Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №362/8316/24 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/8316/24

Провадження № 2/362/395/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

за участю: секретарів судового засідання – Шмагун М.С., Рицької Г.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача в режимі відеоконференції - ОСОБА_3 ,

представника відповідача - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: служба у справах дітей та сім`ї Васильківської міської ради Київської області, Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради, про припинення нарахування та стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання дитини, стягнення шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: служба у справах дітей та сім`ї Васильківської міської ради Київської області, Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради, в якому позивач просить припинити з дня звернення позову до суду стягнення з нього аліментів на користь відповідачки на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частин заробітку (доходу), але не мнеше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття, на підставі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14.03.2023 р. у справі № 362/5062/22; стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 з дня зверення позову до суду аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частин заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття, а також суму безпідставно отриманих аліментів на утримання сина з 02.06.2023 р. у розмірі 33 964 грн. 12 коп.; стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму отриманої відповідачем державної соціальної допомоги на дитиниу з інвалідністю та її догляд у розмірі 130 364 грн. 70 коп.; стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати, у тому числі на правову допомогу.

Заявлені вимоги мотивує тим, що починаючи з 02.06.2023 р. їх неповнолітній син, який є особою з інвалідністю, постійно та безперервно проживає, знаходиться на утриманні та під доглядом позивача. Проте, відповідач отримує державну соціальну допомогу на дитиниу з інвалідністю та її догляд, а також стягує з позивача аліменти на утримання дитини, яка не проживає з матір`ю. Задля відновлення справедливості та надання сину можливості належного утримання та розвитку, позивач звернув даний позов до суду.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, показавши, що з червня 2023 р. син проживає з батьком. Є рішення про стягнення аліментів з позивача на користь відповідача на утримання двох дітей. Обставини змінились і син перебуває на утриманні батька. Позивач звертався до суду з позовом про визначення місця проживання сина з батьком, проте у травні 2024 р. позов залишено без розгляду, ухвалу позивач не оскаржував, а звернувся до органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини. Старостою села було проведено обстеження умов проживання позивача та складено акт. З червня 2023 р. дитина проживає з батьком та навчається у навчальному закладі в м. Біла Церква. Матір не цікавиться життям дитини. 07.10.2024 р. позивач звернувся до Васильківської міської ради і 07.10.2024 р. було винесено рішення виконкому Васильківської міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком. Матір відвідала дитину лише один, не забирала додому, навіть тоді, коли дитина хворіла. Відповідач діяла недобросовісно, отримуючи кошти на сина.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та суду показав, що вони з відповідачем не перебували в зареєстрованому шлюбі, проте від спільного проживання вони мають двох дітей. Син був переданий відповідачем йому на канікулах. Для того, щоб законно отримувати допомогу на дитину, він звернувся до виконкому. Мав намір йти служити, звільнився з роботи, щоб побути влітку з сином, проте забирати його назад після закінчення канікул матір відмовилась. Весь вільний час він займається з сином, на вихідних та в інший час. Коли дитина здорова, то перебуває в школі-інтернаті 5 днів на тиждень не за державні кошти. Дитина вже 3 роки перебуває на утриманні позивача, відповідач коштів не надає. Від держави позивач отримує 9 тис. грн., також працює і отримує заробітну плату, допомагають також колеги і друзі. Проживають в будинку його рідної тітки.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала, вказуючи на необгрунтованість та безпідставність такого. Суду показала, що позивач обмежив її у спілкуванні з сином та змінив його місце проживання. Дитина проводить більшість часу в державному закладі, позивач ним не займається. Сина вона передала позивачу тимчасово на літо. Позивач тривалий час ухилявся від утримання дітей, приховував свої доходи. У житті доньки позивач участь не приймає. Вона витратила більше 600 тис. грн. на навчання доньки. Питання опіки над сином було ініційовано позивачем без її відома. В умовах війни її було тяжко утримувати двох дітей. Кошти в сумі 130364,70 грн., що є соц. допомогою для сина, витратила на навчання доньки. Її кошти на утримання сина витрачає на утримання свого будинку. Коштів на утримання сина вона позивачу не сплачує.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вважаючи його необгрунтованим та безпідставним. Суду показав, що діти зареєстровані за місцем проживання матері. Відповідач утримує двох дітей. Батько не має місця реєстрації.

Представники третіх осіб просили суд розглядати справу у їх відсутності та на підставі наявних у справі доказів.

Суд,заслухавши представників позивача та відповідача, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, виснував наступне:

Статтею 12 ЦПК України передбачена рівність прав учасників справи щодо здійснення процесуальних прав та обов`язків, передбачених Законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Диспозитивність цивільного судочинства виявляється в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (стаття 13 ЦПК України).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

За статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Тож, слід зробити висновок, що суд не втручається у процесуальну діяльність учасників процесу (реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання покладених на них процесуальних обов`язків), крім випадків, передбачених ЦПК України.

У процесуальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою суду першої інстанцій.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

14.03.2026 р. рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі № 362/5062/22 стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину починаючи з 07.12.2022 р. і до досягнення дітьми повноліття.

Рішенням встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві 28.12.2012 р., актовий запис № 3198, сторони є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві 28.12.2012 р., актовий запис № 3197, сторони є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

З довідки старости с. Велика Бугаївка №27 від 11.05.2022 р. вбачається, що неповнолітні діти сторін зареєстровані та проживають разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

У травні 2022 р. ОСОБА_3 звернулась до Васильківського міськрайонного суду Київської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача аліментів.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25.07.2022 р. по справі № 362/1676/22 їй було відмовлено у видачі судового наказу.

Рішення не оскаржувалось та набрало чинності 14.04.2023 р. (надалі - рішення).

07.03.2023 р. ОСОБА_3 , як законному представнику дитини з інвалідністю, видано УСЗН м. Васильків посвідчення серії НОМЕР_4 з правом отримання Державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства.

19.04.2023 р. Васильківським міськрайонним судом Київської області на підставі рішення видано виконавчий лист, що за заявою стягувача ОСОБА_3 від 12.05.2023 р. прийнятий до виконання.

15.05.2023 р. головним державним виконавцем Васильківського ВДВС в Обухівському районі Київської області ЦМРУ МЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 71802332.

13.02.2024 р. ОСОБА_3 подала до Васильківського ВДВС заяву в якій повідомила, що за період з 07.12.2022 р. до 13.02.2024 р. в рахунок аліментів отримала лише 2141 грн.

01.03.2024 р. ОСОБА_3 подала до Васильківського ВДВС запит стосовно виконавчого провадження № 71802332 від 15.05.2023 р., в якому просила здійснити заходи зі стягнення аліментів та штрафу та повідомила, що фактичним місцем проживання боржника є АДРЕСА_2 .

19.03.2024 р. головним державним виконавцем Васильківського ВДВС в Обухівському районі Київської області ЦМРУ МЮ (м. Київ) в постанові встановлено станом на 19.03.2024 р. борг по аліментах у сумі 67 928,24 грн., через що стягнуто з боржника на користь стягувача штраф у розмірі 13 586,65 грн.

20.03.2024 р. ОСОБА_3 подала повторно до Васильківського ВДВС запит щодо надання довідки–розрахунку аліментів, в якому вказала, що за період з 07.12.2020 р. по 20.03.2024 р. аліментів не отримувала, окрім суми 2141,76 грн., а також просила не знімати з боржника та його майна заборони та стягнути штрафи за невиконання рішення суду.

20.03.2024 р. ОСОБА_1 сплатив 81513,90 грн. з призначенням: оплата штрафу згідно ВП № 71802332, що засвідчено квитанцією до платіжної інструкції № 44505574.

01.10.2024 р. головним державним виконавцем Васильківського ВДВС в Обухівському районі Київської області ЦМРУ МЮ (м. Київ) постановлено звернути стягнення на доходи боржника до погашення загально суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка складає 1280 грн.

Як вбачається з довідки–розрахунку Васильківського ВДВС в Обухівському районі Київської області ЦМРУ МЮ (м. Київ) від 09.10.2024 р. АСВП № 71802332, починаючи з 07.12.2022 р. та до вересня 2024 р. нараховано до сплати 96360,00 грн. аліментів та сплачено ОСОБА_1 на виконання рішення аліментів у сумі 95 552,87 грн. Борг становить 807,13 грн.

Частиною другою статті 51 Конституції України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

З роз`яснень, викладених у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вбачається, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Частиною третьою статті 181, частиною першою статті 183 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів і ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини (Постанова Верховного Суду від 11 березня 2020 р. у справі №759/10277/18).

Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Судом достовірно встановлено, що малолітній син сторін ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дитиною, яка потребує домашнього догляду (дитина - інвалід), зареєстрований в АДРЕСА_1 , що підтверджується висновоком № 404/4661 від 17.09.2018 р. та довідкою № 63/577 від 22.06.2022 р. Київського міського психоневрологічного диспансеру. Висновок дійсний до 28.11.2030 р.

Згідно паспорту громадянина України НОМЕР_5 від 01.10.1999 р., місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване в АДРЕСА_3 .

Місце проживання неповнолітніх дітей, відповідно до витягів з реєстру територіальної громади № 2024/002810270 та № 2024/002810390 від 20.03.2024 р., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 17.05.2016 р. та станом на 20.03.2024 р. зареєстровано в АДРЕСА_1 . За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майн, номер довідки 375215610 від 20.04.2024 р., право власності на будинок АДРЕСА_1 зареєстроване в рівних чатсинах по за кожним за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Згодою, викладеною особисто ОСОБА_3 08.11.2021 р., остання зобов`язалася не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з дітьми; їх відвідуванні за адресою їх постійного місця проживання, а саме в АДРЕСА_1 , лише за погодженнями зі ОСОБА_3 . При цьому відвідування дітьми місця проживання батька допускається без згоди, але за попередження ОСОБА_3 . Окрім того, ОСОБА_3 08.11.2021 р. надала письмову згоду ОСОБА_1 право на проживання в її будинку за адресою: АДРЕСА_3 до моменту підписання сторонами згоди, що регулює розподіл спільно нажитого майна.

Місцем фактичного проживання ОСОБА_1 , за довідкою старости села Тростинка та Шевченківка Васильківської міської ради Київської області від 06.02.2024 р. № 35-13/09.01-22, є АДРЕСА_2 , де з 08.06.2023 р. має на утриманні сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Факт утримання сина батьком та спільного проживання у будинку АДРЕСА_2 також засвідчується: актом обстеження умов проживання від 08.07.2023 р., за яким умови проживання хороші, син ОСОБА_7 має окрему кімнату та забезпечений всім необхідним. В будинку проживають батько ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_8 , син ОСОБА_7 та пасинок ОСОБА_9 ; актом оцінки потреб сім`ї № 37 від 11.04.2024 р., за яким дитина ОСОБА_5 перебуває в КЗ КОР «Білоцерківський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр», де навчається у третьому класі, успішність покращилася. Син любить тата та прихильний до ОСОБА_10 . Сім`я проживає в приватному будинку, який належить рідній тітці ОСОБА_11 . Будинок зі всіма зручностями, 3 кімнати. ОСОБА_7 має окрему кімнату, де охайно та прибрано; висновком оцінки потреб сім`ї від 11.04.2024 р., за яким мати дитини не бере участі у виховані сина, не відвідує його та не забирає сина додому; актом № 78 обстеження умов проживання від 13.06.2024 р., складеним в.о.начальника ССДС, згідно якого під час обстеження встановлено що вихованням сина займається батько.

З огляду договору про надання послуг з проживання та утримання учня на пансіоні закладу освіти від 01.09.2023 р., такий укладено між ОСОБА_1 та КЗ КОР «Білоцерківський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр» (надалі - Центр, предметом Договору є послуги з проживання та утримання учня ОСОБА_5 , 2012 р.н., у пансіоні закладу освіти у період з 01.09.2023 р. до 31.05.2024 р. за індивідуальним графіком, що також засвідчено довідкою Центру від 17.11.2023 р. № 41.

02.01.2024 р. довідкою за вих. № 590/21/01-12 виданою Службою у справах дітей та сім`ї Васильківської міської ради Київської області та дійсною до 31.03.2024 р. засвідчено, що малолітній син ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є інвалідом з дитинства, на даний час проживає з батьком і повністю перебуває на його утриманні.

За інформацією в.о. директора Центру від 06.02.2024 р. за вих. № 8, ОСОБА_12 , учень 3-Б класу, проживає з батьком, який виконує умови договору, складені між ним та адміністрацією закладу про умови проживання, а саме: з 01.09.2023 р. батько вчасно привозить та забирає сина на вихідні; дитина охайна; ОСОБА_13 адекватно та з розумінням відноситься до рекомендацій та зауважень лікаря, медичної сестри та педагогів закладу. Мати з 01.09.2023 р. не підтримує контакту із педагогами та адміністрацією, не бере участі у вихованні дитини, не відвідує та не забирає сина додому, не цікавиться його здоров`ям.

Відповідно до Декларації від 29.03.2024 р. № 001-ТР1Х-Н8АО про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, законним представником пацієнта ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 .

02.09.2024 р. між ОСОБА_1 та КЗ КОР «Білоцерківський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр» відносно пансіону для ОСОБА_5 укладено договір до 30.05.2024 р.

Станом на 02.09.2024 р., що підтверджується довідкою № 33 від 02.09.2024 р. Центру, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учнем 4-Б класу.

07.10.2024 р. за № 535 виконавчим комітетом Васильківської міської ради вирішено визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі висновку щодо доцільності визначення місця проживання малолітньої дини ОСОБА_5 з батьком ОСОБА_1 .

Згідно відповіді від 31.10.2024 р. КЗ КОР «Білоцерківський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр» на адвокатський запит, з 01.09.2023 р. ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ) зверталась до адміністрації щодо отримання інформації про стан здоров`я в такі дати: 01.03.2024 р., 12.03.2024 р., 12.09.2024 р., 30.09.2024 р., 22.10.2024 р., про що свідчить листування у вайбері. З 01.09.2023 р. і до 31.10.2024 р. мати відвідувала дитину в закладі лише один раз. Це було 17.09. о 13 год., про що свідчить запис в журналі реєстрації відвідування батьками дітей, що зараховані на цілодобове перебування. З 01.09.2023 р. по 31.10.2024 р. ОСОБА_3 не забирала свого сина ОСОБА_5 додому. Адміністрація Центру повідомляла матір про стан здоров`я, харчування дитини. Вона дякувала працівникам закладу. А коли повідомляли, що дитини захворіла, то відповіла, що не може його забрати додому.

Згідно відповіді від 11.11.2024 р. за вих. № 732/01-23 Васильківської міської ради на адвокатський запит, ОСОБА_3 надавала пояснення в усній формі на комісії з питань захисту прав дитини про те, що її син ОСОБА_12 проживає разом з батьком з 2023 р., що пояснює відсутністю можливості брати участь у вихованні свого сина, так як періодично знаходиться за кордоном. ОСОБА_7 проживає з батьком, тому що дитину потрібно відвозити та забирати з Центру кожні вихідні, а в неї такої можливості немає. Відповідно до заяви ОСОБА_1 до в.о. начальника служби у справах дітей та сім`ї, останній звернувся із заявою про визначення місця проживання малолітнього сина з ним 13.06.2024 р.

Посвідченням серії НОМЕР_6 , виданим 20.11.2024 р. УСЗН м. Васильків Київська область засвідчено, що законним представником (опікуном) дитини з інвалідністю ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому призначено державну соціальну допомогу в розмірі 8044,70 грн. є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається з довіреності від 26.08.2025 р., що діє до 26.08.2028 р., та Договору на охорону маєтків та майна з правом проживання від 01.09.2025 р., в будинку АДРЕСА_1 фактично проживає охоронник ОСОБА_16 , якого уповноважено здавати в оренду за ціною та на умовах за його розсудом будь яке належне ОСОБА_3 майно.

З огляду паспорту громадянина України ОСОБА_17 для виїзду за кордон № НОМЕР_7 від 14.03.2017 р., орган видач 3201, та паспорту громадянина України ОСОБА_6 для виїзду за кордон № НОМЕР_8 від 22.05.2023 р., орган видачі 8036, з 03.09.2025 р. мати з донькою пройшли міграційний контроль в аеропорту ОСОБА_18 , в напрямку якого виїхали 03.07.2025 р.

Факт проживання, утримання та догляду батьком за сином підтверджується наданими суду відповідачкою: відповіддю Васильківської міської ради від 21.04.2026 р. за вих. № 158/21/01-12; відповіддю Служби у справах дітей та сім`ї від 26.03.2026 р. за вих. № 110/21/01-12; актом № 50 від 23.03.2026 р. обстеження умов проживання ОСОБА_1 ; листом адміністрації КЗ КОР «Мостищенська спеціальна школа» від 21.05.2026 р. № 01-50/83, за яким ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарахований до закладу з 01.09.2025 р. за заявою батька, перебуває у закладі освіти на загальних підставах як дитина з особливими освітніми потребами, вихованець не перебуває на повному державному утриманні, для дитини організовано освітній процес відповідно до індивідуальної програми розвитку, а також забезпечно надання корекційно-розвиткових та реабілітаційних послуг згідно з її освітніми потребами та рекомендаціями інклюзивно-ресурсного центру, учень забезпечений належними умовами навчання, проживання, виховання, медичного супроводу та соціального- побутового обслуговування; відповіддю Департаменту освіти і науки Київської обласної державнї адміністрації № 1705/32.01/32.06-2026 від 15.05.2026 р.; випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1537 від 04.03.2026, де місце проживання хворого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказано АДРЕСА_2 , учень 6 класу ліцею.

Долучені до справи відповідачкою скріншоти переписки, викладені іноземною мовою, судом не досліджувались через відсутність офіційного перекладу на державну мову. Переписка, що велася державною мовою, не має дат здійснення такої, не містить повної інформації, а тому вважається судом неналежним доказом.

Таким чином, суд приходить до достовірного висновку про те, що малолітній син ОСОБА_12 постійно проживає, знаходиться на утриманні та догляді батька ОСОБА_19 , починаючи з 08.06.2023 р.

Відповідно до довідки № 12 від 16.03.2026 р., виданої начальником Управління СЗН Васильківської міської ради, про отримання (неотримання) допомоги, з 01.06.2023 р. до 31.10.2024 р. ОСОБА_3 отримала загальну суму доходу (основний розмір виплати допомоги та надбавка на догляд), за винятком аліментів, в розмірі 130 364,74 грн.

Оскільки дитина, на догляд за якою було виплачено кошти ОСОБА_3 , у період з 08.06.2023 р. знаходилась під доглядом батька, то із ОСОБА_3 слід стягнути на користь ОСОБА_1 загальну суму нарахованої та виплаченої допомоги в розмірі 128 466,62 грн.

Окрім того, суд вважає за необхідне припинити стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14.03.2023 р. у справі № 362/5062/22, та стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 розмір отриманих стягувачем аліментів за період з 08.06.2023 р. до 01.10.2024 р. включно у сумі 35 040 грн. (13140х1/3/2х16).

Аналізуючи вищезазначені обставини та факти, враховуючи принципи об`єктивності та справедливості, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача на його користь аліменти на утримання сина ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів її доходів щомісячно починаючи з 09.12.2024 р. та до досягнення сином повноліття, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, підлягають задоволенню, з огляду на наявність на утриманні відповідачки неповнолітньої доньки ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно зі статтею 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тому аліменти слід призначити з 09 грудня 2024 р., тобто з дня пред`явлення позивачем вказаного позову.

Згідно ч. 6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь Держави в розмірі 1 333,65 грн. за вимогу про стягнення аліментів та 1 333,65 грн. сплаченого позивачем судового збору.

Відповідно до статті 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Розглядаючи вимоги представника позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу в розмірі 23058,00 грн., суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання щодо понесення позивачем витрат на правову допомогу, зокрема, представником позивача було надано копію ордеру Серії АА №1442814, Додаткову угоду до Договору №21/03/24 від 21.03.2025 р., Додаткову угоду до Договору №21/03/24 від 11.03.2026 р., Додаткову угоду до Договору №21/03/24 від 12.05.2026 р. на суму 13058,00 грн., акт прийому-передачі до Договору №21/03/24 про надання правової допомоги від 12.05.2026 р. на суму 14100 грн., а всього - 27158,00 грн.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на те, що представником позивача у строк, визначений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, було надано до суду докази понесення позивачем витрат на правову допомогу та до ухвалення рішення у справі зроблено відповідну заяву, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на правову (правничу) допомогу у зрозмірі 27158,00 грн. При прийнятті такого рішення судом також враховані вимоги частин 4, 5 ст. 137 ЦПК України, складність справи, відсутність судових засідань за участю осіб, обсяг наданих адвокатських послуг та витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності та співрозмірності, суд вважає таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи та з метою уникнення можливості неправомірного збагачення позивача за рахунок відповідача.

Керуючись статями 5, 180-183, 191 СК України, статями 2, 12, 13, 19, 76-83, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 354, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.12.2024 р. і до досягнення сином повноліття.

Припинити стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14.03.2023 р. у справі № 362/5062/22.

Стягнути зі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , загальну суму нарахованої та виплаченої допомоги по догляду за дитиною з інвалідністю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 128 466,62 грн. (сто двадцять вісім тисяч чотириста шістдесят шість гривень 62 копійки).

Стягнути зі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розмір безпідставно отриманих аліментів за період з 08.06.2023 р. до 01.10.2024 р. включно у сумі 35 040 грн. (тридцять п`ять тисяч сорок гривень 00 копійок).

В іншій частині вимог - відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави 1333,65 грн. судового збору.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу в розмірі 27158,00 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кравченко Л.М.