Вирок від 18 червня 2026 р. у справі №133/1494/22 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 133/1494/22

Провадження №1-кп/132/59/26

Вирок

Іменем України

19 червня 2026 року

Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого – судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Калинівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020230000122 від 02.05.2022 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта середня, не працюючого, раніше не судимого,

по вчиненню кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_4

прокурора Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_6 ,

представника потерпілої ОСОБА_7

представника ювенальної превенції ОСОБА_8

ВСТАНОВИВ:

02.05.2022 близько 19 години 20 хвилин у ОСОБА_3 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння поблизу свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , виник умисел на задоволення своєї статевої пристрасті шляхом зґвалтування малолітньої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 , яка у цей час гралась на вулиці.

Реалізовуючи свій умисел, діючи умисно, ОСОБА_3 покликав малолітню ОСОБА_9 зайти до його будинку. Оскільки малолітня ОСОБА_9 була знайома з ОСОБА_3 та довіряла йому, вона зайшла з ним до будинку, після чого ОСОБА_3 замкнув двері на замок.

Перебуваючи у будинку, ОСОБА_3 завів малолітню ОСОБА_9 до вітальні, де використовуючи безпорадний стан ОСОБА_9 , яка внаслідок свого віку не могла чинити йому активного опору, всупереч її волі, із застосуванням сили стягнув з неї штани і нижню білизну, після чого вступив з нею у статеві зносини проти її волі, проникаючи у тіло вагінально і анально з використанням геніталій.

Цілісність дівочої пліви у ОСОБА_9 не порушена. У ОСОБА_9 виявлено розриви слизової оболонки в ділянці присінку піхви та в ділянці зовнішнього сфінктеру прямої кишки. Вказані ушкодження виникли від дії тупого предмету (в тому числі напруженого статевого члена), можливо 02.05.2022.

Ушкодження у ОСОБА_9 небезпечними для життя в момент заподіяння не були, мали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше, як шість днів, за цим критерієм відносяться до легких тілесних ушкоджень (п. 2.3.5 в «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995).

Приймаючи до уваги вік ОСОБА_9 (неповних 12 років), згідно п. 2.1.1 «Правил проведення судово-медичних експертиз з приводу статевих станів в бюро судово-медичної експертизи», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995, остання статевої зрілості не досягла.

Прокурори по справі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали обставини, викладені в обвинувальному акті даного кримінального провадження, щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України відносно ОСОБА_3 .

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні за ч. 4 ст. 152 КК України не визнав. Суду пояснив, що він проживає в АДРЕСА_1 . 2 травня 2022 року він зі своїми родичами святкували травневі свята та вживали спитрні напої. Він був в стані алкогольного сп`яніння. В цей же день, десь біля 19 години він вийшов на дорогу біля своєї хати по АДРЕСА_1 і зустрів ОСОБА_9 , яка проживає навпроти по АДРЕСА_1 . Він знайомий був з її братами ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Знав, що ОСОБА_12 неповнолітня та навчається в школі, але скільки точно років не знав. Він запросив її до себе в хату, вона погодилась. Вони зайшли в прихожу, а потім зайшли в кімнату, де було ліжко. Спочатку спілкувалися на різні теми, про те, що нового в селі. Так як він був в стані алкогольного сп`яніння, його «перемкнуло» і він почав ОСОБА_13 цілувати, обнімати, зняв кофту, штани, трусики і поклав на ліжко. Після цього гладив її по спині та ногах з внутрішньої сторони, вона стискала ноги, можливо торкнувся за її геніталії і спричинив руками якісь царапини і пошкодження. Це тривало до 5 хвилин. Після цього ОСОБА_9 почала плакати, він сказав, щоб вона одяглася і йшла додому. Наміру ґвалтувати її в нього не було, лише гладив та цілував. Після цього до нього додому приходила мати ОСОБА_9 – ОСОБА_14 , її брати ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з друзями. Запитували, що сталося між ним і ОСОБА_15 . Він відповів, що нічого між ними не було. Потім приїхали працівники поліції та затримали його.

Малолітня потерпіла ОСОБА_9 , згідно ухвали слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області, 10 травня 2022 року була допитана, в порядку ч. 1 ст. 225 КПК України, в Козятинському міськрайонному суді Вінницької області за участі законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , практичного психолога ОСОБА_16 . Під час проведення окремої процесуальної дії, ОСОБА_9 пояснила, що 2 травня 2022 року в вечірній час, приблизно о 19 годині, вона вийшла з подвір`я АДРЕСА_1 , де проживає. Виглядала свою сестру. В цей час навпроти її будинку біля воріт стояв ОСОБА_3 і курив. Він проживає в будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 позвав її до себе і запросив зайти до хати. Запитав чи давно вона була в його будинку? Вона відповіла, що давно.

Вона зайшла до будинку нічого не підозрюючи, так як знала ОСОБА_3 , як сусіда і друга свого брата ОСОБА_10 . Коли вони зайшли в хату, ОСОБА_3 закрив двері на клямку з середини. В будинку було декілька кімнат. В одній кімнаті стояв шкаф та стіл. Вони пройшли в іншу кімнату, де було ліжко. Вона стояла біля ліжка, а він почав знімати з неї штани і трусики. Вона була одягнена в коричневі джинсові штани, рожевий светр і блакитні трусики. Він говорив їй «не бійся». Вона йому говорила «пусти, в тебе є жінка з дитиною, що ти робиш?». Але він відповів, що розлучився з нею. Після цього він поклав її на ліжко, сам ліг на неї зверху і почав ґвалтувати. Коли він намагався ввести свій статевий орган в її статевий орган, від цих дій їй було дуже боляче. Також їй було дуже страшно, думала, що міг вдарити її, хоча він їй не погрожував. Вона йому казала, що хоче додому, а він не пускав і злився при цьому. Все це тривало хвилин 20.

ОСОБА_3 був п`яним, так як від нього пахло спиртним. Вона це відчувала коли він її цілував. Руками торкався її грудей. Чи проник він своїм статевим органом в її тіло не може пояснити, але намагався і їй було боляче від його дій.

Потім хтось намагався зайти в хату до ОСОБА_3 , але двері були зачинені. Тоді він сказав, щоб вона швидко одягалася. Вона одягла коричневі штани, шльопанці, а трусики залишилися біля ліжка, їх не одягла, вибігла з будинку і пішла додому та розказала матері, що ОСОБА_3 її зґвалтував. Те, що зробив з нею ОСОБА_3 є неправильним, вона на нього сильно ображена і він має бути суворо покараний за те, що зробив.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є її дочкою. 2 травня 2022 року в селі Блажіївка, Хмільницького району, де вони проживають, були проводи. Коли вони прийшли з кладовища додому за адресою АДРЕСА_2 , вона провела своїх батьків. Після цього збирались йти в гості до племінниці ОСОБА_17 , яка приїхала в село, щоб побачитись з нею. Коли вийшла на вулицю, то ОСОБА_18 вже не було і вона вирішила, що вона вже сама пішла в гості до ОСОБА_17 .

