Вирок від 21 червня 2026 р. у справі №485/848/25 — Снігурівський районний суд Миколаївської області

В И Р О К

іменем України

22 червня 2026 року м. Снігурівка

справа № 485/848/25

провадження №1-кп/485/42/26

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у місті Снігурівка у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за №12024150000000668 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Котельнич Котельничського району Кіровської області Російської Федерації, громадянина Російської Федерації, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , командира 1 мотострілецької роти 1 мотострілецького батальйону ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ), у званні лейтенант (місцезнаходження військової частини – АДРЕСА_2 ),

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина Російської Федерації, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , заступника командира 1 мотострілецької роти 1 мотострілецького батальйону НОМЕР_2 (в/ч НОМЕР_1 ), у званні лейтенант (місцезнаходження військової частини – АДРЕСА_2 ),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України,

учасники судового провадження:

сторона обвинувачення - прокурор ОСОБА_5 ,

потерпілий ОСОБА_6 ,

захисники: захисник ОСОБА_3 – ОСОБА_7 , захисник ОСОБА_4 - ОСОБА_8 ,

обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (inabsentia),

установив:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

З лютого 2014 року до теперішнього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією Російської Федерації проти України, внаслідок якого зазнала окупації частина території нашої держави.

У ході ведення активних бойових дій на території України, з метою подальшого руху збройних сил російської федерації (далі – зсрф) у напрямку міста Миколаєва та забезпечення подолання супротиву Збройних сил України (далі – ЗС України) на території Миколаївської області, військовослужбовцями зсрф, починаючи з 20.03.2022, тимчасово окуповано та взято під свій контроль, серед інших населених пунктів село Євгенівка Снігурівської міської територіальної громади (далі - Снігурівська МТГ) Баштанського району Миколаївської області, яке у відповідності до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», у період часу з 20.03.2022 до 10.11.2022 перебувало під тимчасовою окупацією зс рф.

Починаючи з 20.03.2022, військовослужбовці зс рф та інших воєнізованих формувань в їх складі самовільно зайняли адміністративні будівлі та приватні будинки місцевих мешканців та почали активно проводити у межах населеного пункту Євгенівка Снігурівської МТГ Баштанського району Миколаївської області так звані «фільтраційні заходи» та обшуки у домоволодіннях і прибудинкових територіях місцевих мешканців, направлені на встановлення місцезнаходження військовослужбовців ЗС України, учасників АТО/ООС, територіальної оборони, можливих «коригувальників вогню» для забезпечення діяльності ЗС України та з метою впровадження та реалізації окупаційної політики держави-агресора.

Одним з підрозділів зс рф, які здійснювали на той час незаконну тимчасову окупацію, у тому числі, населеного пункту Євгенівка Снігурівської МТГ Баштанського району Миколаївської області й дислокувалась у ньому була НОМЕР_3 окрема мотострілецька козача бригада (ВЧ НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), яка входить до складу НОМЕР_4 загальновійськової армії Південного військового округу Сухопутних військ рф (далі – НОМЕР_5 омкб).

На той час, у складі вищевказаного підрозділу, посаду командира 1 мотострілецької роти НОМЕР_6 мотострілецького батальйону НОМЕР_7 окремої мотострілецької козачої бригади зс рф обіймав громадянин рф – ОСОБА_3 , а посаду заступника командира 1 мотострілецької роти НОМЕР_6 мотострілецького батальйону НОМЕР_7 окремої мотострілецької козачої бригади зс рф обіймав громадянин рф – ОСОБА_4 , які порушили закони та звичаї війни за таких обставин.

Щодо ОСОБА_3 .

Так, ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді командира 1 мотострілкової роти 1 мотострілкового батальйону НОМЕР_7 окремої мотострілецької козачої бригади зс рф, у званні лейтенант, усвідомлюючи існування міжнародного збройного конфлікту, розуміючи злочинність та суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно,перебуваючи на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 у серпні місяці 2022 року в денний час доби, більш точний час та дата не встановлені, біля воріт домоволодіння, на ґрунті раптово виниклої особистої неприязні, з метою залякування, завдав потерпілому ОСОБА_6 (усвідомлюючи, що ОСОБА_6 у розумінні ст. 4 Четвертої Женевської Конвенції є особою, що перебуває під захистом цієї Конвенції, тобто є особою, яка перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права) психологічних страждань (здійснив близько п`яти-шести пострілів короткою чергою в землю в бік мотоблоку біля якого перебував потерпілий ОСОБА_6 ), тим самим здійснюючи відносно потерпілого нелюдське поводження, вчинив дії, які виразились у жорстокому поводженні з цивільним населенням,чим порушив вимоги ч. 1 ст. 27, ст. 31, 32, ч. 1 ст 33 Четвертої Женевської конвенції, ч. 1 ст. 11 та пункту «b» ч. 2 ст. 75 ДП 1.

Кримінально-правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акту ч.1 ст.438 КК України - жорстоке поводження з цивільним населенням.

Крім того, за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_4 та невстановленими досудовим розслідуванням військовослужбовцями зс рф, під надуманим приводом щодо надходження повідомлень про побиття ОСОБА_6 його сусідки – жінки похилого віку та викрадення у останньої свійських тварин, перебуваючи на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , 10.09.2022 у після обідній час, незаконно позбавили волі (прикували кайданками до забетонованого в землю металевого стовпа)цивільного мешканця ОСОБА_6 , якого утримували упродовж близько доби (у період з 19:00 10.09.2022 до 17:00 11.09.2022) у нелюдських умовах, тобто без доступу до їжі, води, під дощем та в антисанітарних умовах, із скованими кайданками руками в незручній позі, тим самим вчинив дії, виразились у іншому порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, чим порушив вимоги ч. 4 ст. 27, ч. ч. 1-3 ст. 78, ст. 79, 147 Четвертої Женевської Конвенції.

