Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №752/26338/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Суд: Голосіївський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 21 червня 2026 р.

Справа: №752/26338/25

Суддя: Чекулаєв С. О.

Справа №752/26338/25

Провадження № 2/752/6294/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22.06.2026 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

за участі секретаря Ільніцької І.С,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання та стягнення заборгованості за аліментами,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі за текстом також - позивач) звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (надалі за текстом також - відповідач), в якому просила суд,

-стягнути із відповідача на свою користь аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі згідно законодавства до закінчення навчання;

-стягнути заборгованість за період з липня 2024 року;

-допустити негайне виконання рішення суду у межах стягнення аліментів за один місяць.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач у позовній заяві зазначає, що: 15.11.2003 між нею та відповідачем був укладений шлюб; ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася донька - ОСОБА_3 , яка навчається на денному відділенні Національного університету біоресурсів і природокористування України на факультеті ветеринарної медицини; строк навчання з 14.08.2023 до 30.06.2029.

Позивач стверджує, що оскільки повнолітня донька продовжує навчання, перебуває на утриманні позивача та потребує матеріальної допомоги є відповідні правові підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої доньки до закінчення навчання.

Відповідач у поданому відзиві вважає, що позов поданий безпідставно, та не підлягає задоволенню, оскільки, на думку відповідача, ним були виконанні його зобов`язання зі сплати аліментів на дочку шляхом дарування на її користь нерухомого майна.

Процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 27.10.2025 головуючим суддею у справі визначений суддя Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєв С.О.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 07.01.2026 відкрито провадження у справі, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили. Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Сторони належним чином повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи.

Фактичні обставини справи встановлені судом

15.11.2003 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, що підтверджується копією Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 15.11.2003.

Прізвище дружини змінено з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 22.11.2005.

Батьками ОСОБА_3 вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

24.12.2009 вказаний вище шлюб між сторонами був розірваний, що підтверджується копією Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 24.12.2009.

Прізвище дружини змінено з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_4 ».

Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Довідки Національного університету біоресурсів і природокористування України від 08.09.2025 №156 суд встановив, що ОСОБА_3 є студенткою третього курсу, факультету ветеринарної медицини вказаного вищого навчального закладу, денної форми навчання з терміном навчання до 30.06.2029.

Суд встановив, що відповідач є військовослужбовцем, який призваний на військову службу за мобілізацією.

22.08.2014 між позивачем та відповідачем був укладений договір про сплату аліментів на утримання дитини, згідно умов якого, відповідач зобов`язувався щомісячно здійснювати сплату аліментів на утримання ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 1 000,00 гривень.

02.08.2016 та ІНФОРМАЦІЯ_2 народилися ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відповідно, батьками яких є відповідач та ОСОБА_9 .

Суд також встановив, що 21.11.2024 та 11.02.2025 між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 були укладені договори дарування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий №3222480401:01:051:0034 (зареєстровано в реєстрі за №1650) та квартири за адресою: АДРЕСА_3 (зареєстровано в реєстрі за №440), згідно яких ОСОБА_3 набула у власність вказане нерухоме майно.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків та закон, яким керувався суд

За правилами частини першої статті 199 Сімейного кодексу України (надалі за текстом також - СК України), якщо повнолітні донька, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх доньки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх доньку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

У відповідності з частини третьої статті 199 СК України право звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Частиною першою статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно частини першої статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх доньку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Верховний Суд у постанові від 17.04.2019 у справі №644/3610/16 (провадження №61-12782св18) зробив висновок про те, що Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми донькою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У постанові від 16.02.2022 у справі №381/2423/20 (провадження №61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх доньку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх доньку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200 та 201цьогоКодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх доньку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Суд вважає встановленим той факт, що повнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є студенткою третього курсу денної форми здобуття освіти факультету ветеринарної медицини Національного університету біоресурсів і природокористування України із терміном навчання з 14.08.2023 по 30.06.2029, та є такою, що потребує матеріальної допомоги.

Стосовно твердження відповідача, що ним виконанні його зобов`язання зі сплати аліментів шляхом передачі нерухомого майна суд зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 190 СК України той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Суд встановив, що 21.11.2024 та 11.02.2025 між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 були укладені договори дарування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий №3222480401:01:051:0034 (зареєстровано в реєстрі за №1650) та квартири за адресою: АДРЕСА_3 (зареєстровано в реєстрі за №440), згідно яких ОСОБА_3 набула у власність вказане нерухоме майно.

Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що між сторонами був укладений будь-який договір про припинення права на аліменти для дитини у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно.

Також матеріали справи не місять дозволу органу опіки та піклування на укладення такого договору.

Дарувальником за вказаними вище договорами є ОСОБА_10 , а не сам відповідач, а тому, суд не вбачає, що таке дарування було зумовлене саме припиненням аліментних зобов`язань відповідача.

Таким чином, суд вважає спростованим твердження відповідача про припинення права на аліменти на дитину у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно.

Вирішуючи питання щодо спроможності відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, суд звертає увагу, що жодна з сторін не надала суду належних та допустимих доказів розміру доходу відповідача, водночас, суд встановив, що відповідач є військовослужбовцем та проходить військову службу за мобілізацією.

Суд також враховує, що на утриманні відповідача перебувають дві неповнолітні дитини ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З огляду на викладені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а належним та достатнім розміром аліментів є 1/8 частина з усіх видів заробітку (доходу) відповідача.

Суд зазначає, що частиною другою статті 199 СК України, передбачено, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Таким чином, сплата аліментів на повнолітню дочку припиняється у зв`язку з припиненням навчання, або у зв`язку з досягненням 23-річного віку, в залежності від того, як із вказаних обставин настане раніше.

Стосовно позовної вимоги про стягнення заборгованості за аліментами за період з липня 2024 року суд зазначає, що позивачем на надано до суду жодних доказів існування такої заборгованості, а тому у задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Згідно пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Судові витрати

На підставі пункту 3 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами статті 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі 1211,20 гривень.

На підставі викладеного та керуючись статтями: 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання та стягнення заборгованості за аліментами - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ; АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ; АДРЕСА_1 ), аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/8 (однієї восьмої) частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 30.17.10.2025 та до закінчення навчання ОСОБА_3 , але не довше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ; АДРЕСА_4 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ; АДРЕСА_4 ).

Повний текст рішення складено 22.06.2026

Суддя: С.О. Чекулаєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua