Вирок від 21 червня 2026 р. у справі №158/1975/26 — Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/1975/26

Провадження № 1-кп/0158/139/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участю секретаря – ОСОБА_2

з участю прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду м. Ківерці кримінальне провадження №12026030590000222 від 19.04.2026 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Береги, Млинівського району Рівненської області, без зареєстрованого місця проживання, із вищою освітою, особи з інвалідністю ІІІ групи, учасника бойових дій, розлученого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, на момент вчинення кримінальних правопорушень, згідно із ст. 89 КК України є таким, що немає судимості, на момент розгляду справи засуджений вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.04.2026 за ч.1 ст.125, ч.1 ст.162, ч. 1 ст. 296 КК України, на підставі ч.1 ст.70 КК України, до покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки,

за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 382 КК України, -

В С Т А Н О В И В

В період часу з 12 квітня 2026 року по 18 квітня 2026 року, точної дати та часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , діючи умисно, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно, не маючи на те відповідного дозволу, всупереч вимогам ст. 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», знаходячись по вулиці Горохівська в селі Гірка Полонка Луцького району Волинської області, придбав у невстановленої на даний час досудовим розслідуванням особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, ZIP-пакет з подрібненою речовиною рослинного походження, який помістив до салону свого автомобіля марки «Mersedes E220», з реєстраційним номерним

знаком НОМЕР_1 , тобто незаконно придбав та в подальшому розпочав незаконно зберігати при собі наркотичний засіб без мети збуту до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції під час проведення огляду місця події, який був проведений 18.04.2026 о 12 год. 41 хв. поблизу будинку за адресою м. Ківерці, вул. Пилипа Орлика, 55.

Згідно висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № CЕ-19/103-26/5044-НЗПРАП від 23.04.2026, надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору, являє собою наркотичний засіб – канабіс. Маса канабісу (у перерахунку на висушену речовину) становить 8,1362 г.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 січня 2026 року у справі № 161/25413/25 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, що набрала законної сили 20 січня 2026 року.

Однак, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, 18 квітня 2026 року о 11 годині 52 хвилини умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керував транспортним засобом марки «Mersedes E220», з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , на автомобільній дорозі Р-14 по вулиці Пилипа Орлика в місті Ківерці Луцького району Волинської області, де його було зупинено працівниками поліції.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю, обставини їх вчинення не заперечував, дав послідовні показання, які узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного, зазначивши про визнання вини, щире каяття та просив суд врахувати стан здоров`я обвинуваченого, зокрема наявність посттравматичного стресового розладу та залежності від канабіоїдів, як обставини, що істотно характеризують особу винного та підлягають врахуванню при призначенні покарання, а також просив суд призначити мінімальне покарання, передбачене санкціями інкримінованих статей.

Крім цього, винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 382 КК України повністю підтверджується, зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами в кримінальному провадженні, а саме:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.04.2025 (а.с. 25-26);

- протоколом огляду місця події від 18.04.2026, з відеозаписом та фототаблицею до нього

(а.с. 33-41);

- протоколом огляду речей від 19.04.2026, з фототаблицею до нього (а.с. 42-48);

- висновком експерта № CЕ-19/103-26/5044-НЗПРАП від 23.04.2026 з ілюстративною

таблицею з якого вбачається, що надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору, являє собою наркотичний засіб – канабіс (а.с. 53-57);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 23.04.2026 (а.с. 60);

- протоколом огляду документу (відеозапису) від 24 квітня 2026 року (а.с. 63-70);

Дані докази, відповідно до ст. 85, 86 КПК України, суд вважає належними та допустимими, оскільки вони прямо та опосередковано підтверджують обставини, що підлягають доказуванню та мають значення у даному провадженні, а також отримані у порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні наркотичного засобу без мети збуту та в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 382 КК України.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з положеннями ч. 5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до нетяжких злочинів; характеризуючі дані на особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується негативно, є особою з інвалідністю ІІІ групи, учасником бойових дій, розлучений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, на момент вчинення кримінальних правопорушень, згідно із ст. 89 КК України є таким, що немає судимості, на момент розгляду справи засуджений вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.04.2026 за ч.1 ст.125, ч.1 ст.162, ч. 1 ст. 296 КК України, на підставі ч.1 ст.70 КК України, до покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки, звертався за медичною допомогою до лікаря-психіатра, неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні у психіатричному відділенні закладу охорони здоров`я.

Разом з тим суд враховує, що згідно з висновком експерта № 196 за результатами судово-психіатричної експертизи у ОСОБА_4 діагностовано посттравматичний стресовий розлад, обтяжений канабіоїдною залежністю.

Суд зазначає, що встановлений у обвинуваченого посттравматичний стресовий розлад сам по собі не виключає його осудності та не свідчить про відсутність у нього здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними під час вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень. Даних, які б свідчили про наявність підстав для застосування положень статті 19 КК України, судом не встановлено.

Водночас, зазначений психічний стан обвинуваченого, а також наявність у нього залежності від канабіоїдів, суд відповідно до статей 66, 67 КК України враховує як обставини, що характеризують особу винного та можуть впливати на ступінь суворості призначуваного покарання.

До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги те, що покарання повинно призначатись згідно принципу індивідуалізації та має на меті не лише кару, але й виправлення обвинуваченого, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 неможливе без ізоляції від суспільства та приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції статтей закону, за якими він притягується до кримінальної відповідальності, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим суд призначає ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Оцінюючи наведені обставини в сукупності, суд доходить висновку, що призначення покарання у виді штрафу або застосування більш м`яких заходів кримінально-правового впливу не забезпечить досягнення мети покарання. Суд враховує, що після набрання законної сили постановою суду про позбавлення права керування транспортними засобами обвинувачений свідомо проігнорував покладений на нього обов`язок та умисно не виконав судове рішення, чим продемонстрував зневажливе ставлення до вимог закону та обов`язковості судових рішень.

Призначення такого покарання, на думку суду, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Разом з цим, судом встановлено, що після вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 382 КК України, ОСОБА_4 було засуджено вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.04.2026 за ч.1 ст.125, ч.1 ст.162, ч. 1 ст. 296 КК України, на підставі ч.1 ст.70 КК України, до покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

Визначаючи порядок та принцип призначення покарання обвинуваченому суд враховує, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 382 КК України, вчинено обвинуваченим ОСОБА_4 до постановлення вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.04.2026, а тому покарання необхідно призначити з урахуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України.

Частиною 4 статті 70 КК України передбачено, що за правилами передбаченими в частинах першій третій цієї статті призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України.

Окрім того, суд керується висновком Об`єднаної плати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15.02.2021 (справа № 760/26543/17), відповідно до якого для призначення остаточного покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів мають значення саме призначені попередніми вироками засудженому покарання, а не їх відбуття.

Вказаною постановою також зазначено, що призначаючи покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК України суд не вправі змінювати покарання, призначене попереднім (першим) вироком за окремий злочин. Він також не повинен ще раз призначати (дублювати) це покарання у новому (другому) вироку. В даному разі діє юридична презумпція законності й обґрунтованості попереднього вироку, яку суд підтверджує, застосовуючи ч. 4 ст. 70 КК України.

Таким чином, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, із врахуванням вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.04.2026, шляхом часткового складання призначених покарань, за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 72 КК України, відповідно до яких два дні обмеження відповідають волі одному дню позбавлення волі, суд призначає ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік 8 (вісім) місяців.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 , слід рахувати з моменту набрання вироком законної сили, повністю зарахувавши відбуту ним частину покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 квітня 2026 року.

Згідно зі статтею 91-1 КК України до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, пов`язане з домашнім насильством, суд може застосувати обмежувальні заходи, у тому числі направлення для проходження програми для кривдників, з метою запобігання повторному вчиненню домашнього насильства, формування у кривдника ненасильницької моделі поведінки та забезпечення безпеки потерпілих.

З огляду на те, що обвинувачений раніше вчинив кримінальне правопорушення щодо своєї матері (вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.04.2026), яке було визнано судом таким, що пов`язане з домашнім насильством, а також беручи до уваги дані про його особу, характер поведінки та схильність до протиправної поведінки, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід у виді направлення на проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці.

Такий захід є необхідним та пропорційним, спрямованим на запобігання повторному вчиненню домашнього насильства та забезпечення ефективної ресоціалізації обвинуваченого.

Речовими доказами слід розпорядитися відповідно до статті 100 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, судові витрати у справі, пов`язані із проведенням судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів в сумі 1925,44 гривень, підлягають стягненню з ОСОБА_4 в дохід держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 22.04.2026.

Цивільний позов не заявлений.

Запобіжний захід, в межах даного кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_4 не застосовувався, підстав для його застосування не має.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 615 КПК України, суд –

У Х В А Л И В

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 382 КК України та призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 309 КК України - у виді обмеження волі на строк – 1 (один) рік;

- за ч. 1 ст. 382 КК України - у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців;

на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, враховуючи вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 квітня 2026 року, шляхом часткового складання призначених покарань, за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 72 КК України, відповідно до яких два дні обмеження волі відповідають одному дню позбавлення волі, суд призначає ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на 1 (один) рік 8 (вісім) місяців.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 , рахувати з моменту набрання вироком законної сили, повністю зарахувавши відбуту ним частину покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 квітня 2026 року.

Судові витрати по справі за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів в сумі 1925 (одна тисяча дев`ятсот двадцять п`ять) грн. 44 коп. стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 22 квітня 2026 року – скасувати.

Речові докази:

- наркотичний засіб – канабіс, маса якого становить 8,1362 г., котрий поміщено до спеціального пакету №3704744, змив ПЖР із ZIP-пакету, котрий поміщено до паперового пакету, передані до кімнати зберігання речових доказів, що в м. Ківерці по вул. Залізнична, 52 Луцького району Волинської області – знищити;

- оптичний диск DVD-R диск об`ємом 4.7 Gb марки «ALERUS» №202509000161359, котрий поміщено до паперового конверту - залишити в матеріалах кримінального провадження.

На підставі ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 , обмежувальні заходи, поклавши на нього обов`язок пройти програму для кривдників протягом 3 (трьох місяців).

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1