Крім того, за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_4 та невстановленими досудовим розслідуванням військовослужбовцями зс рф, використовуючи надумані приводи (побиття потерпілим сусідки, викрадення тварин, намагання взяти участь в проведенні АТО у складі ЗС України тощо), перебуваючи на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , у період з 19:00 10.09.2022 до 17:00 11.09.2022 завдали ОСОБА_6 тілесні пошкодження у вигляді ран в ділянці обох нижніх кінцівок, лівої верхньої кінцівки, ліктьового суглобу, переламів 3-4 пальців правої кисті, що у подальшому призвели до утворення поширених рубцевих змін та утворення контрактури правої кисті ІІІ ступеню, лівої кисті ІІ ступеню, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, чим заподіяли потерпілому фізичних страждань (нанесли прикутому до стовпа ОСОБА_6 удари палицею, руками та ногами по голові, тулубу та кінцівках, затиск кайданок ще вужче) та психологічних страждань (погроза вбивством, приставляючи до голови потерпілого пістолет, декілька пострілів з пістолету біля ніг та тулубу потерпілого), здійснюючи тим самим його катування, вчинив дії, які виразились у жорстокому поводженні з цивільним населенням, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 27, ст. 31, 32, ч. 1 ст. 33 Четвертої Женевської конвенції та пп. а. 2 п. «а» ч. 2 ст. 75 ДП 1.

Кримінально-правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акту ч.2 ст.28, ч.1 ст.438 КК України - жорстоке поводження з цивільним населенням та інше порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Щодо ОСОБА_4

ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді заступника командира 1 мотострілкової роти 1 мотострілкового батальйону НОМЕР_7 окремої мотострілецької козачої бригади зс рф, у званні лейтенант, усвідомлюючи існування міжнародного збройного конфлікту, розуміючи злочинність та суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно та за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_3 та невстановленими досудовим розслідуванням військовослужбовцями зс рф, перебуваючи на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 10.09.2022 у після обідній час,під надуманим приводом щодо надходження повідомлень про побиття ОСОБА_6 його сусідки – жінки похилого віку та викрадення у останньої свійських тварин, незаконно позбавили волі (прикували кайданками до забетонованого в землю металевого стовпа) цивільного мешканця ОСОБА_6 (усвідомлючи, що ОСОБА_6 у розумінні ст. 4 Четвертої Женевської Конвенції є особою, що перебуває під захистом цієї Конвенції, тобто є особою, яка перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права), якого утримували упродовж близько доби (у період з 19:00 10.09.2022 до 17:00 11.09.2022) у нелюдських умовах, тобто без доступу до їжі, води, під дощем та в антисанітарних умовах, із скованими кайданками руками в незручній позі, тим самим вчинив дії, виразились у іншому порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, чим порушив вимогич. 4 ст. 27, ч. ч. 1-3ст. 78, ст. ст. 79, 147 Четвертої Женевської Конвенції.

Використовуючи надумані приводи (побиття потерпілим сусідки, викрадення тварин, намагання взяти участь в проведенні АТО у складі ЗС України тощо), у період з 19:00 10.09.2022 до 17:00 11.09.2022 завдали ОСОБА_6 тілесні пошкодження у вигляді ран в ділянці обох нижніх кінцівок, лівої верхньої кінцівки, ліктьового суглобу, переламів 3-4 пальців правої кисті, що у подальшому призвели до утворення поширених рубцевих змін та утворення контрактури правої кисті ІІІ ступеню, лівої кисті ІІ ступеню, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, чим заподіяли потерпілому фізичних страждань (нанесли прикутому до стовпа ОСОБА_6 удари палицею, руками та ногами по голові, тулубу та кінцівках, затиск кайданок ще вужче), здійснюючи тим самим його катування, вчинив дії, які виразились у жорстокому поводженні з цивільним населенням, чим порушили вимоги ч. 1 ст. 27, ст. 31, 32, ч. 1 ст. 33 Четвертої Женевської конвенції та пп. а. 2 п. «а» ч. 2 ст. 75 ДП 1.

Кримінально-правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до обвинувального акту ч.2 ст.28 КК України, ч.1 ст.438 КК України- жорстоке поводження з цивільним населенням та інше порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Судовий розгляд кримінального провадження за відсутності обвинувачених (inabsentia)

З урахуванням тієї обставини, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинувачених, дотриманню процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, та власне прав обвинувачених, що гарантуються Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, суд має мотивувати окремо.

Судом до завершення проведення підготовчих дій проведено три судових засідання: 15 травня 2025 року, 11 червня 2025 року та 24 червня 2025 року.

За цей час обвинувачені були повідомлені про судовий розгляд кримінального провадження щодо них та мали можливість, зокрема, скористатись своїм правом на вільний вибір захисника, чого ними зроблено не було.

Зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (inabsentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.

Так, за змістом абз. 1 ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (inabsentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

У свою чергу, за змістом ч. 2 ст. 297-1 КПК України вбачається, що серед переліку певних злочинів є й посилання на ст.438 КК України, за якою висунуто обвинувачення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.1, 2 ст. 135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

За змістом ч. 8 ст. 135 КПК України передбачено, що повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою, сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).

Вказані положення процесуального Закону судом були дотримані.

Так, під час проведення підготовчих дій судом були опубліковані повістки у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур`єр» №94 (8019) від 09 травня 2025 року /т.1 а.п.50/.

Крім того, від початку здійснення підготовчих дій суд надсилав для опублікування повістки на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора /т.1 а.п.49,87,113/.

Повідомлення про виклик до суду були тричі опубліковані на офіційному веб-сайті Снігурівського районного суду Миколаївської області.

Снігурівський районний суд Миколаївської області своєю ухвалою від 24 червня 2025 року постановив здійснювати спеціальне судове провадження.

Про судові засідання обвинувачені повідомлялися через офіційний веб-сайт суду, засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а також офіційний веб-сайт Офісу Генерального прокурора.

З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинувачених, водночас є мотивовані підстави стверджувати, що обвинувачені були обізнані щодо судового провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (inabsentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.52 КПК України обов`язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно доручення від 12 лютого 2025 року №002-140000432 захисником ОСОБА_3 було призначено адвоката ОСОБА_7 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії МК №000965).

Згідно доручення від 12 лютого 2025 року №002-140000433 захисником ОСОБА_4 було призначено адвоката ОСОБА_8 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №656).

Суд встановив, що 01 квітня 2025 року слідчий суддя Центрального районного суду м.Миколаєва постановив ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024150000000668.

08 квітня 2025 року слідчий суддя Центрального районного суду м.Миколаєва постановив ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024150000000668.

Крім того, як зазначалось вище, Снігурівський районний суд Миколаївської області своєю ухвалою від 24 червня 2025 року постановив здійснювати спеціальне судове провадження.

Враховуючи вищезазначене, а також з урахуванням положень п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України, участь захисника у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою.

На виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України копії процесуальних документів направлялись захисникам, які крім того були обізнані з матеріалами кримінального провадження. Будь-які клопотання від підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинувачених на стадії судового розгляду на адресу суду не надходили.

Враховуючи наведене та з урахуванням здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення було дотримано всіх можливих передбачених КПК заходів та способів повідомлення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , щоб забезпечити останнім можливість безпосередньо та через призначених захисників реалізовувати права підозрюваних на стадії досудового розслідування та обвинувачених на захист та доступ до правосуддя.

Захисники обвинувачених, які були забезпечені державою не заперечували щодо розгляду даного кримінального провадження в порядку спеціального судового провадження та здійснювали активні дії, спрямовані на захист ОСОБА_3 , ОСОБА_4 : приймали участь у дослідженні доказів, виступали у дебатах.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Щодо процедурних питань (склад суду, яким проводився судовий розгляд).

Відповідно до ч. 1 ст. 31 КПК України передбачено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособово.

У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 31 КПК України, кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.

Санкція частини 1 статті 438 КК України, за якою висунуто обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.

Разом з тим, з урахуванням тієї обставини, що законодавець у наведеному абз. 1 ч. 2 ст. 31 КПК України використав обмежувально-вказівну частку «лише» і стосовно саме обвинуваченого як учасника судового розгляду, який може таке клопотання заявити, то на підставі ч. 1 ст. 31 КПК України судовий розгляд здійснювався суддею одноособово за неможливості з`ясувати позицію обвинуваченого. Судом, захисникам було роз`яснено право щодо колегіального розгляду. Захисники на колегіальному розгляді провадженні не наполягали.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Відповідно до ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні поставленного йому у провину кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні поставленого йому у провину кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються в між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме дослідженими показаннями потерпілого та свідків обвинувачення, письмовими доказами.

Так, 26.07.2024 ОСОБА_6 звернувся з заявою, в якій повідомляє, що 10.09.2022 військовослужбовці рф під час окупації с.Євгенівка Баштанського району Миколаївської області, незаконно позбавили його волі, в порушення правил та звичаїв ведення війни застосували фізичне насильство. Зазначена заява стала підставою для винесення відомостей до ЄРДР. За зазначеною заявою складено протокол про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення /т.2 а.п.3/.

Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні дав показання про те, що під час тимчасової окупації знаходився за місцем свого проживання у селі Євгенівка. Він на той час не був військослужбовцем. В серпні 2022 року, точну дату та час не пам`ятає коли, через підрив на міні корови, він разом з дружиною прийшов до місця дислокації військовослужбовців збройних сил російської федерації для вирішення питання її евакуації з небезпечної території, а саме до будинку, який належить родині ОСОБА_9 .Вони з собою мали мотоблок. До них вийшов військовий, як йому відомо старший військовий – ОСОБА_10 . Розмова проходила біля воріт будинку. Після того як він повідомив про факт підриву корови, військовий розлютився та почав здійснювати вистріли в землю біля мотоблоку. Випустив десь 2 черги. При цьому казав, що він «господар». Вони злякалися. Після цього відкотили мотоблок. Крім того, 10 вересня 2022 року десь о 16:00 годині він йшов по вул.Весняна та побачив автомобіль «Ніва», поруч стояв односельчанин ОСОБА_11 . Військовий рф на ім`я ОСОБА_10 спитав в нього чи він ОСОБА_12 . Замполіт, який був низького зросту, на ім`я ОСОБА_13 підставив зброю йому під ребра. Вони сіли всі в машину. Спереду сидів водій.Вони привезли його до будинку родини Полянських. ОСОБА_10 покликав військовослужбовця рф. Військовослужбовець прийшов з кайданками. Військовослужбовець надягнув на нього кайданки, хто саме не пам`ятає. Його відвели у двір. ОСОБА_10 пристебнув кайданки до труби, запитував у нього з приводу побиття сусідки. Військовий казав йому про те, що він побив сусідку, на що він повідомив, що її не бив, висловлювався щодо неї нецензурною лайкою. ОСОБА_10 взяв ебонітову палку та почав бити по лівій руці, ногам. Він почав прикриватися руками, тому йому побили пальці. Через побиття одяг був у крові, поруч була калюжа крові. Десь було 8 ударів. Потім десь на годину припинив побиття. Згодом прийшов інший військовослужбовець. Запитував у нього чи правда що він ОСОБА_14 . Він казав про те, що народився в м.Івано-Франківськ.Води йому не давали, він пив дощову воду, так як почався дощ. Військовослужбовець ОСОБА_13 прийшов та спитав у нього чи він ще живий та затискнув кайданки ще дужче, накрив його брезентом від дощу. Кайданками він був пристебнутий всю ніч. Під ранок ОСОБА_10 приставляв до чола пістолет, стріляв хаотично поруч нього. Десь о 14:00 з`явилися військовослужбовці ОСОБА_13 та ОСОБА_10 . ОСОБА_13 зняв з нього кайданки, він впав, так як не міг йти. Інші військовослужбовці потягнути його в автомобіль, відвезли додому та залишили його біля подвір`я. До нього приходила фельдшер ОСОБА_15 , давала ліки. Через пару днів військовослужбовці рф привозили до нього лікаря.Після побиття він хромає, в нього не працюють пальці на руках. Він добре запам`ятав як виглядають військовослужбовці рф ОСОБА_10 та ОСОБА_13 .

Під час слідчого експерименту, проведеного згідно відповідного протоколу від 12.09.2024, потерпілий ОСОБА_6 у присутності понятих, на місці відтворив обстановку та обставини події. Так, ОСОБА_6 , знаходячись по АДРЕСА_5 показав місце де зупинили його військові рф, показав місце де знаходилася їх машина. Потім за адресою: АДРЕСА_4 , а саме на території домоволодіння, яке належить ОСОБА_16 показав місце де наділи йому кайданки, показав місце у дворі, трубу, куди зачепили кайданки. На цьому місці за допомогою палиці показав як і куди йому наносили нею удари. Показав як він прикривався від ударів. Відеозапис даної слідчої дії було відтворено у судовому засіданні.

Суд не погоджується з посиланнями сторони захисту на те, що слідчий експеримент проведено з порушенням КПК, оскільки фактично на місці відбувався допит потерпілого виходячи з такого.

