послуги: усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором; ознайомлення з матеріалами кредитної справи; погодження правової позиції клієнта у справі; складання позовної заяви з урахування правової позиції клієнта; подання заяви до суду від імені клієнта.

Суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу на користь позивача у розмірі 8000,00 гривень. Так, спираючись на обсяг та складність даної справи, достатність судової практики щодо спірних правовідносин, суд вважає, що надання/виконання послуг/робіт по даній справі не вимагало від адвоката істотних витрат часу, значної юридичної та технічної роботи. Для адвоката, який за своїм статусом має достатню правову кваліфікацію, цей спір є спором незначної складності.

Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, є малозначною у розумінні статті 19 ЦПК України. Спір у цій справі відноситься до категорії спорів, що виникають при неналежному виконанні стороною умов договору, судова практика у спорах такого характеру є сталою. Матеріали справи не містять великої кількості доказів (з якими необхідно було ознайомитися та які необхідно було підготувати), а нормативне обґрунтування, що зазначене у позові, є типовим для спірних правовідносин.

Отже, зважаючи на обсяг фактично наданих/виконаних адвокатом послуг/робіт та рівень складності цієї справи, заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу 8000,00 гривень не є обґрунтованим та не відповідає критерію розумності розміру таких витрат.

Витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 гривень є співмірними із складністю справи, наданими послугами у суді, а розмір таких витрат відповідає критеріям реальності та розумності, що свідчить про необхідність часткового задоволення заяви представника позивача та стягнення з відповідача на користь позивача таких витрат у відповідному розмірі.

Отже, враховуючи наведене та положення статті 141 ЦПК України, суд висновує про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, суд висновує, що витрати на правову допомогу ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» у розмірі 4000,00 гривень є співмірними із складністю справи, наданими послугами у суді, а розмір таких витрат відповідає критеріям реальності та розумності.

За наведених обставин, враховуючи висновок суду про повне задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до вимог статей 133, 137, 141 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 гривень.

Щодо розподілу витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору

Згідно з платіжною інструкцією (безготівковий переказ в національній валюті) № 41915 від 18 грудня 2025 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведених обставин та відповідно до вимог статей 133, 137, 141 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору у повному обсязі.

На підставі викладеного і керуючись статтями 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму заборгованості за кредитним договором № 6780879 від 14 травня 2023 року у розмірі 59250 (п`ятдесят дев`ять тисяч двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок; простроченої заборгованості за сумою відсотків- 42750 (сорок дві тисячі сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок; простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту - 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок № 1, корпус № 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Бобко