Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №361/6125/23 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року м. Київ

Справа №361/6125/23

Апеляційне провадження №22-ц/824/3610/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Липченко О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2025 року та на додаткове рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2025 року, ухвалених під головуванням судді Петришин Н.М. у м. Бровари,

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет нерухомості 2021» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Перша броварська державна нотаріальна контора про визнання договорів дарування недійсними,

В С Т А Н О В И В

Короткий зміст позовних вимог.

У серпні 2023 року ТОВ «Маркет нерухомості 2021» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову просило:

- визнати недійсним Договір дарування квартири, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений 20 липня 2023 року Державним нотаріусом Першої броварської державної нотаріальної контори Журавською В.В. та скасувати рішення державного реєстратора Журавської В.В. державного нотаріуса Першої броварської державної нотаріальної контори про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 липня 2023 року, номер відомостей про речове право/право власності: 51060513;

- визнати недійсним Договір дарування квартири, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений 20 липня 2023 року державним нотаріусом Першої броварської державної нотаріальної контори Журавською В.В., та скасувати рішення державного реєстратора Журавської В.В. державного нотаріуса Першої броварської державної нотаріальної контори про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68527182 від 20 липня 2023 року, номер відомостей про речове право/право власності: 51061261.

- стягнути пропорційно з відповідачів понесені позивачем судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурка А.М. перебувало виконавче провадження №66261544 з примусового виконання виконавчого листа №361/6146/15-ц, виданого 15 червня 2021 року Броварським міськрайонним судом Київської області, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором №410/165/06-Пі від 06 жовтня 2006 року у розмірі 51453,45 доларів США та про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків у розмірі 430483,98 грн. Приватним виконавцем у ході ВП № НОМЕР_1 24 грудня 2021 року винесено постанову про опис та арешт майна боржника квартири АДРЕСА_1 . Арештована квартира належала ОСОБА_1 на праві власності, яке виникло на підставі Договору дарування від 12 травня 2012 року.

11 лютого 2022 року приватним виконавцем Бурко А.М. скеровано заявку в ДП «СЕТАМ» на примусову реалізацію квартири. Згідно з Протоколом проведення електронного аукціону (торгів) № 572969 від 22 червня 2022 року ДП «Сетам» проведено торги, переможцем торгів визнано позивача, а квартиру реалізовано за ціною 718 420 грн. Після сплати переможцем торгів повної вартості квартири приватним виконавцем Бурко А.М. 14 липня 2022 року складено акт про проведений електронний аукціон за наслідками реалізації квартири.

27 липня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до ТОВ «Маркет нерухомості 2021», приватного виконавця Бурка А.М., ДП «Сетам», третя особа АТ «Альфа Банк», в якому просила: визнати недійсними електронні торги, проведені 22 червня 2022 року ДП «Сетам» з реалізації лоту №512565 - квартири; визнати недійсним та скасувати протокол №572969 від 22 червня 2022 року про проведення електронних торгів, сформований ДП «Сетам»; визнати недійсним та скасувати акт про проведення електронних торгів від 14 липня 2022 року, затверджений приватним виконавцем Бурком А.М. в ході виконавчого провадження №66261544.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2022 року відкрито провадження у справі №361/3341/22, та ухвалою суду від 01 серпня 2022 року у справі №361/3341/22 за заявою ОСОБА_1 накладено арешт на квартиру. Постановою державного виконавця Броварського ВДВС у Броварському районі Київської від 17 листопада 2022 року в ході виконавчого провадження НОМЕР_2 на виконання вказаної ухвали суду від 01 серпня 2022 року у справі №361/3341/22 накладено арешт на квартиру.

У травні 2023 року за ініціативи ОСОБА_1 , між нею та позивачем було досягнуто домовленості щодо викупу ОСОБА_1 квартири у позивача за 50% її ринкової вартості - за суму еквівалентну 25000 доларів США. Для цього ОСОБА_1 та позивач узгодили припинення провадження у цивільній справі №361/3341/22 та зняття арешту з квартири, зняття з реєстрації в квартирі неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , отримання свідоцтва про реєстрацію права власності позивача на квартиру, укладення договору купівлі-продажу квартири між ОСОБА_1 та позивачем.

26 травня 2023 року на підставі заяви позивача ОСОБА_1 про відмову від позову ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області закрито провадження у справі №361/3341/22 та скасовано заходи забезпечення позову.

27 червня 2023 року постановою державного виконавця Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області Сукач О.А. на виконання ухвали суду від 26 травня 2023 року у справі №361/3341/22 знято арешт з квартири.

01 липня 2023 року за ініціативою ОСОБА_1 зняті з реєстрації в квартирі ОСОБА_5 та її неповнолітня дитина ОСОБА_4

05 липня 2023 року за проханням ОСОБА_1 між нею та позивачем узгоджено, що 14 липня 2023 року є датою оформлення у приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Лісогор О.А. свідоцтва про реєстрацію права власності позивача та укладення угоди купівлі-продажу квартири, ОСОБА_1 зобов`язалася передати нотаріусу оригінал її правовстановлюючого документа на квартиру - Договір дарування квартири від 12 травня 2012 року. Однак, ні 14, ні 17 та ні 24 липня 2023 року ОСОБА_1 не з`явилася до нотаріуса та не надала нотаріусу документів для оформлення свідоцтва про реєстрацію права власності позивача та укладення угоди купівлі-продажу квартири.

24 липня 2023 року позивачем у ході підготовки до оформлення у приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Лісогор О.А. свідоцтва про право власності на зазначену квартиру виявлено факт реєстрації права власності на належну позивачу квартиру за сином ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого 20 липня 2023 року Журавською В.В. державним нотаріусом Першої броварської державної нотаріальної контори за реєстровим номером 1-1951.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2025 року позов ТОВ «Маркет нерухомості 2021» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Перша броварська державна нотаріальна контора про визнання договорів дарування недійсними - задоволено.

Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений 20 липня 2023 року Державним нотаріусом Першої броварської державної нотаріальної контори Журавською В.В. за реєстраційним №1-1950 та скасовано рішення державного реєстратора Журавської В.В. державного нотаріуса Першої броварської державної нотаріальної контори про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68526303 від 20 липня 2023 року, номер відомостей про речове право/право власності: 51060513.

Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений 20 липня 2023 року державним нотаріусом Першої броварської державної нотаріальної контори Журавською В.В. за реєстраційним №1-1951, та скасовано рішення державного реєстратора Журавської В.В. державного нотаріуса Першої броварської державної нотаріальної контори про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68527182 від 20 липня 2023 року, номер відомостей про речове право/ право власності: 51061261.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «Маркет нерухомості 2021» понесені витрати на судовий збір у розмірі по 4934,1 грн з кожного.

Рішення мотивоване тим, що поведінка відповідачів не була добросовісною, оскільки їм було відомо про проведені електронні торги спірного майна та їх переможця, а за таких обставин відчуження відповідачами спірного майна (укладення оспорюваних договорів) у той час, як воно було реалізоване на електронних торгах за борговими зобов`язаннями власника, є порушенням права позивача на законне сподівання на можливість володіння та користування цим майном. Оскільки, спірні договори дарування квартири укладені відповідачами в один день, всупереч волі переможця електронних торгів, який отримав акт про проведений електронний аукціон, суд вважає, що така поведінка відповідачів суперечить принципу добросовісності, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що відчуження відповідачами спірного майна є порушенням права позивача ТОВ «Маркет нерухомості 2021» на законне сподівання на можливість володіння та користування цим майном, яке підлягає судовому захисту шляхом задоволення його позову.

Додатковим рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2025 року заяву ТОВ «Маркет нерухомості 2021» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат - задоволено.

Ухвалено у цивільній справі №361/6125/23 додаткове рішення, яким вирішено питання про стягнення судових витрат.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «Маркет нерухомості 2021» понесені витрати на правничу допомогу у розмірі по 27500 грн з кожного.

