Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №938/459/26 — Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: підряду

Дата: 18 червня 2026 р.

Справа: №938/459/26

Суддя: Чекан Н. М.

Справа№938/459/26

Провадження № 2/938/351/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Чекан Н.М.

з участю секретаря судового засідання Александрової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором будівельного підряду та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє – адвокат Бойчук І.В., звернувся до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою доОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором будівельного підряду в розмірі кінцевої заборгованості 40048,50 гривень та моральної шкоди у розмірі 20 000 гривень.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 20.01.2021 року ОСОБА_2 (далі - відповідач 1) спільно зі своєю дружиною ОСОБА_3 (далі відповідач -2) уклали з фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі - позивач) договір будівельного підряду в усній формі, оскільки здійснили замовлення на виконання ремонтних робіт мансардного поверху у приватному будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна вартість ремонту становила 201890 гривень. Відповідно до кошторисних таблиць, вартість за матеріали становила 139 275 гривень, вартість за роботу - 62615 гривень. У даних таблицях вказана кількість матеріалів, об`єми робіт та ціна. Відповідачі оплатили аванс у сумі 159600 гривень, чим підтвердили своє замовлення. В ході виконання ремонтних робіт відповідачі додатково замовили деякі матеріали та виконання роботи, яка пов`язана з електрикою, сума даних матеріалів, включаючи оплату за роботу, становила ще 15267 гривень, однак за ці матеріали авансовий платіж здійснено не було. Позивач за власні кошти закупив матеріали та майстри виконали роботи по монтажу електрики. Після цього, 17.04.2023 року позивачем надіслано відповідачу 1 кошторисну таблицю виконаних робіт та кількість використаних матеріалів, однак відповідачі не оплатили замовлення без жодних на це підстав. У подальшому зі затримкою 2,5 місяці відповідач 2 оплатила заборгованість за вищевказані матеріали та роботи по монтажу електрики в сумі 15267 гривень. Внаслідок затримки оплати позивачем понесено фінансові втрати, оскільки була відсутня змога в користуванні власними заробленими коштами. Після цього всі монтажні роботи було завершено і позивачем повідомлено відповідачів, що всі будівельні роботи виконано, окрім лакування вагонки на стінах, шліфування та лакування підлоги, оскільки фактично ці роботи не були включені у вартість, так як останні не придбали та не передали лак, не погодили виконання даних робіт. На всі спроби зв`язатись в телефонному режимі з відповідачем 1 та відповідачем 2 щодо з`ясування питання щодо кінцевої оплати, останні ігнорували дзвінки та повідомлення, а також вигадували різні причини, щоб не оплатити кошти. Окрім того, відповідачі почали вимагати здійснити ті роботи, про які не було домовленості, оскільки не було встановлено кількість, розміри та ціна виконаних робіт. Зрозумівши, що з відповідачами відсутня комунікація, позивачем вирішено 25.06.2023 року припинити співпрацю. Однак всі монтажні роботи, про які була здійснена домовленість станом на 25.06.2023 року в результаті були виконані належної якості. З того моменту позивач разом із майстрами, які виконували роботи на вищевказаному об`єкті, не був. Однак йому відомо, що на згаданому об`єкті працювали інші будівельники та виконували монтаж стріхи на балконі будинку. Також позивачу відомо, що вони користувались кімнатами мансардного поверху, тому додано фото, щоб відобразити стан ремонту в кімнатах після його завершення. На вимогу погасити заборгованість відповідачі ігнорували телефонні дзвінки та повідомлення. Окрім цього, відповідач 1 взагалі на об`єкті, де виконувались роботи, не був, оскільки весь час він перебував за кордоном, приїхати не зміг. На пропозицію позивача оглянути приміщення, де виконувались роботи та оглянути якість виконаних робіт, відповідач 1 пояснював, що немає змоги приїхати в Україну через введений воєнний стан. Протягом тривалого часу відповідачі ігнорували телефонні дзвінки та повідомлення від позивача, в серпні 2025 року відповідач 2 зустрілась із позивачем, однак відповідач 2 відмовилась отримати акти передачі-приймання виконаних робіт, а також відмовилась оплатити заборгованість та спровокувала конфліктну ситуацію, яка полягала в тому, що відповідач 2 вимагала виконати додаткові роботи, які не були в домовленості, на які не була встановлена кількість, ціна та розміри. Відповідач 2 вимагала здійснити такі роботи і лише тоді обіцяла погасити заборгованість - згідно з кошторисними таблицями (акт здачі-приймання матеріалів) 148408,50 гривень від 07.12.2024 року та акт здачі-приймання робіт 51240 гривень. Загальна сума фактично використаних матеріалів та фактично виконаних робіт становить 199648,50 грн. Відповідно 199648,50-159600 (аванс) = 40048,50 гривень, це сума заборгованості станом на 11.02.2026 року. Зважаючи на те, що в кошторисних таблицях була вказана вартість матеріалів та робіт станом на 2021 рік, з того часу ціни в Україні значно зросли, а тому позивачем понесено значні фінансові втрати. Щодо згаданої ситуації позивач звертався до Верховинського районного відділення поліції Головного Управління Національної поліції в Івано-Франківській області (копія відповіді надається), однак позитивного результату це не дало, відповідачі не погасили заборгованість. Після цього позивачем скеровано до відповідача 1 та відповідача 2 письмовий лист-вимогу про погашення заборгованості (копія надається), однак і цей лист-вимогу було проігноровано, на даний час заборгованість не погашена. Окрім цього, внаслідок дій відповідачів порушено ділову репутацію позивача як фізичної особи –підприємця. Відповідно до ст. 23 Цивільного Кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у приниженні честі, гідності та ділової репутації. Внаслідок дій відповідачів, які полягали у вчиненні конфлікту, що супроводжувався розповсюдженням недостовірної інформації, вимаганням виконати додаткові роботи, про які не було домовленості, безпідставного звинувачення позивача у завищених цінах, у третіх осіб сформувалось дещо негативне уявлення про позивача, як фізичної особи-підприємця, що призвело втрати довіри з боку клієнтів, погіршення ділових зв`язків, зниження кількості замовлення та відповідно прибутку, а також виникла необхідність прикласти додаткові зусилля для відновлення ділової репутації. Такі обставини спричинили позивачу постійне психологічне напруження, переживання, пов`язане з частковою втратою ділової репутації, необхідність виправдовуватись перед клієнтами та партнерами, а також негативно вплинули на його звичайний спосіб життя. З урахуванням вищевказаного та тривалості негативних наслідків, а також принципу розумності та справедливості, позивач оцінює розмір моральної шкоди в розмірі 20 000 гривень.

