Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №593/620/26 — Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 593/620/26

Провадження № 3/593/236/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2026 р. СУДДЯ Бережанського районного суду Тернопільської області Крамар В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Куряни Бережанського району Тернопільської області, жительки АДРЕСА_1 , неодруженої, має троє дітей, які не досягли повноліття, освіта середня-спеціальна, не працюючої, до адміністративної відповідальності протягом року за ст. 184 КУпАП не притягувалася, -

за ст. 184 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

16.04.2026 року поліцейський офіцер громади СПП ВП №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області капітан поліції Ковальчук А.О. склав протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 783930 відповідно до якого «06.04.2026 р. біля 15.00 год. в АДРЕСА_1 , громадянка ОСОБА_1 за місцем свого проживання здійснила невиконання своїх батьківських обов`язків відносно своїх неповнолітніх та малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме не забезпечила їм належних житлово-побутових умов, що згідно акту обстеження служби у справах дітей Нараївської сільської ради антисанітарні умови в будинку, сморід, немає місця для приготування їжі, немає чистого одягу, немає столу для навчання дитини, немає місця для шкільного приладдя, немає відповідного простору для дітей, дорослі вживають алкогольні напої в присутності дітей, присутня нецензурна лексика при дітях, діти не мають де ночувати, сплять у тітки на іншій вулиці, чим порушила ст. 150 та ст. 180 Сімейного кодексу України». Дії ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейським за ч.1 ст. 184 КУпАП.

В графі потерпілий(і) протоколу про адміністративне правопорушення вказано, що такі відсутні, також у протоколі про адміністративне правопорушення не вказані свідки правопорушення.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 пояснила, що викладене у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає дійсності, звідки взялись фотографії, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, їй невідомо, долучає до справи фотографії, де відображено дійсну обстановку в будинку, де вона проживає з дітьми. Вважає, що служба у справах дітей Нараївської сільської ради хоче забрати в неї дітей. Просить провадження по справі закрити.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейський Ковальчук А.О. пояснив, що це він склав протокол про адміністративне правопорушення, який розглядає суд, свідком того, що вказано у протоколі про адміністративне правопорушення він не був, протокол складено на підставі матеріалів, що надійшли від служби у справах дітей Нараївської сільської ради.

Начальниця служби у справах дітей Нараївської сільської ради Звіришин С.П. на розгляд справи не з`явилася, до суду надійшов лист, відповідно до якого остання просить справу розглядати без представника служби у справах дітей за наявними матеріалами, покладаючись на думку суду.

Додані до матеріалів справи докази не містять виданих уповноваженою особою документів на підтвердження того, що житлове приміщення, зазначене у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає вимогам, визначеним державними медико-санітарними нормативами та правилами.

Ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч.1,2 ст. 7 та ст. 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання принципу законності; завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Розгляд справ про адміністративне правопорушення врегульовано главою 22 КУпАП, де в ст. 279 КУпАП встановлено, що розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Виходячи з системно-логічного тлумачення вказаних норм законодавства, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на підставі протоколу про адміністративне правопорушення в межах, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, шляхом перевірки за допомогою доказів, доданих до справи про адміністративне правопорушення, наявності відомостей, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та встановлення в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, що зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення.

У справі «Малофєєва проти росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв`язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв`язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення. Таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.

У справі «Карелін проти росії» («Каrеlіn v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, ЄСПЛ зазначив, що за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення частини 1 статті 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.

Ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей. Тобто необхідною умовою наявності складу правопорушення є ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Ст. 150 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Ст. 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Виходячи з викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення фабули правопорушення, ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя дітей полягає в тому, що в будинку антисанітарні умови, сморід, немає місця для приготування їжі, немає чистого одягу, немає столу для навчання дитини, немає місця для шкільного приладдя, немає відповідного простору для дітей, дорослі вживають алкогольні напої в присутності дітей, присутня нецензурна лексика при дітях, діти не мають де ночувати, сплять у тітки на іншій вулиці.

Ст. 150 Сімейного кодексу України не містить вимог щодо обов`язків батьків, наведених у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення, та не свідчить про ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей. Окрім цього, доданий до справи про адміністративне правопорушення акт обстеження умов проживання складений без участі спеціаліста в галузі дотримання державних медико-санітарних нормативів та правил, в іншому акт свідчить про те, що сім`я ОСОБА_1 належить до сімей з поганими побутовими умовами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з наведеного, в протоколі про адміністративні правопорушення серії ВАД № 783930, складеному відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП, не наведено передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини, які б передбачали наведені у протоколі про адміністративне правопорушення обов`язки ОСОБА_1 , від виконання яких остання ухилилася, як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, тобто не доведено існування складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, а тому провадження по справі слід закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 7, 184, 245, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), Карелін проти росії» («Каrеlіn v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року),-

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: