Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №359/3451/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа 359/3451/26

Провадження 2-а/359/66/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.

при секретарі судового засідання Кривохижі О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Київський області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з вказаним адміністративним позовом у якому просить суд скасувати постанову серії ББА № 709201від 29.01.2026 року за ч. 5 ст. 121 КУпАП , а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що в оскаржуваній постанові зазначено, що вона 29.01.2026 12:26 год м. Бориспіль, вул. Броварська, керуючи транспортним засобом «BMW» моделі Х7, державний номерний знак НОМЕР_1 , при наявності ременів безпеки не користувалась ними, чим порушила п. 2.3 в ПДР України.

За вказане правопорушення її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Зазначає, що дії відповідача є такими, що суперечать чинному законодавству, а зазначена постанова про адміністративне правопорушення є незаконною та необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Крім того зазначає, що не користувалась транспортним засобом, не перевозила пасажирів, не пристебнутих ременем безпеки. Тому позивач просить скасувати вищезазначену постанову.

Ухвалою судді від 03.04.2026 відкрито провадження у вказаній справі та призначено судове засідання.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 02.06.2026 замінено неналежного відповідача Бориспільське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області на належного ГУНП в Київський області.

Представник позивача у судове засіданя не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином.

Представник відповідача у судове засіданя не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином.

Крім того, представник відповідача направив до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого вказав на те, що твердження викладені позивачем у позові є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що з відеореєстратора вбачається, що позивач на запитання поліцейського, чому не користуєтесь пасаком безпеки, відповіла «хіба це є проблема, забула» Від так, твердження позивача про те, що не користувалася транспортним засобом, не перевозив пасажирів не пристебнутих ременем безпеки, не відповідають дійсності та спростовуються відеозаписом з відеореєстратора. Відповідачем до відзиву було долучено відеозапис. З цих підстав представник відповідача просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд дійшов наступного висновку.

Судом, встановлено, що інспектором Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Мельником М.В. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення серії ЕББА № 709021 від 29.01.2026.

Вказаною постановою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень.

З постанови слідує, що позивач 29.01.2026 12:26 год м. Бориспіль, вул. Броварська, керуючи транспортним засобом «BMW» моделі Х7, державний номерний знак НОМЕР_1 , при наявності ременів безпеки не користувалась ними, чим порушила п. 2.3 в ПДР України.

З переглянутого відеозапису (з 12:18 год до 12:19 год) долученого представником відповідача до відзиву вбачається, що позивач на запитання поліцейського, чому не користуєтесь ремнем безпеки, відповіла «хіба це є проблема, забула». Також на відеозаписі зафіксований весь розгляд справи та винесення працівником поліції оскаржуваної постанови.

Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За приписами п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Так, частиною 5 статті 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову, що відповідає правій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17 та від 14.02.2018 по справі № 536/583/17.

Крім того, адміністративний позов не містить належного обґрунтування того, що позивач не допускав порушення ПДР України, а навпаки порушення, яке оскаржує позивач зафіксовано технічним засобом, який додано відповідачем до відзиву, який був досліджений у судовому засіданні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову, що відповідає правій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17 та від 14.02.2018 по справі № 536/583/17.

Суд зазначає, що відповідачем на дотримання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, адже зміст оскаржуваної постанови відображає склад адміністративного правопорушення.

Позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факту не порушення нею п. 2.3 «в» ПДР України.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Оскільки у позові відмовлено, витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 12, 72, 77, 90, 241-246, 268-272, 286, 293,295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Київський області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Чирка С.С.