Додаткове рішення мотивоване тим, що перевіривши надані адвокатом Горлатим О.В. види правничої допомоги, наведені в акті від 30 червня 2025 року, на підставі частини 3 ст. 141 ЦПК України суд прийшов до висновку про включення дій, проведення яких не підтверджено матеріалами справи 361/6125/23 (провадження № 361/1268/24), а саме: пункти 7-9 - підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу на суму 11 000 гривень, консультація клієнта щодо ознайомлення з матеріалами справи в апеляційному суді 1 000 грн (пункт 5), консультація клієнта, що стосується подання апеляційної скарги 2 000 грн (пункт 6). Крім того, у пунктах 40-41, де мова йде про підготовку до судових дебатів, враховуючи попередні розрахунки позивача, суд вважає завищений розмір таких витрат, оскільки подані пояснення до судових дебатів є практично ідентичними як від представників позивача - адвокатів, так і від директора товариства, тому підлягають відшкодуванню 3000 гривень. Крім того, до переліку наданої правничої допомоги включені пункти щодо підготовки заяви про ознайомлення з матеріалами справи вартістю по 500 гривень (пункти 27, 29,35), заява про виконання вимог ухвали суду щодо направлення позовної заяви залученому співвідповідачеві 500 гривень (пункт 14), вартість яких суд вважає завищеними, які сукупно підлягають зменшенню до 1 000 гривень. З огляду на викладене, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на правничу допомогу у розмірі 82500 грн (101 500 - 14 000 - 4 000 - 1000), тобто з кожного відповідача по 27500 грн.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги.

Не погодилася із рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції відповідач ОСОБА_1 , нею була подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що оскаржувані рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки при їх ухваленні було допущено невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи й порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що документом, який підтверджує виникнення права власності на нерухоме майно придбане на прилюдних торгах, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом. Підставою для видачі цього свідоцтва є акт про проведені електронні торги. Вказані висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18.

Посилається на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки численним документам, які підтверджують правомірність укладення договорів дарування, а саме витягам з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які станом на 20 липня 2023 року не містили жодних обтяжень щодо спірної квартири, інформаційним довідкам нотаріуса про відсутність обтяжень, документам про погашення всіх виконавчих проваджень та виключення з Єдиного реєстру боржників, довідці АТ «Сенс Банк» від 14 липня 2023 року про відсутність будь-яких претензій до ОСОБА_1 з виконання нею зобов'язань за кредитним договором.

Звертає увагу, що суд не навів мотивів та не обґрунтував належним чином підстав з яких прийшов до висновку про недобросовісність відповідачів.

Зазначає, що суд не надав оцінки тому, що ТОВ «Маркет нерухомості 2021» протягом майже року після отримання акту про проведення електронних торгів не вчинило жодних дій для оформлення свого права власності на квартиру не звернулося до нотаріуса для отримання свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів не подало жодних документів для державної реєстрації права власності. Така бездіяльність позивача свідчить про відсутність у нього реального наміру набути право власності на квартиру та про зловживання правами.

Крім того, суд не встановив та не з'ясував яким саме чином були порушені права позивача у момент укладення договорів дарування 20 липня 2023 року якщо станом на цю дату позивач не був власником квартири, не мав зареєстрованого права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та не мав жодних обтяжень чи заборон щодо розпорядження квартирою зареєстрованих у встановленому законом порядку.

Вказано, що суд не дослідив питання чи мав позивач можливість звернутися до суду з позовом про визнання за ним права власності на квартиру на підставі акту про проведення електронних торгів замість пред'явлення позову про визнання договорів дарування недійсними.

Вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не є належним.

Щодо оскарження додаткового рішення від 15 серпня 2025 року зазначає, що сума витрат на правничу допомогу є надмірно завищеною та не відповідає критеріям розумності, співмірності та обґрунтованості, встановленим ст. 137 ЦПК України.

Звертає увагу, що суд не надав оцінки тому, що заявлені витрати не є пропорційними до складності справи, обсягу виконаних робіт та ціни позову.

Крім того, суд не врахував, що в справі представляли інтереси позивача одночасно декілька представників, що свідчить про дублювання функцій та необґрунтоване збільшення витрат на правничу допомогу.

Вважає, що залучення одночасно декількох представників у справі такої категорії складності не є виправданим та свідчить про зловживання правом на відшкодування судових витрат.

Посилається на те, що позивач не надав належних доказів фактичної оплати витрат на правничу допомогу адвокату Горлатому О.В. В матеріалах справи відсутні платіжні документи, які б підтверджували реальну сплату заявленої суми гонорару.

На підставі викладеного, просить скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Скасувати додаткове рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким у стягненні витрат на правничу допомогу відмовити.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надійшло.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Бойко Л.В. підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просила про її задоволення.

Представник ТОВ «Маркет нерухомості 2021» - адвокат Сорокопуд М.А. заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив її залишити без задоволення.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та представник третьої особи Першої броварської державної нотаріальної контори в призначене апеляційним судом засідання не з`явиися, про розгляд справи повідомлялися у встановленому законом порядку, у зв`язку з цим колегія суддів вважала можливим розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з такого.

