Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №136/1187/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1187/26

провадження №3/136/374/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Липовець

Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Шпортун С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника Відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності,

за ч.3 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2026 о 15 год. 22 хв. в с. Брицьке по вул. Центральна, Вінницького району Вінницької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом мотоблок без номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п.2.5. ПДР, за що передбачена відповідальність ч.3 ст.130 КУпАП, оскільки дії, передбачені частиною першою та другою статті 130 КУпАП, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся своєчасно належним чином про час та місце розгляду справи.

Крім того, на офіційному сайті суду в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду було зазначено дату, час та місце розгляду справи. При цьому ОСОБА_1 клопотання про відкладення судових засідань не подано, причини неявки не повідомлені.

Відповідно до ч.1 ст.268 КупАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_1 сповіщався про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення, не подавав письмових заперечень проти протоколів, пояснень, доказів, будь - яких клопотань, до суду не явився, його поведінка свідчить про не бажання брати участь у розгляді справи.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, що передбачені ст.268 КУпАП, тому проводить розгляд справи у відсутність особи, яка притягується до відповідальності.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, встановив, що на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 130 КУпАП, надано наступні докази, які безпосередньо досліджені судом, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення серії: ЕПР1 №677834, відповідно до якого зазначено суть правопорушень про що зазначено вище;

- Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено ознаки алкогольного сп`яніння виявлені у ОСОБА_1 та вказано, що огляд не проводився;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 28.05.2026, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп`яніння, у виді: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння обличчя, від проходження огляду водій відмовився;

- відеозаписи CD-диску з нагрудної камери поліцейського, які були безпосередньо переглянуті судом, на кожному з яких зафіксовано обставини, які підлягають доказуванню при вирішенні даних справ;

- довідка ВП №4 ВРУП ГУНП у Вінницькій області від 29.05.2026 зі змісту якої встановлено, що ОСОБА_1 , протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП, ч.3 ст. 130 КУпАП, ч.3 ст. 130 КУпАП, ч.2 ст. 130 КУпАП, посвідчення водія отримував, який має статус "зданий на збереження". Інформація про належність транспортного засобу відсутня.

Суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП, в підтвердження чому є належні та допустимі докази, які узгоджуються між собою та відповідають приписам ст.251 КУпАП.

При призначенні виду та розміру адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не враховується особа порушника, ступінь вини, майновий стан, характер вчиненого правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, тоді як за адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління такі обставини враховуються.

Дослідивши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінивши усі зібрані у справі докази, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення, у виді штрафу в розмірі, який встановлений санкцією даної частини статті із застосуванням додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами без конфіскації транспортного засобу, оскільки згідно інформації наданої ВП №4, транспортних засобів у власності порушника не встановлено.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті (10 років).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово притягувався до відповідальності за ч.1, 2, 3 ст.130 КУпАП на нього було накладено стягнення у виді штрафів із позбавленням права керування транспортними засобами, отож в силу положень ст.30 КУпАП, до стягнення за вчинення даного адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнень, що ним не відбута органом, що відає виконанням таких стягнень.

Суд вважає, що визначене стягнення є достатнім для виховання вищезазначеної особи, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.23-24, 27, 33, ч.1 ст. 130, 221, 251-252, 266, 276, 283-284, 294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп., зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити правопорушнику, що відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити правопорушнику, що відповідно до положень статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Суддя С.В. Шпортун