По дорозі до племінниці вона зустріла сестру ОСОБА_3 – ОСОБА_19 і ще одну свою племінницю. ОСОБА_19 запитали її чи не бачила вона її брата ОСОБА_3 , на що відповіла, що бачила його, як він йшов додому. Зі своєї сторони вона запитала дівчат чи не бачили вони її дочку ОСОБА_12 ,так як вони мали йти в гості до ОСОБА_17 . Вони відповіли, що не бачили, а ОСОБА_17 вдома немає, так як вона пішла до брата. Після цього, взнавши, що ОСОБА_17 немає вдома, повернулась додому. Через деякий час, приблизно біля 20 години в хату забігла заплакана ОСОБА_20 . Вона запитала, що сталося доця? А ОСОБА_20 відповіла, що її зґвалтував ОСОБА_21 . Вона запитала, як це сталося? ОСОБА_20 відповіла, що ОСОБА_3 позвав її в хату до себе. Коли зайшли в середину, закрив двері на клямку. Потім зняв з неї штани, трусики, поклав на ліжко та почав ґвалтувати. Після цих слів вона подзвонила сину ОСОБА_11 , щоб той прийшов додому терміново і взяв з собою хлопців, а сама побігла до ОСОБА_3 додому. ОСОБА_3 сказав, що він ОСОБА_22 не ґвалтував. В цей час прийшов син ОСОБА_23 і відправив її додому. Через деякий час додому прийшов син ОСОБА_24 разом з ОСОБА_25 і ОСОБА_26 . Вона розповіла їм, що ОСОБА_3 зґвалтував ОСОБА_22 . Вони всі пішли до ОСОБА_3 до хати і розповідали потім, що трусики ОСОБА_18 знайшли біля ліжка в хаті ОСОБА_3 і повісили на подвір`ї на гілці дерева, щоб до них ніхто не торкався до приїзду поліції.

Потім працівники поліції направили її дочку ОСОБА_9 на експертизу в м. Козятин, Вінницької області і вона їздила разом з нею. ОСОБА_20 після цього випадку впродовж місяця їздила у Вінницю до психолога на реабілітацію.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що 2 травня 2022 року десь біля 20 години перебував вдома за адресою АДРЕСА_2 . До нього підійшла сестра ОСОБА_27 і сказала, що мама побігла до хати, де живе ОСОБА_3 , так як він хотів зґвалтувати його сестру ОСОБА_22 . Він побіг до ОСОБА_3 який живе навпроти по АДРЕСА_1 і запитав, що сталося?. Він відповів що нічого між ним і ОСОБА_15 не сталося. Він вивів свою матір, яка була в хаті ОСОБА_3 і сказав щоб йшла додому. Потім, до хати до ОСОБА_3 прийшов його брат ОСОБА_28 разом зі своїми друзями ОСОБА_26 і ОСОБА_29 . ОСОБА_30 знайшов біля ліжка в будинку ОСОБА_3 трусики блакитного кольору, які належали ОСОБА_18 . Вони повісили трусики на подвір`ї на гілці дерева. Потім приїхали працівники поліції, але трусиків не було на подвір`ї. Їх знайшов ОСОБА_30 на льоху під шифером на подвір`ї ОСОБА_3 . З приводу того, що сталося в будинку у ОСОБА_3 . ОСОБА_20 йому нічого не розповідала. Після цього випадку їздила до психолога.

Неповнолітній свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні в присутності психолога ОСОБА_16 пояснив, що 2 травня 2022 року він був з друзями в центрі с. Блажіївка, Хмільницького району Вінницької області.

Приблизно біля 20 години йому подзвонила мама і сказала, щоб він терміново прийшов додому і взяв з собою хлопців. Він взяв з собою ОСОБА_31 і ОСОБА_29 . Коли прийшли додому, мама сказала, що ОСОБА_3 зґвалтував ОСОБА_22 . Його сестра була в істериці і плакала. Також ОСОБА_32 сказала, що в хаті ОСОБА_3 залишилися трусики блакитного кольору.

Вони пішли до ОСОБА_3 до хати за адресою АДРЕСА_1 . Вони запитали, що сталося? На що ОСОБА_3 відповів, що між ним і ОСОБА_15 нічого не було. Вони почали шукати трусики і знайшли їх в хаті біля ліжка. Знайшов їх ОСОБА_33 . Трусики винесли на подвір`я і повісили на дереві, щоб до них ніхто не торкався руками. Він зі свого телефона викликав поліцію. Коли приїхала поліція трусиків на дереві не було. А ОСОБА_33 почав шукати і знайшов їх під шифером на льоху в подвір`ї ОСОБА_3 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_34 показав, що 2 травня 2022 року він був в центрі села Блажіївка, Хмільницького району з ОСОБА_11 і ОСОБА_35 . Біля 20 години до ОСОБА_11 подзвонила його мати і сказала, щоб він терміново прийшов додому і взяв з собою хлопців. Коли вони прийшли додому до ОСОБА_36 за адресою АДРЕСА_2 то побачили матір ОСОБА_11 – ОСОБА_14 та його рідну сестру ОСОБА_9 , які плакали. В ОСОБА_9 була істерика. Під час розмови ОСОБА_12 повідомила, що ОСОБА_3 зґвалтував її в своєму будинку, але потім вона втекла.

Він разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_37 пішли додому до ОСОБА_3 , останній був в нетверезому стані. ОСОБА_3 повідомив їм, що між ним і ОСОБА_15 нічого не було. Вони зайшли в хату і він, ОСОБА_34 , побачив на підлозі біля ліжка дитячі трусики, що належали ОСОБА_18 .

Вони винесли їх на вулицю і повішали на гілку дерева, щоб до них ніхто не торкався. ОСОБА_28 викликав поліцію зі свого телефона. В подальшому ОСОБА_38 трусики знайшов під шифером в льоху, їх напевно заховав ОСОБА_3 .

Аналогічні покази, в судовому засіданні надав свідок ОСОБА_35 .

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні відмовилась від дачі показів в порядку ст. 63 Конституції України, так як обвинувачений ОСОБА_3 є її рідним братом.

Законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_9 – ОСОБА_7 в судовому засіданні висловила думку, що при призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_3 покладається на розсуд суду.

Представник ювенальної превенції ОСОБА_8 в судовому засіданні висловив думку, що при призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_3 покладається на розсуд суду.

Крім показів потерпілої ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_34 , ОСОБА_37 , вина ОСОБА_3 в скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 152 ч. 4 КК України, підтверджується безпосередньо дослідженими письмовими та відео доказами, а саме:

- витягом з Єдиного реєстру досудового розслідування №12022020230000122 про реєстрацію кримінального провадження від 04.05.2022 року за ч. 4 ст. 152 КК України, що послужило підставою для збирання доказів по даному кримінальному провадженню (т. 1 а.с. 102);

- заявою ОСОБА_14 про добровільну видачу речей належних ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 114);

- протоколом огляду місця події, який проведено 02.05.2022 у домоволодінні, належному ОСОБА_14 , яке знаходиться у АДРЕСА_1 , з фотоілюстраціями (т. 1 а.с. 115-118);

- заявою ОСОБА_3 про добровільну згоду на огляд його домоволодіння, яке знаходиться у АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 119);

- протоколом огляду місця події, який проведено 02.05.2022 у домоволодінні, належному ОСОБА_3 , яке знаходиться у АДРЕСА_1 , з фотоілюстраціями (т. 1 а.с. 120-128);

- постановою слідчого СВ ВП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області від 03.05.2022 року про приєднання до провадження речових доказів (т. 1 а.с. 137);

- постановою слідчого СВ ВП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області від 03.05.2022 року про приєднання до провадження речових доказів (т. 1 а.с. 140);

- ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04.05.2022 року про арешт майна (т. 1 а.с.142-143);

- ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04.05.2022 року про арешт майна (т. 1 а.с.144-145);

- висновком судово-медичного експерта №29 від 03.05.2022-03.06.2022, відповідно до якого у ОСОБА_3 механічних тілесних ушкоджень, в т.ч. в ділянці зовнішніх статевих органів, не виявлено. При судово-цитологічних експертизах мазка-відбитка та змиву зі статевого члена ОСОБА_3 клітин епітелію піхви не виявлено (т. 1 а.с. 146-147);

- висновком судово-медичного експерта №28 від 03.05.2022-03.06.2022, відповідно до якого у ОСОБА_9 виявлено розриви слизової оболонки в ділянці присінку піхви та в ділянці зовнішнього сфінктеру прямої кишки. Вказані ушкодження виникли від дії тупого предмету (в т.ч. напруженого статевого члена), можливо, 02.05.2022. Ушкодження у ОСОБА_9 небезпечними для життя в момент заподіяння не були, мали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше, як шість днів, за цим критерієм відносяться до легких тілесних ушкоджень (п. 2.3.5. в «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.95.). Цілісність дівочої пліви у ОСОБА_9 не порушена. При судово-імунологічних експертизах тампонів та мазків з ділянки присінку піхви та з прямої кишки від ОСОБА_9 сперматозоїдів не виявлено. Приймаючи до уваги вік ОСОБА_9 (не повних 12 років), згідно п. 2.1.1. «Правил проведення судово-медичних експертиз з приводу статевих станів в бюро судово-медичної експертизи», затверджених наказом № 6 МОЗ України 17.01.1995 р., експерт вважає, що остання статевої зрілості не досягла (т. 1 а.с. 148-149);

- висновком судово-психіатричного експерта № 129 від 16.05.2022, ОСОБА_3 , у зв`язку з даними анамнезу про його схильність до зловживання спиртними напоями із наявністю запоїв до декількох днів, похмілля, амнестичних форм алкогольного сп`яніння – коли в подальшому не пам`ятав обставин подій періоду сп`яніння, з добовою толерантністю до горілки близько 1 л, враховуючи те, що він скоїв правопорушення, що було направлене проти малолітньої особи з метою задоволення своїх власних сексуальних потреб, для виявлення у нього агресивних тенденцій у поведінці, можливих сексуальних збочень, враховуючи його заяви про те, що він взагалі не пам`ятає обставин подій часу інкримінованого йому діяння, у зв`язку із складністю даного клінічного випадку та для об`єктивного визначення його психічного стану, потребує тривалого обстеження та спостереження в умовах психіатричного стаціонару, тобто проведення йому стаціонарної судово-психіатричної експертизи (т. 1 а.с. 152-154);

- висновком судово-психіатричного експерта № 162 від 10.06.2022, малолітня ОСОБА_9 до моменту, на момент та після скоєння проти неї правопорушення на будь-яке психічне захворювання, не страждала, перебувала поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. Рівень розумового розвитку малолітньої ОСОБА_9 відповідає показникам межової вікової та освітньої норми. Факт скоєного відносно малолітньої ОСОБА_9 правопорушення до теперішнього часу не викликав будь-яких клінічно-значимих відхилень у її психіці, та лікування вона з цього приводу не потребує. До індивідуально-психологічних особливостей ОСОБА_9 відноситься: достатній рівень функціонування когнітивних функцій (увага, пам`ять, мислення, інтелект). В особистісній сфері: емоційна лабільність, інтровертованість, товариськість, чуйність, сором`язливість. Образливість, чутливість до зауваженнь. Самооціночні судження суперечливі, потребує емоційної підтримки з боку дорослих (в межах віку), нестійкість пізнавальної мотивації, переживання інтересів у сфері міжособистісного спілкування. ОСОБА_9 , з урахуванням наявних у неї рівня та розвитку когнітивних процесів та індивідуально-психологічних властивостей, була здатна правильно сприймати обставини, які мають значення у провадженні, та запам`ятовувати факти, вона здатна надавати по них відповідні свідчення у теперішній час. ОСОБА_9 в досліджуваний період, з урахуванням рівня її психічного розвитку, була здатна розуміти характер скоєних відносно неї дій, але не могла в повній мірі розуміти їх значення та відповідно не могла чинити відповідний опір. ОСОБА_9 не виявляє ознак підвищеного навіювання та схильності до фантазування (т. 1 а.с. 157-161);

- ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 24.05.2022 року про направлення ОСОБА_3 до спеціального медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи (т. 1 а.с.166-167);

- висновком судово-психіатричного експерта № 66 від 11.07.2022, ОСОБА_3 на психічні розлади не страждає (Z04.6). Про це свідчать дані анамнезу про його своєчасний психічний та фізичний розвиток, достатню соціальну адаптованість протягом життя (здобуття середньої та професійної освіти, трудова діяльність), відсутність звернень в минулому до лікаря-психіатра за медичною допомогою, а також виявлені при теперішньому психолого-психіатричному обстеженні збереженість і адекватність його емоцій, логічність і послідовність мислення, відсутність психотичної симптоматики, порушень пам`яті, інтелекту, критичних та адаптаційних здібностей. Як слідує із матеріалів кримінального провадження, в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_3 перебував поза будь-яким хворобливим розладом психічної діяльності, в тому числі і тимчасовим, а знаходився в стані простого алкогольного сп`яніння. Заяви ОСОБА_3 про те, що він через стан сп`яніння взагалі не пам`ятає подій, що пов`язані з обставинами інкримінованого йому діяння, та що у нього не залишилось навіть фрагментарних спогадів того періоду часу, і він не впевнений у тому, чи ґвалтував він потерпілу, чи ні, слід розцінювати як захисну форму поведінки, оскільки подібні заяви є клінічно неправдоподібними та подаються ним у захисних цілях. ОСОБА_3 на той час достатньо орієнтувався на місці, ситуації, що склалася, підтримував адекватний мовний контакт з оточуючими, виконував складні, послідовні, цілеспрямовані дії, що не відображали ознак маячення, галюцинацій, порушення свідомості. Тому ОСОБА_3 не позбавлений можливості усвідомлювати свої дії і керувати ними в період інкримінованого йому діяння. Під дію ст. 19 ч. 2, 3 та ст. 20 КК України не підпадає. В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_3 на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_3 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 не потребує. ОСОБА_3 на алкоголізм та наркоманію не страждає, лікування з цього приводу не потребує (т. 1 а.с. 168-172);

