Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №387/251/26 — Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/251/26

Номер провадження по справі 2/387/528/26

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді Солоненко Т. В.

із секретарем судового засідання Косюг І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить зменшити розмір аліментів, стягнутих судовим наказом Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05.06.2023 по справі №695/1901/23, та стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини всіх видів доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення повноліття дитини.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що перебуває з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі з 14.04.2017 по теперішній час. Від шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі заяви відповідачки Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області у справі №695/1901/23 видано судовий наказ про стягнення з позивача на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання по утриманню дружини та сина він виконує своєчасно та в повному обсязі, жодних спорів щодо утримання сина не виникало.

Проте, при видачі судового наказу від 05.06.2023 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області ОСОБА_2 не повідомила суд про наявність у позивача старшої доньки від попереднього шлюбу - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За наведеного позивач вважає, що зменшення розміру стягнутих аліментів до 1/6 частини є можливим, такий розмір перевищує мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину, що становить розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку (25633,00 грн), оскільки місячний розмір його доходу складає приблизно 21500,00 грн, та не призведе до обмеження прав сина.

Ухвалою Добровеличківського районного суду від 11.03.2026 за вказаним позовом відкрито провадження у справі за № 387/251/26 з призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 13.04.2026.

За наслідками судового засідання 13.04.2026 розгляд справи відкладено на 14.05.2026, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

За наслідками судового засідання 14.05.2026 розгляд справи відкладено на 16.06.2026, про що судом 14.05.2026 постановлено відповідну ухвалу.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. 09.06.2026 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена вчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення R067182427338. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту від відповідачки до суду не надходило.

Окрім того суд зазначає, що ухвали суду у справі № 387/251/26 офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, доступ до якого є безоплатним та цілодобовим.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачки про судове провадження у даній справі.

Згідно із ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до статтей 223, 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення за відсутності відповідачки на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно із ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на неподання відповідачкою відзиву на позовну заяву, суд, ухвалою від 16.06.2026, постановив провести заочний розгляд справи №387/251/26 з винесенням заочного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченихцим Кодексом випадках.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 12.02.2022.

Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області видано судовий наказ від 05.06.2023 по справі №695/1901/23, яким ухвалено стягувати із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКІП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , НОКІ НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви, тобто з 26.05.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до витягу з електронного урядового сервісу "Дія" №418 від 10.02.2026, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до довідки про доходи №09 від 26.01.2026, виданої військовою частиною НОМЕР_4 , ОСОБА_1 в період з лютого 2025 року по листопад 2025 року нараховано 405 936,17 гривень заробітної плати.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 51 Конституції України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 Сімейного кодексу України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права і практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. Водночас, права та інтереси батьків очевидно підлягають врахуванню та оцінці судом при вирішенні спору.

Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається певною мірою доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

У статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. До цього відноситься належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

У частині третій статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Одним з основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття, закріплене у СК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

За змістом статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частини сьомої статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Згідно зі статтею 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст частини сьомої статті 170 ЦПК України, статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений судовим рішенням, не є незмінним. У разі видачі судового наказу про стягнення аліментів, боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів і доводити реальний стан здоров`я та матеріального становища, що може бути підставою для задоволення його вимоги про зменшення розміру аліментів.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13, і неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 30 червня 2020 року у справі № 343/945/19, від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19, від 23 травня 2022 року у справі № 752/26176/18.

Підставою зменшення розміру аліментів позивач вказав наявність у нього старшої доньки від попереднього шлюбу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому суд зважає, що зазначені позивачем підстави позову не є безумовною підставою для зміни визначеного судом розміру аліментів. Відповідно до положень сімейного законодавства України, обов`язок щодо утримання дитини покладається насамперед на її батьків. Наявність у позивача дитини від попереднього шлюбу не може автоматично зумовлювати зменшення розміру аліментів, що сплачуються на користь іншої власної дитини. Поміж з тим, позивачем не доведено належними та допустимими доказами утримання доньки від попереднього шлюбу, не надано жодного доказу на підтвердження перебування доньки на його утриманні.

Поміж з тим, Верховний Суд України наголошував, що батьки не мають права компенсувати зменшення утримання однієї дитини за рахунок збільшення виплат іншій. Кожна дитина має право на рівний рівень забезпечення. При визначенні розміру аліментів суд має оцінювати спроможність платника утримувати всіх дітей, не ставлячи одну дитину в краще становище порівняно з іншою.

Відповідно до статей 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Проаналізувавши зібранні у справі докази, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем обставин про те, що після видачі судом 05.06.2023 судового наказу у справі № 695/1901/23 про стягнення аліментів на утримання сина, матеріальне становище позивача або його стан здоров`я змінилися значною мірою, що об`єктивно унеможливлюють сплату аліментів у раніше визначеному розмірі.

При розгляді справ про зміну розміру стягнутих аліментів пріоритетним є право дитини на належний рівень життя, необхідний для його фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Такий рівень життя дитини покладає на батьків обов`язок щодо утримання неповнолітніх дітей, у тому числі, виходячи з матеріальних можливостей батьків.

В позовній заяві позивач просить зменшити розмір стягнутих з нього аліментів на утримання сина з 1/4 частини заробітку (доходу) платника на 1/6 частину його заробітку, що на думку суду є значно заниженим від матеріальних можливостей позивача задля забезпечення утримання сина, суперечить приписам частини п`ятої статті 183 СК України, за відсутності доведених обставин, з якими положення статті 192 СК України передбачають можливість вирішення питання про зменшення раніше призначеного розміру аліментів.

З огляду на викладене, у його сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Згідно частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку з відмовою в задоволенні позову в повному обсязі, судові витрати у справі покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 81, 141, 263-265, 273, 279, 354, 430 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру стягнення аліментів відмовити.

Витрати позивача зі сплати судового збору у справі №387/251/26 залишити за ОСОБА_1 .

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи :

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Київ, житель АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка села Піщаний Брід Добровеличківського району Кіровоградської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 22.06.2026

Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО