Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №158/1860/26 — Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/1860/26

Провадження № 2/0158/907/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ЗАОЧНЕ/

22 червня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Костюкевича О.К.,

за участю секретаря судового засідання – Шрамко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, отриманої внаслідок кримінального правопорушення, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, отриманої внаслідок кримінального правопорушення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 25.07.2025, який набрав законної сили 26.08.2025, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 382 КК України, ч. 4 ст. 185 КК України.

У січні 2025 року ОСОБА_2 , перебуваючи у приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , таємно, викрав грошові кошти в сумі 10000 доларів США, чим завдав позивачу майнової шкоди у великих розмірах на суму 414519 гривень.

Незважаючи на обіцянку відшкодувати матеріальну шкоду ще на досудовому розслідуванні, відповідач сплатив лише 1000 грн. На даний момент відповідач добровільно відшкодовувати завдані збитки відмовляється, повертати викрадені кошти не бажає, а також не має такої можливості, оскільки був взятий під варту із зали суду.

Посилаючись на те, що викрадені грошові кошти відповідачем не повернуті, а завдані збитки у добровільному порядку не відшкодовані, позивач просить стягнути з відповідача майнову шкоду в розмірі 413519 грн.

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 29.04.2026 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено підготовче провадження.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 08.06.2026 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. До суду подав заяву про підтримання позову та розгляд справи у його відсутності, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Відзиву на позовну заяву до суду не подав. Клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції від нього не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Відтак, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до статті 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 25.07.2025, який набрав законної сили 26.08.2025, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 382 КК України, ч. 4 ст. 185 КК України (а.с. 5-7).

Згідно з вироком встановлено, що зокрема, у січні 2025 року (точної дати та часу досудовим слідством не встановлено) ОСОБА_2 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, який введений на території України відповідно до Указу Президента України№64/2022«Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року, неодноразово продовженого у встановленому законом порядку, востаннє указом Президента У країни «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №235/2025 від 15.04.2025, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №4356-1Х від 16.04.2025, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, перебуваючи у приміщенні житлового будинку за адресою: Волинська область, м. Ківерці, вул. Олени Пчілки, 20, шляхом вільного доступу, таємно, викрав грошові кошти в сумі 10000 доларів США, чим завдав ОСОБА_1 майнової шкоди у великих розмірах на суму 414519 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину з приводу пред`явленого йому обвинувачення визнав в повному об`ємі та показав суду, що, зокрема, у січні 2025 року він, перебуваючи в приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу, таємно, викрав у потерпілого ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10000 доларів США, які знаходились у коробці в паперовому конверті у при ліжковій тумбочці. Відшкодував потерпілому ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1000 грн. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати та не позбавляти волі.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Факт заподіяння майнової шкоди позивачу внаслідок вчинення злочину встановлено судом у кримінальному провадженні та не підлягає доказуванню в ході розгляду цієї справи.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З вироку суду вбачається, що відповідач таємно викрав належні позивачу грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, чим заподіяв йому майнову шкоду на суму 414 519 грн.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Як роз`яснено у п.п. 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі й майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними й шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем добровільно відшкодовано позивачу лише 1 000 грн. Доказів відшкодування решти завданої шкоди суду не надано.

Відповідно до ст. ст. 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Встановивши наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача ОСОБА_2 та заподіяною позивачу майновою шкодою, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

За таких обставин суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню майнова шкода в розмірі 413 519 грн, що становить різницю між встановленим вироком розміром шкоди 414 519 грн та добровільно відшкодованими відповідачем коштами у сумі 1 000 грн.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Оскільки позивач звернувся до суду з вимогою про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, він звільнений від сплати судового збору.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь держави.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у встановленому законом розмірі.

На підставі ст.ст. 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 10,12, 76-78, 81-82, 141, 247, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, отриманої внаслідок кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 413 519 (чотириста тринадцять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 4 135 (чотири тисячі сто тридцять п`ять) грн. 19 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , житель АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич