Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №753/22149/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року місто Київ

справа № 753/22149/25

апеляційне провадження № 33/824/2838/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Головачова Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Кирей Олени Василівни на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва Коляденко П.Л. від 31 березня 2026 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Дарницького районного суду міста Києва від 31 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 грн 60 коп.

Не погоджуючись із постановою судді суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвокат Кирей О.В. подала апеляційну скаргу, у якій просила постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 31 березня 2026 року скасувати та закрити провадження у справі на підставі частини 1 статті 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Захисник вважає протокол про адміністративне правопорушення неналежним доказом, оскільки наведені в ньому відомості суперечать іншим матеріалам справи. Зокрема, посилається на те, що за наявності направлення до КНП «КМКЛ» № 10 працівники поліції не забезпечили проведення огляду в закладі охорони здоров`я, а в протоколі не зазначено ознак алкогольного сп`яніння. У зв`язку з цим, на думку захисника, огляд проведено без належних підстав, а факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не підтверджено.

Також захисник вказує на розбіжності у результатах огляду: у протоколі зазначено 0,83 ‰, тоді як в акті огляду - 0,0340 ‰.

Крім того, захисник ставить під сумнів достовірність результату огляду з огляду на можливу похибку приладу Drager Alcotest 6820 та недотримання строків його калібрування, яке, згідно з роздруківкою акта огляду, проведено 15 листопада 2024 року.

Окремо звертає увагу, що відеозаписи з бодікамер не фіксують причини зупинки транспортного засобу, а матеріали справи не містять доказів підстав такої зупинки та підтвердження того, що ОСОБА_1 керував автомобілем Toyota Prado, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Також захисник зазначає, що долучений відеозапис є фрагментарним, не відображає повного процесу оформлення матеріалів та розпочинається не з моменту зупинки ОСОБА_1 .

В судове засідання призначене на 12 червня 2026 року ОСОБА_1 не з`явився, однак захисник ОСОБА_1 - адвокат Кирей О.В. подала клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що вона перебуває у відпустці з 10 по 29 червня 2026 року, а ОСОБА_1 не може приїхати в судове засідання у зв`язку із похилим віком та доглядом за лежачою тещою в Чернігівській області.

Розглянувши клопотання, суд доходить висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Скаржник та його захисник не з`являлися і в попередні судові засідання, призначені на 29 травня та 5 червня 2026 року, а адвокат Кирей О.В. неодноразово подавала клопотання про відкладення розгляду справи.

Так, у клопотанні про відкладення судового засідання, призначеного на 29 травня 2026 року, захисник зазначала, що не може прибути до суду у зв`язку із супроводженням дитини на змагання в м. Одеса з 28 по 31 травня 2026 року. Крім того, просила врахувати її зайнятість у судових засіданнях 1, 2, 3, 4 та 11 червня 2026 року, а також заплановану відпустку з 15 по 30 червня 2026 року.

Суд задовольнив це клопотання та призначив розгляд справи на 12 червня 2026 року. Водночас захисник знову подала клопотання про відкладення розгляду справи.

З урахуванням повторної неявки скаржника та його захисника, попереднього відкладення справи саме за клопотанням сторони захисту, відсутності належних доказів на підтвердження об`єктивної неможливості участі в судовому засіданні, суд розцінює подане клопотання як необґрунтоване та вважає можливим розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися.

Перевіряючи підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, апеляційний суд встановив наступне.

24 вересня 2025 року о 21 год. 13 хв. інспектором 1 взводу 1 роти 2 батальйону 2 полку УПП в м. Києві ДПП капралом поліції Бабіним О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 464109 за частиною 1 статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , зі змісту якого убачається, що 24 вересня 2026 року о 20 год. 00 хв. в м. Київ, вул. Срібнокільська, 12, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки Toyota PRADO, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Drager Alcotest 6820 ARJL-0314.

Результат позитивний - 0,83 ‰ проміле, номер тест - 6175, чим порушив вимоги пункту 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.

Суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Апеляційний суд вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на таке.

Відповідно до статті 245 КУпАП серед завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (стаття 251 КУпАП).

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа), у відповідності з приписами статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до частини 2 статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у

присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з рапортом інспектора СПДН ВП Дарницького УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції Андрія Служалого від 24 вересня 2025 року, під час несення служби у складі наряду МГР 022 та прямування на виклик за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, 12, ним було виявлено автомобіль марки Toyota PRADO, державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався з технічною несправністю. Після зупинки зазначеного транспортного засобу встановлено, що його водієм є ОСОБА_1 , у якого були наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та нестійка хода. Після чого, для подальшого з`ясування обставин події на місце було викликано наряд патрульної поліції.

З матеріалів справи вбачається, що патрульним поліцейським проведено огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820 ARJL-0314, а процес огляду зафіксовано на бодікамери поліцейських № 472436, 476295.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, стан алкогольного сп`яніння встановлюється на підставі огляду, проведеного поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів, якщо після тесту їх показник перевищує 0,2 ‰ алкоголю в крові.

Згідно з протоколом застосування спеціального технічного засобу щодо ОСОБА_1 , результат огляду становив 0,83 ‰, що перевищує допустимий показник.

До матеріалів справи долучено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу, з якого вбачається, що огляд проведено у зв`язку з виявленням у водія ознак алкогольного сп`яніння, а саме: різкого запаху алкоголю з порожнини рота, нечіткої мови та порушення координації рухів. В акті також зафіксовано згоду ОСОБА_1 з результатами огляду.

Крім того, у справі наявне направлення ОСОБА_1 на огляд до КНП «КМКЛ» № 10. Вказані обставини підтверджуються також відеозаписами з бодікамер поліцейських.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до змісту частини 1 статті 130 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів.

Згідно з пунктом 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляд може проводитися поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів або лікарем закладу охорони здоров`я.

Оцінивши наявні докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, оскільки факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння підтверджується результатом тестування Drager Alcotest 6820 ARJL-0314, актом огляду, протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та відеозаписами з бодікамер поліцейських.

З відеозаписів убачається, що ОСОБА_1 не заперечував факту вживання алкоголю напередодні події.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було забезпечено проведення огляду в закладі охорони здоров`я, є необґрунтованими.

Згідно з частиною 3 статті 266 КУпАП огляд у закладі охорони здоров`я проводиться у разі незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейським із застосуванням спеціального технічного засобу. Водночас протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписав без зауважень, а відеозапис не містить даних про його незгоду з результатами огляду чи вимогу провести огляд у закладі охорони здоров`я.

Не заслуговують на увагу й доводи захисника щодо недопустимості результатів огляду через нібито непроходження приладом Drager Alcotest 6820 належної перевірки.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкції перед проведенням огляду поліцейський інформує особу про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності, сертифікат перевірки типу засобу вимірювальної техніки, декларацію про відповідність та/або свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Однак ОСОБА_1 під час огляду не заявляв вимоги про надання відповідних документів на прилад.

Крім того, з роздруківки тесту Drager Alcotest 6820 ARJL-0314 убачається, що останнє калібрування приладу проведено 15 листопада 2024 року. З огляду на те, що міжповірочний інтервал для вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається, становить один рік, підстав вважати результат огляду недопустимим немає.

Доводи апелянта про розбіжності між показниками в акті огляду та протоколі про адміністративне правопорушення також не спростовують висновків суду першої інстанції. Істотні для вирішення справи відомості, зокрема результат тестування Drager Alcotest 6820 ARJL-0314 та дані протоколу про адміністративне правопорушення, узгоджуються між собою та підтверджують показник 0,83 ‰. Наявність окремої неточності або виправлення в акті огляду сама по собі не свідчить про недостовірність результату тестування.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем Toyota Prado, спростовуються відеозаписом з бодікамери поліцейського, на якому зафіксовано пояснення самого ОСОБА_1 щодо обставин події 24 вересня 2025 року. Зокрема, він повідомив, що керував зазначеним автомобілем.

Крім того, цей факт підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_1 , у яких він зазначив, що у дворі будинку по АДРЕСА_2 сів за кермо в стані алкогольного

сп`яніння, щоб вивантажити речі з автомобіля, та проїхав близько 50 метрів від місця паркування до під`їзду.

Отже, наявні у справі докази є послідовними, взаємопов`язаними та достатніми для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку, що місцевий суд повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно встановив факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та обґрунтовано притягнув його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП.

Підстав для скасування постанови суду першої інстанції не встановлено. Апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Кирей О.В. підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Кирей Олени Василівни залишити без задоволення, а постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 31 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, - без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Я.В. Головачов