Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №293/448/26 — Черняхівський районний суд Житомирської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/448/26

Провадження № 2/293/520/2026

16 червня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

І. СУТЬ СПРАВИ

01.04.2026 ОСОБА_1 звернулась до Черняхівського районного суду Житомирської області, за змістом якого просить стягувати з ОСОБА_2 на свою користь на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого на дитину відповідного віку, щомісячно.

Позивач зазначає, що від шлюбу з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дитина – ОСОБА_4 . Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини, права та обов`язки подружжя. На даний час вони проживають окремо. Відповідач участі в утриманні неповнолітньої дочки не приймає, ухиляється від батьківського обов`язку щодо утримання дитини, матеріальну допомогу не надає, тому позивач змушена звернутися до суду із заявою про стягнення аліментів.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 01.04.2026 справа №293/448/26 передана на розгляд судді Збаражського О.М.

07.04.2026 на виконання вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України судом отримано відомості про адресу реєстрації відповідача.

Ухвалою суду від 13.04.2026 відкрито провадження у справі №293/448/26 розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 19.05.2026.

Ухвалою суду від 19.05.2026, яка в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено на 16.06.2026.

16.06.2026 сторони в судове засідання не прибули. Про розгляд справи повідомлялись встановленим порядком.

Позивач, згідно поданої заяви від 19.05.2026 просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 повторно не прибув у судове засідання. Причини неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву на позов не скористався, про день та час розгляду справи повідомлявся встановленим порядком (а.с. 16, 18).

У постанові від 14.03.2020 у справі №911/3142/19 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Враховуючи норми ст. 128 ЦПК України, суд рахує, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи.

Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, відповідно до ст.ст. 211, 280 ЦПК України, судом вирішено проведення заочного розгляду справи, про що 16.06.2026 постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Відповідно до свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 4).

Згідно відомостей Черняхівської територіальної громади, неповнолітня ОСОБА_3 проживає разом із своєю матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7, 10).

На запит суду з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків надійшла відповідь №2891814 про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих само зайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи відповідача ОСОБА_2 , згідно якої у січні 2025 року відповідач отримав дохід у розмірі 1870,00грн., у лютому – 2411,00грн., лютому 2026 року – 2709,93 грн. (а.с.22-23).

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН "Про права дитини" 1989 року, яка набула чинності для України 27.09.1991 держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до частини першої та другої статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частиною першою статті 183 Сімейного кодексу України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття (ч.2 ст. 183 СК України).

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття (ч.3 ст. 183 СК України).

Згідно з частиною першою статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

Встановлено, що між сторонами у справі виникли правовідносини з приводу з стягнення аліментів на неповнолітню дитину до досягнення нею повноліття.

Сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом зі своєю матір`ю та знаходиться на її утриманні.

Суд приймає до уваги, що саме батьки несуть конституційний обов`язок з утримання своїх дітей до досягнення ними повноліття, а розмір аліментів на дітей має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а також виходячи з того, що матеріальне забезпечення дитини повинно мати регулярний характер, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення аліментів із відповідача.

Кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Тобто, визначення способу (в твердій грошовій сумі чи частці) залежить тільки від вибору одержувача аліментів.

Відповідач відзив на позов не подав. Наявність у відповідача інших утриманців судом не встановлена. Відповідач не оспорює, що є працездатною особою, має можливість сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18, інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.

Визначаючи розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача, суд враховує, що відповідач є працездатною особою, інших дітей чи непрацездатних осіб на утриманні не має, оскільки належних доказів протилежного ним не надано, обов`язок батьків брати участь в утриманні своїх неповнолітніх дітей у розмірі необхідному для забезпечення гармонійного розвитку дитини, суд дійшов висновку про наявність підстав для присудження з відповідача аліментів на дітей у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, щомісяця, із дня подання заяви до суду та до досягнення дитиною повноліття, відмовляючи у визначення аліментів у мінімальному розмірі. Адже, суд не визначає мінімальний розмір аліментів на дитину (дітей), оскільки такий встановлюється законом, а не судовим рішенням. При присудженні аліментів, суд враховує, що їх розмір на одну дитину (дітей) не може бути меншим, ніж визначений законом, зокрема, частиною другою статті 182 СК України (висновок Верховного Суду України у постанові від 12.09.2018 справа № 459/2181/17).

Водночас, суд вважає за необхідне допустити рішення суду про стягнення аліментів до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць на підставі пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України.

При цьому, суд роз`яснює, що сторони не позбавлені права звернутись до суду з позовом про зміну розміру аліментів у разі зміни їх матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я, в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України (ст. 192 СК України).

VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн., оскільки позивач у силу статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від його сплати при поданні позову до суду.

Керуючись ст.ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, щомісяця, починаючи стягнення з дня подання заяви до суду, тобто з 01.04.2026, та до досягнення дитиною повноліття.

В решті позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у виді судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

Відповідач:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3

Повне рішення складено та підписано 22.06.2026.

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