- висновком експерта № 128 від 12.05.2022, кров потерпілої ОСОБА_9 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО (т. 1 а.с. 219-220);

- висновком експерта № 120 від 09.05.2022, кров підозрюваного ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО (т. 1 а.с. 233-234);

- висновком експерта № 85 від 06.05.2022-01.06.2022, при дослідженні змиву з лівої руки підозрюваного ОСОБА_3 (об`єкт № 2) виявлена кров людини, статева і групова належність якої не встановлена, в зв`язку з відсутністю збережених, придатних для дослідження ядер, а також, можливо, надзвичайно малою її кількістю. В об`єкті № 2 (змив з лівої руки підозрюваного ОСОБА_3 ) виявлено апітеліальні клітини, статева належність яких не встановлена в зв`язку з відсутністю збережених, придатних для дослідження ядер. Групова належність не встановлювалась в зв`язку з надзвичайно малою їх кількістю (об`єк № 2 – 2 клітини). В змиві з лівої руки підозрюваного ОСОБА_3 (об`єкт № 2) клітин піхвового епітелію не виявлено. (т. 1 а.с. 174-177);

- висновком експерта № 84 від 06.05.2022-01.06.2022, при дослідженні змиву з правої руки підозрюваного ОСОБА_3 (об`єкт № 1) слідів крові та клітин піхвового епітелію не виявлено. В об`єкті № 1 (змив з правої руки підозрюваного ОСОБА_3 ) виявлено апітеліальні клітини, статева належність яких не встановлена в зв`язку з відсутністю збережених, придатних для дослядження ядер. Групова належність виявлених епітеліальних клітин не встановлювалась в зв`язку з надзвичайно малою їх кількістю (об`єк № 2 – 4 клітини) (т. 1 а.с. 179-181);

- висновком експерта № 82 від 06.05.2022-01.06.2022, при дослідженні піднігтьового вмісту правої руки підозрюваного ОСОБА_3 (об`єкт № 1) наявність крові не виявлено. Крім того, в мікропрепаратах об`єкту № 1 (права рука підозрюваного ОСОБА_3 ) знайдені одиничні епітеліальні клітини, піхвове походження яких не встановлено в зв`язку з відсутністю в них цитохімічних та цитоморфологічних ознак. Зрізи нігтів та витяжки з піднігтьового вмісту з правої руки (об`єкт №1) підозрюваного ОСОБА_3 на ниточки марлі залишені для подальшого ДНК-дослідження та передані слідчому (т. 1 а.с. 183-185);

- висновком експерта № 83 від 06.05.2022-01.06.2022, при дослідженні піднігтьового вмісту лівої руки підозрюваного ОСОБА_3 (об`єкт № 2) наявність крові не встановлено. Крім того, в мікропрепаратах об`єкту № 2 (ліва рука підозрюваного ОСОБА_3 ) знайдені одиничні епітеліальні клітини, піхвове походження яких не встановлено в зв`язку з відсутністю в них цитохімічних та цитоморфологічних ознак. Зрізи нігтів та витяжки з піднігтьового вмісту з лівої руки (об`єкт №2) підозрюваного ОСОБА_3 на ниточки марлі залишені для подальшого ДНК-дослідження та передані слідчому (т. 1 а.с. 187-189);

- висновком експерта № 81 від 06.05.2022-01.06.2022, при дослідженні піднігтьового вмісту лівої руки потерпілої ОСОБА_9 (об`єкт № 2) наявність крові не встановлено. Крім того, в мікропрепаратах об`єкту № 2 (ліва рука потерпілої ОСОБА_9 ) знайдено епітеліальні клітини людини жіночої генетичної статі, при визначенні групової належності яких був виявлений антиген Н, що може визначати О(І) групу крові ізосерологічної системи АВО. Таким чином, враховуючи отримані результати, статеву та групову характеристику осіб, що проходять по справі, походження епітеліальних клітин в піднігтьовому вмісті лівої руки потерпілої ОСОБА_9 (об`єк № 2) може бути від будь-якої однієї чи кількох жінок з групою крові О(І), в тому числі і від самої потерпілої ОСОБА_9 не виключається. Зрізи нігтів та витяжки з піднігтьового вмісту з лівої руки (об`єкт №2) потерпілої ОСОБА_9 на ниточки марлі залишені для подальшого ДНК-дослідження та передані слідчому (т. 1 а.с. 191-194);

- висновком експерта № 80 від 06.05.2022-01.06.2022, при дослідженні піднігтьового вмісту правої руки потерпілої ОСОБА_9 (об`єкт № 1) наявність крові не встановлено. В мікропрепаратах об`єкту № 1 (права рука потерпілої ОСОБА_9 ) знайдено епітеліальні клітини людини жіночої генетичної статі, при визначенні групової належності яких був виявлений антиген Н, що може визначати О(І) групу крові ізосерологічної системи АВО. Таким чином, враховуючи отримані результати, статеву та групову характеристику осіб, що проходять по справі, походження епітеліальних клітин в піднігтьовому вмісті правої руки потерпілої ОСОБА_9 (об`єк № 1) може бути від будь-якої однієї чи кількох жінок з групою крові О(І), в тому числі і від самої потерпілої ОСОБА_9 не виключається. Зрізи нігтів та витяжки з піднігтьового вмісту з правої руки (об`єкт №1) потерпілої ОСОБА_9 на ниточки марлі залишені для подальшого ДНК-дослідження та передані слідчому (т. 1 а.с. 196-199);

- висновком експерта № 79 від 06.05.2022-02.06.2022, при дослідженні взуття (мокасинів) чорного кольору, а саме: лівого (об`єкт № 1 ) та правого (об`єкт № 2) епітеліальних клітин з ядрами не виявлено. При дослідженні лівого мокасину (об`єкт № 1а) та правого мокасину (об`єкт № 2а) наявність крові не встановлена (т. 1 а.с. 201-203);

- висновком експерта № 78 від 06.05.2022-06.06.2022, при дослідженні плям на джинсових шортах, вилучених у ОСОБА_3 (об`єкти №№ 1а, 2а, 3а), наявності крові не встановлено. В плямах на цих шортах (мікропрепарати об`єктів №№ 1, 2) знайдені одиничні епітеліальні клітини, піхвове походження яких не встановлене в зв`язку з відсутністю в них цитохімічних та цитоморфологічних ознак та, можливо, з їх малою кількістю в мікропрепаратах (т. 1 а.с. 205-207);

