Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №564/1517/26 — Костопільський районний суд Рівненської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1517/26

19 червня 2026 року

Костопільський районний суд Рівненської області

в складі судді Снітчук Р.М.

за участі секретаря Ажнюк О.С.

позивача ОСОБА_1 (дистанційно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав щодо його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що із ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з 07.09.2008, мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 01.08.2011 шлюб між ними розірвано.

Після розлучення неповнолітній син ОСОБА_3 залишився проживати разом із нею.

З 2011 року відповідач свідомо самоусунувся від виховання сина, жодної участі в його житті не приймає, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, стан здоров`я, не забезпечує матеріально, аліменти не сплачує, не відвідує його та не спілкується з ним.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, покликаючись на обставини, викладені у позовній заяві та просила їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала. При цьому пояснила, що відповідач після народження сина жодного разу його не відвідував і не бачив дитини взагалі, перешкод у цьому йому ніхто не чинив. Відповідач упродовж шістнадцяти років життям сина не цікавився та ніякої участі в його вихованні не приймав.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, місце та час розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, відзиву на позов не подав.

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області у судове засідання не з`явився, подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, підтримав наданий ним висновок від 10.03.2026 про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача щодо його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи, що відповідач про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав та позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача, а також думку неповнолітнього ОСОБА_3 та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що у свідоцтві про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьком вказаний ОСОБА_3 , відповідач у справі, матір`ю - ОСОБА_1 (позивач у справі).

Рішенням Козелецького районного суду Рівненської області від 01.08.2011, справа № 2/2508/663/2011, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

Відповідно до ч. 1 - ч. 5 ст. 150 Сімейного кодексу України (далі СК України) батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ч. 1 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною 4 ст. 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

За змістом роз`яснень, викладених у п. 15, 16, 17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо.

Між інтересами дитини і інтересами батьків має існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою і важливістю повинні переважати над інтересами батьків.

Із матеріалів справи вбачається, що неповнолітній ОСОБА_3 проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 , вітчимом ОСОБА_4 та перебуває на їх утриманні, для дитини створені належні умови для проживання та виховання, що підтверджується витягами з реєстру Козелецької територіальної громади від 29.03.2024, довідкою про склад сім`ї, актами обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_1 від 26.02.2026, 02.03.2026.

Із довідки КНП «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Козелецької селищної ради від 26.02.2026 вбачається, що на прийоми до сімейного лікаря неповнолітній ОСОБА_3 приходив у супроводі матері ОСОБА_1 .

У характеристиці Козелецького ліцею № 3 від 25.02.2026 зазначено, що неповнолітній ОСОБА_3 навчається у 10 класі вказаного навчального закладу, матір дитини приділяє належну увагу вихованню сина. Батько дитини не бере участі у вихованні сина, жодного разу на зв`язок із класним керівником не виходив.

Згідно розрахунку державного виконавця Костопільського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненької області № 2804 від 29.01.2026 станом на 29.01.2026 за відповідачем ОСОБА_2 рахується заборгованість зі сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період із 22.06.2011 до 29.01.2026, в сумі 291467 грн. 81 коп.

Неповнолітній ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що свого батька ОСОБА_2 жодного разу не бачив. Батько його ніколи не відвідував, не намагався спілкуватися з ним по телефону, не передавав подарунків, не вітав зі святами та днем народження, не цікавився його життям та потребами. Вважає, що є доцільним позбавлення відповідача батьківських прав.

У ході судового розгляду знайшло своє підтвердження те, що відповідач ОСОБА_2 свідомо, з власної ініціативи, самоусунувся від виконання своїх обов`язків щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_3 .

Із висновку органу опіки та піклування Козелецької селищної ради від 10.03.2026 вбачається, що відповідач свідомо від дня народження сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо його виховання, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, не цікавиться його навчанням та потребами. Дитину не відвідує та не спілкується з нею, аліменти не сплачує. Змінити поведінку відповідача і його ставлення до своїх батьківських обов`язків на краще неможливо. Вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_3 .

Таким чином встановлено, що відповідач свідомо систематично ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню неповнолітнього сина ОСОБА_3 .

Винна поведінка відповідача порушує законні права та інтереси дитини на гармонійний духовний розвиток та виховання.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У постанові Верховного Суду від 26 квітня 2022 року, справа № 520/8264/19, висловлено правову позицію, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

ЄСПЛ у рішенні від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11, встановив відсутність порушень національними судами статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного та сімейного життя), а також зауважив, що, якщо один із батьків значний проміжок часу не підтримує стосунки з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантованого Конвенцією.

Оскільки відповідач фактично від дня народження сина ОСОБА_3 , тобто більше шістнадцяти років, належним чином не виконував свої батьківські обов`язки щодо неповнолітньої дитини, жодного разу не відвідав сина і не бачив його взагалі, життям, фізичним та духовним розвитком дитини не цікавився, суд вважає, що є правильним застосування до нього крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення батьківських прав.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження обставини, що відповідач за власною ініціативою самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до неповнолітнього сина ОСОБА_3 без поважних причин, залишивши його без батьківської уваги та турботи, при цьому має місце відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною та позивачем доведено, що поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками, що свідчить про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із позовом про поновлення батьківських прав. Відповідно до ч. 4 зазначеної статті, суд при поновленні батьківських прав перевіряє наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Враховуючи те, що позивач при зверненні до суду за позовною вимогою про позбавлення батьківських прав сплатила судовий збір 1331 грн. 20 коп., відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені витрати зі сплати судового збору у вказаному розмірі.

На підставі наведеного та керуючись ст. 41, 150, п. 2 ч. 1 ст. 164, 166 Сімейного Кодексу України, ст. 8, 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 10 - 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 280 - 282 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Відповідно до ч. 6 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстрований АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 19 червня 2026 року

Суддя: Р. М. Снітчук