Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №155/642/26 — Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/642/26

Провадження №2/155/597/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді – Яремчук С.М.,

при секретарі судового засідання – Ревуцькій М.В.,

за участю:

представника позивача – Мартинюка О.М. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача – Овсієнка С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Горохів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позовних вимог

23 квітня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мартинюк О.М., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів. На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що рішенням Горохівського районного суду Волинської області від у справі від 20 липня 2016 року у справі № 155/825/16-ц з позивача на користь відповідачки присуджено стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 700,00 гривень, починаючи з 16 червня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття. Надалі рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 21 липня 2021 року №155/858/21 змінений спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Горохівського районного суду від 20 липня 2016 року та ухвалено стягувати з позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) платника щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття. Представник позивача зазначає, що на момент ухвалення вказаного рішення сімейний та матеріальний стан позивача дозволяв сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі. Проте, на даний час його життєві обставини істотно змінилися, що унеможливлює подальшу сплату аліментів у попередньому розмірі без шкоди для утримання іншої його малолітньої дитини. Вказує, що на утриманні позивача перебуває ще одна дитини – донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що матір дитини, тобто його дружина, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зв`язку зі смертю матері, малолітня донька ОСОБА_6 залишилася виключно на повному утриманні позивача. Також представник позивача вказує, що ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 11 березня 2026 року у справі №931/293/25 було закрито провадження у справі про стягнення з нього аліментів на утримання доньки у зв`язку зі смертю позивачки. Відповідно, на сьогоднішній день позивач є єдиним законним представником та єдиним годувальником напівсироти. Представник позивача зазначає, що позивач є учасником бойових дій та наразі проходить військову службу за мобілізацією і його грошове забезпечення не є сталим, змінюється залежно від місяця, включає додаткові та разові виплати, які не мають постійного характеру. Таким чином, дохід позивача є мінливим та нерегулярним, що має істотне значення для визначення справедливого та співмірного розміру аліментів. Стягнення аліментів на старшого сина у встановленому раніше розмірі (з урахуванням утримань з додаткових видів грошового забезпечення), за умови необхідності самостійного та стовідсоткового забезпечення всіх потреб малолітньої доньки Єсенії, яка втратила матір, ставить доньку позивача у вкрай невигідне та дискримінаційне матеріальне становище. Стягнення аліментів у розмірі 1/4 від всіх видів заробітку (доходу) платника щомісяця, порушує баланс інтересів дітей позивача, оскільки частина доходу, що залишається після утримання аліментів та його власних базових життєвих потреб, є об`єктивно недостатньою для забезпечення належного рівня життя доньки. Зменшення розміру аліментів не є ухиленням від виконання батьківського обов`язку позивача, а спрямоване н: забезпечення балансу інтересів обох дітей, недопущення дискримінації дитини, яка втратила матір та реалізацію принципу справедливого розподілу фінансового навантаження між дітьми платника аліментів. З огляду на наведене, представник позивача просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 21 липня 2021 року №155/858/21 з 1/4 частини до 1/6 частини з усіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Рух справи в суді

Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 07 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за вказаним позовом.

Відзив на позовну заяву

Станом на день розгляду справи від відповідача відзив на позовну заяву на адресу суду не надійшов.

Позиція учасників судового розгляду

Представник позивача ОСОБА_7 в судовому засідання позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити. Зазначив, що позивач самостійно утримує дитину напівсироту, яку на даний час виховує бабуся – його матір. Окрім цього, несе додаткові витрати, пов`язані з проходженням військової служби.

Представник відповідача ОСОБА_8 в судовому засіданні проти позову заперечив, зазначив, що підстави для зменшення розміру частки відсутні.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 20 липня 2016 року в справі №155/825/16-ц з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 присуджено стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 700,00 гривень, з 16 червня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 21 липня 2021 року №155/858/21 змінений спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Горохівського районного суду від 20 липня 2016 року, та ухвалено стягувати з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) платника щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Згідно свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 26 лютого 2025 року, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 26 лютого 2025 року, виданим повторно. Її батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_10 .

Згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 25 жовтня 2022 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_10 , актовий запис №57. Остання після реєстрації шлюбу змінила прізвище « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 »

Заочним рішенням Локачинського районного суду Волинської області від13 травня 2024 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розірвано. Рішення набрало законної сили 13 червня 2024 року.

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 13 лютого 2026 року ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ухвали Локачинського районного суду Волинської області від 11 березня 2026 року скасовано заочне рішення Локачинського районного суду Волинської області від 22 травня 2025 року у справі №931/293/25 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів закрито у зв`язку із смертю позивача ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Постановою головного державного виконавця Іваничівського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 13 березня 2026 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №931/293/25, виданого 24 червня 2025 року про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_5 аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 26 лютого 2022 року №43, солдата ОСОБА_1 з 26 лютого 2022 року зараховано на військову службу за призовом у воєнний час і призначено на посаду номера обслуги 1 гаубичної самохідно-артилерійської батареї військової частини НОМЕР_5 .

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_6 від 08 червня 2026 року за №4859 старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_6 з 26 лютого 2022 року.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_6 (по стройовій частині) №118 від 05 травня 2022 року солдата ОСОБА_1 призначено старшим водієм 1 гаубичного самохідно-артилерійського взводу 1 гаубичної самохідно-артилерійської батареї 41 гаубичного самохідного артилерійського дивізіону НОМЕР_7 окремої механізованої бригади з 05 травня 2022 року.

Як вбачається, з довідки про доходи від 10 червня 2026 року, позивач перебуває на військовій службі ВЧ НОМЕР_6 , 1 самохідний артилерійський взвод, займає посаду водія. Сума нарахованої заробітної плати з січня 2026 року по травень 2026 року становить 500674,01 гривні. Сума сплачених аліментів 193380,30 гривень, щомісячно становить 26-29 тисяч гривень.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Конструкція зазначеної статті визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів. Це зокрема, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Проте, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі №727/1599/22 (провадження №61-7814св22), від 19 червня 2024 року у справі №686/22677/23 (провадження №61-5022св24), від 31 липня 2024 року у справі №278/2599/23 (провадження №61-2222св24).

Ураховуючи зміст ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.

Згідно зі ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Обґрунтовуючи необхідність зменшення розміру присуджених аліментів позивач, на підставу такого зменшення відповідно до ст. 192 СК України, посилався на зміну сімейного та матеріального стану, а саме: останній є єдиним утримувачем малолітньої доньки, яка втратила матір; відбулося істотне погіршення його сімейного стану; позивач несе повне фінансове навантаження на дитину-напівсироту; утримання своєї матері, яка піклується його дочкою та витрати, пов`язані із проходженням військової служби (одночасне стягнення аліментів у попередньому розмірі порушує принцип рівності дітей).

Подані позивачем докази дають суду підстави вважати, що з моменту винесення рішення про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у нього, як у платника аліментів, змінилися умови, визначені ч. 1 ст. 192 СК України, для зменшення розміру аліментів, а саме змінився сімейний та майновий стан, оскільки має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку виховує та утримує самостійно, допомагає матері, яка замінює вихователя дочки, несе витрати, пов`язані з проходженням військової служби, а його щомісячні доходи є не сталими, змінюються залежно від місяця, а додаткові та разові виплати, які включені до щомісячного доходу, не мають постійного характеру.

При цьому, відомостей про наявність заборгованості зі сплати аліментів з боку позивача не встановлено.

Зменшення розміру аліментів з 1/4 частини до 1/5 частини, на думку суду, є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав неповнолітньої дитини та прав позивача.

Враховуючи зазначене вище, а також положення ст. 182 СК України та наявність підстав, визначених ч. 1 ст. 192 СК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову в частині зміни розміру аліментів, які стягуються з позивача на підставі рішення Горохівського районного суду Волинської області від 21 липня 2021 року у справі №155/858/21 шляхом стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/5 частин усіх видів його заробітку (доходу), що відповідатиме засадам розумності та справедливості.

Крім того, пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів, у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Зазначену правову позицію наразі підтримує Верховний Суд у своїх правових висновках, зокрема, в постановах від 30 жовтня 2019 року в справі №462/4973/15-ц, від 16 серпня 2018 року у справі №583/1454/17, від 31 липня 2019 року в справі №725/1490/17.

Таким чином, аліменти у зміненому розмірі підлягають стягненню саме з моменту набранням даним рішенням законної сили.

Щодо судових витрат

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в абзаці 2 п. 36 постанови від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» орієнтує суди на наступне: якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

Зважаючи, що судом задоволено позовні вимоги частково, судовий збір, сплачений позивачем при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру (в даному випадку вираженій у частці від доходу) стягується з відповідачки в користь позивача в розмірі 1/2 суми сплаченого судового збору та становить 532,48 гривні.

На підставі ст. 180, 181, 182, 183, 191 СК України, керуючись ст. 10, 12, 13, 49, 77-81, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів – задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_8 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_9 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 21 липня 2021 року у справі №155/858/21 з 1/4 частини до 1/5 частини з усіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 532 (п`ятсот тридцять два) гривні 48 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін у справі:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 22 червня 2026 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Яремчук С.М.