Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №527/1092/26 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/1092/26

провадження 2/527/979/26

РІШЕННЯ

іменем України

22 червня 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Олефір А.О.,

за участю секретаря

судового засідання - Семенової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 527/1092/26 за позовом ОСОБА_1 , поданим представником позивача Гороховською Альоною Олександрівною, до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єременко Людмила Олексіївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2026 року представник позивача звернулася до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що проживав за адресою АДРЕСА_1 .

Позивач не змогла скористатися своїм правом на прийняття спадщини з наступних причин. Психологічна обстановка в сім`ї позивача завжди, з самого мого дитинства була дуже напруженою. У зв`язку з чим батьки позивача в 1993 році розлучились та батько пішов з родини. На момент розлучення батьків позивачу було всього 4 роки та все дитинство проживала з мамою у її квартирі. Вже в дорослому віці, позивач завжди проявляла ініціативу та пропонувала зустрітись для спілкування та налагодження взаємовідносин дочки та батька, завжди вітала з днем народження та іншими святами. Однак, незважаючи на це батько все рівно мало проявляв інтересу до позивача. У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України позивач разом з мамою виїхала за кордон в Німеччину, про що також повідомляла батька, відправивши повідомленням на телефон. Однак, відповіді від батька не було, і довгий час на телефонні дзвінки та повідомлення відповіді від батька не було. Позивач думала, що можливо є якась образа на неї, адже батьку було притаманно мовчати у відповідь.

Зв`язку з родичами батька позивач не мала та інформації де вони живуть не володіла. Мати позивача запевняла, що все добре і це просто не бажання спілкуватись. Однак, знаючи, що батько родом з села Стовбуваха Полтавської області, позивач намагалась знайти людину, яка б могла дізнатись якусь інформацію чи може батько перебувати там. Враховуючи, далеку відстань позивача від померлого, пошуки затягнулись, але врешті через третіх осіб дістала телефон жительки села Стовбуваха, яка проживала поряд з сестрою батька, ОСОБА_3 , яка і повідомила позивачу про те, що батько помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також жительки села Стовбуваха повідомила, що сестра батька ОСОБА_3 збирається подавати до суду, щоб отримати земельну ділянку, яка належала батьку позивача.

Так як батько проживав постійно в місті Києві, то позивач вважала, що в неї відсутнє майно на яке може претендувати, як спадкоємиця, через що і не зверталась з заявою про прийняття спадщини. Позивач об`єктивно не могла знати про набуте майно, так як померлий сам його набув буквально за два місяці до своєї смерті. Враховуючи вище викладене, дізнавшись про земельну ділянку розміром 6,1193 гектарів, що розташована за адресою: Полтавська область, Кременчуцький (колишній Глобинський) район, на території Бугаївської сільської ради, кадастровий номер 5320681000:00:004:0094, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, позивач прийняла рішення звернутись з заявою про прийняття спадщини.

Приїхавши з Німеччини до України, позивач звернулась до Київського міського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та повторно 16 травня 2025 року отримала свідоцтво про смерть батька ОСОБА_2 . Після чого, 21 травня 2025 року позивач звернулась до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єременко Людмили Олексіївни з заявою про прийняття спадщини за законом та видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом. Проте приватним нотаріусом було винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії вих № 45/02-31 від 21.05.2025р. Позивач своєчасно не звернулась до нотаріуса, через те, що тривалий час не знала що батько ОСОБА_2 в 2020 році успадкував від своє матері земельну ділянку що розташована за адресою: Полтавська область, Кременчуцький (колишній Глобинський) район. Про дане спадкування позивач дізналась лише у нотаріуса, коли подавала заяву про прийняття спадщини.

Посилаючись на викладене, а також те, що позивач вважає що пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини із поважних причин, представник позивача просила суд, визначити ОСОБА_1 , що зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю шість місяці від дня набрання рішенням суду законної сили.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, представник подала до суду заяву у якій просила проводити розгляд справи у їх відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи у його відсутність, зазначив, що не заперечує проти задоволення пазову.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи у її відсутність.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши та давши належну оцінку зібраним по справі доказам, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а.с.6).

ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_2 (а.с.7).

Як вбачається з копії спадкової справи № 21/2024 заведеної після померлогоІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину звернулися сестра померлого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та донька померлого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.11.2024 нотаріус відмовила ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, у зв`язку з тим, що вона пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.05.2025 нотаріус відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, у зв`язку з тим, що вона пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.85-112).

Також судом встановлено, що позовну заяву ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 01 квітня 2025 року залишено без розгляду (справа № 527/573/25).

Таким чином, судом встановлено, що спадкоємці, які прийняли спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відсутні.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як зазначено в ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 не проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини вона мала протягом строку встановленого ст. 1270 ЦК України подати до нотаріальної контори заву про прийняття спадщини, проте цього не зробила.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення позивачу додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У п.п. 54-58 постанови Велика Палата Верховного Суду від 26.06.2024 (справа № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24) зазначила: «54. За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. 55. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. 56. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини. 57. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. 58. Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою».

Судом із досліджених доказів встановлено, що позивач є спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 .

Батьки позивача 11 березня 1993 року розірвали шлюб (а.с.12).

Як встановлено судом з копії закордонного паспорту позивача, у ньому містяться відмітки про виїзд позивача за кордон 11.06.2022 та в`їзд 11.05.2025 (а.с.10-11).

Окрім того, як вбачається зі скрін-шотів переписки позивача з батьком за період з 01 січня 2021 року по 01 січня 2025 року, позивачу не було відомо про смерть батька (а.с.12-13).

На підставі досліджених доказів судом встановлено, що батьки позивача розлучилися коли позивачу було 4 роки, позивач тривалий час перебувала за межами території України та не знала про смерть батька.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що строк для подання заяви про прийняття спадщини пропущено позивачем з поважних причин.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Представником відповідача по справі подано до суду заяву про визнання позову та його заява не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки представником позивача доведено, що строк для подання позивачем заяви про прийняття спадщини пропущено з поважних причин, суд вважає за необхідне визначити їй додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини.

Разом з тим, представник позивача просить визначити такий строк тривалістю шість місяців.

Вирішуючи питання стосовно тривалості додаткового строку, суд зауважує, що заявлений представником строк у шість місяців є занадто завищеним, оскільки закон вимагає визначення саме достатнього строку для подання заяви, а заявлений представником строк на надання додаткового часу за своєю тривалістю фактично дублює загальний строк для прийняття спадщини.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що достатнім додатковим строком для подання позивачем заяви про прийняття спадщини буде тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили, тому позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 13,76, 81, 258, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , поданий представником позивача ОСОБА_4 – задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп: НОМЕР_1 , додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 терміном два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , рнокпп: НОМЕР_1 ),

відповідач: Градизька селищна рада Кременчуцького району Полтавської області (місцезнаходження: 39070, Полтавська обл., Кременчуцький р-н,с-ще Градизьк, вул. Київська, буд.71, код ЄДРПОУ 21063176),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єременко Людмила Олексіївна (місцезнаходження: 04205, м. Київ, проспект Оболонський, буд.30, прим.400).

Суддя А.О. Олефір