Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №761/15509/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/15509/26

Провадження № 3/761/3653/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Литвин О.А., за участю прокурора Ониськіва А.М., захисника Карпової І.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої на посаді начальника управління організаційних питань, узгоджень та контролю за виконавською дисципліною Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 172-5 КУпАП,

в с т а н о в и в :

згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, складеного 15.04.2026 головним спеціалістом відділу виявлення та документування правопорушень Департаменту моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції ОСОБА_2 , як уповноваженою особою Національного агентства відповідно до абз. 1 ч.1 ст.13 Закону України «Про запобігання корупції», на підставі п.11-2 ч.1 ст.12, ч.1 ст.13 Закону України «Про запобігання корупції» та п.1 ч.1 ст.255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника управління організаційних питань, узгоджень та контролю за виконавською дисципліною Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 31 липня 2024 року отримала від громадянина ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який не є її близькою особою у розумінні абз. 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» подарунок у вигляді транспортного засобу, а саме мотоцикл марки HONDA модель СВ 650RA, 2023 року випуску, що має VIN-код НОМЕР_2 , за ціною, нижчою мінімальної ринкової, чим порушила обмеження встановлені в абз.1 ч.2 ст.23 Закону, за що ч.1 ст.172-5 КУпАП передбачена відповідальність.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою у порушенні обмежень, встановлених абз. 1 ч.2 ст.23 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинення інкримінованого їй правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-5 КУпАП, не визнала, оскільки подарунку від ОСОБА_3 не отримувала у вигляді мотоциклу, а здійснила купівлю-продаж за 100 тисяч грн. відповідно до договору-купівлі продажу за договірною ціною з продавцем. Мотоцикл мав приховані пошкодження, був у неробочому стані, ремонт та програмне налаштування здійснювалось власними силами родини. Про продаж даного транспортного засобу через розміщення оголошення на Авто-Ріо їй відомо не було, оскільки її чоловік телефон продавця отримав від своїх знайомих.

Захисник Карпова І.А. просила закрити провадження у зв`язку із відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

Прокурор просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-5 КУпАП, так як її вина підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, вважав сам факт отримання подарунка у вигляді транспортного засобу, а саме мотоциклу за ціною нижчою мінімальної ринкової, достатнім для констатації порушення встановлених абз.1 ч.2 ст.23 Закону України «Про запобігання корупції» обмежень та накласти стягнення у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з конфіскацією подарунка, а саме: мотоциклу марки HONDA модель СВ 650RA, 2023 року випуску, що має VIN-код НОМЕР_2 .

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи захисника Карпової І.А., висновок прокурора, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, допитавши свідка ОСОБА_4 , враховуючи обставини справи, суд прийшов до висновку про закриття провадження у зв`язку недоведеністю наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-5 КУпАП в діях ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Так, відповідальність за ч. 1 ст. 172-5 КУпАП настає за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад правопорушення - наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу в цілому.

Вина є одним із елементів суб`єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння чи бездіяльності.

Таким чином, вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного корупційного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність, об`єктивної та суб`єктивної сторони даного правопорушення.

Зокрема, суб`єктивна сторона даного адміністративного правопорушення, виходячи із поняття корупційного правопорушення, викладеного в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», характеризується умисною формою вини.

Так, що стосується оцінки наявності об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-5 КУпАП, то слід зазначити наступне.

Відповідно до висновку КНДІСЕ експерт визначив вартість «за умови, що транспортний засіб перебував у технічно справному стані, був комплектним та не потребував ремонту».

Із зазначеного слідує, що висновок експерта не встановлює фактичний технічний стан саме мотоцикла марки HONDA модель СВ 650RA, 2023 року випуску, що має VIN-код НОМЕР_2 , а лише визначає вартість за певної умови.

Разом із тим, матеріалами справи не доведено, що ця умова відповідала дійсності станом на 31.07.2024, у зв`язку із чим залишається сумнів щодо правильності визначення мінімальної ринкової вартості. А за відсутності достовірно встановленої мінімальної ринкової вартості неможливо беззаперечно встановити й один із ключових елементів об`єктивної сторони правопорушення - факт одержання подарунка у вигляді майнової вигоди за ціною, нижчою від мінімальної ринкової.

Так, суд, бере до уваги пояснення ОСОБА_1 про те, що документи, які підтверджували придбання запасних частин та проведення ремонту транспортного засобу, не збереглися, оскільки ремонт здійснювався після придбання мотоцикла у 2024 році, частина робіт виконувалася власними силами та із використанням деталей придбаних на авторозбірках, а на момент складання протоколу минуло понад півтора року після укладення договору купівлі-продажу.

Відсутність у ОСОБА_1 документального підтвердження проведення ремонту не може автоматично свідчити про недостовірність її пояснень.

Відповідно до ст.251 КУпАП обов`язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Саме орган, який склав протокол, повинен довести наявність усіх елементів складу адміністративного правопорушення, а не особа - спростовувати висунуте їй обвинувачення.

Водночас, не дивлячись на те, що інших доказів, окрім пояснень свідка ОСОБА_4 щодо стану мотоцикла на момент укладення договору стороною захисту не надано, це достовірно не підтверджує її версію, але й не усуває обов`язку НАЗК довести поза розумним сумнівом, що транспортний засіб дійсно відповідав тому технічному стану, який був покладений в основу висновку КНДІСЕ.

Як убачається з письмових пояснень ОСОБА_1 , наявних в матеріалах справи так і в наданих в судовому засіданні, остання повідомляла про несправності, такі, що не пов`язані з ДТП (несправності електроніки, тощо).

Аналогічні пояснення надав свідок ОСОБА_4 .

Тобто, відповідь поліції на яких ґрунтується версія НАЗК фактично підтверджує лише одну обставину, що в інформаційній системі Національної поліції відсутні відомості про зареєстровані ДТП, разом із тим, така відповідь не підтверджує, що транспортний засіб був технічно справним, не мав механічних пошкоджень, не потребував ремонту, та його ринкова вартість становила саме 393 879 грн. Аналогічно щодо МТСБУ, відсутність звернень до МТСБУ, свідчить лише про те, що не було страхових виплат за договором ОСЦПВ.

Наведене не виключає падіння даного мотоцикла без участі іншого транспортного засобу, ремонт за власний рахунок, пошкодження, які взагалі не пов`язані з ДТП.

Отже, посилання в протоколі на інформацію Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та МТСБУ про відсутність відомостей щодо дорожньо-транспортних пригод за участю транспортного засобу марки HONDA модель СВ 650RA, 2023 року випуску, що має VIN-код НОМЕР_2 не спростовує пояснення ОСОБА_1 про наявність у мотоцикла технічних несправностей та необхідність проведення ремонту. Відсутність зареєстрованих ДТП не є тотожним відсутності механічних пошкоджень або технічних дефектів транспортного засобу, оскільки такі пошкодження могли виникнути з інших причин, не пов`язаних із дорожньо-транспортними пригодами.

Наведене у сукупності свідчить про те, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували, що на момент укладення договору купівлі-продажу, транспортний засіб марки HONDA модель СВ 650RA, 2023 року випуску, VIN-код НОМЕР_2 , перебував у технічно справному стані, був, комплектним та не потребував ремонту, а відтак відповідав тим вихідним умовам, які були покладені експертом КНДІСЕ в основу визначення його мінімальної ринкової вартості.

За таких обставин суд позбавлений можливості дійти беззаперечного висновку про правильність визначення мінімальної ринкової вартості транспортного засобу та, як наслідок, про наявність у діях ОСОБА_1 такого елемента об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, як одержання подарунка у вигляді майнової вигоди за ціною, нижчою від мінімальної ринкової .

Відповідно, наявні у справі сумніви щодо фактичного технічного стану транспортного засобу, а відтак і щодо правильності визначення його мінімальної ринкової вартості, не можуть тлумачитися на шкоду особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому не дають підстав вважати доведеним поза розумним сумнівом факт порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків.

При цьому суд не оцінює пояснення ОСОБА_1 як безумовно доведені, однак виходить із того, що стороною обвинувачення вони не були належним чином спростовані, а надані НАЗК докази не усувають обґрунтованих сумнівів щодо фактичного технічного стану транспортного засобу на момент його відчуження.

Окремо суд звертає увагу, що відповідно до фабули протоколу предмет адміністративного правопорушення визначено як «подарунок у вигляді транспортного засобу, а саме мотоцикла марки HONDA модель СВ 650RA». Разом із тим, із викладених у протоколі фактичних обставин убачається, що зазначений транспортний засіб був набутий ОСОБА_1 на підставі оплатного договору купівлі-продажу, за який нею сплачено 100 000 грн.

За таких обставин сам транспортний засіб не може вважатися подарунком у повному обсязі, оскільки не був переданий безоплатно.

Якщо виходити з правової позиції НАЗК, викладеної у протоколі, предметом подарунка могла бути лише майнова вигода, яка за версією НАЗК, виникла внаслідок придбання транспортного засобу за ціною, нижчою від мінімальної ринкової.

Таким чином, фабула протоколу не узгоджується із наведеними в ньому ж фактичними обставинами та визначенням поняття «подарунок», передбаченим абзацом 11 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», оскільки предмет адміністративного правопорушення визначено некоректно.

Наведене свідчить про те, що НАЗК невірно сформулювало сам предмет інкримінованого правопорушення: оплатно придбану річ ототожнило з подарунком у повному обсязі, що свідчить про невірність юридичної кваліфікації, викладеної в протоколі.

Що стосується оцінки наявності суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-5 КУпАП, то слід врахувати наступне.

Так, суб`єктивна сторона характеризується виною особи у формі умислу або необережності, тобто психічним ставленням особи до вчинюваного діяння та його наслідків. Вказане випливає з аналізу ст. 10 КУпАП, згідно з якою, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків та ст. 11 КУпАП, згідно з якою, адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачати.

Зважаючи на те, що законом в диспозиції ч. 1 ст. 172-5 КУпАП не визначені наслідки порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків, логічним є висновок про те, що вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Так, у протоколі НАЗК зазначено про те, що сам факт отримання такого подарунка є достатнім для констатації порушення.

Зазначені твердження є помилковими, оскільки для складу, передбаченого ч.1 ст.172-5 КУпАП, не потрібно доводити причинно-наслідковий зв`язок між подарунком і службовою діяльністю ( як це має значення для ч.1 ст.23 Закону). Однак, це не звільняє орган, який склав протокол, від обов`язку довести вину особи. Тобто, навіть якщо об`єктивно мало місце одержання подарунка, суд все одно повинен встановити, що особа діяла винно.

Як убачається з письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих під час провадження у справі, а також її пояснень, наданих у судовому засіданні, остання послідовно зазначала, що транспортний засіб придбано на підставі договору купівлі-продажу за погодженою сторонами ціною з урахуванням його технічного стану та необхідності проведення ремонту. При цьому вона вказувала на наявність несправностей транспортного засобу, частина яких не була пов`язана з дорожньо-транспортною пригодами, а ремонт здійснювався власними силами із використанням деталей, придбаних на авторозбірках.

Отже, із наведених пояснень убачається, що ОСОБА_1 сприймала укладений правочин як звичайний цивільно-правовий договір купівлі-продажу транспортного засобу, а погоджену сторонами ціну - як таку, що відповідала його фактичному технічному стану.

Суд враховує, що такі пояснення самі по собі не свідчать про відсутність вини особи та не підтверджують їх достовірність, однак вони підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, наявними у матеріалах справи.

Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що на момент укладення договору ОСОБА_1 усвідомлювала, що фактично отримує подарунок у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», а не набуває транспортний засіб на підставі оплатного цивільно-правового договору.

Також у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про попередню домовленість між продавцем та покупцем щодо безоплатного надання останній майнової вигоди чи про наявність у сторін наміру обійти встановлені Законом України «Про запобігання корупції» обмеження щодо одержання подарунків.

Сам по собі висновок експерта про визначення мінімальної ринкової вартості транспортного засобу, складений вже після укладення договору, не свідчить про те, що особа на момент придбання транспортного засобу усвідомлювала невідповідність погодженої сторонами ціни його мінімальній ринковій вартості або мала намір отримати майнову вигоду всупереч встановленим законом обмеженням.

Посилання НАЗК виключно на різницю між визначеною експертом мінімальною ринковою вартістю транспортного засобу та ціною, визначеною сторонами у договорі купівлі-продажу, саме по собі не свідчить про наявність вини особи, оскільки не підтверджує її психічного ставлення до інкримінованого діяння.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які б підтверджували наявність у ОСОБА_1 вини у формі умислу чи необережності щодо порушення встановлених статтею 23 Закону України «Про запобігання корупції» обмежень стосовно одержання подарунків, а відтак суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ст.172-5 КУпАП, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду.

Суд вважає за доцільне ще раз зазначити про те, що для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-5 КУпАП у даному випадку необхідно встановити всі елементи складу правопорушення, у тому числі вину особи.

Так, у даному випадку об`єктивна сторона, як вже суд зазначав вище, ґрунтується на складній юридичній оцінці (визначення мінімальної ринкової вартості мотоцикла, оцінка його технічного стану, встановлення майнової вигоди).

За таких обставин, суд вважає недоведеним, що ОСОБА_1 усвідомлювала факт одержання подарунка у розумінні антикорупційного законодавства, оскільки сама юридична природа інкримінованого їй подарунка була визначена НАЗК суперечливо та без належного розмежування між оплатним набуттям майна і одержанням майнової вигоди.

Відповідно до правил п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на наведене у сукпності, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-5 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 9, 10, 11, 172-6; 247; 283; 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про запобігання корупції», суд,

ПОСТАНОВИВ:

провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-5 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, а також прокурором до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови або у разі її перегляду Київським апеляційним судом з дня винесення постанови Київським апеляційним судом.

Суддя