За приписами ст. 240 КПК України з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник. Про проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.

Метою слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Проведення за участю потерпілого слідчого експерименту з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на відміну від допиту, крім отримання відомостей, передбачає також здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, спрямованих на досягнення мети цієї слідчої (розшукової) дії.

Нормативна модель слідчого експерименту передбачає безпосередню участь потерпілого, свідків у проведенні дій, спрямованих на досягнення легітимної мети цієї слідчої дії, а саме у відтворенні дій, обстановки, обставин певної події, проведенні необхідних дослідів чи випробувань. Шляхами досягнення мети слідчого експерименту згідно з ч. 1 ст. 240 КПК України є проведення слідчим, прокурором відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Отримання від потерпілого, свідків відомостей під час проведення слідчого експерименту (з дотриманням установленого законом порядку) є складовою належної правової процедури цієї процесуальної дії, що разом з іншими її сутнісними компонентами дозволяє досягнути її мети і вирішити поставлені завдання.

На відміну від слідчого експерименту допит потерпілого чи свідка в розумінні статей 224, 225 КПК України - це слідча дія, що провадиться шляхом опитування особи, для отримання інформації, яка має доказове чи інше значення для кримінального провадження.

Як випливає з дослідженого у судовому засіданні відеозапису слідчого експерименту, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_6 , останній на місці події розповів про обставини,у тому числі про спричинення йому тілесних ушкоджень і показав місце, де і як це відбулося, місце розташування учасників події.

На думку суду цю слідчу дію проведено за правилами, передбаченими ст. 240 КПК України, зокрема слідчими було дотримано всіх умов проведення слідчого експерименту (відтворення дій, обстановки, обставин події), а тому підстав уважати, що з потерпілим було проведено таку слідчу дію, як допит, про що наголошує сторона захисту, немає.

Свідок ОСОБА_15 дала показання про те, що вона є медичною сестрою. У вересні 2022 року, точну дату вона не пам`ятає, її погукали до ОСОБА_17 , через його побиття. Просили надати медичну допомогу. Вона приходила до ОСОБА_18 . ОСОБА_19 був накритий ковдрою, він мав великі гематоми, в нього були опухлі руки, деформовані пальці рук. Він скаржився на те, що в нього болить голова, тіло. Він розповідав їй про те, що він був пристебний кайданками під дощем. ОСОБА_18 казав, що це все відбувалося у будинку родини Полянських.

Свідок ОСОБА_20 дала показання про те, що під час тимчасової окупації знаходилася у с.Євгенівка. Російські військові знаходились у будинку родини ОСОБА_9 . Вона їх сусідка. Там знаходилось десь 10 військовослужбовців. ОСОБА_10 був там старшим. ОСОБА_13 був замполіт. ОСОБА_18 з дружиною приходив до військових з приводу підриву корови. ОСОБА_10 розстріляв їх мотоблок, десь було 10 вистрілів. Щодо побиття ОСОБА_18 зазначила, що чула що хтось стогнав на подвір`ї ОСОБА_9 . Згодом, вона дізналася що ОСОБА_18 побили. ОСОБА_18 казав, що його побив ОСОБА_10 .

Свідок ОСОБА_21 дала показання про те, що у вересні 2022 року корова підірвалася на полі. Вони з чоловіком пішли до російських військових з приводу замінування поля. Коли підішли до військових, вийшов військовослужбовець ОСОБА_10 . ОСОБА_10 був налаштований агресивно, взяв у іншого військового автомат та почав здійснювати обстріл мотоблоку. Вони з чоловіком злякалися. З приводу побиття чоловіка зазначила, що в той день чоловік пішов до брата в гості. Через деякий час сусіди повідомили про те, що її чоловіка забрали військовослужбовці рф. На наступний день військовослужбовці привезли її чоловіка.Він не міг пересуватися. Чоловік був в крові, мав великі синці, руки були опухлі, були рани на ногах. До нього приходила медична сестра. Йому дала ліки, зробила укол. Через місяць чоловік почав краще пересуватися, вони зробили знімок у м.Херсоні. ОСОБА_10 після цього приходив до них, погрожував.

Свідок ОСОБА_22 дав показання про те, що російські військові дислокувалися у будинку родини Полянських. Там знаходилися військовослужбовець ОСОБА_10 та замполіт ОСОБА_13 . Він живе по сусідству. Десь у вересні 2022 року ввечері він почув крик, вийшов. ОСОБА_10 почав стріляти з автомату в мотоблок Гавриляка. Пострілів було близько 10. З мотоблоку потекло мастило.

Свідок ОСОБА_23 надала показання про те, що бачила як військовослужбовці привезли ОСОБА_19 до його будинку. ОСОБА_19 випав з їх машини. Він був мокрий, в крові, він стогнав, руки були опухлі.Він казав, що його побили ебонітовою палкою, пристебнули його кайданками. ОСОБА_18 називав ім`я ОСОБА_10 . Казав, що це відбувалося у дворі будинку родини ОСОБА_9 .

Свідок ОСОБА_24 надала показання про те, що восени 2022 року приходила до родини ОСОБА_18 . Це було на наступний день після побиття ОСОБА_18 . ОСОБА_18 був побитий, в нього були великі синці, пальці рук були викручені. Він казав їй, що його били, приковували кайданками. Казав, що це ОСОБА_10 .Вона обробляла йому рани. Рани були глибокі. Була сильно побита у нього ліва сторона, рана була на лівій нозі.

Свідок ОСОБА_25 надав показання про те, що в будинку родини ОСОБА_9 дислокувалися російські військові. Десь до 12 осіб. ОСОБА_10 там був старший. Він жив по сусідству. Восени 2022 року вночі чув як стогнала людина. Стогнала десь хвилин 20.

Свідок ОСОБА_26 надав показання про те, що ОСОБА_18 побили десь на початку осені 2022 року. Він розповідав, що його побили палкою, що пив дощову воду. Казав, що бив його ОСОБА_10 . Знає, що ОСОБА_10 у них був старший, бачив його декілька разів. Спочатку ОСОБА_27 називали різними іменами, потім з`ясувалося, що він ОСОБА_10 .

Свідок ОСОБА_28 надав показання про те, що на початку осені 2022 року він йшов додому. Бачив як російські військові забрали в машину ОСОБА_18 . Потім бачив ОСОБА_18 побитим. ОСОБА_18 казав йому, що його побили, у нього були перебиті ноги. В нього були великі синці.

Даними протоколу огляду предметів з додатками до нього від 05.09.2024, відповідно до якого 05.09.2024 в період часу з 12:30 до 13:00 було оглянуто мотоблок марки «КЕНТАВР» модель МБ 2060Д-3. В ході огляду встановлено, що на металевому корпусі зеленого кольору з лівої сторони біля з`єднання з двигуном, маються сліди зі слів потерпілого ОСОБА_6 від холодної сварки, якою він замазав кульовий отвір. Також з лівої сторони в двигуні ближче до передньої частини з низу даного мотоблоку, мається отвір, округлої форми, та в верхній частині двигуна також мається кульовий отвір зі слів потерпілого ОСОБА_6 , даний отвір утворився від пострілу з автоматичної зброї, з якої під час окупації с.Євгенівка Миколаївської області, з якої здійснив постріл військовослужбовець російської федерації на ім`я ОСОБА_10 . Загалом на даному мотоблоці мається видимих два отвори від пострілу і третій отвір, який зі слів потерпілого ОСОБА_6 , він замазав холодною сваркою /т.2 а.п.23-27/.

Даними протоколу огляду місця події з додатками до нього від 12.09.2024, відповідно до якого 12.09.2024 в період часу з 14:00 до 14:20 було оглянуто домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 . В ході огляду встановлено, що вхід на територію даного домоволодіння здійснюється через металеву хвіртку зеленого кольору, також праворуч та ліворуч з передньої частини домоволодіння, розташований кам`яний паркан. Далі у подвір`ї ліворуч розташований підземний погріб, а праворуч після нього, як закінчується будівля для господарських потреб, розташована з дерева та обшита шифером будівля, яка використовується для господарських потреб, розташована металева труба, приблизно 2-2,5 м, дана труба забетонована, на трубі прив`язаний металевий цепок /т. 2 а.п.29-44/.

Висновком експерта №816, відповідно до якого у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 мають місце тілесні ушкодження у вигляді ран в ділянці обох нижніх кінцівок, лівої верхньої кінцівки, ліктьового суглобу (без вказаної локалізації), застарілих переломів 3-4пальців правої кисті, які призвели до утворення поширених рубцевих змін та утворенням контрактурою правої кісті ІІІ ступеню, лівої кисті ІІ ступеню. Дані тілесні ушкодження могли утворитися від дії тупих твердих предметів. По ступеню тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості зав ознакою тривалого розладу здоров`я. Дані тілесні ушкодження характерні для самооборони потерпілого /т. 2 а.п. 73-75/.

Висновком експерта №СЕ-19/115-24/17580-БЛ від 16.10.2024, відповідно до якого пошкодження № 1, 2, 2.1, 4 (із зовнішньої сторони блоку двигун, попереду знизу зліва; із зовнішньої сторони захисного кожуху блока двигуни попереду зліва; із зовнішньої сторони блоку двигуна, який прикривається захисним кожухом, посередині зверху зліва; на боковій поверхні поршня мають механічний характер слідоутворення, внаслідок дії сторонніх предметів. Напрямок руху предметів, що утворили пошкодження є таким: пошкодження № 1 (із зовнішньої сторони блоку двигуна попереду знизу зліва) - є вхідним (із зовні до середини); пошкодження № 2 (із зовнішньої сторони захисного кожуху блока двигуна попереду зліва) - є вхідним (із зовні до середини); пошкодження № 2.1 (із зовнішньої сторони блоку двигуна, який прикривається захисним кожухом, посередині зверху зліва) - є вхідним (із зовні до середини); пошкодження № 4 (на боковій поверхні поршня) - є вхідним (із зовні до середини). Кут утворення пошкодження №1 (із зовнішньої сторони, блоку двигуна попереду знизу зліва) у горизонтальній площині складає близько 81° та у вертикальній площині - близько 97°, а кут утворення пошкоджень № 2 (із зовнішньої сторони захисного кожуху блока двигуна попереду зліва) та № 2.1 (із зовнішньої сторони блоку двигуна, який прикривається захисним кожухом, посередині зверху зліва) у горизонтальній площині складає близько 83° та у вертикальній площині - близько 95°. Напрямок руху предметів, що утворили пошкодження є таким:пошкодження № 1 (із зовнішньої сторони блоку двигуна попереду знизу зліва) - є вхідним (із зовні до середини); пошкодження № 2 (із зовнішньої сторони захисного кожуху блока двигуна попереду зліва) - є вхідним (із зовні до середини);пошкодження № 2.1 (із зовнішньої сторони блоку двигуна, який прикривається захисним кожухом, посередині зверху зліва) - є вхідним (із зовні до середини); пошкодження № 4 (на боковій поверхні поршня) - є вхідним (із зовні до середини) /т.2 а.п.76-88/.

Висновком експерта №СЕ-19/115-24/17689-БЛ, відповідно до якого надані на експертизу предмети в кількості 7 штук не є боєприпасами, а є їх складовими частинами – стріляними гільзами 9-мм патронів до пістолету Макарова (ПМ) (9х18 мм). Наданий на експертизу один предмет не є боєприпасам, а є його складовою частиною – вистріляною кулею 9-мм патрону до пістолету Макарова (ПМ). Надані на експертизу предмети в кількості 7 шт не є боєприпасами, а є їх складовими частинами – стріляними гільзами 9-мм патронів до пістолету Макарова (ПМ) (9х18мм). Наданий на експертизу один предмет не є боєприпасом, а є його складовою частиною – вистріляною кулею 9-мм патрону до пістолету Макарова (МП). Надані на експертизу предмети в загальній кількості 8 шт (7 гільз та 1 куля) виготовлені промисловим способом /т.2 а.п.91-93/.

Письмові докази на підтвердження осіб обвинувачених

Департамент Головного управління розвідки Міністерства оборони України у листі №6916/24-2024 від 03.09.2024 за результатами опрацювання повідомляє, що у вересні 2022 року в районі н.п. Євгенівка Снігурівського району Миколаївської області перебували підрозділи противника зі складу угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », зокрема 1 мотострілецька рота НОМЕР_5 окремої мотострілецької бригади (в/ч НОМЕР_1 ) 49 армії Південного ВО зс рф /т.2 а.с.21/.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений серед іншого доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.93 КПК, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Прокурором складено відповідне доручення про проведення слідчих (розшукових) дій на ім`я начальника відділу протидії кіберзлочинам у Миколаївської області.

