Суд: Закарпатський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 14 червня 2026 р.
Справа: №304/341/23
Суддя: Бисага Т. Ю.
Справа № 304/341/23
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15.06.2026 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Перечинського районного суду Закарпатської області від 08 травня 2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
Постановою Перечинського районного суду Закарпатської області від 08 травня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП і піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп судового збору.
Відповідно до постанови суду, - 08 травня 2022 року о 16.50 год по вул. Ужанській у м. Перечин Ужгородського району Закарпатської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Шкода Фабія», р/н НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога за адресою: м. Ужгород, вул. С.Мартина, 4А.
Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Вважає, що судом першої інстанції порушено строки притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки подія мала місце 08.05.2022, тоді як оскаржувана постанова суду винесена 08.05.2023, тобто після спливу встановленого законом строку. Отже, зазначає, що на момент винесення постанови строк притягнення сплив, тому провадження підлягає закриттю.
Щодо пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду зазначає, що копію постанови не отримував та не був належним чином повідомлений про дату розгляду справи, оскільки з моменту складання протоколу ОСОБА_1 перебуває за межами України. Про наявність постанови дізнався лише 30 жовтня 2025 року, коли звернувся до банку для відкриття рахунку і отримав інформацію про відкриття виконавчого провадження у Єдиному реєстрі виконавчих проваджень. Просить суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, який такий, що пропущений з поважних причин.
Апеляційним судом справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , жодних клопотань про відкладення розгляду справи від вказаної особи не надходило. З огляду на наведене, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, сформованої у справі «Пономарьов проти України», де зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження і те що заявник має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді та враховуючи те, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, і ним подано апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, тому апеляційний суд, відповідно до ст. 294 КУпАП, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з вимог апеляційної скарги, керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння в апеляційній скарзі не оспорюється, а отже судом апеляційної інстанції в цій частині не перевіряється.
Відповідно до ст. 1 КУпАП одними із завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 239220 від 08.05.2022, зміст якого відповідає встановленим фактичним обставинам справи, та з якого вбачається, що протокол ОСОБА_1 підписаний, надав пояснення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; висновком щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08 травня 2022 року № 239; довідкою від 16 травня 2022 року №3376/106/25/2-2022; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 069881 від 08 травня 2022 року, рапортами старшого інспектора СРПП ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області В.Попадинець від 09 травня 2022 року та 27 лютого 2023 року, а також відеозаписом, що міститься на доданому до матеріалів справи СD-диску.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Що стосується вимог ОСОБА_1 в апеляційній скарзі щодо закриття провадження у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, то вони не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суддя, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та особу винного, призначив останньому безальтернативне адміністративне стягнення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
При цьому, апеляційний суд зауважує, що вказане правопорушення не є триваючим і як встановлено ч. 6 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Як зазначено у протоколі серії ААБ № 239220, датою вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП зазначено 08 травня 2022 року і річний строк накладення адміністративного стягнення фактично закінчується 08 травня 2023 року, судове рішення суддею суду першої інстанції у даній справі постановлено 08 травня 2023 року, тобто адміністративне стягнення було накладено на останнього в межах строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
З врахуванням як вищезазначеного, а також тих обставин, що неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, за яких постанова судді підлягала б до скасування з прийняттям апеляційним судом нової постанови під час апеляційного перегляду не встановлено, підстави для задоволення вимог апелянта щодо закриття провадження у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, відсутні.
Отже, постанова суду першої інстанції є законна і обґрунтована, підстав для її скасування чи зміни з мотивів, наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , апеляційний суд не знаходить.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В :
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Перечинського районного суду Закарпатської області від 08 травня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Ю. Бисага
Оригінал: reyestr.court.gov.ua