Ухвалою суду від 03.04.2026 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлені належним чином, від представника позивача до суду поступило клопотання про розгляд справи за їх відсутності, підтримання позовних вимог та прохання їх задоволити.

Відповідачі повторно у судове засідання не з`явилися, судові повістки на 06.05.2026 року та на 15.06.2026 року, копія ухвали від 03.04.2026 року, копія позовної заяви з додатками повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній»

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, судом вжито заходів щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи судом 15.06.2026 року шляхом опублікування оголошення на офіційному сайті Судової влади України на 15.06.2026 року.

Згідно зі ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведені вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 15.06.2026 року, є дата складення повного судового рішення – 19.06.2026 року.

Суд, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які досліджені у судовому засідання, приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

За змістом ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК країни) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Згідно з ч.3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Положеннням ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Згідно зі ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У ст. 641 ЦК України визначено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна зі сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

У ДБН А.3.1-2.93 «Терміни та визначення» і Положенні про фінансування та державне кредитування капітального будівництва, що здійснюється на території України, затвердженому наказом Мінекономіки, Мінфіну, Держкоммістобудування України від 23 вересня 1996 № 127/201/173 (зареєстровано в Мінюсті України 10 жовтня 1996 р. за № 588/1613) розрізняють такі види капітального будівництва:

• нове будівництво — це будівництво основних або допоміжних будівель і споруд або їх комплексів із заданими техніко-економічними показниками та призначенням, які споруджуються за єдиним проектом в першу та наступні черги, на визначених для цього об`єктах, нових майданчиках або майданчиках, звільнених від існуючих будівель;

• реновація — відтворення основних фондів діючих підприємств, будівель, споруд. Своєю чергою реновація поділяється на такі підвиди:

**розширення — будівництво додатково до існуючих приміщень, будівель, споруд, що будуються в межах єдиного комплексу за окремими проектами, яке веде до збільшення будівельних габаритів об`єкта та (або) поліпшення його техніко-еко-номічних показників;

**реконструкція — комплекс будівельних робіт, повязаних зі зміною техніко-економічних показників або використання об`єкта за новим призначенням в межах існуючих будівельних габаритів. складовою частиною реконструкції об`єкта може бути його капітальний ремонт;

**капітальний ремонт — це комплекс будівельнихробіт, пов`язаних з відновленням або покращенням експлуатаційних показників, зі зміною або відновленням несучих, або огороджувальних конструкцій та інженерного обладнання без зміни будівельних габаритів об`єкта, його техніко-економічних показників;

**реставрація — повне чи часткове відновлення пошкоджених або втрачених будівель та художніх характеристик об`єкта у первісному чи відновленому вигляді на пам`ятниках архітектури. Складовою частиною реставрації може бути консервація або капітальний ремонт.

• Консервація (як ще один вид капітального будівництва) — це комплекс будівельних робіт, призначених для зберігання об`єкта, на якому припинено чи не ведеться будівництво на визначений час, і які включають тимчасові чи постійнодіючі захисні або конструктивні заходи, що запобігають руйнуванню об`єкта.

Таким чином, будівельні роботи, які, як стверджує позивач, ним проводилися на замовлення відповідачів є різновидом капітального будівництва (реконструкцією, капітальним ремонотом).

Постановою Кабінету міністрів України від 01.08.2005 року №668 затверджено Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, які відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об`єкта будівництва.

Відповідно до п.4, 5 наведених Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, за договором підряду підрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи (об`єкт будівництва), а замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію (у разі, коли цей обов`язок повністю або частково не покладено на підрядника), прийняти від підрядника закінчені роботи (об`єкт будівництва) та оплатити їх. Сторони є вільними в укладенні договору підряду, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про архітектурну діяльність", інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір підряду укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору підряду є: найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об`єкта); права та обов`язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов`язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об`єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об`єкта); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (об`єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об`єкта будівництва), порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання.

Таким чином, істотні умови договору підряду визначають зміст договору підряду та його особливості.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження заявлених вимог стороною позивача до суду надано:

- паспорт громадянина України № документу НОМЕР_1 виданий 12.05.2025 року, орган видачі 2614, на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (а.с.9);

- довідка про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 15);

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сформований 02.02.2024 року о 10.32 (а.с.11-14), відносно фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 , місцезнаходження фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_2 ; види економічної діяльності: 16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння (основний); 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі з неспеціалізованих магазинах; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 47.52 Poздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.

- дві таблиці формату Excel (а.с.21), у яких наведено перелік роботи із зазначенням одиниці виміру, кількості, ціни в гривнях, суми в гривнях та перелік матеріалів із зазначенням одиниці виміру, кількості, ціни в в гривнях, суми в гривнях;

- акт здачі-приймання робіт/матеріалів від 17.04.2023 року (а.с. 22), де вказано замовники: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , адреса об`єкту: АДРЕСА_1 ; підрядник: ФОП ОСОБА_1 та вказано, що вартість фактично виконаних робіт та матеріалів «Електрика» (із переліком найменування та зазначенням одиниці виміру, кількості, ціни в гривнях, суми в гривнях) становить всього 15267 гривень із підписом та печаткою виконавця Шкрібляка Ю.І.;

- акт здачі-приймання матеріалів від 07.12.2024 року (а.с. 23-24), де вказано замовники: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , адреса об`єкту: АДРЕСА_1 ; підрядник: ФОП ОСОБА_1 та вказано, що вартість фактично використаних матеріалів (із наведеним переліком найменування та зазначенням одиниці виміру, кількості, ціни в гривнях, суми в гривнях) становить всього 148408,50 гривень із підписом та печаткою виконавця Шкрібляка Ю.І.;

- фото, на яких відображено об`єкт будівництва (а.с.25-32);

- повідомлення від 18.02.2026 року №33008-2026 Верховинського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області на ім`я ОСОБА_1 (а.с.33) про те, що за його зверненням, яке зареєстровано в ЄО№198 Верховинського РВП по факту не оплати коштів за виконану роботу по ремонту житлового будинку ОСОБА_3 проведено перевірку; в ході розгляду звернення з`ясовано, що між останніми укладено усну домовленість по ремонту житлового будинку ОСОБА_3 , розміщеного в с. Криворівня Верховинського району, однак ОСОБА_3 не оплатила частину коштів за виконання ремонтних робіт в її житловому будинку, що становить 40048,50 гривень. Оскільки даний факт відноситься до цивільно-правових відносин рекомендовано звернутися до суду, у зв`язку з чим розгляд звернення завершено;

- скріншот чату із ОСОБА_4 , на якому відображено дату 20.09.2021 року та смс-повідомлення про отримання авансу 6000$ та дату 30.10.2021 року із таблицями та повідомленням про загальну вартість 226290 грн.;

- лист-вимога від 11.02.2026 року ФОП Шкрібляка на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про погашення заборгованості перед ФОП ОСОБА_1 у розмірі 40048,50 гривень; зі змісту листа-вимоги вбачається, що позивач повідомляє відповідачів про те, що ціни на матеріали (в кошторисних таблицях та актах виконаних робіт) встановлені в 2021 році. Від 07.12.2024 року ціни на матеріали та роботи значно зросли в зв`язку із економічною ситуацією в Україні. Оскільки не оплачено за фактично використані матеріали та виконані роботи станом на 11.02.2026 року, то виконавцем понесено фінансові витрати. В зв`язку з чим повідомлено про те, що в разі не сплати заборгованості, буде здійснено перерахунок вартості матеріалів та робіт за новими актуальними ціна станом на 11.02.2026 року. У разі непогашення заборгованості протягом трьох банківських днів з дня отримання листа змушені вдатися до вжиття заходів передбачених законодавством України, включаючи передачу справи на розгляд суду; перерахувати вартість матеріалів та робіт актуальних станом на 11.02.2026 року та вимагати оплати моральної компенсації в сумі 20000 гривень.

Таким чином, надані позивачем докази не підтверджують факт погодження сторонами істотних умов договору будівельного підряду,оскільки надані акти здачі-приймання робіт/матеріалів від 17.04.2023 року та від 07.12.2024 року, підписані лише позивачем і не містять підписів відповідачів, таблиці Excel із переліком виконаних робіт та матеріалів (кошторисні таблиці) не містять інформації щодо замовника та виконавця, а також їх підписів, а на фотографіях об`єкта будівництва відсутня інформація щодо дати та часу їх вчинення, а також місцезнаходження цього об`єкта та власників цього майна.

Крім того, із матеріалів справи не вбачається, що сторонами договору погоджено строки початку та закінчення робіт (будівництва об`єкта); права та обов`язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов`язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об`єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, узгодження між позивачем та відповідачами обсягу ремонтних робіт, їх вартості, а також прийняття відповідачами виконаної роботи, що є обов`язком замовника в розумінніст.837 ЦК України, внаслідок чого не виконано позивачем вимоги ст.12 ЦПК України, згідно положень якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Твердження представника позивача наведене у позовній заяві, про те, що між позивачем та відповідачами договір підряду укладено в усній формі, та відповідачами здійснено замовлення та оплачено аванс, будь-якими належними та достовірними доказами, в розумінні ст.ст.77,79 ЦПК України, не підтверджено, не надано таких доказів і позивачем до матеріалів справи.

Будь-яких клопотань про витребування доказів відповідно до вимог ст.84 ЦПК України, на підтвердження своїх вимог, позивачем, а також його під час розгляду справи, суду надано не було.

Із долучених до позовної заяви матеріалів вбачається, що між сторонами договір будівельного підряду у письмовій формі не укладався та проектно-кошторисної документація між сторонами не погоджена.

Таким чином, аналіз наданих стороною позивача доказів не підтверджує того, що між сторонами погоджено істотні умови договору будівельного підряду.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина першастатті 76 ЦПК України).

У частині другій ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За наведених обставин, слід дійти висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено факт укладення договору будівельного підряду з відповідачами, погодження між ними істотних умов договору, зокрема обсягу робіт, строків їх виконання, порушення відповідачами взятих на себе зобов`язань. Такі висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 03 червня 2019 року у справі № 369/3689/16-ц (провадження № 61-14066св18).

Подібні висновки викладені у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 566/1115/17, у якій Верховний Суд погодився з висновками судів про відмову у позові про визнання договору будівельного підряду дійсним та стягнення боргу, оскільки наявні у матеріалах справи докази не підтверджують факт погодження сторонами обсягу будівельних підрядних робіт та їх вартості.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 20 000 гривень, суд вважає за необхідне зазначити, що ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

За наведених обставин, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами укладення між сторонами договору будівельного підряду, внаслідок чого у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості відмовлено, то і відсутні підстави для стягнення з відповідачі на користь позивача моральної шкоди.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю вимог.

У ст. 265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суду зазначаються розподіл судових витрат.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 141 ЦПК України, які покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у позові судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України ,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором будівельного підряду та моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.

Найменування та ім`я сторін, їх місце знаходження та проживання:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Наталія ЧЕКАН

Оригінал: reyestr.court.gov.ua