Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №712/5832/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Провадження № 2-а/712/95/26

Справа № 712/5832/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі – ШЕВЧЕНКО О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 ), третя особа: :Перший відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (адреса м. Черкаси, проспект Хіміків 50) про скасування постанов про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про скасування постанов про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 08 травня 2025 року він був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних.

08 травня 2025 року відповідач відносно ОСОБА_2 склав дві постанови №2279/М/2025 № 2307/М/2025.

У постанові №2307/М/2025 відповідач зазначає, що 08 травня 2025 року відносно громадянина ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, де зазначено, що 08 травня 2025 року о 21 год в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що нібито громадянин ОСОБА_2 відмовився від отримання направлення на проходження на ВЛК та від проходження ВЛК.

При цьому, зазначає, що не відмовлявся від проходження ВЛК, а навпаки заявою повідомив, що має довідки та висновки лікарів щодо стану здоров`я, які потрібно долучити до матеріалів справи. Відповідач розцінив прохання позивача про відтермінування ВЛК, як відмову проходження позивачем військово-лікарської комісії, але прохання про відтермінування проходження ВЛК не є тотожним відмові від проходження медичного огляду.

Відповідно до постанови 2279/М/2025 08 травня 2025 року ОСОБА_2 на думку відповідача нібито скоїв адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, відповідач у постанові стверджує, що у позивача був відсутній військово-обліковий документ та останній не пред`явив його на вимогу працівників ТЦК.

Зазначає, що на вимогу працівника ТЦК ОСОБА_2 пред`явив військовий квиток серії № НОМЕР_1 , виданого 18.10.2007 року.

Також вказує, що всупереч вимогам статті 268 КУпАП відповідач не склав протоколів про адміністративні правопорушення, які містяться в оскаржуваних постановах. Він не отримував повісток, не отримував на пошту постанов за ст. 210-1 КУпАП та постанов про відкриття виконавчих проваджень. ОСОБА_2 наголошував відповідачу, що наразі проходить тривале лікування. Також надав відповідачу заяву про те, що має хвороби, проходить наразі лікування, але від ВЛК не відмовляється. Далі він поїхав додому. Разом з цим, відповідач не надав позивачу ніяких повісток та повідомлень щодо наміру розглянути справу відносно нього. Відповідач розглянув справу без присутності позивача, не повідомив про дату та час розгляду, для того щоб позивач мав змогу ознайомитись із матеріалами справи та надати свої пояснення.

При цьому, про наявність Постанов він дізнався лише після блокування його карткового рахунку, та 20.04.2026 року звернувся до Першого відділу ДВС у м. Черкаси із заявою про отримання копій документів виконавчого провадження. За адресою його місця проживання постанови не надходили.

Вважає дані постанови не обґрунтованими та незаконними. У зв`язку з чим просить їх скасувати та закрити провадження по справах відносно нього за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Поновити строк на звернення з даним позовом до суду.

Ухвалою від 18 травня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

12 червня 2026 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

18 червня 2026 року представником позивача подано відповідь на відзив.

Адвокат позивача Березенко Є.А. до судового засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, у поданому до суду відзиві на позовну заяву просив проводити розгляд справи у його відсутність, просив залишити позов без розгляду, а у випадку відмови – просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи до судового засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як встановлено судом, оскаржувані постанови були отримані позивачем 20.04.2026 року після блокування його карткового рахунку та ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а з даним позовом останній звернувся до суду 30.04.2026 року, що підтверджено штампом вхідної кореспонденції канцелярії суду, тобто в межах 10-ти денного строку, визначеного для оскарження постанови суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк на подання даного позову.

Судом встановлено, що 15.05.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 було винесено постанову №2279/М/2025 відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачене ч.3 ст. 2101 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.

Згідно з даною постановою відносно ОСОБА_2 08.05.2025 року о 09 годині 40 хвилин було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 2101 КУпАП у зв`язку з відсутністю військово-облікового документу військовозобов`язаного та не пред`явлення його на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є порушенням вимог частини 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-ХІІ та абз. 3 п.п.10-1 п. 1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який затверджений Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року.

Крім того, 15.05.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 було винесено постанову №2307/М/2025 відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.

