Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №459/1252/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 459/1252/26 Головуючий у 1 інстанції: Грабовський В.В.

Провадження № 33/811/1016/26 Доповідач: Березюк О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., за участі захисника Пилипіва В.І., розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу захисника Пилипіва В.І. на постанову Шептицького міського суду Львівської області від 28 травня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою Шептицького міського суду Львівської області від 28.05.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 гривні.

Згідно постанови суду ОСОБА_1 , 24.03.2026, о 09:30 год., на просп. Шевченка, 8 у м. Шептицькому, Львівської області, керував транспортним засобом «Audi A7», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху.

Захисник Пилипіва В.І. в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що судом першої інстанції розгляд справи відбувся неповно та необ`єктивно, вважає постанову суду незаконною та необґрунтовано, при цьому зазначає, що працівники поліції порушили порядок огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 не погодився з результатом огляду проведеного на місці зупинки транспортного засобу та працівники поліції не доставили його до медичного закладу. Також зазначає, що ОСОБА_1 не прослідував до медичного закладу, оскільки працівники поліції фактично схилили його до того, що з огляду на результат огляду на місці зупинки транспортного засобу немає необхідності їхати до медичного закладу, і як наслідок апелянт вважає проведений огляд на стан сп`яніння недійсним.

Розглянувши матеріали справи №459/1252/26, дослідивши доводи апеляційної скарги, пояснення захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №622724 від 24.03.2026 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП (а.с.2), відеозаписами, що містяться в матеріалах справи, якими зафіксовано всі необхідні обставини, зокрема факт зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, озвучення працівниками поліції виявлених ознак алкогольного сп`яніння, проходження огляду ОСОБА_1 з використанням спеціального технічного засобу Драгер, яким встановлено факт перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння, хоч ОСОБА_1 не погодився з результатом огляду на місці зупинки, однак відмовився проїхати до медичного закладу для проходження повторного огляду (а.с.9), результатом приладу Драгер, яким встановлено наявність в організмі ОСОБА_1 алкоголю на рівні 1,51 проміле (а.с.3), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 24.03.2026 року, де проставлений підпис ОСОБА_1 про згоду з результатом огляду (а.с.4).

Огляд водія ОСОБА_1 на виявлення стану наркотичного сп`яніння проведено з дотриманням вимог ст.266 КУпАП та Інструкції огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України №1425/735 від 09.11.2015 року, а саме зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 місцевий суд в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь її вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано наклав стягнення згідно санкції статті.

Отже, постанова місцевого суду є законна і обґрунтована, винесена законним складом суду, підстав для її скасування чи зміни з мотивів, наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , апеляційний суд не знаходить.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

постановив:

Постанову Шептицького міського суду Львівської області від 28 травня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 – без задоволення.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Березюк О.Г.