Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №753/20924/23 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.

№ 22-ц/824/7589/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 753/20924/23

12 червня 2026року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Лук`янець Олени Олександрівни на додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 лютого 2026 року, ухвалене під головуванням судді Осіпенко Л.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в наслідок залиття квартирити, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в наслідок залиття квартири.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27 листопада 2025 року позовОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в наслідок залиття квартири задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоди, завдану внаслідок залиття квартири у розмірі 30 439,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з вартості проведення оцінки матеріальної шкоди у розмірі 3 800,00 грн, судового збору у розмірі 1 073,60 грн та витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 15 145,60 грн, а всього у розмірі 20 018,60 грн.

01.12.2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що після проголошення рішення у справі від 27.11.2025 року вона понесла витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 30 500,00 грн., з яких: консультація - 500,00 грн., підготовка позовної заяви - 5 000,00 грн., підготовка клопотання про допит свідків - 1 000,00 грн., підготовка клопотання про визнання явки відповідача обов`язковою - 2 000,00 грн., підготовка клопотання про призначення судової експертизи - 4 000,00 грн., підготовка клопотання про розгляд справи без участі - 2 000,00 грн., підготовка та участь у судовому засіданні 18.04.2024 - 4 000,00 грн., підготовка та участь у судовому засіданні 17.03.2025 року - 2 000,00 грн., підготовка та участь у судовому засіданні 29.04.2025 року - 2 000,00 грн., підготовка та участь у судовому засіданні 15.05.2025 року - 4 000,00 грн., підготовка та участь у судовому засіданні 16.10.2025 року - 4 000,00 грн.

З огляду на викладене, просить суд ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з відповідачки на її користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 500,00 грн.

Додатковим рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 лютого 2026 року заяву позивачки ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задоволено.

Ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Не погоджуючись з додатком рішенням суду першої інстанції, 11 березня 2026 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що додаткове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Вказує на те, що у зв`язку з великою кількістю судових засідань по справі №753/2092423 (14 засідань), довготривалого процесу (більше двох років), складністю справи, що вимагало долучення до справи додаткових клопотань від позивача, затягування справи стороною відповідача, а саме постійне додавання до матеріалів справи нових необґрунтованих клопотань, постійні перенесення засідань за проханням відповідача у зв`язку з неявкою вище зазначених свідків, і т.д. змушували адвоката позивача витрачати більше часу, який оплачувався погодинно згідно підписаного договору на правничу допомогу.

Не погоджуючись з таким додатковим рішенням суду першої інстанції, 19 березня 2026 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвоката Лук`янець О.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити пропущений строку для подання апеляційної скарги, відкрити апеляційне провадження по даній скарзі, скасувати додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 16.02.2026 та ухвалите нове судове рішення, яким у задоволенні заяви 01.12.2025 ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 753/20924/23 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що додаткове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що ні в Акті про надану правову допомогу № 1 від 8.11.2023 року, ні в детальному описі робіт (наданих послуг) від 8.11.2023 року не зазначено дат наданих послуг по кожній наданій послузі

Крім того, позивачем не надано платіжного доручення з відміткою банку про їх оплату для компенсації даних витрат після винесення рішення у справі. Тільки квитанція від АБ «Романа Сацика» від 08.11.2023 року з підписом і печаткою АБ «Романа Сацика» про вартість послуги 6500 грн., а знизу в правому куті дрібним шрифтом логотип тигра з написом «Белый тигр» типография. Саме російською мовою, що є неприпустимим враховуючи ситуацію, яка на даний час в Країні виникла через російську федерацію і дана, нібито, квитанція не може рахуватися за оплату наданих послуг адвокату, так як єдиною чинною оплатою послуг адвоката є квитанція чи платіжне доручення з відділення банку з підписом працівника банку і печаткою.

Вважає, що у зв`язку з відсутністю понесених фактичних витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 , які підтверджуються квитанціями або платіжними дорученнями з відділень банків, не зазначення дат наданих послуг адвокатами та використання, нібито, квитанцій з відміткою «Белый тигр. типография» про вартість послуг, є порушенням судом в оскаржуваному додатковому рішенні норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 76, 77, 78 ЦПК України, тому оскаржуване додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 16.02.2026 року - необхідно скасувати повністю та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви 01.12.2025 року ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №753/20924/23 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири, відмовити.

Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.

Частинами другою-четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність розміру, з урахуванням складності справи.

На підтвердження витрат, які понесла позивачка на професійну правничу допомогу, до суду надано: договір про надання правової допомоги № 1111 від 24.10.2023 року (а.с. 85-89 т. 1), додаток № 1 від 24.10.2023 року до договору про надання правової допомоги № 1111 від 24.10.2023 року, в якому зазначено вартість послуг адвоката (а.с. 90 т. 1), акт № 1 від 08.11.2023 року про надану правову допомогу на суму 6 500,00 грн. (а.с. 91 т. 1), квитанцію № 3170432 від 08.11.2023 року (а.с. 92 т. 2), детальний опис робіт (наданих послуг) від 08.11.2023 року на суму 6 500,00 грн. (а.с. 93 т. 1), а також додаткову угоду № 1 від 01.01.2025 року до договору про надання правової допомоги № 1111 від 24.10.2023 року (а.с. 236 т. 2), детальний опис робіт (наданих послуг) від 29.11.2025 року на суму 30 500,00 грн. (а.с. 237 т. 2), акт про надану правову допомогу № 2 від 29.11.2025 року на суму 24 000,00 грн. (а.с. 238 т. 2), квитанції № 3561914 від 29.11.2025 року на суму 24 000,00 грн. (а.с. 239 т. 2).

Задовольняючи частково заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції посилався на те, що заявлений позивачкою розмір витрат у сумі 30 500,00 грн. є завищений, оскільки до розрахунку включено витрати на підготовку та участь у судових засіданнях, а саме 18.04.2024 року та 29.04.2025 року, які фактично не були проведені за участі представника позивача та були відкладені з різних підстав. Також суд враховав, що адвокатом могла здійснюватися підготовка до вищевказаних судових засідань, а тому повністю виключати такі витрати не може. За таких обставин суд вважав за необхідне вирахувати із заявленої суми витрат 4 000,00 грн. (з розрахунку: 4 000,00 грн. - підготовка та участь у судовому засіданні від 18.04.2024 року: 2 = 2 000,00 грн.; та 4 000,00 грн. - підготовка та участь у судовому засіданні від 29.04.2025 року : 2 = 2 000,00 грн).

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується.

Посилання апелянта ОСОБА_1 на те, що попередній розрахунок судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншого фактичного розміру витрат, самі по собі не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки підставою для часткового задоволення заяви стало не перевищення попереднього розрахунку, а оцінка співмірності та необхідності окремих складових заявлених витрат.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача щодо відсутності дат надання окремих послуг в актах та детальних описах робіт колегія суддів також відхиляє.

Надані позивачкою документи у своїй сукупності містять відомості про характер наданих послуг, їх обсяг, вартість та зв`язок із розглядом саме цієї цивільної справи, що дало можливість суду перевірити обґрунтованість заявлених витрат та вирішити питання щодо їх розподілу.

Твердження апелянта про неналежність квитанцій як доказів оплати правничої допомоги є безпідставними, оскільки чинне процесуальне законодавство не містить виключного переліку документів, якими може підтверджуватися факт понесення витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому саме по собі посилання на наявність на квитанції поліграфічних позначок чи написів не свідчить про її недопустимість як доказу та не спростовує факту здійснення відповідних платежів. Належних і допустимих доказів, які б підтверджували фальсифікацію поданих позивачкою документів чи відсутність фактичного надання адвокатом правничої допомоги, стороною відповідача не надано.

Інші доводи апеляційних скарг зводяться до незгоди сторін із здійсненою судом першої інстанції оцінкою доказів та встановленим розміром витрат на професійну правничу допомогу, однак не містять посилань на порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення.

Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційній скарги без задоволення, адодаткове рішення додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 лютого 2026 року- без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 133,137,141, 270, 367, 374,375, 381-384 ЦПК України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд, -

у х в а л и в:

Апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Лук`янець Олени Олександрівнизалишити без задоволення

Додаткове рішення додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: