Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №607/11817/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2026 Справа №607/11817/26 Провадження №3-в/607/57/2026

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Холява О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочку сплати штрафу за постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП, –

В С Т А Н О В И В :

19 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про розстрочку сплати штрафу за постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП.

У вказаній заяві ОСОБА_1 просить розстрочити йому виплату штрафу у розмірі 34000 гривень на 12 місяців у зв`язку з складним матеріальним становищем.

Суд, розглянувши заяву та долучені документи, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважає наступне.

У відповідності до ст.304 КУпАП, питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Розглянувши заяву про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу, суд вважає, що подана заява є необґрунтованою, оскільки заявником не доведено наявності обставин, які об`єктивно ускладнюють виконання постанови суду або роблять її виконання неможливим у розумінні ч.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, суд враховує, що адміністративне стягнення у вигляді штрафу за правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП, є одним із заходів впливу з підвищеним рівнем відповідальності, спрямованим на забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому саме по собі посилання на загальні життєві обставини без належного їх підтвердження не може бути підставою для розстрочки його сплати.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для розстрочки суми штрафу згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 червня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283, 301 КУпАП, Суд,–

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку сплати штрафу за постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП – відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяО. І. Холява