Вирок від 18 червня 2026 р. у справі №358/1137/26 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1137/26 Провадження № 1-кп/358/173/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026116090000032 від 02.06.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Дибинці Богуславського району Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 337 КК України, -

УСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

1.Відповідно до статті 65 Конституції України, статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

2.Відповідно до статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», військовий облік усіх призовників і військовозобов`язаних ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

3.Згідно статті 34 цього закону, персонально-якісний облік військовозобов`язаних передбачає облік відомостей стосовно узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних. Ведення персонально-якісного обліку військовозобов`язаних покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

4.Військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний (п. 16 Порядку).

5.Відповідно до пункту 16 вказаного Порядку персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.

6.Так, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 являючись військовозобов`язаним відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та зобов`язаним стати на військовий облік відповідно до абз. 8 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», 04.05.2026 приблизно о 14:47 годині, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості поблизу домоволодіння, що по АДРЕСА_1 був належним чином попередженим про кримінальну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 337 КК України, де отримав під особистий підпис повістку № 7232951 від 04.05.2026 і попередження про виконання вимог військового обліку від 04.05.2026, підписане начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , полковником ОСОБА_4 , про необхідність прибуття о 09 год. 00 хв. 05.05.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташоване по АДРЕСА_1 , з метою уточнення персональних даних.

7.В подальшому ОСОБА_3 , 04.05.2026 особисто ознайомився із змістом врученого йому попередження, підписаного начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , про необхідність прибуття 05.05.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташоване по АДРЕСА_1 та поставив свій підпис про ознайомлення.

8.Незважаючи на свою обізнаність в обов`язку громадянина України проходити службу в лавах Збройних сил України, ОСОБА_3 , діючи умисно, всупереч вимог ст. 65 Конституції України, ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», з метою ухилення військовозобов`язаного від військового обліку, будучи особисто ознайомленим про кримінальну відповідальність за ухилення військовозобов`язаного від військового обліку та належним чином повідомленим про час та місце прибуття за викликом, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та свідомо бажаючи їх настання, реалізуючи протиправний умисел, спрямований на ухилення від військового обліку, без поважних на те причин не прибув у строк до 05.05.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , про причини свого неприбуття уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомив, вчинивши таким чином ухилення від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

9.Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, дають суду підстави вважати встановленим, що ОСОБА_3 умисно ухилявся від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 337 КК України, яке відноситься до категорії кримінальних проступків.

10.Тому, суд визнає доведеним обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст. 337 КК України.

Процесуальні підстави ухвалення судом рішення за наслідками розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку.

11.Частиною 2 ст.12 КК України встановлено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

12.Враховуючи, що санкцією ч. 1 ст. 337 КК України передбачене основне покарання у виді штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, то кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 337 КК України є кримінальним проступком.

13.Відповідно до ч.2 ст.381 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

14.В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, відповідно до положень ч.1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 337 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

15.До обвинувального акта долучено письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена за участю захисника ОСОБА_5 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку він беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.

16.Також, у вказаній заяві підозрюваний зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

17.Крім того, у цій заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності у спрощеному провадженні.

18.Відповідно до частини 2 статті 381 Кримінального процесуального кодексу України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

19.Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

20.Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів у добровільності такої позиції обвинуваченого, суд, дослідивши обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 та додані до нього матеріали, дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

21.При цьому, відповідно до частини 4 статті 107 КПК України, у разі якщо судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів у суді не здійснюється.

Мотиви призначення покарання.

22.З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акту та матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок передбачений ч.1 ст.337 КК України, а саме: ухилення військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

23.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст. ст. 65-67 КК України та роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

24.Дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 , суд установив, що він є раніше не судимим, офіційно не працює, неодружений, свою провину у вчиненому визнає повністю, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

25.Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.

26.Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

27.Таким чином, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих обставин суд доходить висновку, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень є покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 337 КК України.

28.На переконання суду, призначення саме такого покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

29.Процесуальні витрати, у тому числі на залучення експертів, відсутні.

30.Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

31.Запобіжні заходи до обвинуваченого не застосовувались.

32.Речові докази по справі відсутні.

33.На підставі викладеного, керуючись ст.337 КК України, ст. ст.302, 368-371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 337 КК України, призначити покарання у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень 00 коп.

2. Запобіжний захід обвинуваченому не обирався .

3. Документ, відповідно до постанови про визнання матеріального об`єкту (цифрового носія інформації) та вирішення питання про забезпечення його зберігання від 05.06.2026, а саме: оптичний DVD-R диск, що містить цифрові відео «Video» 2026-06-04 at 18.27.48.mp4» тривалість відеозапису 10 хвилин 59 секунд - залишити у матеріалах кримінального провадження.

4. Матеріали кримінального провадження № 12026116090000032 від 02.06.2026 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №358/1137/26, провадження №1-кп/358/173/26.

5. Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

6. Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Богуславський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених частиною першою статті 394 КПК України.

7. Відповідно до частини першої статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

8. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1