- висновком експерта № 76 від 06.05.2022-06.06.2022, при дослідженні плям на трусах сірого кольору, вилучених у ОСОБА_3 (об`єкт №1), знайдено епітеліальні клітини в невеликій кількості, піхвове походження яких не встановлене через відсутність в їх ядрах цитохімічних та цитоморфологічних ознак. При дослідженні плями на трусах, вилучених у ОСОБА_3 (об`єкт № 1а), наявності крові не встановлено (т. 1 а.с. 209-211);

- висновком експерта № 77 від 06.05.2022-06.06.2022, при дослідженні плям на светрі чорного кольору, вилученого у ОСОБА_3 (об`єкти №№ 1а, 2а), встановлена наявність крові людини (в об`єкті № 1а – чоловічої генетичної статі), при визначені групової належності якої в об`єктах №№ 1а, 2а був виявлений антиген А, що може визначати А(ІІ) групу крові ізосерологічної системи АВО. Статева належність плям крові в об`єкті №2а не встановлена в зв`язку з відсутністю в ядрах клітинних елементів крові (сегментоядерних лейкоцитів) статево-специфічних ознак та, можливо, з їх малою кількістю в мікропрепараті. Крім того, в плямах на светрі чорного кольору, вилученого у ОСОБА_3 (об`єкти №№ 1, 2), знайдені одиничні епітеліальні клітини, піхвове походження яких не встановлене в зв`язку з відсутністю в них цитохімічних та цитоморфологічних ознак та, можливо, з їх малою кількістю в мікропрепаратах. Таким чином, враховуючи отримані результати, та групову і статеву характеристику осіб, що приходять по справі, походження слідів крові на светрі чорного кольору, вилученого у ОСОБА_3 (об`єкти №№ 1а, 2а), може бути від будь-якої однієї чи кілької осіб (в об`єкті № 1а – чоловічої генетичної статі)з групою крові А (ІІ) ізосерологічної системи АВО, в тому числі і від ОСОБА_3 не виключається. Під час огляду плям на передній поверхні светра чорного кольору, вилученого у ОСОБА_3 , було виявлено та вилучено довге волокно жовтувато-коричнюватого кольору, схоже з волоссям людини, яке було упаковане, відповідно промаркіроване і передане слідчому разом з речовими доказами (т. 1 а.с. 213-217);

- висновком експерта № 129 від 11.05.2022-24.05.2022, мікрооб`єкт, вилучений з кухонного рушника, який був вилучений 02.05.2022 в АДРЕСА_1 , являється волосиною людини, походить з голови та має деякі ознаки подібності зі зразками волосся з голови потерпілої ОСОБА_9 . Проте, порівняльна експертиза поодиноких волосин зі зразками волосся людини не дає можливості висловитись категорично про походження від тієї чи іншої особи, так як волосся з голови однієї людини має коливання в особливостях макро- і мікроскопичних ознак будови (т. 1 а.с. 222-224);

- висновком експерта № 121 від 06.05.2022-19.05.2022, в плямах на плавках помаранчевого кольору (об`єкт №1), светрі рожевого кольору (об`єкт №2), бюстгалтері білого кольору (об`єкт №3) та джинсових штанах коричневого кольору (об`єкт № 4), вилучених у потерпілої ОСОБА_9 , сперматозоїди не знайдені, плям, подібних на кров, не виявлено (т. 1 а.с. 226-228);

- висновком експерта № 122 від 06.05.2022-19.05.2022, в плямах на дитячих трусах білого кольору (об`єкт №1), кухонному рушнику синього кольору (об`єкт №2), чоловічому піджаку сірого кольору (об`єкт №3), вилучених при огляді місця події, сперматозоїди не знайдені, плям, подібних на кров, не виявлено. В плямах на ковдрі синього кольору (об`єкт №4), вилученій при огляді місця події, наявності крові не встановлено, сперматозоїди не знайдені (т. 1 а.с. 229-231);

- ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10.05.2022 року про розгляд клопотання прокурора про здійснення допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_9 у закритому судовому засіданні (т. 1 а.с. 237);

- ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10.05.2022 року про проведення допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_9 у закритому судовому засіданні в присутності сторін кримінального провадження, а також законного представника, педагога або психолога. (т. 1 а.с. 238);

- висновком експерта № СЕ-19/102-22/7386-ПС від 14.06.2022, психологічні особливості процесу відтворення малолітньою потерпілою ОСОБА_9 обстановки та обставин події під час її допиту, проведеного 10.05.2022 за участю законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , практичного психолога ОСОБА_16 , прокурора Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури ОСОБА_39 , слідчого СВ ВП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_40 , підозрюваного ОСОБА_3 , захисника підозрюваного ОСОБА_41 ,слідчого судді Козятинського міськрайонного суду ОСОБА_42 , секретаря суду ОСОБА_43 відображає комплекс ознак, що за своєю суттю є психологічними «слідами» минулого досвіду відносно реконструйованих подій. Психологічна характеристика комунікативної діяльності малолітньої потерпілої ОСОБА_9 у процесі відтворення нею подій під час її допиту, проведеного 10.05.2022 характеризується наявністю психологічно значимих умов, що відповідають психологічній специфіці (проявам та закономірностям) реконструкції подій та не суперечать індивідуально-психологічним особливостям. Загальна діалогова пасивність та негативні відповіді надані підекспертною особою є її індивідуальною особливістю викладу інформації, що насамперед пов`язано з віковими особливостями підекспертної особи, її загальноосвітнім рівнем розвитку, можливого відчуття дискомфорту, пов`язаного з проведенням допиту, витісненням пережитої ситуації, небажання повертатись у минулі спогади, переживання негативного ряду емоцій, та, як наслідок цього, вибірковості реконструювання, що загалом звужують комунікативну діяльність підекспертної особи. В поведінці мололітньої потерпілої ОСОБА_9 наявні психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення нею подій під час її додаткового допиту, проведеного 10.05.2022. У свідченнях малолітньої потерпілої ОСОБА_9 даних нею в ході допиту із застосуванням відеозапису від 10.05.2022 року, ознаки психологічного впливу, які могли б свідчити про не добровільності або несамостійності дачі свідчень не виявлено (т. 2 а.с. 12-23);

- висновком на запит щодо результатів медичного амбулаторного огляду № 18 від 03.05.2022, стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_3 становить 0,94 І ст. (т. 2 а.с. 33);

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 03.05.2022 року, згідно якого ОСОБА_3 був фактично затриманий о 21:40 год. 02.05.2022 року (т. 2 а.с. 40-41);

- ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04.05.2022 року про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (т. 2 а.с. 42-43);

- копією свідоцтва про народження ОСОБА_9 , Серія НОМЕР_1 від 25.01.2022р. (т. 2 а.с. 53);

- CD-диском із записом проведення огляду місця події від 02.05.2022, домоволодіння ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , поміщеного до паперового пакету (т. 2 а.с. 99);

- CD-диском із записом протоколу судового засідання та відеозапис допиту потерпілої ОСОБА_9 від 10.05.2022, поміщеного до паперового пакету (т. 2 а.с. 100);

- CD-диском із записом допиту потерпілої ОСОБА_9 у залі судового засідання, поміщеного до паперового пакету (т. 3 а.с. 157).