Згідно з даною постановою відносно ОСОБА_2 08.05.2025 року о 21 годині 00 хвилин було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 2101 КУпАП, де зазначено, що 08.05.2025 року о 21 годині 00 хвилин в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 відмовився від отримання направлення на проходження ВЛК та від проходження ВЛК, чим порушив абз.4 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-ХІІ.

За правилами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Частиною 1 статті 2101 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті - за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Згідно ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п.п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є додатком до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів); мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон; уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п.п. 1, 2 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа. Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559. Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ.

Позивачу інкримінується порушення приписів частини 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-Х11 зі змінами та абз.3 п.п.10-1 п. 1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який затверджений Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022.

Разом з цим, суд звертає також увагу на те, що процедура перевірки військово-облікових документів визначається Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

Так, Постановою 560 передбачено, що у період проведення мобілізації уповноважені представники ТЦК СП, поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.

Крім того, Постановою 560 регулюються питання щодо дій, які повинні вчиняти уповноважені представники ТЦК СП, Національної поліції, Держприкордонслужби, якщо під час перевірки встановлено відсутність військово-облікового документу (військово-облікового документу в електронній формі). А саме здійснювати адміністративне затримання такої особи та доставлення її до відповідного ТЦК СП, або відмовляти у перетині державного кордону на виїзд з України.

Отже, у Постанові 560 мова йде про перевірку відповідними уповноваженими працівниками військово-облікового документу, наявного у особи у паперовій та/або в електронній формі.

Слід зазначити, що у ході перевірки уповноважені представники ТЦК СП, Національної поліції, Держприкордонслужби можуть застосовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Використання спеціального електронного обладнання є правом, а не обов`язком уповноважених представників.

Можливість застосування технічних приладів, засобів та спеціалізованого програмного забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачена Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, а права Національної поліції та Адміністрації Держприкордонслужби користуватися зокрема технічними засобами визначено у Положеннях про вказані органи, затверджених постановами Кабінету Міністрів України відповідно від 28.10.2015 № 877 та від 16.10.2014 № 533.

Отже, працівники вказаних вище органів, уповноважені перевіряти військово-облікові документи в електронній формі, оснащуються відповідними технічними засобами.

Питання щодо форми, в якій оформляється (створюється) та видається військово-обліковий документ регулюється Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559.

Так, Постановою 559 визначено, що військово-обліковий документ створюється в електронній та/або паперовій формі.

Постанова 559 встановлює, що військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації, за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про таку особу.

У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (QR-код).

QR-код військово-облікового документа містить відомості про військово-обліковий документ в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній.

Пункт 9 Постанови 559 встановлює, що військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.

Отже, перевірка військово-облікового документа в паперовій формі здійснюється шляхом надання особою такого документу для перевірки. Водночас перевірка військово-облікового документа в електронній формі здійснюється шляхом зчитування QR-коду за допомогою технічних засобів, які дають змогу відтворити відомості військово-облікового документа в електронній формі у вигляді інформаційного повідомлення.

З матеріалів справи вбачається, що 08.05.2025 року було складено протокол № 2279/М/2025 про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст.210-1 КУпАП про те, що ОСОБА_2 не має при собі військово-облікового документу військовозобов`язаного та не пред`явив його на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначено, що розгляд справи відбудеться о 11 год 00 хв 15.05.2025 року. В протоколі зазначено підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте прізвище особи не зазначено.

Постановою по справі про адміністративне правопорушення № 2279/М/2025 від 15.05.2025 року ОСОБА_2 , притягнуто до адміністративної відповідальності за фабулою, що на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_2 не пред`явив військово-обліковий документ, що є порушенням вимоги ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-ХХ11 зі змінами та абз 3 п.п.10-1 п.1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який затверджений ПКМУ № 1487 від 30.12.2022 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17 000 гривень.

Позивач має паперовий військовий квиток серії НОМЕР_2 , виданий 28.10.2007 року, а також електронний військово-обліковий документ в "Резерв+".

Позивач вказує, що військово-обліковий документ ним був пред`явлений. При цьому, у поданому до суду відзиві на позовну заяву, відповідач зазначає, що на позивача складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 2101 КУпАП, у зв`язку з відсутністю військово-облікового документу військовозобов`язаного та не пред`явлення його на вимогу уповноваженого представника. Однак, відповідач належними і допустимими доказами не довів, що позивач не мав при собі військово-облікового документу військовозобов`язаного та не пред`явив його на вимогу уповноваженого представника.

Таким чином, з наявних матеріалів справи підтверджується, що постанова № 2279/М/2025 від 15.05.2025 винесена за відсутності позивача та відсутні докази наявності у діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2101 КУпАП. Однозначно стверджувати про те, що позивач не виконав вимоги чинного законодавства про мобілізаційну підготовку у суду підстави відсутні.

За результатами розгляду справи та дослідження матеріалів справи суд вважає інкриміноване обвинувачення необґрунтованим, оскільки надані суду матеріали справи про адміністративне правопорушення не дають можливості «поза розумним сумнівом» виключити можливість існування інших версій розвитку подій, про які зазначається у спірній постанові. Тобто, як факт вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, так і його вина у вчиненні правопорушення не доведені.

Відповідно за результатами перевірки рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, судом встановлено необґрунтованість та неправомірність такого рішення.

Щодо постанови №2307/М/2025 від 15.05.2026 року, суд приходить до наступного.

Як зазначено у абз. 3 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до ч.13 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Відповідно до ч.3 ст.17 Закону України «Про оборону України», ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце зазначено у повістці.

Питання військово-лікарської експертизи вирішуються спеціальним законодавством, а саме - Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 .

Військово-лікарська експертиза - це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів.

Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).

Відповідно до п.6.2 розділу VI Положення на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються: направлення із зазначенням військового звання, прізвища, ім`я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об`єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника).

Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов`язкове до виконання.

Контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.

Судом встановлено, що 08.05.2025 року о 21 годині 00 хвилин було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 2101 КУпАП, де зазначено, що 08.05.2025 року о 21 годині 00 хвилин в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 відмовився від отримання направлення на проходження ВЛК та від проходження ВЛК, чим порушив абз.4 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-ХІІ.

У своєму позові, позивач вказав, що від проходження ВЛК не відмовлявся, а навпаки попросив представників ТЦК відкласти військово-лікарську комісію, оскільки має відповідні довідки та висновки лікарів щодо стану здоров`я, які потрібно долучити до матеріалів справи. Про що написав відповідну заяву, копія якої долучена представником відповідача до відзиву на позовну заяву.

Окрім того, суд також звертає увагу на те що, згідно положень п.5 ч.1 ст. 23 ЗУ "Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку ОСОБА_2 мав право на відстрочку, адже виховує дитину-інваліда. Вказане підтверджуємо копіями документів, долучених до матеріалів справи. Згідно ч.2 ст. 23 ЗУ “Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку”, особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в пунктах 3-15 частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути прийняті на військову службу за контрактом. Будь-яких доказів щодо намірів ОСОБА_2 укласти контракт на проходження військової служби, відповідачем не надано, а відтак і обов`язку проходження ВЛК ОСОБА_2 не мав. Зазначений факт відповідачем також не був врахований.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, відповідачем не доведено належними доказами факт відмови позивача від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби, оскільки йому не було в належній формі запропоновано проходження медичного огляду. Доказів зворотного суду не надано.

З врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_2 не доведений склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 2101 КУпАП, оскільки доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення відповідачем не надано.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанов відносно позивача, відтак суд вважає за необхідне скасувати постанови, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1 331 грн. 20 коп., що підтверджено відповідною квитанцією. У зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволені, відповідно до ст.139 КАС України судовий збір слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-74, 122, 241-246, 250-251, 262, 286 КАС України, ст.ст. 210-1, 245, 251, 268, 283 КпАП України, суд –

В И Р І Ш И В:

Поновити ОСОБА_4 пропущений процесуальний строк для звернення до суду з позовом до суду.

Постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №2279/М/2025 від 15.05.2025 року та № 2307/М/2025 від 15.05.2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 2101 КУпАП, якою накладено адміністративні стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу – скасувати, а справи про адміністративні правопорушення - закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом безспірного списання коштів з ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його проголошення в порядку визначеному ч. 4 ст. 286 та ст. 297 КАС України.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ: