Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №679/1248/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 679/1248/25

Провадження № 22-ц/820/894/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 19 січня 2026 року та додаткове рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 5 лютого 2026 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 зазначив, що 17 лютого 2025 року ОСОБА_2 у приміщенні тренажерного залу «Sport&Life», розташованого по проспекту Незалежності, 12-Б, у місті Нетішині, Шепетівського району, Хмельницької області, на ґрунті особистих неприязних відносин побив його, внаслідок чого він отримав легкі тілесні ушкодження. Вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області від 6 травня 2025 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України (далі – КК України), та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. Внаслідок протиправної поведінки ОСОБА_2 позивачу завдано моральної шкоди. Зокрема, він зазнав душевного страждання та емоційного приниження, пережив страх і тривогу за своє життя, відчував фізичний біль і терпів незручності, втратив зв`язок з оточуючими, вживав додаткових зусиль для організації свого життя. Розмір завданої позивачу моральної шкоди склав 30 000 грн.

За таких обставин ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 30 000 грн моральної шкоди.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 19 січня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000 грн у відшкодування моральної шкоди.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 363 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнено з ОСОБА_2 в дохід держави 403 грн 70 коп. судового збору.

Додатковим рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 5 лютого 2026 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6 662 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Суд першої інстанції керувався тим, що внаслідок вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення ОСОБА_1 зазнав фізичного болю та душевних страждань, пережив стрес і побоювання за своє здоров`я, був позбавлений можливостей реалізації своїх звичок і бажань, вживав додаткових зусиль для організації свого життя та захисту порушеного права. З урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань потерпілого, вимог розумності та справедливості ОСОБА_1 слід присудити моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. У зв`язку з розглядом справи ОСОБА_1 поніс обґрунтовані витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 090 грн, які необхідно покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Також з ОСОБА_2 у дохід держави слід присудити відповідну частину судового збору.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд виходив з того, що ОСОБА_2 має понести 23 000 грн обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких із урахуванням принципів реальності та співмірності адвокатських послуг слід зменшити до 10 000 грн. Водночас ОСОБА_1 повинен відшкодувати ОСОБА_2 ці витрати пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити основне рішення в частині розміру стягуваної з ОСОБА_2 на його користь моральної шкоди з 10 000 грн до 30 000 грн, стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 15 000 грн витрат на правову допомогу, відмовити ОСОБА_2 у стягненні з позивача на його користь 6 662 грн витрат на правову допомогу. При цьому ОСОБА_1 послався на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що розмір відшкодування моральної шкоди визначений судом без урахування обставин і наслідків інциденту, характеру вчиненого відповідачем правопорушення, ступеню фізичних і душевних страждань потерпілого, а тому цей розмір відшкодування є заниженим.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, вказавши на їх законність та обґрунтованість.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Статтею 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

17 лютого 2025 року приблизно о 16 годині 05 хвилин ОСОБА_2 , перебуваючи у приміщені тренажерного залу «Sport&Life», розташованого по проспекту Незалежності, 12-Б, у місті Нетішині, Шепетівського району, Хмельницької області, керуючись раптово виниклим умислом, під час словесного конфлікту, діючи на ґрунті особистих неприязних відносин із метою заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, умисно завдав ОСОБА_1 один удар головою у ліву ділянку грудної клітки та не менше трьох ударів кулаками рук у ділянку лівого вуха та ліву ділянку грудної клітки, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді синця і забійної рани лівої вушної раковини, а також трьох синців передньої поверхні грудної клітки зліва з внутрішньо шкірним крововиливом, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області від 6 травня 2025 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Внаслідок ушкодження здоров`я з 19 лютого 2025 року ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин».

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За змістом частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як передбачено частиною першою статті 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки виникають, у тому числі внаслідок правопорушень (деліктів), у зв`язку з чим потерпіла сторона має право вимагати відшкодування завданих збитків, а на правопорушника покладається обов`язок відшкодувати ці збитки.

В деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього.

Особа, якій завдано збитків ушкодженням здоров`я та вчиненням злочину, має право на відшкодування моральної шкоди. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України.

При цьому розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Також суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Зібрані докази вказують на те, що 17 лютого 2025 року ОСОБА_2 умисно побив ОСОБА_1 , у зв`язку з чим той зазнав ушкодження здоров`я, здійснював лікування та відчував фізичний біль. Також ОСОБА_1 пережив душевні страждання та емоційне приниження, відчував побоювання за своє здоров`я, був позбавлений можливостей реалізації своїх звичок і бажань, вживав додаткових зусиль для організації свого життя та захисту порушеного права.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 позивачу завдано моральної шкоди.

Визначаючи розмір моральної шкоди, судом враховано, що за наслідками побиття ОСОБА_1 зазнав фізичного болю та душевних страждань, негативних переживань і емоцій, порушився звичний устрій його життя. При цьому судом враховано вимоги розумності та справедливості.

Отже висновок суду першої інстанції про присудження з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000 грн моральної шкоди є правильним.

На думку суду апеляційної інстанції, вказана сума є належною компенсацією завданої ОСОБА_1 моральної шкоди, що сприятиме відновленню порушених прав останнього.

Посилання ОСОБА_1 на неправильність визначеного судом розміру відшкодування моральної шкоди не відповідають фактичним обставинам справи і чинним нормам закону.

Суд першої інстанції з`ясував усі обставини справи, а його висновки відповідають цим обставинам. Також суд правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права є безпідставними.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

В силу частини тринадцятої статті 141 ЦПК України підстави для зміни розподілу судових витрат між сторонами відсутні.

На підставі договору про надання правничої допомоги від 4 березня 2026 року (а.с. 133-134) адвокат Плакса В.А. надавав відповідачу ОСОБА_2 професійну правничу допомогу в апеляційному суді. За умовами цього договору сторони визначили гонорар адвоката у фіксованому розмірі 8 000 грн.

Згідно з платіжною інструкцією від 19 березня 2026 року (а.с. 135) відповідач ОСОБА_2 сплатив адвокату Плаксі В.А. 8 000 грн за надання правової допомоги.

В апеляційному суді ОСОБА_1 не заявив клопотання про зменшення розміру понесених ОСОБА_2 судових витрат у зв`язку з їх невідповідністю критеріям співмірності.

Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, то з нього на користь ОСОБА_2 слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в апеляційному суді у розмірі 8 000 грн.

Керуючись статтями 141, 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 19 січня 2026 року та додаткове рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 5 лютого 2026 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання – АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (місце проживання – АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 ) 8 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції – Стасюк Р.М.

Доповідач – Ярмолюк О.І. Категорія 30