Так, на виконання доручення прокурора, при опрацюванні соціальних мереж, електронних засобів масової інформації, інших відкритих джерел, було сформовано досьє на особу – ОСОБА_4 , де встановлено його дату народження, його номери телефону, дані обліків рф, дані з Інтернету, фотознімки даної особи. Також сформовано досьє на особу – ОСОБА_3 , де встановлено його дату народження, його номер телефону, дані обліків рф, дані з Інтернету, фотознімки даної особи. Складено відповідні рапорти.

Відповідно до ст.237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп`ютерних даних.Огляд комп`ютерних даних проводиться слідчим, прокурором шляхом відображення у протоколі огляду інформації, яку вони містять, у формі, придатній для сприйняття їх змісту (за допомогою електронних засобів, фотозйомки, відеозапису, зйомки та/або відеозапису екрана тощо або у паперовій формі).

Даними протоколу огляду від 22.10.2024, відповідно до якого старшим групи прокурорів ОСОБА_5 22.10.2024 здійснено огляд електронного ресурсу. Так, за допомогою спеціального програмного забезпечення перевірено конкретного громадянина російської федерації. Під час даної слідчої дії введені дані ОСОБА_3 . Після введення даних, встановлено, що анкетні дані конкретної особи громадянина російської федерації – ОСОБА_3 здобуті під час досудового розслідування є правильними.

Даними протоколу огляду від 30.09.2024, відповідно до якого старшим групи прокурорів ОСОБА_5 30.092024 здійснено огляд електронного ресурсу. Так, за допомогою спеціального програмного забезпечення оглянуто сторінку в соціальній мережі Контакт – « ОСОБА_29 ».

Даними протоколу огляду від 11.10.2024, відповідно до якого старшим групи прокурорів проведено огляд матеріалів кримінального провадження №22022150000002005 від 19.11.2022 та речових доказів, зокрема оглянуто протокол огляду нежитлової будівлі, розташованої у с.Євгенівка Снігурівської об`єднаної територіальної громади Баштанського району Миколаївської області. Зафіксовано, що в протоколі огляду містяться дані про те, що були виявлені речі і документи представників збройних сил рф, серед даних речей є банківська картка «Tinkoff PLATINUM» на ім`я « ОСОБА_30 », рапорт фельдшера (рапорт датований 02.07.22 підпис та на проти прізвище ОСОБА_31 . Також фрагменти документів (зазначені дані - дата 07.03.2022 командир 1 РТГр л-т ОСОБА_31 ).

На думку суду зазначені докази є допустимими, отримані у порядку встановленому КПК.

Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.09.2024, відповідно до якого при пред`явлені особи для впізнання 12.09.2024, свідок ОСОБА_21 за загальними рисами обличчя, формі обличчя, носу, зачіски, впізнала особу під №7, ОСОБА_3 , чоловіка який розстрілював мотоблок /т.2 а.п.153-157/ .

Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.09.2024, відповідно до якого при пред`явлені особи для впізнання 26.09.2024, свідок ОСОБА_25 за загальними рисами обличчя, формі обличчя, носу, зачіски, впізнав особу під №7, ОСОБА_3 , військовослужбовця рф, який був старший серед військовослужбовців рф та які дислокувалися у будинку Полянського /т.2 а.п.158-162/ .

Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.09.2024, відповідно до якого при пред`явлені особи для впізнання 12.09.2024, потерпілий ОСОБА_6 за загальними рисами обличчя, а саме розрізом очей, русявим кольором волосся, зачіскою впізнав особу під №5, ОСОБА_3 , військовослужбовця рф, який був розстріляв мотоблок, очолював затримання та подальше його побиття 10 та 11 вересня 2022 року /т.2 а.п.163-167/.

Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.09.2024, відповідно до якого при пред`явлені особи для впізнання 12.09.2024, свідок ОСОБА_32 за загальними рисами обличчя, а саме розрізом очей, короткою зачіскою, впізнав особу під №7, ОСОБА_3 , військовослужбовця рф, який був старший серед військовослужбовців рф та які дислокувалися у будинку Полянського /т.2 а.п.172-176/ .

Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.09.2024, відповідно до якого при пред`явлені особи для впізнання 25.09.2024, свідок ОСОБА_32 за загальними рисами обличчя, формою обличчя, носу, зачіски, середньо-русому кольору волосся, впізнав особу під №4, ОСОБА_4 , військовослужбовця рф, який був замполітом серед військовослужбовців рф та які дислокувалися у будинку Полянського /т.2 а.п.177-181/.

Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.09.2024, відповідно до якого при пред`явлені особи для впізнання 25.09.2024, свідок ОСОБА_20 за загальними рисами обличчя, формою обличчя, носу, зачіски, середньо-русому кольору волосся, впізнала особу під №4, ОСОБА_4 , військовослужбовця рф, який був замполітом серед військовослужбовців рф та які дислокувалися у будинку Полянського /т.2 а.п.182-186/.

Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.09.2024, відповідно до якого при пред`явлені особи для впізнання 25.09.2024, свідок ОСОБА_20 за загальними рисами обличчя,формою обличчя, носу, зачіски, впізнала особу під №7, ОСОБА_3 , військовослужбовця рф, який був старший серед військовослужбовців рф та які дислокувалися у будинку Полянського /т.2 а.п.172-176/ .

Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.09.2024, відповідно до якого при пред`явлені особи для впізнання 26.09.2024, потерпілий ОСОБА_6 за загальними рисами обличчя, формі обличчя, носу, зачіски, впізнав особу під №4, ОСОБА_4 військовослужбовця рф, на прізвисько «замполіт» /т.2 а.п.192-196/.

Пред`явлення для впізнання - це слідча (розшукова) дія, метою якої є ідентифікація об`єкта, який за версією суб`єкта досудового розслідування має відношення до кримінального провадження. Істотною особливістю процесу ідентифікації у зазначеній слідчій дії є те, що встановлення тотожності об`єкта можливе лише за допомогою ідеальних слідів пам`яті особи, яка спостерігала його раніше за певних обставин.

З метою встановлення суб`єктивних та об`єктивних чинників, які впливали на процес спостереження ідентифікованого об`єкта особою та послідовного збудження асоціативних зв`язків у її пам`яті застосовуються відповідні тактичні заходи, зокрема, й щодо встановлення стійких ідентифікаційних ознак об`єкта, з обов`язковим урахуванням тривалості спостерігання, стану самого спостерігача, освітлення та інших факторів, які впливають на процеси сприйняття та запам`ятовування інформації.

Протоколи впізнання належним чином оформлені, їх зміст свідчить про те, що дані слідчі дії проводились у відповідності до вимог КПК України, а тому зазначені докази є допустимими.

Щодо посилання захисників на не призначення судово-портретної експертизи.

Зі змісту ст.242 КПК України вбачається, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо: 1) встановлення причин смерті; 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; 3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; 4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; 6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ч.1 та.2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Сторона захисту не була позбавлена можливості заявляти під час проведення досудового розслідування клопотання про призначення судово-портретної експертизи, але такого клопотання не заявляла, а призначення такої експертизи є не обов`язковою враховуючи положення КПК.

Щодо доводів захисників про непричетність обвинувачених до даного злочину

Доводи сторони захисту про непричетність обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до інкримінованого їм злочину є необґрунтованими та спростовуються належними та допустимими доказами, які були надані стороною обвинувачення та дослідженні в ході судового розгляду, зокрема показаннями потерпілого, свідків та іншими письмовими доказами.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява №39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), n. 161, ОСОБА_25, заява №25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Дослідивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі докази по справі, які надані суду, є вагомими для того, щоб визнати обвинувачених винними у пред`явленому їм обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011.

Щодо кваліфікації дій обвинувачених

За диспозицією частини 1 ст. 438 КК України законодавець кримінально-караними визначив такі діяння: 1) жорстоке поводження з військовополоненими 1.2) або цивільним населенням, 2) вигнання цивільного населення для примусових робіт, 3) розграбування національних цінностей на окупованій території, 4) застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, 5) інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВР України, 6) а також віддання наказу про вчинення таких дій.

Серед наведених форм злочинів за частиною першою цієї статті інкриміновані дії обвинувачених відносяться до «жорстоке поводження з цивільним населенням» та «інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВР України».

Наведена диспозиція статті сформульована за правилами бланкетної диспозиції, тобто деталізація цих положень має відбуватись за рахунок положень інших галузей права, відповідно у цьому випадку - міжнародного.

При цьому ця бланкетна диспозиція характеризує ознаки об`єкта складу злочину, містить пряму вказівку у формі посилань на міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана ВР України, міжнародне звичаєве право тощо.

За загальним визначенням, воєнні злочини - це серйозні порушення міжнародного гуманітарного права (порушення законів і звичаїв війни), за вчинення яких передбачена кримінальна відповідальність фізичних осіб на національному та міжнародному рівнях. Посилання на серйозні порушення заборон містяться як у договірному, так і у звичаєвому міжнародному гуманітарному праві.

Відповідно до положень статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана ВР України, є частиною національного законодавства України.

Женевські конвенції від 12.08.1949 безумовно є частиною національного законодавства. Україна є стороною усіх Додаткових протоколів до ЖК від 12.08.1949.

Так, відповідно до ст.50 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року визначено, що цивільною особою є будь-яка особа, що не належить до жодної з категорій осіб, зазначених у статті 4 А, 1, 2, 3 та 6 Третьої конвенції (995_153) та у статті 43 цього Протоколу. У разі сумніву щодо того, чи є яка-небудь особа цивільною особою, вона вважається цивільною особою.

Особи, що перебувають під захистом, мають право за будь-яких обставин,на особисту повагу, повагу до своєї честі, права на сім`ю, їхніх релігійних переконань та обрядів, звичок та звичаїв. До них завжди слід ставитися гуманно й захищати їх, зокрема, від будь-якого акту насильства чи залякування, від образ та цікавості натовпу. Жінки потребують особливого захисту від будь-якого зазіхання на їхню честь, і, зокрема, захисту від зґвалтування, примушування до проституції чи будь-якої іншої форми посягання на їхню моральність. З урахуванням положень стосовно здоров`я, віку та статі, сторона конфлікту, під владою якої є особи, що перебувають під захистом, має право поводитися з усіма ними однаково, без жодної дискримінації, зокрема стосовно раси, релігії або політичних переконань. Проте сторони конфлікту повинні застосовувати до осіб, що перебувають під захистом, таких заходів контролю чи безпеки, які будуть визнані за необхідні підчас ведення війни (ст.27 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни).

Високі Договірні Сторони спеціально дають згоду на те, що їм забороняється застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей (ст.32 Женевської конвенції).

У статті 11 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року (Протокол I) визначено, що фізичному і психічному стану здоров`я і недоторканності осіб, що перебувають під владою супротивної сторони, або інтернованих, затриманих чи яким-небудь іншим чином позбавлених свободи в результаті ситуації, зазначеної у статті 1, не повинно завдаватися шкоди шляхом якоїсь невиправданої дії або бездіяльності. Зокрема, забороняється піддавати таких осіб, навіть за їх згодою: a) фізичним каліцтвам.

У статті 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року (Протокол I) визначено - заборонені й будуть залишатися забороненими в будь-який час і в будь-якому місці такі дії, незалежно від того, чиняться вони представниками цивільних чи воєнних органів: a) насильство над життям, здоров`ям і фізичним та психічним станом осіб, зокрема: a.2) катування всіх видів - фізичні чи психічні; a.3) тілесні покарання. Будь-яка особа, що піддається арешту, затриманню або інтернуванню за дії, пов`язані зі збройним конфліктом, має бути невідкладно проінформована зрозумілою їй мовою про причини вжиття таких заходів, за винятком випадків арешту або затримання за кримінальні правопорушення. Такі особи повинні бути звільнені у найкоротший строк і в будь-якому разі, як тільки обставини, що виправдовують арешт, затримання чи інтернування, стали недійсними.

Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчинені ним кримінального правопорушення, та кваліфікує його дії за ч.1 ст.438 КК України, за першим епізодом як жорстоке поводження з цивільним населенням, та за другим епізодом як жорстоке поводження з цивільним населенням та інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВР України.

Також, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчинені ним кримінального правопорушення, та кваліфікує його дії за ч.1 ст.438 КК України, як жорстоке поводження з цивільним населенням та інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВР України.

Стороною обвинувачення дії ОСОБА_3 за другим епізодом та дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.2 ст.28, ч.1 ст.438 КК України, тобто з кваліфікуючою ознакою за попередньою змовою групою осіб, проте ані ч. 1 ст. 438 КК, ані іншою частиною цієї статті не передбачена така кваліфікуюча ознака як «вчинення за попередньою змовою групою осіб».

Стаття 29 КК регулює кримінальну відповідальність співучасників, та її ч. 1 передбачено, що виконавець (співвиконавець) підлягає кримінальній відповідальності за статтею Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає вчинене ним кримінальне правопорушення. Відповідно до ч. 2 вказаної статті організатор, підбурювач та пособник підлягають кримінальній відповідальності за відповідною частиною статті 27 і тією статтею (частиною статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає кримінальне правопорушення, вчинене виконавцем.

Ані вказаною ст. 29 КК, що регулює кримінальну відповідальність співучасників, ані іншою нормою КК, не передбачена відповідальність співучасників за відповідною частиною ст. 28 КК, яка передбачає форми співучасті, і за тією статтею (частиною статті) Особливої частини КК, яка передбачає кримінальне правопорушення, вчинене виконавцем (співвиконавцем), у випадку відсутності відповідної кваліфікуючої ознаки щодо форми співучасті у відповідній статті Особливої частини КК. У даному випадку вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою (частина 2 або 3 ст. 28 КК) відповідно до ст. 67 КК лише може бути визнано обставиною, що обтяжує покарання виконавця (співвиконавця), і кваліфікація його дій за відповідною частиною ст. 28 КК і тією статтею (частиною статті) Особливої частини КК, яка передбачає кримінальне правопорушення, вчинене виконавцем (співвиконавцем), є зайвою. Окрім зазначеного випадку (ч. 2 ст. 29 КК) також і ст. 16 КК передбачена можливість настання відповідальності за нормами Загальної частини КК, а саме за статтею 14 або 15, та за статтею (частиною статті) Особливої частини КК (у випадку вчинення незакінченого кримінального правопорушення). КК жодних інших випадків настання кримінальної відповідальності за нормою Загальної частини КК та за статтею (частиною статті) Особливої частини КК не передбачено.

Про це неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема, в постановах від 10.12.2024 у справі №163/2670/21 та від 25.10.2025 у справі № 459/176/23.

Так, у вказаних постановах Верховний Суд наголосив, що у формулі кримінально-правової кваліфікації вказуються, окрім інкримінованої особі статті Особливої частини кримінального закону, статті Загальної частини кримінального закону лише у випадках зазначення стадії вчинення кримінального правопорушення (готування або замах) або ж для вказівки на роль особи, крім ролі виконавця (організатор, підбурювач або пособник). Вказівка у формулі кримінально-правової кваліфікації на інші статті Загальної частини кримінального закону (у тому числі на форму співучасті) є зайвою.

Відтак додаткове покликання на ч. 2 ст. 28 КК у формулі кваліфікації є зайвим.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_3 .

Обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлені.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлені. Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст.91, ч. 1 ст.92 КПК України підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК України суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_4 .

Обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 судом не встановлені.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлені. Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_4 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст.91, ч. 1 ст.92 КПК України підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК України суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.

Мотиви призначення покарання ОСОБА_3 .

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65, 67 ККУкраїни враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисний особливо тяжкий злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

ОСОБА_3 є громадянином РФ, командиром 1 мотострілецької роти НОМЕР_6 мотострілецького батальйону НОМЕР_2 (в/ч НОМЕР_1 ).

Отже, з урахуванням вказаних обставин, особи обвинуваченого, за відсутності обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе з призначенням йому покарання за ч.1 ст.438 КК України у виді позбавлення волі у максимальній межі санкції статті,оскільки суд дійшов висновку, що призначення такого покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання нових кримінальних правопорушень, таке покарання повністю досягне мети його призначення.

Мотиви призначення покарання ОСОБА_4 .

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд у відповідності до ст. 65, 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисний особливо тяжкий злочин проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

ОСОБА_4 є громадянином рф, заступником командира 1 мотострілецької роти НОМЕР_6 мотострілецького батальйону НОМЕР_2 (в/ч НОМЕР_1 ).

Отже, з урахуванням вказаних обставин, особи обвинуваченого, за відсутності обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе з призначенням йому покарання за ч.1 ст.438 КК України у виді позбавлення волі ближче до максимальної межі санкції статті, оскільки суд дійшов висновку, що призначення такого покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання нових кримінальних правопорушень, таке покарання повністю досягне мети його призначення.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухвалені вироку

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 01 квітня 2025 року щодо ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконання суд вважає за доцільне залишити без змін.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 08 квітня 2025 року щодо ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконання суд вважає за доцільне залишити без змін.

Цивільний позов не заявлено.

Арешт на майно в даному кримінальному провадженні не накладався.

Речові докази відсутні.

У силу ч.2 ст. 124 КПК України з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз на загальну суму 9152,85 грн, а саме за проведення балістичної експертизи №СЕ-19/115-24/17580-БЛ від 16.10.2024 - 7561,05 та балістичної експертизи №СЕ-19/115-24/17689-БЛ від 02.10.2024 - 1591,80 грн. Суд вважає за доцільне розподілити ці процесуальні витрати порівну на кожного учасника. Таким чином, з обвинувачених підлягають стягненню процесуальні витрати на користь держави по 4576,42 грн з кожного.

Керуючись ст.297-1, 369, 371, 373, 375, ч. 15 ст.615 КПК, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, обраний ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 01 квітня 2025 року залишити без змін до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконання.

Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення позбавлення волі ОСОБА_33 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня його фактичного затримання.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, обраний ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 08 квітня 2025 року залишити без змін до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконання.

Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня його фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 4576,42 грн (чотири тисячі пятсот сімдесят шість гривень сорок дві копійки) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 4576,42 грн (чотири тисячі пятсот сімдесят шість гривень сорок дві копійки) гривень.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захисникам обвинувачених, яким вручались всі процесуальні рішення у цьому провадженні на підставі ч. 2 ст. 297-5 КПК України, та з урахуванням положень ч. 4 ст. 46 КПК України про те, що захисники користується процесуальними правами обвинувачених, захист яких вони здійснюють.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, де і здійснювались публікації повісток про виклик обвинувачених протягом всього судового розгляду.

Суддя ОСОБА_1