Суд: Ладижинський міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 21 червня 2026 р.
Справа: №135/929/26
Суддя: Нікандрова С. О.
Справа №135/929/26
Провадження № 3/135/315/26
ПОСТАНОВА
іменем України
22.06.2026 м. Ладижин
Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Нікандрова С.О., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області (протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД №672771 від 28.05.2026) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої фахівцем рекламацій ПрАТ МХП, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , -
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №672771 від 28.05.2026, складеного інспектором СРПП ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області Джежик О.С., 28.05.2026 о 18 год 40 хв в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила насильство і сім`ї фізичного характеру відносно свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 , а саме розпилила сльозоточивий газ в обличчя, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП не визнала, та пояснила, що розлучена з потерпілим ОСОБА_2 , за попередньою домовленістю з ним ввечері 28.05.2026 разом з ОСОБА_3 на автомобілі AUDI Q7, д.н.з. НОМЕР_1 , вона приїхала в м. Ладижин по вул. Наконечного, 65, з метою повернення колишньому чоловікові ноутбука. Коли вона зайшла на подвір`я, з будинку вийшов її колишній чоловік ОСОБА_2 та почав сварку, в ході якої схопив її за руку, чим завдав їй сильного фізичного болю. Маючи намір захиститися від неправомірних дій ОСОБА_2 , вона дістала газовий балончик, який носить з метою самозахисту, і розпилила його в бік ОСОБА_2 , після чого він відпустив її руку, а вона побігла в бік автомобіля, на якому приїхала. В цей час ОСОБА_2 взяв на землі камінь і кинув в її бік, при цьому попав каменем у передні праві двері автомобіля, чим спричинив пошкодження транспортного засобу.
Адвокат Басараб О.Д., яка діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні просила закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, відповідно до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП встановлена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психічного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому аби повністю розкрити суть адміністративного правопорушення, у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і, вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були вчинені.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у частині першій статті 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Відповідно до ч. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплює одну з фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Вона категорично забороняє без будь-яких винятків катування, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження та покарання без огляду на обставини чи поведінку потерпілого, що висвітлюється у рішенні ЄСПЛ «A.V. v. Ukraine», n. 68177, «Enea v. Italy» [GC], n. 55182, «Idalov v. Russia» [GC], 91183.
Практика Європейського суду з прав людини у рішенні «Ireland v. the UK», наголошує на тому, що таке, що принижує гідність, поводження або покарання передбачає знущання, які мають викликати у жертви почуття страху, страждання і почуття власної неповноцінності, а також принизити її гідність.
Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ висловленої у рішеннях «Kudla v Poland» [GC], n. 92237, «Козинець проти України», n. 52, «Лабіта проти Італії», n. 120, «Чембер проти Росії», n. 49244, поводження є «нелюдським», якщо, крім іншого, воно було умисним, застосовувалось впродовж кількох годин поспіль і призводило або до справжніх тілесних ушкоджень, або до гострих фізичних чи душевних страждань.
Так, судом досліджені матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД №672771 від 28.05.2026;
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №672770 від 28.05.2026, складений відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.173-2 КУпАП;
- рапорт ст.інспектора-чергового ЧЧ ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області Лозовенка О., зареєстрований в ЄО за №2788 від 28.05.2026;
- рапорт ст.інспектора-чергового ЧЧ ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області Лозовенка О., зареєстрований в ЄО за №2784 від 28.05.2026;
- пояснення ОСОБА_1 від 28.05.2026;
- пояснення ОСОБА_3 від 28.05.2026, згідно яких 28.05.2026 близько 18-40 год на автомобілі AUDI Q7, д.н.з. НОМЕР_1 , вона на прохання ОСОБА_4 привезла її на АДРЕСА_1 . Коли ОСОБА_4 зайшла на територію домоволодіння. Перебуваючи в автомобілі поруч з будинком, вона почула сварку між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , та побачила, що ОСОБА_2 схопив ОСОБА_1 від чого остання зігнулася. Потім ОСОБА_1 розпилила сльозоточивий газ в бік ОСОБА_2 , після чого він відпустив її, та ОСОБА_1 почала тікати в бік автомобіля, а ОСОБА_2 підняв камінь з землі, вибіг за ОСОБА_1 за межі подвір`я і кинув камінь в її бік, потрапивши ним в автомобіль. Після чого вона викликала поліцію;
- пояснення ОСОБА_2 від 28.05.2026, згідно яких 28.05.2026 близько 18-40 год він знаходився дома, коли приїхала його колишня дружина ОСОБА_1 для того, щоб повернути речі. Він попросив її покинути домоволодіння, вона відмовилася і раптово почала рухатися в бік присадибної ділянки, а коли він її наздогнав, вона розпилила сльозоточивий газ йому в обличчя, а він в свою чергу підняв з землі і кинув в її бік камінь, який влучив в автомобіль AUDI Q7, д.н.з. НОМЕР_1 .
Також за клопотанням адвоката Басараб О.Д., яка діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 досліджено скриншоти переписки вмессенджері Viber між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з яких вбачається, що ОСОБА_2 висловлював погрози застосувати фізичне насильство відносно ОСОБА_1 , бажав останній смерті.
З наданих у судовому засіданні пояснень ОСОБА_1 , та досліджених матеріалів справи встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після розірвання шлюбу існують напружені та конфліктні стосунки.
Конфлікт, який виник 28.05.2026, є продовженням зазначених тривалих неприязних відносин та має взаємний характер, що виключає наявність у діях ОСОБА_1 ознак умисного вчинення домашнього насильства у розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
На думку суду, зазначені у протоколі відомості не відповідають вимогам ст. 256, ч.1 ст.173-2 КУпАП, адже протокол має бути належним чином оформленим, а обставини, викладені у ньому, повинні бути підтверджені належними доказами, достатніми для вирішення питання по суті, що узгоджується із практикою ЄСПЛ, яка звертає увагу на роль національних судів щодо організації судових проваджень таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі «Шульга проти України»). ЄСПЛ у справі «Ушаков та Ушакова проти України» вказує на те, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Під час провадження на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод неухильно застосовується принцип – той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження. Тобто, вказуючи у протоколі про певного роду факти, поліцейський має довести, що вони дійсно мали місце.
За змістом ст.ст. 251, 254 КУпАП обов`язок надання доказів покладено на осіб, уповноважених складати протокол про адміністративне правопорушення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим, органом, який складав протокол про адміністративне правопорушення, не досліджено питання про наявність ознак самозахисту ОСОБА_1 від неправомірних дій ОСОБА_2 .
Пояснення ОСОБА_1 про використання газового балончика у бік ОСОБА_2 з метою самозахисту під час гострого конфлікту (суперечки), який був ініційований потерпілим та під час якого сам же потерпілий застосував фізичне насильство щодо ОСОБА_1 , підтверджується також поясненнями свідка ОСОБА_3 , долученими до матеріалів справи.
З огляду на наведене, суд доходить висновку про відсутність обставин, які б вказували на наявність свідомих, умисних дій ОСОБА_1 , вчинених нею щодо колишнього чоловіка ОСОБА_2 , які б свідчили про намір заподіяти насильство щодо нього, обмежити чи порушити його особисті права та свободи.
Отже, наявні у справі матеріали не містять беззаперечних доказів і є недостатніми для однозначного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, тому суд вважає, що її вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не доведено.
У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, суд прийшов до висновку, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б доводили вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а тому справу про притягнення до адміністративної відповідальності слід провадженням закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 173-2, 283, 284 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП.
Суддя Ладижинського міського суду
Вінницької області С.О.Нікандрова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua