Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №173/959/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/959/26

Номер провадження2/173/1298/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 червня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вони з відповідачем мають сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На даний час утриманням дитини займається позивач, так як батько дитини ухиляється від свого обов`язку щодо утримання малолітньої дитини не бажає добровільно її утримувати. Між позивачем та відповідачем не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання дитини.

Позивач просить стягнути з відповідача аліменти у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення нею повноліття.

14.04.2026 відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного провадження.

У судове засідання позивач не з`явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Оскільки належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи відповідач не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подав, відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , батьками якого зазначені: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_1 .

Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади № 2026/004628975 від 23.03.2026 та № 2026/004628975 від 23.03.2026, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та позивача ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів.

Відповідно до п. 17 ч. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Утримання дитини є рівним обов`язком матері та батька.

З матеріалів справи встановлено, що малолітня дитина проживає разом із матір`ю.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позов не подав, доказів, які б спростовували доводи позивача або свідчили про неможливість сплати аліментів у заявленому розмірі, суду не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлений розмір аліментів є обґрунтованим, справедливим та таким, що забезпечить стабільне та регулярне утримання дитини, а саме у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до суду 31.03.2026, тому аліменти повинні бути стягнуті саме з цієї дати.

Таким чином, суд доходить висновку про доведеність заявлених позовних вимог, тому вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судовий збір, пов`язаний з розглядом справи, покладається на відповідача.

У зв`язку з тим, що позивач на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів, то судовий збір у сумі 1331,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 народився, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31 березня 2026 року та продовжувати до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір на користь держави у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна ) грн. 20 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач може оскаржити рішення суду до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Є.В.Челюбєєв