Фактичні обставини справи.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2018 у справі №361/6146/15-ц стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором №410/165/06-Пі від 06 жовтня 2006 у розмірі 51453,45 доларів США та пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків у розмірі 430483,98 грн. (т.1 а.с. 37-38)

15 червня 2021 року Броварським міськрайонним судом Київської області на підставі вищевказаного судового рішення видано виконавчий лист № 361/6146/15-ц про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» боргу у розмірі 51453,45 доларів США та пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків у розмірі 430 483,98 грн. (т.1 а.с. 36)

23 липня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Бурко А.М. відкрито виконавче провадження №66261544 з примусового виконання виконавчого листа. (т.1 а.с. 24)

Відповідно повідомлення приватного виконавця Бурко А.М. про результати оцінки № 361 від 05 лютого 2022 року встановлено, що в ході виконавчого провадження №66261544 24 грудня 2021 року описано нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 . (т.1, а.с. 25)

11 лютого 2022 приватним виконавцем Бурко А.М. скеровано заявку в ДП «СЕТАМ» на реалізацію житлової нерухомості. (т.1, а.с. 26)

22 червня 2022 року примусово реалізовано квартиру ОСОБА_1 , про що ДП «Сетам» складено протокол проведення електронного аукціону (торгів) № 572969, а переможцем торгів визнано позивача з ціновою пропозицією 718420 грн. (т.1, а.с. 28)

14 липня 2022 року після сплати переможцем торгів повної вартості квартири приватним виконавцем Бурком А.М. складено акт про проведений електронний аукціон за наслідками реалізації квартири. (т.1, а.с. 29)

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2022 року у справі №361/3341/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Маркет нерухомості 2021», приватного виконавця Бурка А.М., ДП «Сетам», третя особа АТ «Альфа Банк», про визнання недійсними електронних торгів, проведених 22 червня 2022 року ДП «Сетам» з реалізації лоту №512565 - квартири; визнання недійсним та скасування протоколу №572969 від 22 червня 2022 року про проведення електронних торгів, сформованого ДП «Сетам»; визнання недійсним та скасування акта про проведення електронних торгів від 14 липня 2022 року, затвердженого приватним виконавцем Бурком А.М. у межах виконавчого провадження №66261544, за заявою ОСОБА_1 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 . (т.1 а.с. 32-33)

17 листопада 2022 року постановою державного виконавця Броварського ВДВС у Броварському районі Київської в ході виконавчого провадження НОМЕР_2 на виконання ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2022 року у справі №361/3341/22 накладено арешт на квартиру. (т.1 а.с. 34)

Постановою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року у справі № 361/6146/15-ц відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурка А.М. від 24 грудня 2021 року у виконавчому провадженні №6626154 про опис та арешт квартири ОСОБА_1 (т.1 а.с. 40-42)

13 грудня 2022 року АТ «СЕНС БАНК» своїм протокольним рішенням №347/ОРК анулював основну заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №410/165/06-Пі від 06 жовтня 2006 року у розмірі 19986,87 доларів США та заборгованість за нарахованими відсотками в розмірі 12 686,32 доларів США (т.2 а.с.153-156,175-178).

26 травня 2023 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області закрито провадження у справі №361/3341/22 у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від позову та скасовано заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2022 року у справі №361/3341/22. (т.1 а.с. 43-44)

27 червня 2023 року постановою державного виконавця Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області Сукач О.А. на виконання ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2023 року у справі №361/3341/22 знято арешт з квартири. (т.1 а.с. 46)

01 липня 2023 року ОСОБА_5 та її неповнолітня дитина ОСОБА_4 зняті з реєстрації місця проживання у спірній квартирі. (т.2 а.с. 47,48)

На викання ухвали суду 19 лютого 2024 року Броварським ВДВС у Броварському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) 21 березня 2024 року надано інформаційні довідки а АСВП щодо виконавчих проваджень: 184465970, 25982157, 31490586, 32102107, 35128341, 49332795, 51872334, 51872504, 1873250, 52336132, 52336142, 54458875, 63761667, 65442452, де боржником є ОСОБА_1 . Також повідомлено, що вимоги виконавчих документів, які перебували на виконані у відділі в межах виконавчих проваджень 25982157, 54458875, 49332795, 32102107, 31490586, 51872334, 63761667, 65442452 виконані в повному обсязі, в тому числі виконані вимоги в межах виконавчих проваджень 51872504, 184465970 (стягнуті кошти знаходяться на депозитному рахунку відділу). В межах виконавчих проваджень 52336132, 52336142 рішення, яке підлягало виконанню скасоване відповідно до ухвали від 13 лютого 2017 року № 361/6146/15-ц. ВП № 1873250 не знайдено. Вимоги виконавчих документів, щодо стягнення з ОСОБА_6 , виконані в повному обсязі (т.2 а.с. 60-136)

06 липня 2023 року Центром обслуговування «Прозорий офіс» Броварської міської ради Броварського району Київської області ОСОБА_6. надано Витяг №1.12.3-04/6528 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно цього витягу в квартирі з 24.02.2011 зареєстровані відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2

14 липня 2023 року АТ «СЕНС БАНК», як правонаступник АТ «Альфа-Банк», видано довідку про відсутність будь-яких претензій до ОСОБА_1 з виконання нею зобов`язань за кредитним договором №410/165/06-Пі від 06 жовтня 2006 року. (т.1 а.с. 186)

14 липня 2023 року з банківського рахунку фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 в АТ «СЕНС БАНК» здійснено оплату витрат виконавчого провадження за АСВП №66261544, платіжна інструкція №МАВ4933638 від 14 липня 2023 року. (т.2 а.с. 187)

17 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) з письмовою заявою про зняття арештів з її житла, вжитих у межах виконавчого провадження НОМЕР_1, та вилучення її відомостей з Єдиного реєстру боржників. У додатках до заяви додано оригінал довідки АТ «СЕНС БАНК» від 14.07.2023 та копію платіжної інструкції №МАВ4933638 від 14 липня 2023 року. (т.2 а.с. 184-185)

19 липня 2023 року постановами відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), винесеними в межах виконавчого провадження НОМЕР_1, знято арешт з майна ОСОБА_1 та виключено відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників. (т.2 а.с. 195-197)

20 липня 2023 року Центром обслуговування «Прозорий офіс» Броварської міської ради Броварського району Київської області вдруге надано ОСОБА_1 витяг №1.12.3-04/7043 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно цього витягу в квартирі з 24 лютого 2011 року зареєстровані відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т.2 а.с.233).

20 липня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір дарування квартири, посвідчений Державним нотаріусом Першої броварської державної нотаріальної контори Журавською В.В. за реєстраційним №1-1950. Номер відомостей про речове право / право власності: 51060513 за ОСОБА_3 зареєстровано в реєстрі 20.07.2023 об 11:23:35 на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68526303 від 20.07.2023 о 11:29:38, державного реєстратора Журавської В.В. державного нотаріуса Першої броварської державної нотаріальної контори. У матеріалах нотаріальної справи знаходиться заява відповідача ОСОБА_1 від 20.07.2023, де нотаріусом роз`яснено вимоги ст.27 Закону України «Про нотаріат», згідно якої нотаріус не несе відповідальності у разі, якщо особа, яка звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії, подала неправдиву інформацію щодо будь-якого питання, пов`язаного із вчиненням нотаріальних дій; подала недійсні та/або підроблені документи; не заявила про відсутність чи наявність осіб, прав та інтересів яких може стосуватися нотаріальна дія, за вчиненням якої звернулася особа.

У пункті 9 договору дарування квартири №1-1950 від 20 липня 2023 року зазначено, що Дарувальником від Обдаровуваного не приховано обставин, які мають істотне значення та відчужувана квартира на момент укладення договору нікому не продана, не подарована, іншим способом не відчужена, обтяжень, а також будь яких прав у третіх осіб щодо предмета договору немає, договір не укладається під впливом тяжкої для Дарувальника обставинами (т.2 а.с.228-239).

20 липня 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , в особі ОСОБА_1 , яка діяла на підставі довіреності, посвідченої 23 червня 2022 року, укладено договір дарування квартири, посвідчений Державним нотаріусом Першої броварської державної нотаріальної контори Журавською В.В. за реєстраційним №1-1951. Номер відомостей про речове право/право власності: 51061261 за ОСОБА_2 зареєстровано в реєстрі 20.07.2023 об 11:45:58 на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68527182 від 20.07.2023 о 11:51:56, державного реєстратора Журавської В.В. державного нотаріуса Першої броварської державної нотаріальної контори. У матеріалах цієї нотаріальної справи знаходиться заява відповідача ОСОБА_3 від 20.07.2023, де нотаріусом роз`яснено йому вимоги ст.27 Закону України «Про нотаріат», згідно якої нотаріус не несе відповідальності у разі, якщо особа, яка звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії, подала неправдиву інформацію щодо будь-якого питання, пов`язаного із вчиненням нотаріальних дій; подала недійсні та/або підроблені документи; не заявила про відсутність чи наявність осіб, прав та інтересів яких може стосуватися нотаріальна дія, за вчиненням якої звернулася особа.

У пункті 9 договору дарування квартири №1-1951 від 20 липня 2023 року зазначено, що Дарувальником від Обдаровуваного не приховано обставин, які мають істотне значення та відчужувана квартира на момент укладення договору нікому не продана, не подарована, іншим способом не відчужена, обтяжень, а також будь яких прав у третіх осіб щодо предмета договору немає, договір не укладається під впливом тяжкої для Дарувальника обставинами (т.1 а.с.163-194).

Згідно інформаційної довідки від 24 липня 2023 року за №340129330 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно спірна квартира зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого 20 липня 2023 року Журавською В.В. державним нотаріусом Першої броварської державної нотаріальної контори. (т.1 а.с. 49)

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2023 року заяву ТОВ «Маркет нерухомості 2021» про забезпечення позову - задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровану на праві власності за ОСОБА_8 на підставі договору дарування посвідченого 20 липня 2023 року Жураковською В.В. державним нотаріусом Першої броварської державної нотаріальної контори за № 1-1951. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2768018232060. (т. 3 а.с. 109-110)

22 березня 2024 року від АТ «Сенс Банк» на викання вимог ухвали суду 19 лютого 2024 року надано копії кредитного договору № 410/165/06-Пі від 09 жовтня 2006 року, виписок по рахунку, протоколу № 347/ОРК від 13 грудня 2022 року, листа-повідомлення від 19 грудня 2022 року. (т. 2 а.с.137-156)

Із Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00044726645 від 25 квітня 2024 року, встановлено, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є другою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.2 а.с. 54-55)

Із Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00044726816 від 25 квітня 2024 року, встановлено, що 27.01.1996 зареєстровано шлюб між ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Прізвище нареченої після реєстрації шлюбу ОСОБА_12 . Актовий запис №15. (т.2 а.с. 56-58)

Згідно Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00044726732 від 25 квітня 2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є першою дитиною ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (т.2 а.с.2-53)

06 травня 2024 року на виконання ухвали суду від 26 березня 2024 року надано інформацію про відкриті на ім`я ОСОБА_8 та виписки про рух коштів. (т.3 а.с. 62-88)

Згідно витягу № 1.12.3-04/6094 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 14 травня 2024 року, наданого Центром обслуговування «Прозорий офіс» Броварської міської ради Броварського району Київської області, за адресою: АДРЕСА_3 з 24.02.2011 по теперішній час зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . (т.3 ас.с. 91)

Застосовані норми права, якими керується апеляційного суд при ухваленні постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.1 ст.717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

За змістом ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 ЦК України).

Рішенням Конституційного Суду України від 28 квітня 2021 року № 2-р(І1)/2021 у справі № 3-95/2020(193/20) визнано, що частина третя статті 13, частина третя статті 16 ЦК України не суперечать частині другій статті 58 Конституції України та вказано, що, оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 ЦК України, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука «а також зловживання правом в інших формах», що також міститься у частині третій статті 13 ЦК України, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, зокрема шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими ЦК України та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення ЦК України або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 ЦК України мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України виснував, що ця мета є правомірною (легітимною).

Верховний Суд у постановах від 20 серпня 2024 року в справі № 700/337/23, від 10 липня 2024 року в справі № 201/3274/21, від 16 червня 2021 року в справі № 747/306/19 дійшов висновку, що приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення чи унеможливлення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Зловживання правом і використання приватноправового інструментарію всупереч його призначенню проявляється у тому, що: особа (особи) «використовувала/використовували право на зло»; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

Недійсність договору як приватноправова категорія покликана не допускати або присікати порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати. До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто правовим наслідком недійсності договору є за своєю суттю «нівелювання» правового результату, породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав взагалі) (постанови Верховного Суду від 10 липня 2024 року у справі № 201/3274/21, від 22 листопада 2023 року у справі № 128/1878/20).

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів. Про це зазначила Велика Палата Верховного Суду у справі № 200/606/18.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Водночас з аналізу статей 655, 658 ЦК України, пунктів 4, 5 розділу X Порядку вбачається, що набуття майна за результатами електронних торгів є договором купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є організатор електронних торгів, який укладає договір, та державна виконавча служба або приватний виконавець, які виконують договір у частині передання права власності на майно покупцю. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Отже, процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19).

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).

Мотиви апеляційного суду.

З наведених обставин справи вбачається, що спірна квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_1 на праві власності.

В рамках виконавчого провадження №66261544 з примусового виконання виконавчого листа №361/6146/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 боргу за кредитним договором, 24 грудня 2021 року приватним виконавцем Бурком А.М. було винесено постанову про опис та арешт цієї квартири.

11 лютого 2022 року квартиру було виставлено на примусову реалізацію, і згідно з протоколом проведення електронного аукціону № 572969 від 22 червня 2022 року переможцем торгів визнано ТОВ «Маркет нерухомості 2021», а квартиру реалізовано за ціною 718 420 грн. Після сплати позивачем повної вартості майна, 14 липня 2022 року приватний виконавець склав акт про проведений електронний аукціон.

Надалі ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання торгів недійсними (справа №361/3341/22), і в порядку забезпечення цього позову 01 серпня 2022 року було накладено арешт на квартиру.

Як видно з ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2023 року у справі №361/3341/22 у зв`язку з поданням ОСОБА_1 заяви про відмову від позову, посилаючись на те, що спір між сторонами врегульовано в позасудовому порядку, судом прийнято відмову від позову та закрито провадження у справі. Також суд скасував арешт накладений ухвалою суду від 01 серпня 2022 року.

На підставі вказаної ухвали, 27 червня 2023 року державний виконавець зняв арешт з квартири АДРЕСА_1 .

20 липня 2023 року ОСОБА_1 вчинила оспорювані правочини відчуживши квартиру на користь ОСОБА_3 (Договір №1-1950), який у той самий день подарував її сину ОСОБА_2 (Договір №1-1951), від імені якого за довіреністю діяла сама ж ОСОБА_1 .

Колегія суддів зауважує, що ОСОБА_1 відчуживши квартиру 20 липня 2023 року, знала, що майно вже примусово реалізовано на торгах ДП «СЕТАМ» у червні 2022 року, за яке сплачено повну вартість - 718420 грн, та вказана сума була спрямована на погашення кредитного боргу ОСОБА_1 .

При цьому обидва оспорювані правочини від 20 липня 2023 року є договорами дарування, тобто безвідплатними угодами, укладеними за відсутності будь-якого реального економічного інтересу.

Також варто зазначити, що хоча станом на 20 липня 2023 року запис про арешт у реєстрі був відсутній, його зняття відбулося на виконання ухвали суду від 26 травня 2023 року, постановленої за заявою самої ОСОБА_1 про відмову від позову в межах домовленостей із позивачем, укладення договорів дарування через посередника ОСОБА_3 , свідчить про те, що відповідачі свідомо скористалися періодом відсутності запису про арешт у Державному реєстрі речових прав з метою унеможливлення реєстрації права власності законним покупцем.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відчуження відповідачами спірного майна направлено на унеможливлення завершення процедури реалізації майно, яке було здійснено в примусовому порядку, що є порушенням права позивача ТОВ «Маркет нерухомості 2021» на законне сподівання на можливість володіння та користування цим майном, яке підлягає судовому захисту шляхом задоволення позову.

Обраний позивачем спосіб захисту є належним та ефективним, оскільки укладені договори та реєстрація унеможливлюють реєстрацію за ним права власності на спірне майно, набутого в порядку примусової реалізації майна боржника.

Доводи апеляційної скарги на те, що позивач на момент укладення договорів дарування не був повноправним власником майна, оскільки не отримав у нотаріуса свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки на підтвердження укладення договору купівлі-продажу складається відповідний протокол, а на підтвердження його виконання з боку продавця - акт про проведені електронні торги. З моменту сплати боргу за рахунок коштів покупця та складання акта виконавця, боржник втрачає будь-яке правове підґрунтя на розпорядження цим майном.

Таким чином, акт про проведені електронні торги від 14 липня 2022 року є тим юридичним фактом, який вказує на припинення прав ОСОБА_1 як власника володіти, користуватися та розпоряджатися спірною квартирою. Грошові кошти позивача в розмірі 718 420 грн у повному обсязі надійшли виконавцю та погасили заборгованість ОСОБА_1 , а неотримання позивачем свідоцтва зумовлено наявністю судових заборон, вжитих за ініціативою ОСОБА_1 . Доказів того, що погашення заборгованості за виконавчим провадженням відбулось за рахунок інших коштів матеріали справи не містять. А отже дії ОСОБА_1 щодо відчуження вже проданого з прилюдних торгів майна третім особам, які є тісно пов`язаними з нею, а також факт укладення в один день двох договорів, не відповідають критеріям добросовісності та розумності, притаманним цивільним правовідносинам. Тому висновок суду першої інстанції щодо визнання недійсними договорів та повернення майна у первісний стан відповідає обставинам справи, вимогам чинного законодавства та засадам розумності та справедливості.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів, яким судом надано належну правову оцінку. З огляду на викладене, підстав для скасування чи зміни рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2025 року колегія суддів не вбачає.

Щодо оскарження відповідачем додаткового рішення у справі, колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.

Додаткове рішення було ухвалено судом першої інстанції за результатами розгляду заяви представника позивача про стягнення з відповідачів витрат, понесених на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у розмірі 101500 грн.

У ч. 1 ст. 59 Конституції України закріплено право кожного на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України таке право є гарантованою Конституцією України можливістю фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000). Це право є одним із конституційних, невід`ємних прав людини і має загальний характер; реалізація права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права; вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати; конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість (абзаци третій, четвертий, п`ятий підпункту 3.1, абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч.3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, п.1 1 ч.ч.1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст.141 ЦПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У ч.ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі №922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року в справі № 750/2055/20 вказано, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 757/60277/18-ц.

Верховний Суд у постанові від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц вказав на те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, в позовній заяві було здійснено заяву про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у сумі 39000 грн (т.1, а.с.5 на звороті)

При зверненні до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу, на підтвердження таких витрат стороною позивача було надано в копіях: договір про надання професійної допомоги №25/07/23/1 від 25 липня 2023 року, додаткової угоди від 22 березня 2024 року до договору про надання професійної правничої допомоги №25/07/23/1 від 25 липня 2023 року та акту виконаних робіт адвокатом від 30 червня 2025 року, вартість виконаних робіт за надання правової (правничої) допомоги адвокатом Горлатим О.В. позивачу складає 101500 грн. (т.4 а.с. 96-100)

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що представництво інтересів позивача одночасно декількома адвокатами свідчить про дублювання функцій, необґрунтоване збільшення витрат та зловживання правом. Водночас колегія суддів зазначає, що чинне цивільне процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо кількості представників, яких сторона може залучати для захисту своїх інтересів у суді. Реалізація права на залучення кількох адвокатів є не зловживанням, а реалізацією права на професійну правничу допомогу.

При цьому районний суд виключив із розрахунку вартість дій, проведення яких не підтверджено матеріалами справи, на загальну суму 19000 грн. Відтак, судом детально проаналізований загальний розмір та вартість наданих позивачу послуг з правової допомоги, подвійного стягнення за одні й ті самі процесуальні дії судом допущено не було, а доводи скаржника у цій частині зводяться до переоцінки вже врахованих судом обставин.

Стосовно відсутності платіжних документів про фактичну оплату витрат на правничу допомогу, то такий довід є безпідставним, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.

За результатами перегляду справи по суті апеляційний суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції ухваленого по суті спору, а тому і підстави для скасування додаткового рішення також відсутні, оскільки воно ухвалено в порядку визначеному ст.ст. 137,141,270 ЦПК України та з урахуванням усталеної судової практики, визначений судом першої інстанції розмір компенсації витрат позивача відповідає принципам розумності і справедливості.

В порядку ст.141 ЦПК України, враховуючи відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, відсутні і підстави для компенсації відповідачу понесених нею витрат на стадії апеляційного перегляду справи.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2025 року та додаткове рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2025 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2025 року та додаткове рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: О.В. Желепа

Н.В. Поліщук

Повний текст постанови складений 22 червня 2026 року.