Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №358/401/26 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/401/26 Провадження № 2/358/647/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Романенко К.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Шпак К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богуславі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Богуславського районного суду Київської області з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 , який зареєстрований 08.08.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Богуславського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 76.

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що з 08.08.2014 перебуває у шлюбі із відповідачем, від шлюбу мають спільну дитину – дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Однак спільне життя з ОСОБА_2 не склалося, так як вони мають різні погляди на шлюб, сім`ю. Відповідач не здатний підтримувати нормальну моральну атмосферу у родині, піклуватися про побудову сімейних відносин на почуттях любові, поваги, дружби. Все це призвело до того, що сім`я розпалася, шлюбно-сімейні стосунки між ними припинено остаточно, відтак просить розірвати шлюб між нею та відповідачем у судовому порядку. Також зазначила, що після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Судом становлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 08 серпня 2014 року уклали шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Богуславського районного управління юстиції у Київській області за актовим записом № 76, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 08.08.2014 року. Після укладення шлюбу позивач змінила прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с. 7).

Від шлюбу сторони мають спільну дитину – дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Богуславського районного управління юстиції у Київській області (а.с. 11).

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву, у якій зазначив, що позов визнає та проти розірвання шлюбу не заперечує (а.с. 17).

Судом встановлено, що шлюбні відносини припинені через відсутність взаєморозуміння. Сторони спільно не проживають, не господарюють. Сім`я фактично розпалася і надалі спільне проживання і збереження сім`ї неможливе.

У відповідності зі ст.112 ч.2 Сімейного Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя чоловіка і жінки і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлені саме такі обставини, тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Керуючись ст.ст. 110, 111, 112,113 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 247, 259, 263, 264-265, 273, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Розірвати шлюб ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 08 серпня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Богуславського районного управління юстиції у Київській області за актовим записом № 76.

Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_4 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Головуючий: суддя К. С. Романенко