Оцінюючи показання малолітньої потерпілої ОСОБА_9 , суд виходить з того, що допит в судовому засіданні малолітньої проводився з дотриманням вимог ст. 226, 354 КПК України з участю законного представника ОСОБА_7 та психолога ОСОБА_16 . Такий допит проводився з іншого приміщення в режимі відеоконференції.

Після допиту малолітньої потерпілої психолог ОСОБА_16 та законний представник ОСОБА_7 суду показали, що питання потерпілій були поставлені в зрозумілій формі, тиску не було і суд може взяти до уваги надані нею відповіді.

Суд не має підстав ставити під сумнів покази потерпілої, оскільки вони узгоджуються з представленими стороною обвинувачення письмовими доказами.

Крім того, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 162 від 10.06.2022, малолітня ОСОБА_9 до моменту, на момент та після скоєння проти неї правопорушення на будь-яке психічне захворювання, не страждала, перебувала поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. Рівень розумового розвитку малолітньої ОСОБА_9 відповідає показникам межової вікової та освітньої норми. Факт скоєного відносно малолітньої ОСОБА_9 правопорушення до теперішнього часу не викликав будь-яких клінічно-значимих відхилень у її психіці, та лікування вона з цього приводу не потребує. До індивідуально-психологічних особливостей ОСОБА_9 відноситься: достатній рівень функціонування когнітивних функцій (увага, пам`ять, мислення, інтелект). В особистісній сфері: емоційна лабільність, інтровертованість, товариськість, чуйність, сором`язливість. Образливість, чутливість до зауваженнь. Самооціночні судження суперечливі, потребує емоційної підтримки з боку дорослих (в межах віку), нестійкість пізнавальної мотивації, переживання інтересів у сфері міжособистісного спілкування. ОСОБА_9 , з урахуванням наявних у неї рівня та розвитку когнітивних процесів та індивідуально-психологічних властивостей, була здатна правильно сприймати обставини, які мають значення у провадженні, та запам`ятовувати факти, вона здатна надавати по них відповідні свідчення у теперішній час. ОСОБА_9 в досліджуваний період, з урахуванням рівня її психічного розвитку, була здатна розуміти характер скоєних відносно неї дій, але не могла в повній мірі розуміти їх значення та відповідно не могла чинити відповідний опір. ОСОБА_9 не виявляє ознак підвищеного навіювання та схильності до фантазування (т. 1 а.с. 157-161).

Усі вище перераховані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані з дотриманням вимог законів, не суперечать один одному, і є допустимими доказами в контексті ст. 86 КПК України. Фактичні обставини в кримінальному провадженні встановлені у спосіб, визначений кримінальним процесуальним законом, та винуватість ОСОБА_3 у вчиненні ним інкримінованого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, є доведеною. Наведені докази у провадженні суд вважає належними і допустимими. Клопотань про визнання доказів не належними чи не допустимими, учасниками судового провадження не заявлялося. Усі докази у їх сукупності є достовірними, та достатньою мірою підтверджують винуватість обвинуваченого в кримінальному правопорушенні за ч. 4 ст. 152 КК України.

Невизнання ОСОБА_3 вини у вчиненні інкримінованого йому злочину суд розцінює, як один із способів захисту своїх інтересів та спробу уникнути відповідальності. Так покази ОСОБА_3 , про те, що він не ґвалтував малолітню ОСОБА_9 спростовуються показами самої малолітньої потерпілої ОСОБА_9 , показами свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , неповнолітнього свідка ОСОБА_11 , ОСОБА_44 , ОСОБА_35 . Крім цього, згідно висновку експерта №28 від 03.05.2022-03.06.2022, відповідно до якого у ОСОБА_9 виявлено розриви слизової оболонки в ділянці присінку піхви та в ділянці зовнішнього сфінктеру прямої кишки. Вказані ушкодження виникли від дії тупого предмету (в т.ч. напруженого статевого члена), можливо, 02.05.2022. Ушкодження у ОСОБА_9 небезпечними для життя в момент заподіяння не були, мали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше, як шість днів, за цимкритерієм відносяться до легких тілесних ушкоджень (п. 2.3.5. в «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.95.). Цілісність дівочої пліви у ОСОБА_9 не порушена. При судово-імунологічних експертизах тампонів та мазків з ділянки присінку піхви та з прямої кишки від ОСОБА_9 сперматозоїдів не виявлено. Приймаючи до уваги вік ОСОБА_9 (не повних 12 років), згідно п. 2.1.1. «Правил проведення судово-медичних експертиз з приводу статевих станів в бюро судово-медичної експертизи», затверджених наказом № 6 МОЗ України 17.01.1995 р., експерт вважає, що остання статевої зрілості не досягла (т. 1 а.с. 148-149).

Крім того, допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_45 суду показав, що він проводив судово-медичну експертизу ОСОБА_9 . Згідно висновку № 28 від 03.05.2022-03.06.20222 в ОСОБА_9 виявлено розриви слизової оболонки в ділянці присінку піхви та в ділянці зовнішнього сфінктеру прямої кишки. Вказані ушкодження виникли від дії тупого предмету (в т.ч. напруженого статевого члена), можливо, 02.05.2022.

Разом з тим крововиливи та розриви слизової оболонки в ділянці присінку піхви та в ділянці зовнішнього сфінктеру прямої кишки, які утворилися від розтягування, з медичної точки зору свідчать про проникнення в тіло потерпілої ОСОБА_9 твердим предметом, яким міг бути напружений статевий орган при обставинах які відбулися 2 травня 2022 року. Крім цього, пошкодження в ділянці зовнішнього сфінктеру прямої кишки не могли виникнути при проблемах з дефікацією, та сама потерпіла ОСОБА_9 не могла сама собі завдати дані ушкодження. Входження в присінок піхви, пошкодження слизової оболонки в ділянці присінку піхви та в ділянці зовнішнього сфінктеру прямої кишки є зґвалтуванням.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 129 від 16.05.2022, відповідно до якого ОСОБА_3 , у зв`язку з даними анамнезу про його схильність до зловживання спиртними напоями із наявністю запоїв до декількох днів, похмілля, амнестичних форм алкогольного сп`яніння – коли в подальшому не пам`ятав обставин подій періоду сп`яніння, з добовою толерантністю до горілки близько 1 л, враховуючи те, що він скоїв правопорушення, що було направлене проти малолітньої особи з метою задоволення своїх власних сексуальних потреб, для виявлення у нього агресивних тенденцій у поведінці, можливих сексуальних збочень, враховуючи його заяви про те, що він взагалі не пам`ятає обставин подій часу інкримінованого йому діяння, у зв`язку із складністю даного клінічного випадку та для об`єктивного визначення його психічного стану, потребує тривалого обстеження та спостереження в умовах психіатричного стаціонару, тобто проведення йому стаціонарної судово-психіатричної експертизи (т. 1 а.с. 152-154).

