Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №712/13577/25 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 712/13577/25

Провадження №2/711/280/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

15 червня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Позарецької С.М.,

при секретарі - Буйновській А.П.,

за участю представника

позивача адвоката Хмельницької Л.М.

представника третьої

особи за довіреністю Зубалій Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Виконавчий комітет Черкаської міської ради як орган опіки та піклування м. Черкаси, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком малолітньої дитини, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.10.2025 справу за підсудністю направлено до Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Ухвалою суду від 28.10.2025 прийнято, відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження. Крім того, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Службу у справах дітей Черкаської міської ради та ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Під час підготовчого засідання залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Військову частину НОМЕР_1 . Крім того, замінено третю особу Службу у справах дітей на Виконавчий комітет Черкаської міської ради як орган опіки та піклування м.Черкаси.

Під час підготовчого засідання позивачем подано заяву про зміну підстав позову, яка датована 13.01.2026 і, яка прийнята судом (т. 1 а.с. 150). Зокрема, позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що 19.07.2013 між сторонами по справі був укладений шлюб (актовий запис №791), від якого вони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 25.11.2015.

З часу народження дитини, сторони та їхня дочка проживали у квартирі АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить матері позивача ОСОБА_4 .

Зазначено, що у вересні 2015 року шлюбі відносини між сторонами припинені і рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.02.2016 (справа №711/10746/15-ц) шлюб розірваний. Після цього, відповідач переїхала проживати до іншого помешкання, а дочку, якій виповнилося 3 роки вона не захотіла із собою брати і та залишилася проживати із батьком (позивачем) та бабою (матір`ю позивача).

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання їхньої дочки. Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.03.2016 (справа №711/1044/16-ц) її позов був задоволений.

При цьому, як вказує позивач, матір дитини проживала окремо, але отримувала аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , яка проживала із батьком.

За його позовом до відповідача, рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 20.12.2016 (справа №711/18889/16-ц) вирішено про припинення аліментів, які стягувалися із батька на користь матері на утримання їхньої дочки, починаючи з серпня 2016 року і вирішено стягувати аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_5 , 2013 р. народження у розмірі частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% встановленого законом мінімуму, починаючи з 11.10.2016 та продовжувати до повноліття дитини.

При цьому, позивач звертає увагу на те, що вказаним судовим рішенням було встановлено, що дитина проживає із ним; обов`язки по вихованню та утриманню здійснюють батько та іноді баба, а матір дитини за час перебування дочки у ДНЗ один приходила до закладу і тричі телефонувала вихователю групи щодо здоров`я дитини.

Крім того, як вказує позивач, за даними органів державної виконавчої служби ОСОБА_2 станом на 21.08.2025 має заборгованість по сплаті аліментів на утримання дитини у розмірі 133044грн. 96коп. У квартирі, за місцем проживання позивача, його дочки та його матері інші особи не зареєстровані. Позивач за місцем проживання характеризується позитивно, доглядає дочку, своєчасно сплачує комунальні послуги, всі члени родини живуть дружно та в злагоді тощо. За даними інформації з навчального закладу, де навчається ОСОБА_5 , від 11.09.2025, мати ОСОБА_2 не відвідує батьківські збори, класні та шкільні свята; мати підтримує регулярний зв`язок з класним керівником через Телеграм, своєчасно реагує на повідомлення, цікавиться відвідуванням уроків, навчальними досягненнями та поведінкою дитини. За даними акту обстеження умов проживання дитини, складеного Службою у справах дітей Черкаської міської ради від 17.09.2025, умови проживання Софії задовільні.

Отже, позивач, зазначає, що починаючи з весни 2016 року мати дитини – відповідач по справі, не проживає із дитиною, не приймає участі у її вихованні, не цікавиться її життям та потребами, не приймає участі у здобутті середньої освіти дитини. Ці обставини, як на думку позивача, вказують на те, що він самостійно виховує дочку. Також вказує, що він ФОП і працює, має можливість матеріально утримувати дочку. Місце знаходження матері дитини, йому не відоме.

Враховуючи те, що в Україні введено і продовжується воєнний стан, та він може бути мобілізований, то враховуючи роз`яснення, які йому були надані у ІНФОРМАЦІЯ_4 , він звернувся до суду із цим позовом. Рішення суду про самостійне виховання та утримання дитини віком до 18 років одним із батьків є обов`язковою умовою для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Отже, встановлення факту, що має юридичне значення, необхідне позивачу задля захисту прав та інтересів дитини та його прав як батька.

Таким чином, за остаточними позовними вимогами, позивач просить суд, - встановити факт, що має юридичне значення, а саме встановити факт самостійного виховання та утримання батьком ОСОБА_1 малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 19.02.2026 підготовче провадження по справі закрито і справу призначено до розгляду по суті.

Відповідачем відзив на позов подано не було. Третіми особами письмові пояснення по суті позову подані не були.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Подано заяву про те, що незважаючи на те, що він проходить військову службу, просить здійснювати розгляду справи за його відсутності, враховуючи, що його представляє представник і вважає, що відсутні підстави для зупинення розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Хмельницька Л.М. повністю підтримала позовні вимоги і просила їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, заяві про зміну підстав позову. Зазначила, що матір не цікавиться життям дочки, дитина з 2016 року проживає із батьком, який її самостійно виховує і утримує. Також позивачу у цьому допомагає його матір, яка разом із ними проживають в одному помешканні. Зв`язку із відповідачем немає. На цей час позивач є мобілізованим і дочка залишилася одна без батьківського піклування. Задоволення позову дасть можливість позивачу отримати відстрочку і бути із дочкою. ОСОБА_6 (матір позивача) не справляється із онукою, бо вона є пенсіонером, їй важко опікуватися онукою і фізично і за станом здоров`я. Крім того, баба (матір позивача) не виявляє бажання піклуватися онукою. Батьки відповідача також не цікавляться життям своєї онуки. У грудні 2025 року матір ОСОБА_5 зателефонувала позивачу і повідомила, що вона за кордоном і не може приїхати, а також повідомила, що перераховує дочці аліменти. З позовом про позбавлення батьківських прав матері дитини, він не звертався. Крім того, у дочки перехідний період і вона потребує більше уваги до себе. Крім того, зазначила, що судові витрати відсутні.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилась, будучи неодноразово належним чином повідомлена про час, дату та міс це розгляду справи. Про поважність причин неявки не повідомлено. Відзив на позов не подано.

В судове засідання представник третіх осіб ВЧ № НОМЕР_3 та ІНФОРМАЦІЯ_5 не з`явились, будучи неодноразово належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи. Про поважність причин неявки не повідомили. Письмові пояснення не подані.

В судовому засіданні представник третьої особи Виконавчого комітету Черкаської міської ради як орган опіки та піклування м. Черкаси за довіреністю Зубалій Н.А. зазначила, що, як їй відомо, родину ОСОБА_1 у Службі у справах дітей знають, але до них (Служби та виконавчого комітету як органу опіки та піклування) не надходило інформації про те, що хтось із батьків не виконує свої батьківські обов`язки. На звернення батька ОСОБА_5 було проведено обстеження умов проживання дитини і надано відповідний акт. Зазначила, що у відповідача є ще син ОСОБА_7 щодо якого, протягом 2012-2013 років було ряд позовів, за якими матір дитини ОСОБА_2 «боролася за сина», відстоювала свої права щодо спілкування та проживання із ним, а тому є дивним, що по цій справі матір не бере участі у розгляді справи. У січня 2026 зі школи, де навчається ОСОБА_5 , до Служби у справах дітей надійшов лист про те, що ОСОБА_5 залишилася сама із бабою, то її батька було мобілізовано. Йому були надані роз`яснення щодо подальшого оформлення повноважень стосовно дитини, але він їх не виконав: від нього не надходило заяв про влаштування ОСОБА_5 до патронатної родини, чи до родини тітки; ним не була надана довіреність щодо надання повноважень своїй матері здійснювати опіку/піклування стосовно дитини тощо. Враховуючи повноваження служби у справах дітей та виконавчого комітету, не є можливим здійснювати розшук матері дитини. Крім того, зазначила, що за встановлених органами опіки обставин, ОСОБА_5 не залишена без батьківського піклування, вона проживає у сім`ї родичів, на даний час, із своєю бабою, з якою вона проживає з часу свого народження. Ніхто до органу опіки не звертався щодо неналежного проживання (умов проживання) дитини. У травні 2026 року була здійснена перевірка умов проживання дитини і жодних зауважень не виявлено. Підстави для вилучення дитини відсутні, дитина відвідує центр соціальних служб сім`ї та молоді і з нею працює психолог, баба тісно взаємодії із працівниками служби. ОСОБА_5 не влаштована у патронатну родину. ОСОБА_6 зверталася до органів опіки і усно повідомила, що вона має ряд захворювань, але документально це підтверджено не було. Лише у березні 2026 року нею надана довідка до акту МСЕК про те, що їй встановлена 3 група інвалідності. Батько у грудні 2025 року був мобілізований, а тому є сумніви в тому, що батько утримує і самостійно виховує дитину. Крім того, сторона позивача й сама повідомила, що у грудні 2025 року мати перерахувала для дитини кошти. Висновок щодо розв`язання спору до суду по цій справі не надається, оскільки за повноваженнями виконавчого комітету як органу опіки та піклування, такі повноваження відсутні. Крім того, зазначила, що батькові були надані роз`яснення про те, що він може звернутися до нотаріуса щодо повноважень бабі займатися своєю дочкою або звернутися до служби у справах дітей щодо влаштування дитини до патронатної родини тимчасово на три місяці (термін може бути продовжено), в разі, якщо баба не може виконувати догляд за дитиною. На ці роз`яснення батько не відреагував. ОСОБА_5 на обліку у Службі у справах дітей не перебуває, бо відсутні обставин та підстави для постановлення на облік, що визначені у постанові КМУ №585. Вона не залишилась без батьківського піклування і не залишилась у складних життєвих обставинах. На цей час зі школи ніяких звернень щодо ОСОБА_5 не надходило.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 (матір позивача і баба ОСОБА_5 ) показала, що ОСОБА_5 проживає із нею з самого народження. Відносини між ними нормальні. Сина (позивача) мобілізували і онуку нікому виховувати. Коли ОСОБА_5 було 2 -3 роки, то її матір (відповідач) залишила сім`ю і більше не приходила. Потім син з невісткою розлучилися. Коли ОСОБА_5 виповнилося 9 років, то бувша невістка повідомила, що хоче дочку забирати із танців і приводити додому, але ОСОБА_5 повідомила бабі, що боїться того, що матір її вкраде. Більше матір дитини не з`являлася. З 20.09.2015 батько дитини займається ОСОБА_5 , а вона йому допомагає. Батько є авторитетом для онуки. ОСОБА_5 бабу не слухає, не хоче їсти ту їжу, яку вона готує. Батько всім забезпечує сім`ю. Квартира (трикімнатна), де вони всі живуть, належить бабі на праві власності і вона її утримує. Зазначила, що вона пенсіонер і не може опікуватися онукою. До мобілізації всіма питаннями дочки займався син. З грудня 2025, коли сина мобілізували, то онука проживає разом із нею. Уроки вчити із бабою ОСОБА_5 не хоче, коли був син, то вони вчили уроки разом. У ОСОБА_5 немає контакту із матір`ю вона не хоче з нею спілкуватися.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що вона є сусідкою родини ОСОБА_9 . Коли ОСОБА_5 було 2 роки, то її матір пішла із родини і вона її більше не бачила. Свідок із ОСОБА_5 про матір не говорила. Коли позивача забрали на війну, то ОСОБА_5 займається баба (матір позивача). ОСОБА_10 утримує ОСОБА_5 , вона не знає; ОСОБА_5 займалися і батько, і баба.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала, що вона сусідка по будинку родини ОСОБА_9 . Через деякий час після народження ОСОБА_5 , її матір пішла із сім`ї і вона її більше не бачила. Десь 10 років тому, їй відповідач повідомила, що вона розійшлася із позивачем, а ОСОБА_5 залишилася проживати із батьком і бабою (матір`ю позивача). ОСОБА_6 постійно водила ОСОБА_5 до садочка, а згоди і до школи, а також на курси вивчення англійської мови. У помешканні у них вдома вона ніколи не була. Бачила постійно і позивача, і бабу із ОСОБА_5 , відносини між ними нормальні. ОСОБА_5 поважливо відносилася до баби. З часу мобілізації батько ОСОБА_5 займається баба.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що знає сім`ю ОСОБА_9 з 2009 року. Коли були ОСОБА_5 2 роки, то матір дитини пішла із сім`ї. ОСОБА_5 спілкується із її дочкою і в їхній розмові вона чула, що ОСОБА_5 ображена на свою матір, яка з нею не спілкується, любить батька і сумує за ним. Були декілька випадків, коли вона надавала бабі меддопомогу, зокрема, заміряла тиск (свідок лікар-стоматолог), але з меддокументами баби не знайомилася. Батько дитини зараз мобілізований і ОСОБА_5 проживає із бабою, але чим вони вдома займаються, не знає.

В судовому засіданні була заслухана думка дитини ОСОБА_3 щодо розв`язання спору, яка повідомила, що з мамою не спілкується і з 2022 року вона її не бачила, проживає із батьком та бабою (матір батька). Сумує, що немає батька і хоче бути із ним, хоч і розуміє, що батько захищає країну і її. Навчається не дуже добре, бо не хоче; ситуація із навчанням та його результатами, що була до мобілізації батька і після його мобілізації (відсутності батька) не змінилася; гуртки, спортивні секції не відвідує, вже не відвідує заняття з англійської мови. ОСОБА_6 з нею уроки не вчить, їй не подобається, як баба готує їжу. Має друзів, подружку, з якою спілкується, разом гуляють. Сама може прати свої речі, приготувати собі їжу. Хоче, щоб батько повернувся додому.

В судовому засіданні психолог ОСОБА_13 , яка була присутня при заслуховуванні думки дитини, повідомила, що ОСОБА_5 розповідала відверто, на неї здійснено тиску не було.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, показання свідків, думку дитини, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити за таких підстав:

встановлено, що 19.07.2013 між сторонами по справі був укладений шлюб (актовий запис №791). Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.02.2016 (справа №711/10746/15-ц) шлюб розірваний.

Від шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис №1155), що підтверджується даними свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 25.11.2015 (повторне).

Квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_4 (матір позивача), про що свідчить свідоцтво про право власності від 31.10.2003, видане Виконавчим комітетом Черкаської міської ради. За даними технічного паспорту, що виданий ЧООБТІ 17.09.2003, квартира складається із трьох кімнат.

У квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані і проживають: ОСОБА_4 з 06.05.1998 року, ОСОБА_1 з 06.05.1988року, ОСОБА_3 , 2013р. народження з 28.11.2013 року, про що свідчить довідка про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, від 04.09.2025, яка видана Департаментом «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради.

За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно, про що свідчить характеристика, яка видана головою ЖБК-100 Тертишник С.М.

За даними акту обстеження умов проживання дитини, складеного Службою у справах дітей Черкаської міської ради від 16.09.2025, умови проживання ОСОБА_5 за вище вказаною адресою задовільні.

Також, за даними виписки з ЄДРПОУ від 10.09.2025, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, види діяльності: індивідуальна мистецька діяльність (основний), спеціалізована діяльність із дизайну, надання ландшафтних послуг, освіта у сфері культури.

При цьому, суд зауважує, що підтвердження про отримані доходи з такої діяльності позивача відсутні.

За даними Єдиного державного демографічного реєстру від 06.10.2025 ОСОБА_2 зареєстрована за місцем проживання: АДРЕСА_2 з 30.08.2021.

За даними довідки Черкаської СШ І-ІІІ ступенів №33 ім. В. Симоненка №493 від 11.09.2025, де навчається ОСОБА_5 , мати ОСОБА_14 не відвідує батьківські збори, класні та шкільні свята. Водночас, вона підтримує регулярний зв`язок з класним керівником через Телеграм, своєчасно реагує на повідомлення, цікавиться відвідуванням уроків, навчальними досягненнями та поведінкою дитини.

Крім того, на підтвердження вказаного, позивачем було надано до суду, отриману ним від класного керівника інформацію у вигляді скріншоту листування останньої із матір`ю ОСОБА_3 , зокрема і вказаний номер її мобільного телефону.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.03.2016 (справа №711/1044/16-ц) позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , був задоволений, а саме, із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_5 , 2013 року народження стягнуті аліменти у розмірі частини всіх його видів доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 02.02.2016 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.12.2016 (справа №711/18889/16-ц) вирішено про припинення аліментів, які стягувалися із батька на користь матері на утримання їхньої дочки, починаючи з серпня 2016 року і вирішено стягувати аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_5 , 2013р. народження у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% встановленого законом мінімуму, починаючи з 11.10.2016 та продовжувати до повноліття дитини.

Відповідно до даних довідки Першого відділу ДВС у місті Черкаси Центрального МРУ МЮ (м. Київ) від 21.08.2025, за ОСОБА_2 станом на 21.08.2025 наявна заборгованість по сплаті аліментів за виконавчим документом №711/188809/16-ц у розмірі 133044грн. 96коп.

За даними інформації з Державної прикордонної служби України від 15.12.2025, що надійшла до суду на виконання ухвали суду, починаючи з 23.12.2017 ОСОБА_2 виїздила за кордон України до іншої країни та в`їжджала до України (поверталася) декілька разів, зокрема, останній раз вона виїхала 02.09.2021 і повернулася до України 13.10.2021. Тобто, відповідні відомості дають суду підстави вважати, що відповідач по справі перебуває в Україні.

Відповідно до даних довідки форма № 5, наданої начальником штабу заступником командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_15 № 249/1 від 08.01.2026, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у ВЧ НОМЕР_1 з 31.12.2025.

Крім того, судом досліджено довідку до акту МСЕК серія 5ЧК №076872 та копію пенсійного посвідчення серія НОМЕР_4 про те, що ОСОБА_4 , 1951р. народження (мати позивача) є особою з інвалідністю 3 групи безтерміново і перебуває на пенсійному обліку в органах Пенсійного фонду України.

При цьому, медичні документи про стан здоров`я ОСОБА_4 , в матеріалах справи відсутні.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У частині першій статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін. Ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України).

Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.

Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.

Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.

У СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини. Так само як визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо виховання дитини.

Частиною першою статті 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.09.2024 у справі № 201/5972/22 зазначила, що доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.

Звертаючись до суду із позовом, враховуючи доводи заяви про зміну підстав позову, ОСОБА_1 просив встановити факт самостійного виховання та утримання дочки ОСОБА_5 , який необхідний йому для підтвердження права на відстрочку від мобілізації.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Таким чином, за результатами розгляду справи судом встановлено, що дитина ОСОБА_3 , 2013 року народження проживає разом із батьком – позивачем ОСОБА_1 та бабою ОСОБА_4 (матір`ю позивача). Відповідач по справі ОСОБА_2 проживає окремо і доводи позивача про її перебування за кордоном, не знайшли свого підтвердження. Крім того, судом встановлено, що з виконання виконавчого документу, який знаходиться на примусовому виконанні в органах ДВС, про стягнення аліментів з матері на утримання дитини на користь батька, у боржника ОСОБА_2 наявна заборгованість по аліментах у розмірі 133044грн. 96коп. За дослідженими доказами вбачається, що підстав вважати, що матір самоусунулася від виховання дитини ОСОБА_5 та її утримання, не можна, оскільки встановлено, що ОСОБА_2 цікавиться життям дочки, її навчальним процесом, поведінкою і навчальними досягненнями, про що свідчать дані довідки з навчального закладу, у якому навчається ОСОБА_5 . Крім того, матір має регулярний зв`язок із класним керівником, а також вона надає кошти для дитини, про що зазначила і сама сторона позивача під час розгляду справи (у грудні 2025 року матір для дитини надавали кошти). Більш того, будучи фізичною особою-підприємцем, позивачем не доведені обставини про його доходи, незважаючи на його твердження про те, що він самостійно матеріально утримує дитину. Також, в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що вона самостійно утримує житло, що спростовує дані характеристики з місця проживання, виданої ЖБК-100, та наданої до суду позивачем про те, що ОСОБА_1 сплачує рахунки за комунальні послуги.

У суду відсутні підстави вважати, що матір дитини ухиляється або не здатна виконувати свої батьківські обов`язки, незважаючи на те, що вона проживає окремо і має заборгованість по аліментних платежах. Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що позивач не звертався до суду із позовом про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо дочки ОСОБА_5 .

За таких обставин, належних, допустимих та переконливих доказів на підтвердження пред`явлених позивачем позовних вимог, немає, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

При прийнятті рішення судом враховані висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 08.05.2026 у справі №743/1602/24.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то судові витрати, відповідно до ст. 141 ЦПК України, слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 268, 280 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Виконавчий комітет Черкаської міської ради як орган опіки та піклування м. Черкаси, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком малолітньої дитини, - відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 18.06.2026.

Головуючий суддя С.М. Позарецька