Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №292/443/26 — Пулинський районний суд Житомирської області

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/443/26

Номер провадження 2-а/292/17/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року селище Пулини

Пулинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Лотуги В.Ф., з участю секретаря судового засідання Володіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін справу за адміністративним позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шмата Руслана Петровича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2026 року представник позивача звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №6/373 від 15.10.2025, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17 000 грн., провадження у справі закрити.

В обґрунтування зазначив, що у травні 2026 року при оновленні додатку "Дія" позивачу надійшло повідомлення про відкриття виконавчого провадження.

14.05.2026 в Хорошівському ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пилипець М.В. отримав копію матеріалів виконавчого провадження №79956317, серед яких є копія оскаржуваної постанови. Засобами поштового зв`язку постанова йому не надходила, тому про її існування він дізнався лише коли отримав її у виконавця.

У постанові зазначено, що 29.08.2025 йому вручено повістку про прибуття на 31.08.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про отримання якої позивач не заперечує. Однак, він працівникам ТЦК надав медичні документи, які підтверджували те, що він проходить медичний огляд, під час якого виявлено ряд захворювань. Медичні довідки вони забрали та повідомили, що після проходження всіх обстежень ОСОБА_1 повинен з`явитися до ТЦК.

07 жовтня 2025 року позивачу зателефонував дільничний та повідомив, що йому необхідно з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 08 жовтня 2025 року ОСОБА_1 сам з`явився до ТЦК, де працівникам повідомив, що під час проходження медичного огляду у нього виявлено правобічний ексудативний плеврит та згідно вказівок лікарів він має завтра прибути до КНП "Обласний протитуберкульозний диспансер" Житомирської обласної ради для лікування захворювання, яке є досить довготривалим. Вислухавши ОСОБА_1 , працівники ТЦК надали документи, які не оголошували, не роз`яснювали та вказали на місце де потрібно проставити підписи.

З 09 вересня 2025 року позивач розпочав лікування у КНП "Обласний протитуберкульозний диспансер" Житомирської обласної ради, тривалістю 6 місяців. Після лікування, а саме - 28 квітня 2026 року завершив проходження ВЛК та медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 позивача визнано придатним до військової служби у частині забезпечення.

З 01 травня 2026 року ОСОБА_1 призвано у Збройні Сили України під час мобілізації.

Працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинили неправомірно, оскільки ОСОБА_1 не було повідомлено належним чином про винесену постанову № 6/373 від 15.10.2025, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно ознайомлення з матеріалами адміністративної справи № 6/373 встановлено, що протокол відносно ОСОБА_1 не складався та у описі документів, що міститься у справі відсутній. Аналізуючи положення законодавства, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо порушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова виносилася без участі позивача, який проходив на час її винесення лікування й працівникам ТЦК про це було достеменно відомо, адже навіть у своїх поясненнях він вказав, що проходить лікування.

Таким чином, у даному випадку, зважаючи на вказане, а також наявність даних про проходження позивачем медичного обстеження, лікування, відповідач не вжив заходів для повного з`ясування обставин справи, не врахував пояснень позивача та виніс постанову, яка не відповідає вимогам закону, тому наявні правові підстави для скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення і закриття провадження у справі. Зазначене свідчить про неналежне встановлення під час розгляду справи обставин вчиненого адміністративного правопорушення та наявність складу правопорушення.

Викладені недоліки, допущені при складанні та оформленні адміністративного матеріалу є суттєвими, оскільки не дозволяють встановити наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягується до відповідальності, що, в свою чергу, позбавляє можливості достовірно встановити обставини правопорушення та вірно кваліфікувати діяння.

Крім того, сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про скоєння адміністративного правопорушення.

За таких обставин, виходячи з викладеного, відповідачем не дотримано вимог ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а наявними у справі матеріалами не доведено в установленому порядку наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, що є підставою для скасування оскарженої постанови.

Ухвалою суду від 02.06.2026 поновлено пропущений з поважних причин встановлений законом процесуальний строк звернення до суду позивачу ОСОБА_1 з адміністративним позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд її призначений у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріали адміністративної справи по постанові №6/373 від 15.10.2025 щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

На виконання ухвали суду, 11.06.2026 відповідачем через систему "Електронний суд" надано копію матеріалів адміністративної справи по постанові №6/373 від 15.10.2025 щодо ОСОБА_1

11.06.2026 від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнають, оскільки позовна заява є безпідставною та необґрунтованою. ОСОБА_1 , під час дії особливого періоду, маючи обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, порушуючи вимоги абз.2 ч.1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", п.23, 24 Порядку №560, не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк визначений в повістці, протягом трьох днів від визначених у повістці дати та часу прибуття, не повідомив про причини неявки, окрім того в подальшому не прибув в строк, що не перевищує сім календарних днів. Позивач порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Твердження позивача про надання медичних документів, що підтверджували проходження медичного огляду та лікування, зазначені в оскаржуваній постанові, не можуть вважатися належним доказом порушення його прав, оскільки згідно консультаційних висновків наявних в матеріалах справи відвідування лікарів не припадали на дату виклику, а призначення амбулаторного лікування вказує на те, що позивач не потребував госпіталізації і відвідував лікарів лише для консультацій, здачі аналізів, обстежень або проведення лікувальних процедур. Відтак мав можливість прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 на вказану у повістці дату, та в подальшому на розгляд справи. Отже, наведені доводи позивача є необґрунтованими, ґрунтуються виключно на словах. Посилання позивача на те, що йому не було відомо про винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи. Позивач був належним чином обізнаний про притягнення його до адміністративної відповідальності, адже 08.10.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 особисто під підпис отримав виклик на розгляд справи, а тому мав можливість реалізувати свої процесуальні права, у тому числі бути присутнім при розгляді справи. Також, слід зазначити, що постанову №6/373 від 15.10.2025 було направлено на адресу позивача 11.11.2025, про що наявні докази в матеріалах справи, зокрема супровідний лист. Проте, навіть твердження позивача, що постанова йому не надходила, не змінює суті справи, оскільки особа, яка була належним чином повідомлена про дату розгляду справи, несе відповідальність за відстеження ходу провадження. З моменту вручення виклику на розгляд справи - 08.10.2025 позивач достеменно знав, що відносно нього відкрито справу про притягнення до адміністративної відповідальності та про дату, час і місце розгляду справи на 15.10.2025. Також, слід зазначити, що згідно ст.258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених ст.210, 210-1 КУпАП. Таким чином, за наявності в ТЦК підтвердних документів про отримання позивачем виклику (розписка від повістки з його підписом про отримання) та у відповідності до вимог ст.258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача не складався. Під час розгляду справи, начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Вважає постанову законною, обґрунтованою, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Від позивача та відповідача будь-яких заяв та клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зі ст.5 КАС України вбачається, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод або законних інтересів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 15 жовтня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 винесено постанову №6/373 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

За змістом постанови, ОСОБА_1 08.10.2025, як такий, що ухилявся від виконання військового обліку, був розшуканий та доставлений (супроводжений) органами Національної поліції відповідно до звернення №Е3597043 від 12.09.2025 про розшук і доставку, до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Встановлено, що ОСОБА_1 29.08.2025 вручено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 31.08.2025, однак у визначений час він не з"явився. Про наявність поважних причин неявки не повідомив. Тому встановленим порядком направлено звернення до органів Національної поліції про розшук і доставку до ІНФОРМАЦІЯ_2 . В матеріалах справи наявне пояснення ОСОБА_1 , де він вказав, що не з"явився у зв`язку з тим, що проходить лікування. На розгляд справи ОСОБА_1 не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом отримання повідомлення про виклик на розгляд справи особисто під підпис. Враховуючи, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не прибув на засідання, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, при розгляді справ за ст.210-1 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов`язковою, а тому справу розглянути у його відсутності.

ОСОБА_1 під час дії особливого періоду, маючи обов`язок з`являтися за викликом до ТЦК та СП, порушуючи вимоги ч.1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ст.ст.23, 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, не з"явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у місце та строк визначений в повістці. Протягом трьох днів від визначених у повістці дати та часу, не повідомив про причини неявки та в подальшому не прибув до зазначеного відділу ТЦК та СП в строк, що не перевищує сім календарних днів. Таким чином, своїми умисними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

У постанові зазначено, що її копію надіслано ОСОБА_1 поштовим оператором АТ "Укрпошта".

Згідно військового квитка серії НОМЕР_1 від 20.10.2000, виданого на ОСОБА_1 , останній взятий на військовий облік 17.05.2002. Медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 28.04.2026 визнаний придатним до в/служби у частині забезпечення, ВВНЗ. 01.05.2026 призваний у ЗСУ під час мобілізації, у зв`язу з чим знятий з обліку.

Відповідно до консультативних висновків спеціалістів та результатів лабораторних досліджень, ОСОБА_1 звертався до лікарів 21.08.2025, 01.09.2025, 02.09.2025, 18.05.2026. ОСОБА_1 30.08.2025 в медичних закладах проходив МРТ та КТ.

В консультативному висновку спеціаліста КНП "Обласний протитуберкульозний диспансер" Житомирської обласної ради від 18.05.2026, зазначено, що ОСОБА_1 з 09.09.2025 по 06.03.2026 лікувався амбулаторно в умовах диспансерного відділення КНП "ОПТД" ЖОР.

Як вбачається з виписки-епікриза з медичної картки стаціонарного хворого №33361 (25), ОСОБА_1 з 03.09.2025 по 08.09.2025 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП "Обласна клінічна лікарня ім.О.Ф.Гербачевського" Житомирської обласної ради.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №79956317 від 12.01.2026 державного виконавця Хорошівського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, відкрито виконавче провадження з виконання постанови №6/373, виданої 15.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 34000 грн.

Згідно постави про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанови про стягнення виконавчого збору, винесених державним виконавцем Хорошівського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 12.01.2026, для боржника ОСОБА_1 визначено розмір мінімальних витрат в загальній сумі 205 грн., та виконавчий збір в розмірі 3400 грн.

Як вбачається з постанови про арешт коштів боржника державного виконавця Хорошівського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 12.01.2026, накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення, яка становить 37605 грн.

Згідно розписки на ім`я ОСОБА_1 повістку №1203 про виклик для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09 год. 31.08.2025, він одержав особисто 29.08.2025, про що свідчить його підпис.

Відповідно до інформації про розшук ОСОБА_1 , останній оголошений в розшук 12.09.2025, у зв`язку з неприбуттям вчасно за повісткою до ТЦК та СП (ст.22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"). Розшук здійснювало відділення поліції №3 (селище Хорошів) Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області.

Згідно довідки про доставлення (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 08.10.2025, ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 08.10.2025 о 09:20, за порушення ВО. Складено адміністративні матеріали за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Справа №6/373 від 08.10.2025. Направляється для проходження ВЛК.

Відповідно до облікової картки до військового квитка (тимчасового посвідчення) серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , останній взятий на військовий облік 17.05.2022 у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Звільнений з військової служби в запас та зарахований до військового оперативного резерву. Взято на військовий облік 06.09.2025 у ІНФОРМАЦІЯ_7 , а 12.09.2025 - у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно розписки на ім`я ОСОБА_1 про з`явлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 15 год. 00 хв. 15.10.2025, як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, він її одержав особисто 08.10.2025, про що свідчить його підпис.

З письмового пояснення ОСОБА_1 від 08.10.2025 написаного власноручно на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що він не прибув вчасно по повістці тому що проходить лікування.

Відповідно до консультативних висновків спеціалістів від 21.08.2025, 09.09.2025 та протоколу рентгенологічного дослідження від 10.08.2025, ОСОБА_1 звертався в лікарню до лікарів 21.08.2025, 09.08.2025, та 10.08.2025 зроблено рентген.

Згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 №6/6343 від 11.11.2025, ОСОБА_1 повідомлено про те, що в ІНФОРМАЦІЯ_3 за результатами розгляду справи про притягнення його до відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, винесено постанову №6/373 від 15.10.2025, направлено на його адресу її копію, роз`яснено порядок сплати штрафу та відповідальність за несплату.

З супровідного листа ІНФОРМАЦІЯ_2 №6/7070 від 24.12.2025 до Хорошівського відділу ДВС у Житомирському районі Житомирської області, вбачається, що у зв`язку з несплатою штрафу в строк, установлений КУпАП, надсилають для примусового виконання в частині стягнення штрафу постанову за справою про адміністративне правопорушення від 15.10.2025 №6/373, яку винесено щодо ОСОБА_1 .

Згідно ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення (ст.251 КУпАП) є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.

У відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зі статті 280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи зокрема про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (стаття 210-1). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно частин 7, 8 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують зокрема районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України. Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки спрямовується Міністерством оборони України.

У частині 3 ст.210-1 КУпАП визначена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Згідно ч.1 ст.210-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до положень інших нормативно-правових актів.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу", Закон України "Про оборону України", Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", затверджений постановою КМУ від 16.05.2024 №560, "Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів", затверджений постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, інші закони України, а також прийняті відповідно до них Укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року введено на всій території України воєнний стан, який триває і по теперішній час.

З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.

Таким чином, з 24 лютого 2022 року на всій території Україні триває особливий період.

Відповідно до ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до ст.39 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Згідно ст.1 Закону, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

За приписами ч.2 ст.4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до частин 5, 6 ст.4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через медіа.

Згідно ч.1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п.21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ №560 від 16 травня 2024 року, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

У пункті 23 Порядку визначено, що поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Відповідно до п.24 Порядку, у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Згідно пункту 3 додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Вручення повісток, їх отримання та обов`язок з`явитися за отриманою повісткою врегульовано положеннями Законів України "Про військовий обов`язок і військову службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487 та Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року №560.

Відповідно до пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є зокрема у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.

З наданої відповідачем розписки від 29.08.2025 вбачається, що ОСОБА_1 отримав повістку № 1203 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09 год. 31.08.2025 для уточнення облікових даних та проходження медичного огляду. Факт отримання повістки, позивачем не заперечується.

У позовній заяві представник позивача, як на одну з підстав незаконності прийнятого оскаржуваного рішення зазначає те, що відносно ОСОБА_1 не був складений протокол про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст.258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Отже, з огляду на вказану норму закону, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, а тому дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 щодо винесення оскаржуваної постанови без складання протоколу про адміністративне правопорушення, не є протиправними, а відповідають визначеному законом порядку прийняття оскаржуваного рішення.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 визнає факт неявки на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 31.08.2025. Зазначає, що працівникам ТЦК та СП надав медичні документи, які підтверджують те, що проходить медичний огляд.

Згідно розписки на ім`я ОСОБА_1 , останній викликався для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09 год. 31.08.2025.

Однак, як вбачається з медичних документів, наданих відповідачем на виконання ухвали суду та доданих представником позивачем до позовної заяви, у них відсітні дані про те, що ОСОБА_1 в день виклику до ТЦК та СП - 31.08.2025, перебував на стаціонарному лікуванні, або мав захворювання, які позбавили його можливості особисто прибути, не надані такі докази стороною позивача і під час розгляду справи.

Відповідно до ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізація", п.21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024, громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

Досліджені письмові докази, на переконання суду, свідчать про те, що ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 31.08.2025, однак на вказану дату не з"явився та не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 в строк, що не перевищує сім календарних днів, тим самим позивач порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Будь-які дані чи докази, які б свідчили про неможливість прибуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріали справи не містять і таких доказів позивачем не надано.

Таким чином, позивач порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію, а саме - вимоги ч.1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", і тим самим під час особливого періоду вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Як вбачається зі ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Під час розгляду справи не встановлено порушення прав ОСОБА_1 щодо розгляду справи без його участі, оскільки він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою, яку він одержав особисто 08.10.2025. Про поважність причин неявки ОСОБА_1 не повідомляв і не просив відкласти розгляд справи.

Вказане підтверджується розпискою від 08.10.2025 на ім"я ОСОБА_1 , про виклик на 15 год. 00 хв. 15.10.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-3 КУпАП.

З огляду на викладене, у відповідача згідно ст.268 КУпАП, були всі підстави для розгляду матеріалів щодо ОСОБА_1 без його участі з прийняттям відповідного рішення, оскільки при розгляді справ даної категорії, його участь не є обов`язковою.

Враховуючи викладені вимоги закону, а також беручи до уваги встановлені обставини, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, оскільки останній будучи військовозобов`язаним не з`явився 31.08.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 в особливий період, тим самим порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі №536/583/17).

У відповідності до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено належними, достатніми та допустимими доказами, законність оскарженої постанови, яка винесена у межах повноважень відповідача, в порядку та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуваннях усіх обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Доводи представника позивача на які він посилається як на підставу незаконності та необґрунтованості оскаржуваної постанови, свого підтвердження під час розгляду справи не знайшли та спростовуються дослідженими судом доказами.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб"єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб"єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб"єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Обґрунтовуючи цю постанову, суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини, який вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 257-263, 286, 293 КАС України,-

У Х В А Л И В :

Постанову по справі про адміністративне правопорушення №6/373 від 15.10.2025 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП залишити без змін, а позовну заяву, без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , знаходиться в м.Житомирі, ідентифікаційний код - НОМЕР_4 .

Суддя В.Ф.Лотуга