Крім цього, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 66 від 11.07.2022, ОСОБА_3 на психічні розлади не страждає (Z04.6). Про це свідчать дані анамнезу про його своєчасний психічний та фізичний розвиток, достатню соціальну адаптованість протягом життя (здобуття середньої та професійної освіти, трудова діяльність), відсутність звернень в минулому до лікаря-психіатра за медичною допомогою, а також виявлені при теперішньому психолого-психіатричному обстеженні збереженість і адекватність його емоцій, логічність і послідовність мислення, відсутність психотичної симптоматики, порушень пам`яті, інтелекту, критичних та адаптаційних здібностей. Як слідує із матеріалів кримінального провадження, в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_3 перебував поза будь-яким хворобливим розладом психічної діяльності, в тому числі і тимчасовим, а знаходився в стані простого алкогольного сп`яніння. Заяви ОСОБА_3 про те, що він через стан сп`яніння взагалі не пам`ятає подій, що пов`язані з обставинами інкримінованого йому діяння, та що у нього не залишилось навіть фрагментарних спогадів того періоду часу, і він не впевнений у тому, чи ґвалтував він потерпілу, чи ні, слід розцінювати як захисну форму поведінки, оскільки подібні заяви є клінічно неправдоподібними та подаються ним у захисних цілях. ОСОБА_3 на той час достатньо орієнтувався на місці, ситуації, що склалася, підтримував адекватний мовний контакт з оточуючими, виконував складні, послідовні, цілеспрямовані дії, що не відображали ознак маячення, галюцинацій, порушення свідомості. Тому ОСОБА_3 не позбавлений можливості усвідомлювати свої дії і керувати ними в період інкримінованого йому діяння. Під дію ст. 19 ч. 2, 3 та ст. 20 КК України не підпадає. В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_3 на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_3 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 не потребує. ОСОБА_3 на алкоголізм та норкоманію не страждає, лікування з цього приводу не потребує (т. 1 а.с. 168-172).

Покази обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він не знав, сільки років було ОСОБА_9 суд сприймає, як його намагання уникнути відповідальності за скоєне. Так, в судовому при першому допиті обвинувачений ОСОБА_3 вказував, що візуально ОСОБА_9 вигладала на вік до 14-15 років. В послідуючих показах ОСОБА_3 вже показував в судовому засіданні, що не знав скільки років ОСОБА_9 .

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 дружив з братами потерпілої ОСОБА_9 , спілкувався з ними, проживав навпроти будинку Юхимчуків на одній вулиці.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_9 на час скоєння відносно неї кримінального правопорушення, було повних 11 років. За своїм зовнішнім виглядом, зростом, що підтверджується дослідженим в судовому засіданні CD-диском із записом допиту потерпілої ОСОБА_9 , вона виглядає як малолітня дитина, тому ОСОБА_3 міг передбачити і знати скільки років було ОСОБА_9 .

Суд ставиться критично до показань обвинуваченого та не приймає до уваги його тверджень про те, що він не вчиняв даного кримінального правопорушення, оскільки у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із проникненням в тіло вагінально і анально із використанням геніталій щодо малолітньої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Показання ОСОБА_3 є неповними, непослідовними, не узгоджуються з показами потерпілої і свідків, та суперечать дослідженим у судовому засіданні доказам.

Обвинувачений ОСОБА_3 усвідомлював те, що під час зґвалтування потерпіла ОСОБА_9 внаслідок малолітнього віку перебувала у безпорадному стані, оскільки не розуміла характер та значення вчинених з нею дій та не могла чинити опору.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи» стан потерпілої особи слід визнавати безпорадним, коли вона внаслідок малолітнього чи похилого віку, фізичних вад, розладу психічної діяльності, хворобливого або непритомного стану, або з інших причин не могла розуміти характеру та значення вчинюваних з нею дій або не могла чинити опір. При цьому необхідно, щоб винна особа, яка вчиняє зґвалтування чи насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, усвідомлювала (достовірно знала чи припускала), що потерпіла особа перебуває саме у такому стані. Отже безпорадний стан є критерієм кримінального законодавства, а не медичним і причинами фізичної безпорадності потерпілої особи виступають, зокрема її фізичні вади, малолітній або похилий вік, тяжке захворювання, сильне сп`яніння.

Зґвалтування визнається закінченим з моменту проникнення статевого органу чоловіка, іншого органу людини (наприклад, руки чи пальця) або певного предмета в один із природних отворів потерпілої особи незалежно від того, чи вдалося збутиди та (чи) задовольнити статеву пристрасть. Мється на увазі проходження хоча б частиною статевого органу, іншого органу людини чи певного предмета меж тієї чи іншої природної порожнини тіла людини. Зґвалтування, за загальним правилом, визнається закінченим з початку статевого акту. При цьому не вимагається продовження копулятивних фрікцій, обов`язкової дефлорації, дрсягнення оргазму чи еякуляції (Постанова Верховного суду від 08 лютого 2022 року у справі № 637/965/19).

А тому твердження обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника про те, що згідно висновку судового медичного експерта № 28 від 03.05.2022-03.06.2022 цілісність дівочої пліви у ОСОБА_9 не порушена, тому зґвалтування не було, можливо в діях обвинуваченого наявні ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст. 153 КК України, а не 152 КК України, є безпідставними, оскільки для кваліфікації зґвалтування не важливо, чи відбулась дефлорація (порушення цілісності дівочої пліви/гімену).

Зґвалтування – це проникнення (будь яке: статевим членом, пальцями предметами) у тіло іншої особи, без добровільної згоди.

Саме проникнення чітко відрізняє ст. 152 КК України від ст. 153 КК України. Не інтенсивність, не тривалість, не жорстокість, а саме проникнення.

До того ж, у вищезазначеному висновку та безпосередньо в судовому засіданні судово медичний експерт зазначив, що у ОСОБА_9 було виявлено розриви слизової оболонки в ділянці присінку піхви та в ділянці зовнішнього сфінктеру прямої кишки, з медичної точки зору свідчать про проникнення в тіло потерпілої особи.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Також, Україна є стороною Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, відомої як Лансаротська конвенція.

Відповідно до її положень, держави-учасниці зобов`язуються запобігати всім формам сексуального насильства щодо дітей, забезпечувати ефективне розслідування та переслідування винних осіб, гарантувати, що інтереси дитини є першочерговими на всіх етапах кримінального провадження.

Лансаротська конвенція вимагає від держави створення умов, за яких жоден злочин проти дитини не залишиться безкарним, а також передбачає обов`язок забезпечення гуманного поводження з потерпілою особою, недопущення повторної травматизації та захисту її приватності.

