Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №449/105/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 449/105/26 Головуючий у 1 інстанції: Савчак А.В.

Провадження № 33/811/751/26 Доповідач: Маліновська О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська О.В., з участю захисника-адвоката Шидзінського Івана Володимировича, розглянувши апеляційну скаргу захисника - адвоката Шидзінського Івана Володимировича на постанову судді Перемишлянського районного суду Львівської області від 01 квітня 2026 року,

встановив:

постановою Перемишлянського районного суду Львівської області від 01 квітня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн 60 коп судового збору.

Відповідно до оскаржуваної постанови, водій ОСОБА_1 , 02.01.2026р. близько 11.48год. в с .Виписки на вул. Шевченка керував транспортним засобом Фолькцваген Тігуан, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а «Правил дорожнього руху України» та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

На зазначену постанову захисник-адвокат Шидзінський І.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову судді Перемишлянського районного суду Львівської області від 01 квітня 2026 року та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, у тому числі на долученому до матеріалів справи відеозаписі з нагрудних камер поліцейських.

Звертає увагу, що з відеозапису вбачається, що поліцейські пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер на вулиці, біля службового автомобіля, на що він погодився в силу тиску з боку поліцейських.

Стверджує, що ОСОБА_1 перебував біля продуктової крамниці, що знаходиться навпроти через дорогу, про що повідомив поліцейських.

Також апелянт повідомляє, що постанова серії ЕНА №6447779 від 02.01.2026 щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП скасована Перемишлянським районним судом Львівської області у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Зауважує, що всупереч вимог закону поліцейські не озвучили ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння.

Окремо вказує на порушення поліцейськими порядку фіксації адміністративного правопорушення, зокрема відеозапис не є повним та на ньому не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Апелянт також вважає, що рапорт поліцейського не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення за відсутності інших належних та допустимих доказів.

Заслухавши пояснення захисника Шидзінського І.В. на підтримку доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується даними, що містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 557188 від 02.01.2026 року; акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних; Drager ALCOTEST 6820, результат 1,75 проміле; постанови серії ЕНА №6447779 від 02.01.2026 року, відео матеріалах, що долучені до матеріалів справи.

Доводи апелянта про невідповідність висновків суду обставинам справи, неповноту судового розгляду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере. При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було.

Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року.

Згідно з ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Працівниками поліції було дотримано вимоги закону під час проведення огляду та складання процесуальних документів.

Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду і вважає, що матеріли справи не містять відомостей про обставини, які підлягають перевірці в суді апеляційної інстанції відповідно до вимог ст.294 КУпАП, оскільки вони підтверджують порушення водієм вимог п.2.9а ПДР України.

Суд відхиляє апеляційні доводи, оскільки вони є безпідставними.

Так, з долученого до матеріалів відеозапису події вбачається, що прямі докази керування ОСОБА_1 автомобілем (відеозапис) дійсно в матеріалах справи відсутні. Однак, з огляду на наявний в матеріалах справи відеозапис, суд не має сумніву в тому, що підставою такого огляду було саме керування ОСОБА_2 автомобілем (звернення до нього працівників поліції як до «водія», заборона подальшого керування транспортним засобом, а також фраза самого ОСОБА_1 «права забираєте?»).

Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження у справі, в апеляційній скарзі не наведено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться лише до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, обґрунтування доводів апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у поверхневому з`ясуванні місцевим судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та його винуватості, а тому посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

апеляційну скаргу адвоката Шидзінського Івана Володмировича – залишити без задоволення.

Постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 01 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА