Вирок від 21 червня 2026 р. у справі №940/1036/26 — Тетіївський районний суд Київської області

22.06.2026 Провадження по справі № 1-кп/940/126/26

Справа № 940/1036/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі

відеоконференції)

потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тетієві кримінальне провадження № 12026111300000094 від 14.05.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Одеса, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця на посаді майстер - номера обслуги 2 гармати 1 самохідного артилерійського взводу 4 самохідної артилерійської батареї 2 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 14.05.2026 о 17 год. 26 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на території АЗС «ОілБосс», за адресою: Київська область, м. Тетіїв, вул. Цвіткова, 28-А, усвідомлюючи, що працівники полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області майор поліції ОСОБА_8 та сержант поліції ОСОБА_6 виконують службові обов`язки, оскільки перебували перед ним в однострої, представились та мали при собі нагрудні жетони, демонструючи явну зневагу до працівників поліції, з метою протидії законній діяльності поліцейської ОСОБА_6 , передбачаючи протиправний характер своїх дій та бажаючи при цьому настання відповідних наслідків, умисно наніс три удари долонею лівої руки в обличчя, а саме в область правого ока та потилицю працівнику правоохоронного органу - поліцейській ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області сержанту поліції ОСОБА_6 , після чого остання втратила рівновагу та впала на бетонну плитку, якою облаштована територія АЗС.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження, а саме: садно правої брови, синець обох повік правого ока, синець правого плеча, синець правого передпліччя, синець з садном правого колінного суглоба, синець лівого колінного суглоба, які відносяться легких тілесних ушкоджень, а також закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку легкого ступеня з цефалічним синдромом, закритий перелом кісток носа без зміщення, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

В подальшому, протиправні дії ОСОБА_4 були припинені працівниками правоохоронного органу.

Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

ІІ. Позиція сторін кримінального провадження

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини, зазначені в обвинувальному акті та надав показання, що дійсно, 14.05.2026, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на території АЗС «ОілБосс», наніс три удари долонею лівої руки в обличчя поліцейській ОСОБА_6 , після чого остання втратила рівновагу та впала на бетонну плитку.

Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Потерпіла ОСОБА_9 щодо застосування міри покарання до обвинуваченого покладається на розсуд суду.

Прокурор підтримав висунуте ОСОБА_4 державне обвинувачення у суді у повному обсязі, заявив клопотання про розгляд справи у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України та просив суд визнати ОСОБА_4 винуватим та призначити йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 345 КК України.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просив призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 345 КК України із застосуванням положень статей 75, 76 КК України.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, оцінка та мотиви суду

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції - роз`яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини кримінального провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються та розглядає кримінальне провадження у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

ІV. Кримінально-правова кваліфікація дій обвинуваченого та призначення покарання

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

При вирішенні питання щодо міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу винного, який є військовослужбовцем, посередньо характеризується за місцем проживання, негативно за місцем проходження військової служби, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, раніше не судимий, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до положень ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 на підставі статті 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи всі обставини кримінального провадження, а також те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та необхідним призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 345 КК України.

Разом з тим, зваживши на індивідуальний ступінь тяжкості вчиненого діяння відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України, що визначається характером та ступенем суспільної небезпеки кримінального правопорушення, виходячи з конкретних обставин його вчинення, враховуючи поведінку обвинуваченого, який щиро розкаявся, висловив жаль з приводу вчиненого, попросив вибачення у потерпілої, ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину, враховуючи наявність пом`якшуючих обставин та обтяжуючих покарання обставин, беручи до уваги позицію прокурора та потерпілої, зважаючи на вимоги справедливості і мету правосуддя, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе в умовах не пов`язаних з ізоляцією від суспільства, тому призначає покарання із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, є співмірним протиправному діянню, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 , попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

V. Ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

До набрання вироком законної сили застосований ухвалою слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області від 15.05.2026 до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту - залишити без змін.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись статтями 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді позбавленняволі строком на 2 (два) роки з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України, ОСОБА_4 зобов`язати: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді цілодобового домашнього арешту до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_10