В своєму рішенні у справі «М.С. проти Болгарії» (заява № 39272/98, рішення від 4 грудня 2003 року) Європейський суд з прав людини визначив, що держава має позитивні зобов`язання відповідно до статті 3 та 8 Європейської конвенції з захисту прав людини і основних свобод, які передбачають наявність покарання та ефективне розслідування здійснення будь-яких сексуальних контактів без згоди потерпілої. В судовому рішенні зазначено, що визначення зґвалтування, як злочину, який здійснюється з застосуванням фізичної сили або інших погроз не відповідає Конвенції. Відповідно до цього рішення зґвалтуванням є будь-який сексуальний контакт без волі потерпілої незалежно від інших умов.

Із врахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме рішень «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, де зазначено, що при оцінці доказів, як правило, застосовується критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненому кримінальному правопорушенні у судовому засіданні доведена повністю, а його злочинні дії слід кваліфікувати: за ч. 4 ст. 152 КК України, як умисні дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним та анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

При обранні обвинуваченому ОСОБА_3 виду та міри покарання судом враховується, що у відповідності зі ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, обвинувачений не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, відношення обвинуваченого до вчиненого, який вину не визнав, а також суд враховує душевний та моральний стан малолітньої потерпілої ОСОБА_9 , як під час вчинення кримінального правопорушення так і на теперішній час.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , що передбачені ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини та вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , що передбачені ст. 66 КК України, не встановлено.

Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікована Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991, встановлює що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Відповідно до ст.ст. 17, 19 зазначеної Конвенції жодна дитина не може бути об`єктом незаконного посягання на її честь і гідність; держава вживає всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації.

Статтею 34 цієї Конвенції встановлено, що держава зобов`язана захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень.

Законодавець забезпечує охорону та недоторканість статевої свободи особі, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її статі.

Норма ч. 4 ст. 152 КК України забороняє вчиняти будь-які дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло потерпілої особи, яка не досягла 14 років, з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, незалежно від її добровільної згоди.

Ця норма направлена на захист прав дитини як потерпілої особи, тому й запроваджується абсолютна заборона нашкодити її статевій свободі, навіть за її добровільної згоди. Законодавець, вводячи таке табу на посягання на статеву свободу дитини навіть з урахуванням її добровільної згоди, обґрунтовує своє рішення тим, що особа, яка не досягла чотирнадцяти років, через свій малий вік не може адекватно сприйняти події та усвідомлювати наслідки прийнятого рішення.

З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 злочину, який скоєно ним відносно малолітньої дитини, проти її життя та здоров`я, проти її особистої волі, з посяганням на недоторканість, які мають характер насильницьких, відсутності пом`якшуючих покарання обставин обвинуваченого, тяжкості наслідків - фізичних та моральних страждань, завданих потерпілій та тих наслідків, які можуть негативно проявитися у майбутньому в статевому розвитку неповнолітньої потерпілої, умисної форми вини обвинуваченого у вчиненому; з урахуванням даних щодо особи винного, на підставі всебічного врахування фактичних обставин справи в їх сукупності, для досягнення цілей покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе тільки при призначенні покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства, у вигляді позбавлення волі, вважаючи саме таке покарання необхідним і достатнім для досягнення мети покарання.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі.

Цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 на досудовому слідстві не заявлявся.

На досудовому слідстві обвинуваченому ОСОБА_3 слідчим суддею Козятинського міськрайонного суду Вінницької області обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 04.05.2022 року до 30.06.2022 року, який в подальшому було неодноразово продовжено по 03.07.2026 року. Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 03.05.2022 року, ОСОБА_3 було фактично затримано о 21:40 год. 02.05.2022 року.

Витрати на залучення експертів по кримінальному провадженню становлять 4 341,94 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Встановлено, що на підставі ухвал слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області № 133/729/22 (провадження № 1-кс/132/270/22) від 04.05.2022 року та № 133/729/22 (провадження № 1-кс/132/271/22) від 04.05.2022 року накладено арешти на майно, яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

З урахуванням, зазначеного вище, суд дійшов висновку про те, що потреба у подальшому застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження щодо арешту вищевказаного майна, відпала, а тому, арешт вказаного майна слід скасувати.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

16 січня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, та посилення відповідальності за злочини, вчинені проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи».

Даним законом створено реєстр, до якого на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, вноситься інформація про особу, яка вчинила відповідний злочин.

Частиною 4 ст. 374 КПК України передбачено, що у резолютивній частині обвинувального вироку зазначається рішення про включення інформації про обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

На виконання вимог п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України суд вважає за необхідне в резолютивній частині вироку зазначити рішення про включення інформації про засудження ОСОБА_3 за скоєння злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України (в ред. 2012 року), перехідних положень до КПК України (в ред. 2012 року), суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним по ч. 4 ст. 152 КК України і призначити йому покарання у виді 12 (дванадцять) років позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 02.05.2022 (з моменту його фактичного затримання) до дня набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу залишити засудженому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Включити інформацію про засудження ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною ч. 4 ст. 152 Кримінального кодексу України до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь держави 4 341,94 грн. на відшкодування витрат за проведення психологічної експертизи.

Скасувати арешти з речових доказів, накладені згідно ухвал слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області № 133/729/22 (провадження № 1-кс/132/270/22) від 04.05.2022 року та № 133/729/22 (провадження № 1-кс/132/271/22) від 04.05.2022 року.

Речові докази по кримінальному провадженні № 12022020230000122 від 02.05.2022 року, а саме: хрестик з розп`яттям з металу сірого кольору, підвіску «Ікону», з металу сірого кольору, ланцюжок сірого кольору, фітнес браслет чорного кольору, мобільний телефон ХУАВЕЙ імеі НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , який поміщено в спецпакет SUD 2106139, які передано на зберігання до ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП України у Вінницькій області - повернути за належністю їх власнику;

труси сірого кольору, джинсові шорти, світер чорного кольору, взуття (макасіни) чорного кольору, які поміщені в спецпакет SUD3099584, та передано до ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП України у Вінницькій області для зберігання у кімнаті зберігання речових доказів – знищити;

ніж з червоною рукояткою, ковдру синього кольору з малюнками, піджак сірого кольору з плямами, кухонний рушник синього кольору з квітками, на якому виявлено волосину русявого кольору, білизну - дитячі труси, білого кольору, які передано до ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП України у Вінницькій області для зберігання у кімнаті зберігання речових доказів - знищити;

в`язаний рожевий светр, джинсові штани коричневого кольору «Musti», бюстгальтер білого кольору, пара носків сірого кольору, білизну - труси оранжевого кольору, кофту з довгим рукавом білого кольору «ICER», та інші речові докази, які передано до ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП України у Вінницькій області для зберігання у кімнаті зберігання речових доказів - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: