Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №711/6110/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/6110/26

Номер провадження 3/711/1549/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Тищенко А.А.,

прокурора Левченко Р.М.,

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши об`єднані адміністративні матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , працюючого молодшим інспектором-техніком (з обслуговування інженерно-технічних засобів охорони),

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи молодшим інспектором - техніком (з обслуговування інженерно-технічних засобів охорони) відділу інженерно-технічних засобів охорони зв?язку та інформатизації державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» та відповідно до підпункту «д» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог ч.1 ст.45, п.2-7 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» без поважних причин, несвоєчасно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, оскільки граничний термін подачі був 31.03.2025, а декларація фактично подана 14.03.2026, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав та пояснив, що раніше подавав декларації не самостійно, а звертався за допомогою. В 2025 році вирішив подати її сам, але оскільки він працює на посаді молодшого інспектора ДУ СІЗО, виконує складні службові обов?язки в умовах воєнного стану, що пов?язано з постійними добовими чергуваннями та високим психоемоційним навантаженням, не має спеціальної юридичної чи вищої технічної освіти, яка б дозволяла йому вільно орієнтуватись в тонкощах роботи з державними реєстрами та електронними системами, то не звернув уваги на відсутність фінального повідомлення про успішну подачу. У визначений законом період він заходив до Реєстру НАЗК, заповнив відповідні поля та був щиро переконаний, що завершив процедуру і відправив декларацію за 2024 рік вчасно. Проте, через брак комп?ютерної грамотності та специфіку інтерфейсу системи, він не звернув уваги на те, що документ зафіксувався, як чернетка або не пройшов фінальну стадію підписання. Будь-якого умислу приховувати свої доходи чи ухилятися від обов?язку декларування він не мав. Про те, що декларація за 2024 рік не була надіслана системою, він дізнався лише 14 березня 2026 року, коли звернувся за консультацією до більш досвідченого фахівця для підготовки та подачі щорічної декларації за 2025 рік. Усвідомивши технічну помилку, він виявив добросовісність та одразу ж, в той самий день - 14.03.2026, самостійно усунув це порушення, відправивши до Реєстру НАЗК декларації як за 2024 рік, так і за 2025 рік. Звернув увагу суду, що порушення було усунуто добровільно та самостійно задовго до того, як співробітниками поліції УСР було виявлено цей факт та складено протокол (протокол складено лише 08.06.2026). Це свідчить про його повну відкритість, чесність та відсутність протиправних намірів. Тому просив суворо не наказувати через малозначність вчиненого.

Прокурор Левченко Р.М. обставини, викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, підтримав, зазначив про наявність в діях ОСОБА_1 ознак діяння, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП та просив накласти стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі.

Заслухавши пояснення і доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, думку прокурора та захисника, суддя, вивчивши надані докази, приходить до наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положення про державну установу «Черкаський слідчий ізолятор» (далі - слідчий ізолятор) є державної установою, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

Відповідно до витягу із наказу Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України № 108/OC-22 від 15.09.2022 року «Про призначення ОСОБА_1 » призначено ОСОБА_1 , новоприйнятого, молодшим інспектором техніком (з обслуговування інженерно-технічних засобів охорони) відділу інженерно-технічних засобів охорони, зв?язку та інформатизації державної установи «Черкаський слідчий ізолятор», 16.09.2022. Присвоєно первинне спеціальне звання рядовий внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшому інспектору 2 категорії відділу режиму і охорони державної установи «Черкаський слідчий ізолятор», із зарахуванням в кадри ДКВС України, 16.09.2022.

Відповідно до посадової інструкції молодшого інспектора - техніка (з обслуговування інженерно-технічних засобів охорони) відділу інженерно-технічних засобів охорони зв?язку та інформатизації державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» призначається на посаду і звільняється з посади наказом начальника державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» з дотриманням вимог чинного законодавства, безпосередньо підпорядковується начальнику відділу інженерно-технічних засобів охорони, зв?язку та інформатизації державної установи «Черкаський слідчий ізолятор».

До завдань та обов?язків молодшого інспектора - техніка (з обслуговування інженерно-технічних засобів охорони) відділу інженерно-технічних засобів охорони зв?язку та інформатизації державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» відноситься:

- зобов?язаний знати роботу, правила експлуатації, наявність, комплектність та стан ІТЗО на об?єктах, які охороняються відділом режиму і охорони;

- зобов?язаний своєчасно і в повному обсязі, відповідно вимог Технічних умов з експлуатації, ремонту інженерно-технічних засобів охорони, технічних засобів нагляду і контролю, встановлених на об?єктах слідчих ізоляторівДержавної кримінально-виконавчої служби України проводити технічне обслуговування ТЗО, які встановлені на об?єктах, що охороняються відділом режиму і охорони;

- зобов?язаний під час зміни зовнішніх постів перевірити справність Т30 та ТЗНіК та засобів виявлення, що встановлені в забороненій зоні, робити запис про їх стан в апаратному журналі і вживати заходів для усунення виявлених недоліків;

- зобов?язаний здійснювати постійний контроль за правильним веденням апаратного журналу оператором біля пульту ТЗО;

- зобов?язаний особисто записувати в журналі обліку регламентних робіт і контролю технічного стану ІТ3О, ТЗНіК, а також в формуляри на апаратуру результати перевірок.

Згідно з п.п. «д» п.1 ч.1 ст.3 Закону суб?єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України. Одночасно, зазначена категорія віднесена до суб?єктів вчинення адміністративного правопорушення, пов?язаного з корупцією, та на них розповсюджуються обмеження і обов?язки передбачені ст.45 Закону.

Відповідно до підпункту «д» п. 1 ч. 1 ст. З Закону, ОСОБА_1 є суб?єктом декларування та зобов?язаний подавати декларацію відповідно до встановленого Законом порядку.

Приміткою до ст. 172-6 КУпАП встановлено, що суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Склад вказаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов`язкового елементу об`єктивної сторони, в той час як обов`язковим елементом об`єктивної сторони формального складу завжди є діяння.

Згідно із ч.1 ст.45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункту 5 частини першої статті З цього Закону, зобов?язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до п. 2-7 Перехідних положень Закону установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб?єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.

Як встановлено в судовому засіданні, Наказом Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України № 108/OC-22 від 15.09.2022 року «Про призначення ОСОБА_1 » призначено ОСОБА_1 , новоприйнятого, молодшим інспектором техніком (з обслуговування інженерно-технічних засобів охорони) відділу інженерно-технічних засобів охорони, зв?язку та інформатизації державної установи «Черкаський слідчий ізолятор», 16.09.2022. Присвоєно первинне спеціальне звання рядовий внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшому інспектору 2 категорії відділу режиму і охорони державної установи «Черкаський слідчий ізолятор», із зарахуванням в кадри ДКВС України, 16.09.2022.

Частиною 1 ст. 45 Закону передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» - «ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Законом та Порядком заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затвердженого Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції 23 липня 2021 року № 449/21, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 липня 2021 р. за № 987/36609 (далі - Порядок 449/21) передбачено три види декларацій, зокрема: декларація щорічна - декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону або абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону в період з 00.00 год. 01 січня до 00.00 год. 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня по 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб?єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов?язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_2 не припиняв свої повноваження молодшого інспектора - техніка (з обслуговування інженерно-технічних засобів охорони) відділу інженерно-технічних засобів охорони зв?язку та інформатизації державної установи «Черкаський слідчий ізолятор», тому зобов`язаний був подавати щорічну декларацію за 2024 рік до 31.03.2025, а подав її лише 14.03.2026.

Проте, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, який повинен бути обізнаним щодо обов`язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», подав відповідну декларацію лише 14.03.2026 о 06.46 год., що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Також вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, підтверджується матеріалами адміністративних справ, а саме: щорічною декларацією ОСОБА_1 за 2024 рік; листом про надання інформації від 13.04.2026; копією витягу з наказу № 108/ОС-22 від 15.09.2022 про призначення ОСОБА_1 молодшим інспектором техніком (з обслуговування інженерно-технічних засобів охорони) відділу інженерно-технічних засобів охорони, зв?язку та інформатизації державної установи «Черкаський слідчий ізолятор»; посадовою інструкцією молодшого інспектора (техніка з обслуговування інженерно-технічних засобів охорони) відділу інженерно-технічних засобів охорони, зв?язку та інформатизації; службовою характеристикою на сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 ; витягом із Закону України «Про запобігання корупції» від 23.07.2020 та зобов`язанням ОСОБА_1 з відміткою про його ознайомлення; копією Наказу МЮУ «про затвердження Положення про державну установу «Черкаський слідчий ізолятор»»; Положенням про державну установу «Черкаський слідчий ізолятор».

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі.

Міжнародні стандарти протидії корупції зобов`язують держави вживати заходів для встановлення у своєму національному законодавстві відповідальності за вчинення корупційних діянь. Це закріплено, зокрема, у главі ІІ «Кримінальної Конвенції про боротьбу з корупцією» від 27 січня 1999 року, главі ІІ Додаткового протоколу до неї від 15 травня 2003 року, главі ІІІ «Конвенції ООН проти корупції» від 31 жовтня 2003 року, що ратифіковані Верховною Радою України 18.10.2006 року та є обов`язковими для України.

Корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства (абзац 2 Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 05 травня 1998 року).

Сучасні реалії в Україні зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до корупційних правопорушень та необхідності ефективної протидії їм з метою захисту особи, суспільства та держави.

З огляду на підвищену суспільну небезпечність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, яке вчинене ОСОБА_1 , за відсутності інших обставин, які її знижують, порушення ним строку подачі щорічної декларації майже на рік, з метою дотримання принципів запобігання та протидії корупції, в тому числі відкритості та прозорості діяльності органів державної влади, суд вважає за неможливе його звільнення від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого за ст. 22 КУпАП, як про це просить ОСОБА_1 .

Суд зауважує, що склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП , є формальним, тобто таким, який не передбачає обов`язкових елементів об`єктивної сторони - мети, мотивів та наслідків, для констатації наявності якого встановлення суспільно небезпечних наслідків не вимагається.

Для визнання зазначеного правопорушення закінченим не потрібне настання наслідків - воно вважається умисним за умови усвідомлення особою протиправного характеру своїх дій чи бездіяльності.

Таке усвідомлення презюмується, адже особа, зазначена в п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», була допущена у встановленому законом порядку до виконання функцій держави, пройшла спеціальну перевірку, була попереджена і виконувала вимоги законодавства щодо фінансового контролю.

Відповідно до роз`яснень, викладених у абз. 9 пп. 1 п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією», під поважними причинами несвоєчасного подання декларації слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребування відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебування (тримання) під вартою тощо.

На підставі наведених положень законодавства, у судовому засіданні не встановлено наявності поважних причин несвоєчасного подання ОСОБА_1 щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік.

Доводи ОСОБА_1 про відсутність умислу при несвоєчасному поданні декларації не є підставою для звільнення його від відповідальності, оскільки суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі як прямого, так і непрямого умислу. Умисел особи при вчиненні зазначеного діяння охоплює усвідомлення нею свого обов`язку подати декларацію у визначений законом строк. ОСОБА_1 , маючи статус суб`єкта декларування, був достеменно обізнаний про вимоги статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», а отже, усвідомлював протиправний характер своєї бездіяльності, передбачав їх шкідливі наслідки у вигляді порушення вимог фінансового контролю та свідомо припускав їх настання (діючи з непрямим умислом).

Крім того, склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, є формальним, що означає, що відповідальність за вказаною нормою настає за сам факт несвоєчасного подання декларації за відсутності поважних причин, незалежно від мотивів особи чи наявності мети приховати власні статки.

Адміністративне правопорушення, передбачене ст.172-6 КУпАП, за своїм правовим змістом та спрямованістю характеризується високим рівнем суспільної небезпеки, оскільки посягає на засади фінансового контролю. Такий контроль є інструментом забезпечення прозорості та обов`язковий для всіх осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Зазначені особи мають безумовно виконувати передбачені законом вимоги, незалежно від того, чи змінювався їхній матеріальний стан, а також незалежно від наявності позитивних характеристик за місцем роботи чи інших особистих заслуг.

Вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, нівелює встановлені антикорупційним законодавством вимоги й обмеження. Воно посягає на встановлений порядок діяльності органів влади, дискредитує інститут публічної служби та знижує рівень довіри суспільства до державних інституцій. Саме по собі несвоєчасне подання декларації, навіть за відсутності негативних наслідків у вигляді приховування статків, свідчить про неналежне ставлення суб`єкта декларування до своїх прямих законодавчих обов`язків.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.

До обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 суд відносить повне визнання своєї провини та щире розкаяння. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддя не вбачає.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, наявності обставин, які пом`якшують відповідальність та відсутності обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя вважає за необхідне накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, яке буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами.

На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1, 160, 280, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Положення ч. 2 ст. 308 КУпАП передбачають, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Т. О. Комплєктова